Щодо оподаткування дивідендів, виплачених компаніям – нерезидентам

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування дивідендів, виплачених компаніям – нерезидентам, і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, товариство створено за участю іноземних інвесторів, де 100% статутного капіталу належить нерезидентам. При цьому 97,8% належить компанії (Острів Мен, юрисдикція Королівства Великобританія, заморські території Королівства) (далі – учасник 1); 1,3% статутного капіталу належить фізичній особі, зареєстрованій в Саудівській Аравії.

За результатами діяльності у І півріччі 2024 року товариство отримало чистий прибуток і власники товариства мають намір спрямувати його на виплату дивідендів у межах від 60 до 100% отриманого чистого прибутку.

При цьому, відповідно до рішення зборів власників товариства, всю суму дивідендів повинен отримати громадянин Саудівської Аравії, який є кінцевим бенефіціаром компанії, яка виступає учасником 1 у статутному капіталі товариства, оскільки здійснює вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння, розпорядження всіма активами цієї компанії.

Тобто товариство зобов’язане загальну суму дивідендів за І півріччя 2024 року перерахувати на рахунок фізичної особи – громадянина Саудівської Аравії.

У зв’язку із вказаним вище, товариство запитує:

Яку ставку оподаткування податком на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України необхідно застосовувати товариству при виплаті дивідендів у грошовій формі у зазначеній ситуації, а саме 15% як для юридичної особи чи 5% як для фізичної особи?

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. До таких доходів, зокрема, відносяться доходи у вигляді дивідендів, які сплачуються резидентом (абзац "б" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст.141 Кодексу, в т. ч. відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу резидент, резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у ст. 103 Кодексу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 103.2 та 103.3 ст. 103 Кодексу якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.

У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у підпункті "б" цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів – фізичних осіб, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів) (п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Об’єктом оподаткування фізичної особи – нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)

Пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, дивідендів

(п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Відповідно до п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал та Протоколу до неї, які ратифіковано Законом України № 5257-VI від 18.09.2012 і набрали чинності 01.12.2012 (далі – Конвенція), застосовуються до "осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав" (ст. 1 Конвенції) та до існуючих податків в Договірних Державах податків, зокрема в Україні – це "податок на прибуток підприємств" та "податок з доходів фізичних осіб" (ст. 2 Конвенції).

Для цілей Конвенції термін "особа" включає фізичну особу, компанію та будь-яке інше об’єднання осіб, у тому числі Державу, її адміністративно-територіальну одиницю чи органи місцевої влади; термін "компанія" означає будь-яку юридичну особу чи будь-який суб’єкт, що для цілей оподаткування розглядається як юридична особа (п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції).

Згідно зі ст. 4 (Резидент) Конвенції для цілей її застосування "термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній з причини місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації чи будь-якого іншого подібного критерію, а також уключає цю Державу та будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи орган місцевої влади. Однак цей термін не включає будь-якої особи, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі або стосовно капіталу, що знаходиться в ній".

Відповідно до п. 1 ст. 10 (Дивіденди) Конвенції "дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі".

Згідно з п. 2 ст. 10 Конвенції "однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо особа - фактичний власник володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків загальної суми дивідендів у всіх інших випадках".

"Термін "дивіденди", коли його вжито в цій статті, означає дохід від акцій, використання акцій або використання прав, акцій гірничодобувної промисловості й засновницьких акцій чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє дохід" (п. 3 ст. 10 Конвенції).

Враховуючи зазначене, якщо у випадку, що розглядається, особою, яка у розумінні Конвенції є "компанією" (п. 1 ст. 3 Конвенції) і "резидентом України" (ст. 4 Конвенції), виплачуються доходи, які відповідають визначенню "дивіденди" (п. 3 ст. 10 Конвенції), на користь особи, яка є фактичним власником таких дивідендів і у контексті Конвенції є "резидентом Королівства Саудівська Аравія" (ст. 4 Конвенції), що безпосередньо володіє менше, ніж 20 відсотків капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди, то такі доходи можуть оподатковуватись в Україні згідно з українським законодавством (тобто Кодексом) відповідним податком (ст. 2 Конвенції) за ставкою, яка не повинна перевищувати 15 відсотків від загальної суми дивідендів згідно з п.п. "b" п. 2 ст. 10 Конвенції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).