Щодо відображення донарахованих сум згідно податкових повідомлень-рішень за результатами документальної планової виїзної перевірки в податковій декларації з податку на прибуток підприємств

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ ""(далі – ТОВ) щодо відображення донарахованих сум згідно податкових повідомлень-рішень за результатами документальної планової виїзної перевірки в податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за результатами документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення, яким було донараховано податок на прибуток за минулі звітні періоди (2019-2020 роки).

Податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось ТОВ, донарахований податок на прибуток був сплачений в повному обсязі.

Як зазначає платник, згідно п. 50.1 ст. 50 Кодексу обов’язок складання уточнюючого розрахунку передбачено тільки для виправлення самостійно виявлених помилок, а суми завищення/заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток будуть відображені тільки в інтегрованій картці платника податків і відображати їх в податковій звітності не потрібно.

Водночас, платник зазначає, що в такому випадку буде розбіжність на суму донарахованого або зменшеного податку на прибуток між даними бухгалтерського обліку та податковою звітністю, оскільки відповідно до п. 4 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями) виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Платник зазначає, що виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка.

ТОВ під час складання податкової декларації з податку на прибуток за I півріччя 2024 року було скориговано фінансовий результат станом на 01.01.2024 та відображено в рядку 3.2.4 додатку PI до рядка 03 РІ податкової декларації, уточнення були відображені і у фінансовій звітності підприємства.

Водночас, під час камеральної перевірки податкової декларації було виявлено помилку стосовно коригування донарахованої суми з податку на прибуток за результатами документальної перевірки та звернуто увагу на поданні уточнюючої декларації та відновлення рядка 3.2.4 додатку PI до рядка 03 РІ податкової декларації до початкової суми.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яким чином відобразити в поточній декларації донарахований податок на прибуток за попередні звітні періоди, щоб показники декларації співпадали з показниками фінансової звітності:

- чи в декларації підприємства (який рядок)?

- чи додатках до неї (зокрема додаток PI)?

2. Чи правомірним буде визнавати донарахований за результатами податкового повідомлення-рішення податок на прибуток за попередні звітні періоди – витратами поточного періоду?

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування згідно зі ст. 135 Кодексу, якою є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно зі ст. 134 Кодексу з урахуванням положень Кодексу.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток згідно з положеннями

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений на підставі даних бухгалтерського обліку.

Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 Кодексу).

У разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, передбачених Кодексом або іншим законодавством (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Кодексу).

У разі виявлення порушень податкового законодавства результати перевірок оформлюються актом, у якому відображаються показники поданих платниками податків декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки документів бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання, первинних та інших документів тощо, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та в ході проведення перевірки.

Отже акти перевірки платника податку містять інформацію про показники, встановлені за результатами перевірки, які є підставою для визначення об’єкта оподаткування.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 Кодексу).

Порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податків допущених помилок регулюється у ст. 50 Кодексу.

Отже, у разі якщо за результатами перевірки контролюючим органом збільшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 Кодексу збільшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки зменшені суми від’ємного значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то виправлення фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає коригуванню платником податків у показниках поданої(их) Декларації (ій) та відповідному(их) додатку (ах) до Декларації за звітний(і) (податковий(і)) період(и), наступний(і) за періодом, який перевірений контролюючим органом. Під час виправлення від’ємного значення, яке вплинуло на показники Декларацій декількох звітних (податкових) періодів, наступних за періодом, що перевірявся, необхідно дотримуватись хронологічної послідовності врахування від’ємного значення.

При цьому згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу разом з Декларацією платник податків може подати доповнення з поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, яке складено за довільною формою, та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці в Декларації.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями).

Отже, з питання виправлення помилок у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).