Щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України … цілісний майновий комплекс …. передано до Товариства за Актом приймання-передачі … та зареєстровано право приватної власності на підставі свідоцтва …

Рішенням Господарського суду …, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду … та постановою Верховного Суду … у справі … (далі – судове рішення) скасовано свідоцтво … та право приватної власності Товариства на Об’єкт.

Крім того, Товариство проінформувало, що на виконання наказу Міністерства економіки України … ним здійснено заходи щодо державної реєстрації права господарського відання на Об’єкт.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта (номер інформаційної довідки … ) власником Об’єкту за реєстраційним номером об’єкта нерухомості … є орган державної влади – Міністерство економіки України (код ЄДРПОУ 37508596).

Товариство запитує, чи виникає у нього податковий обов’язок із декларування та сплати Податку за Об’єкт який перебуває у власності органу державної влади – Міністерства економіки України.

Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарського кодексу України та іншими законами (стаття 136 Господарського кодексу України).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-VI "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 266 Кодексу визначається порядок справляння Податку. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Оскільки Кодексом визначено, що платниками Податку є власники об’єктів нерухомості, то у Товариства не виникає податкового обов’язку зі справляння Податку в частині об’єктів нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади та закріплені за ним на праві господарського відання.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.