Щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування діяльності з пальним

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Управителя щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування діяльності з пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Управитель повідомляє, що Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" (далі – Розпорядження), відповідно до якого прийнято рішення щодо передачі в управління суб’єкту господарювання (далі – Товариство) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (активи іншої компанії).

На виконання Розпорядження між Національним агенством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі – Установник управління) та Товариством, укладено договір управління активами, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрованим в реєстрі.

За умовами договору управління у порядку та на умовах, визначених договором, Установник управління передає Товариству на строк, визначений в

договорі, корпоративні права та нерухоме майно в управління, а Товариство приймає активи та зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами. Товариство здійснює управління активами шляхом їх використання в господарській діяльності за призначенням.

Управитель зазначає, що нерухоме майно, отримане в управління, складають автозаправні станції та земельні ділянки, на яких вони розміщені.

Як зазначено у зверненні, за умовами договору управління активами, активи мають бути відокремлені від іншого майна Товариства та обліковуватися на окремому балансі Товариства, і щодо таких активів має вестись окремий облік.

Розрахунки, пов’язані з управлінням активами, здійснюються на окремому банківському рахунку Товариства. Товариство не має права здійснювати на такому рахунку будь-які розрахунки, що не пов’язані з управлінням активами за договором управління активами.

Управитель повідомляє, що Договір управління активами – управитель майна зареєстровано платником податків, йому присвоєно окремий податковий номер, вказано окремого керівника договору управління.

Враховуючи зазначене Управитель запитує:

З набранням чинності Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі – Закон № 3817) з 01.01.2025, хто виступає суб’єктом господарювання і повинен подавати заяву та документи до управління ДПС в області за місцем торгівлі суб’єкта господарювання для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на автозаправних станціях, отриманих в управління за договором управління – Товариство чи Договір управління майном – управитель майна?

До зазначеного питання

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначання вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом.

Статтею 5 Кодексу передбачено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п. 15.1 ст. 15 Кодексу).

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Пунктом 64.6 статті 64 Кодексу встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності встановлені Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до частин першої та другої статті 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817, крім окремих його норм, які набирають чинності та вводяться в дію у терміни, встановлені пунктом 1 "Прикінцеві положення" Закону № 3817 (зокрема, пункт 38 частини першої статті 1, статті 41 - 44 Закону № 3817, які набирають чинності з 01.01.2024).

При цьому, пунктом 2 "Прикінцеві положення" Закону № 3817 установлено, що Закон № 481 втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Пунктом 38 частини першої статті 1 Закону № 3817 визначено, що ліцензіат – суб’єкт господарювання, якому надано ліцензію на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Відповідно до пункту 40 частини першої статті 1 Закону № 3817 ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Для цілей цього Закону до суб'єктів господарювання відносяться, у тому числі, іноземні суб'єкти господарської діяльності, які діють через свої зареєстровані постійні представництва, та особи, які ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи (частина третя статті 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини шостої статті 41 Закону № 3817 ліцензії на право роздрібної торгівлі, зокрема, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 3817 ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб'єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб'єктом господарювання про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу, та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до частини другої статті 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються, зокрема, реквізити заявника:

для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини п’ятої статті 43 Закону № 3817 до заяви про отримання ліцензії, зокрема, на право роздрібної торгівлі пальним додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку

земельну ділянку), на якій розташовано об'єкт роздрібної торгівлі пальним, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об'єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об'єктів нерухомого майна, розташованих у місці, зокрема, роздрібної торгівлі пальним, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об'єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об'єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об'єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", - для об'єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці, зокрема, роздрібної торгівлі пальним, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта нерухомого майна;

6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

При поданні заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним копії документів, передбачених пунктами 1, 2 і 6 цієї частини, не

подаються, якщо заявником є суб'єкт господарювання державного сектору економіки або суб'єкт господарювання, власником якого є суб'єкт господарювання державного сектору економіки, який разом із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подав копію одного з

таких документів, зокрема, документа, що підтверджує приймання суб'єктом господарювання об'єкта нерухомого майна за договором управління майном, укладеним між суб'єктом господарювання - заявником та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку, передбаченому статтею 21 -1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Враховуючи викладене та обставини, викладені у зверненні, зокрема, що за умовами договору управління у порядку та на умовах, визначених договором, Установник управління передає Товариству на строк, визначений в договорі, корпоративні права та нерухоме майно в управління, а Товариство приймає активи та зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами, із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з доданням документів, надання яких для отримання ліцензії передбачено Законом № 3817, необхідно звертатися саме Товариству.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).