Щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість вартості зворотної тари

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість вартості зворотної тари та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство постачає покупцю – резиденту товари у зворотній тарі.

Згідно з умовами контракту, у разі неповернення зворотної тари покупець зобов’язаний відшкодувати її вартість за визначеною ціною. Внесення грошової застави за тару покупцем не здійснюється.

Покупець не повернув зворотну тару продавцю у строк, який перевищує 12 місяців та не відшкодував її вартість, визначену умовами контракту.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи можливе застосування норм пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ до зазначених у зверненні операцій;

2) чи має право продавець не нараховувати ПДВ на вартість зворотної тари, яка не була повернута покупцем у строк, який перевищує 12 місяців, якщо вартість такої тари не була забезпечена грошовою заставою та не відшкодована покупцем продавцю?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 розділу V ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–2

У разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження отримувачу (покупцю) зворотної тари вона не повертається відправнику (продавцю), то враховуючи норми пункту 189.2 статті 189 розділу V ПКУ вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача (покупця).

У постачальника (продавця) у цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).