Щодо нарахування та сплати єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, які надані в суборенду

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариство-1 щодо нарахування та сплати єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, які надані в суборенду та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство-1 повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником та має в користуванні на правах оренди землі сільськогосподарського призначення.

При цьому, частину земель - сільськогосподарські земельні ділянки (паї), передані фізичними особами на правах емфітевзису Товариству-1, які не використовуються Товариством-1 у господарській діяльності, було передано в суборенду Товариству 2. Товариство-2 є фактичним користувачем цих ділянок та є платником єдиного податку четвертої групи, та провело державну реєстрацію такого права суборенди.

При цьому, положеннями п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 Кодексу передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Водночас, п. 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Тобто, з редакції вищезазначених пунктів Кодексу не можна зробити однозначний висновок, хто саме повинен нараховувати та сплачувати єдиний податок четвертої групи - орендар, чи суборендар, що не дає змоги чітко визначити, як саме в даному випадку повинно діяти Товариство-1 щодо нарахування та сплати зазначеного податку.

Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи повинно в даному випадку Товариство-1, як орендар, нараховувати та сплачувати єдиний податок четвертої групи за такі земельні ділянки, передані в суборенду Товариству-2.

Щодо зазначеного питання

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах оренди, суборенди, емфітевзису.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України "Про оренду землі" від

06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі – Закон № 1952).

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону № 161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, якщо платник єдиного податку четвертої групи

(Товариство-1) передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування іншому суб’єкту господарювання (Товариству-2) із здійсненням державної реєстрації передачі права користування такими земельними ділянками, то Товариство-2, яке фактично використовує ці ділянки на праві користування, включає до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи такі орендовані площі земельних ділянок.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).