Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація
| Від 07.04.2025 1843/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК |
Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє наступне.
У зверненні платник податків зазначає, що є громадянином України і резидентом України. З 01.01.2022 є контролюючою особою стосовно двох іноземних юридичних осіб, контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) для цілей статті 39-2 Кодексу, Фінансовий звітний рік усіх КІК платника податків прирівняний до календарного року (з 01 січня по 31 грудня відповідного року). Валюта фінансової звітності – євро. Загальний сукупний дохід усіх КІК платника податків із всіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець 2022, 2023 і 2024 звітних років. Тому він планує скористатися звільненням від оподаткування скоригованого прибутку усіх КІК відповідно до пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу. Платник податків подавав звіти про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) щодо двох КІК за 2022 та 2023 звітні роки, але залишились деякі питання щодо заповнення Звіту про КІК.
Враховуючи наведене вище. платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з відповідями на наступні питання.
1. Що означає термін "загальний сукупний дохід"?
2. Чи зобов’язаний Платник податків (контролююча особа) розраховувати скоригований прибуток КІК, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК Платника податків із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйонів євро на кінець звітного періоду або виконується будь-яка інша умова, яка наведена у підпунктах 39-2.4.1 – 39-2.4.2 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу?
3. Чи зобов’язаний Платник податків (контролююча особа) заповнювати графи 25.1, 25.2К, 25.3, 26, 31-33, Додатки К, ТЦ і ЦП Звіту про КІК та Додаток КІК до податкової декларації про майновий стан і доходи, якщо Платник податків звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до підпункту 39-2.4.3 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу?
4. Чи зобов’язаний Платник податків (контролююча особа) заповнювати графу 27 Звіту про КІК ("Прибуток КІК, звільнений від оподаткування"), якщо Платник податків звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до у підпункту 39-2.4.3 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу? Що розуміється під словосполученням "прибуток КІК, звільнений від оподаткування"?
5. Які копії фінансової звітності КІК будуть вважатися "завіреними належним чином" для цілей підпункту 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу?
6. Якщо фінансова звітність КІК складена англійською мовою, то чи повинна така фінансова звітність бути перекладена українською мовою, а переклад – завірений українським нотаріусом для цілей підпункту 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу?
7. Чи повинна фінансова звітність КІК бути належним чином легалізовано (зокрема, шляхом апостилювання) для цілей підпункту 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу?
8. Що означає термін "прибуток від операційної діяльності" для цілей графи 23 Звіту про КІК? Якщо КІК має від’ємне значення "прибутку від операційної діяльності" (тобто, мова йде збиток), то яким чином Платник податків має відобразити це у графі 23 Звіту про КІК?
9. Якій курс потрібно брати для перерахунку валюти фінансової звітності КІК (євро) у гривню для цілей графи 21.2 Звіту про КІК?
10. Яким чином платник податків повинен заповнювати графу 24 Звіту про КІК ("Прибуток до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності (грн)"), якщо КІК мала не прибуток, а збиток за результатами звітного року?
11. Якщо платник податків не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК до дати граничного строку подання декларації про майновий стан і доходи (тобто до 1 травня), чи має право платник податків подати Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами "а" - "в" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу, але без подання фінансової звітності? Чи передбачає Кодекс відповідальність за подання Звіту про КІК за скороченою формою?
12. Якщо скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування, то що потрібно проставляти у рядках 01-06 Додатку КІК до декларації про майновий стан і доходи?
Щодо питань 1, 2
КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39-2.1.1 пункту 39-2.1 статті 39-2 Кодексу).
Пунктом 39-2.2 статті 39-2 Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.
Відповідно до підпункту 39-2.4.2.1 підпункту 39-2.4.2 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу, незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39-2.4.1 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду.
Враховуючи зазначене, для цілей застосування підпункту 39-2.4.2
пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу загальний сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи розраховується за даними фінансової звітності із всіх джерел його отримання.
З питань визначення поняття "загальний сукупний дохід" усіх КІК для цілей застосування підпункту 39-2.4.2 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу Міністерством фінансів України висловлено наступну позицію.
У нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку, виданих Міністерством фінансів України, термін "загальний сукупний дохід" не застосовується.
Крім того, підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що інші терміни для цілей розділу ІІ Кодексу використовуються у значеннях, визначених Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Тож застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, так само як і міжнародних стандартів фінансової звітності, відповідно до підпункту 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено для визначення інших термінів, що використовуються в інших розділах Кодексу.
Таким чином, при розрахунку загального сукупного доходу усіх КІК для цілей застосування підпункту 39-2.4.2 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу слід враховувати обсяг доходу усіх КІК однієї контролюючої особи із усіх джерел за даними показників неконсолідованої фінансової звітності кожної КІК, який, зокрема, включатиме дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи. При цьому Звіт про фінансовий результат КІК, що є складовою її неконсолідованої фінансової звітності, складається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовується КІК.
Відповідно до підпункту 39-2.4.3 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 Кодексу.
Таким чином, платник податків звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК, стосовно яких він є контролюючою особою, якщо загальний сукупний дохід цих КІК із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйонів євро на кінець звітного періоду або виконується інші умови, наведені підпунктах 39-2.4.1 та 39-2.4.2 пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу.
Щодо питань 3, 4, 10, 12
Пунктом 39-2.5 статті 39-2 розділу І Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.
Згідно із підпунктом 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року (підпункт 39І.5.1 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу).
Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК / скорочений Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з підпунктом 39-2.5.4 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК, здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає скорочений Звіт про КІК, який містить лише відомості, передбачені підпунктами "а" - "в" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.
У разі якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства КІК не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання такої звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац другий підпункту 39-2.3.1 пункту 39-2.3 статті 39-2 Кодексу).
Норми пункту 39-2.4 статті 39-2 розділу I Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Підпунктом 39-2.4.3 пункту 39-2.4 статті 39-2 розділу I Кодексу визначено, що у разі, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень
підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 розділу I Кодексу.
Разом з тим, при звільненні від оподаткування прибутку КІК в обов’язковому порядку подається Звіт про КІК з відображенням умов такого звільнення.
Підпунктом 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу І Кодексу визначений перелік показників (інформації), що мають бути включені до Звіту про КІК.
У формі Звіту про КІК та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту про КІК, що містять показники для декларування, підлягають заповненню.
Так, у графі 24 Звіту про КІК зазначається прибуток до оподаткування КІК відповідно до даних фінансової звітності. Графа обов’язкова до заповнення (містить числове поле, може бути як від’ємним так і додатним (відповідно із знаком "-" або без цього знаку перед числовим значенням), зазначається в гривнях без копійок.
Таким чином, у графі 24 Звіту про КІК відображається інформація щодо прибутку або збитку КІК за результатами звітного періоду відповідно до показників фінансової звітності КІК.
У графі 25 (графи 25.1 – 25.3) Звіту про КІК відображається розрахунок скоригованого прибутку КІК, який здійснюється контролюючою особою на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 розділу І Кодексу.
Графи 25.1 – 25.3 Звіту про КІК є обов’язковими для заповнення, містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок, можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.
Разом з тим, у графі 27 Звіту про КІК зазначається прибуток КІК, звільнений від оподаткування (містить числове поле). Зазначається в гривнях без копійок.
У графі 28 Звіту про КІК у разі, якщо у графі 27 Звіту про КІК проставлено значення більше нуля, обов’язково має бути зазначено відмітка(и) стосовно умови або умов звільнення від оподаткування прибутку КІК.
У разі відображення у графі 28 Звіту про КІК умов(и), на підставі якої/яких оподаткований прибуток КІК звільняється від оподаткування, у графах 25.1 – 25.3 Звіту про КІК проставляється нуль.
У графах 31 - 33 Звіту про КІК відображаються операції КІК з нерезидентами, із зазначенням: переліку операцій, повного найменування нерезидента, назви держави (території), коду країни, коду платника податку, зокрема:
у графі 31 Звіту про КІК зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України
(далі – КМУ) відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Перелік держав (територій) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 "Про затвердження переліку держав (територій) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977";
у графі 32 Звіту про КІК зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку);
у графі 33 Звіту про КІК зазначається перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменуванням нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Перелік організаційно-правових форм затверджений постановою КМУ від 04 липня 2017 року № 480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1307).
Таким чином, у графах 31 - 33 Звіту про КІК зазначаються всі без виключення операції КІК, проведені з нерезидентами відносно такої КІК. Така інформація відображається по кожній операції окремо. У разі наявності більше однієї операції, перелік операцій зазначається в наступних рядках таблиці у довільному порядку по кожній юридичній особі.
У графі "Перелік операцій" достатньо вказати назву операції без її деталізації. Водночас слід зазначити, що Порядком та Формою Звіту про КІК не передбачено вимогу щодо відображення сум операцій КІК у графах 31 - 33 Звіту про КІК.
Форми додатків К, ЦП та ТЦ до Звіту про КІК затверджені наказом Мінфіну № 254.
При цьому, у разі звільнення прибутку КІК від оподаткування відсутні коригування, які відображаються у Додатку ТЦ, Додатку ЦП та Додатку К, тому наведені додатки до Звіту про КІК не підлягають заповненню і, як наслідок, їх не потрібно подавати.
Щодо заповнення Додатку КІК до декларації про майновий стан і доходи, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень пункту 39-2.4 статті 39-2 Кодексу варто зазначити наступне.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначено статтею 179 Кодексу. Згідно з пунктом 179.1 статті 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подавати декларації про майновий стан і доходи відповідно до Кодексу.
Форма декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами) і передбачають заповнення окремого додатку КІК для фізичних осіб – контролерів КІК.
Відповідно до п. 9 розділу ІV Інструкції у Додатку КІК до Декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії" зазначаються данні платниками податку - резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо КІК.
Додаток КІК заповнюється окремо по кожній КІК. Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку КІК, розраховуються відповідно до положень статті 39-2 розділу I Кодексу та підпунктів 170.13, 170.131 статті 170 розділу IV Кодексу.
Таким чином, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 Кодексу, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК, але Додаток КІК до Декларації підлягає заповненню із зазначенням інформації про нерезидента та фінансових показників у рядках 01-06, в яких проставляється нуль.
Щодо питання 5 – 7
До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір її прибутку за звітний (податковий) рік.
При цьому Кодексом як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII "Про стандартизацію".
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набув чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".
Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.
Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає кваліфікований електронний підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності контрольованої іноземної компанії.
Слід звернути увагу, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена англійською мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.
Щодо питання 8.
Щодо визначення поняття "прибуток від операційної діяльності" для цілей графи 23 Звіту про КІК варто зазначити наступне.
Фінансова звітності контрольованої іноземної компанії складається з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.
Пунктом 9 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 "Подання фінансової звітності" (далі – МСБО 1) визначено, що фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб'єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами.
Згідно з пунктом 15 МСБО 1 фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов'язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі фінансової звітності (Концептуальній основі). Передбачається, що в результаті застосування МСФЗ з розкриттям додаткової інформації (за потреби) буде досягнуто достовірне подання у фінансовій звітності.
Отже, інформація з фінансової звітності вказує на наявність або відсутність господарської діяльності.
Водночас повідомляємо, що Міністерство фінансів України як головний орган в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
Щодо питання 9
Згідно з підпунктом 39-2.3.4 пункту 39-2.3 статті 39-2 Кодексу скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.
Так, у графі 21 Звіту про КІК зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК.
У графі 21.1 Звіту про КІК зазначається валюта звітності КІК.
У графі 21.2 Звіту про КІК зазначається середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період.
В той же час, у графах 22-25, 26, 29, 30, 34 Звіту про КІК контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту про КІК.
Згідно зі статтею 36 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" визначено, що НБУ розраховує та оприлюднює офіційний курс гривні до іноземних валют. Разом з тим, відповідно до листа НБУ від 23.05.2024 № 40-0009/40085 (далі – Лист НБУ) законодавство України не містить норм, які уповноважують НБУ визначати середньозважений курс гривні до іноземної валюти.
Формула розрахунку середньозваженого курсу гривні до іноземних валют, наведена у листі НБУ від 22.03.2004 № 13-410/1390 "Щодо визначення середньорічного курсу", а саме:
Ki-ni
Сума = ------,
N
де Кi – значення курсу в періоді, ni – кількість днів у періоді, i – індекс періоду, протягом якого курс не змінювався.
Стосовно приведеної вище формули у листі НБУ зазначено, що за сутністю це є формулою розрахунку середньоарифметичного показника за необхідний період, оскільки обчислюється додаванням групи значень за період та діленням цієї суми на кількість таких чисел. Водночас середньозважений показник – це такий середній показник, який ураховує вагу різних значень, на основі яких воно розраховується.
Інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют щоденно розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.
Інформацію щодо середнього за період офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ оприлюднює на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).
Порядок визначення показника "Середній за період курс гривні до іноземних валют" наведений в Спеціальному Стандарті Поширення даних та оприлюднюється НБУ на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds).
Щодо питання 11
Пунктом 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Отже, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік.
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами "а" - "в" підпункту 39-2.5.3
пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Водночас відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 29.07.2022 № 225, який набрав чинності 06.09.2022.
Враховуючи викладене, платнику податків потрібно подати за відповідні звітні роки належним чином заповнені Звіти про КІК із завіреними належним чином копіями фінансової звітності КІК, декларації про майновий стан і доходи та додатки до них (у разі відсутності рішення контролюючого органу про неможливість виконання обов’язків цим платником податків).
Водночас, варто зазначити, що кожен конкретний випадок практичного застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.