Чи можна надсилати електронні чеки за товар за допомогою месенджеру?

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) від про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПК України), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство є платіжною установою та надає платіжні послуги на підставі ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг.

Товариство з метою практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, та у зв'язку зі складністю застосування норм законодавства, яким регламентовано обов'язок та порядок надання споживачам розрахункових документів у паперовій та/або в електронній формі, та полягає у необхідності формування чіткого розуміння можливих способів отримання розрахункових документів споживачами, звернулось із такими запитаннями:

1. Чи відповідає Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) створення та надання (надсилання) Товариством електронного розрахункового документа, за згодою або бажанням споживача, на наданий ним абонентський номер через мобільний додаток (комп'ютерні програми) А або Б?

2. Чи є обов'язковим створення і надання відповідного розрахункового документа споживачу у паперовій формі, якщо надання (надсилання) Товариством електронного розрахункового документа виконано за згодою або бажанням споживача на наданий ним абонентський номер через мобільний додаток (комп'ютерні програми) А або Б?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг установлені Законом №265.

Законом №265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО в інших законах, крім ПК України, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, пунктом 2 статті 3 Закону №265 передбачена та допускається можливість, за згодою або бажанням споживача, видавати розрахунковий документ виключно в електронній формі на наданий таким споживачем абонентський номер або адресу електронної пошти.

У разі якщо споживач вимагає отримання паперового розрахункового документа чи вказує, куди саме направити електронний розрахунковий документ, суб'єкт господарювання не вправі відмовити йому у такому способі отримання розрахункового документа.

Viber - це застосунок для дзвінків і обміну повідомленнями. Реєстрація застосунку здійснюється з обов'язковою прив'язкою до номера мобільного телефону (абонентського номера споживача), самостійно ним обраного та придбаного у надавача телекомунікаційних послуг.

Відправлення повідомлення у месенджері виконується в загальному порядку від або до конкретного абонента з прив'язкою до його власного абонентського номера.

Тобто надсилання електронного розрахункового документа через Viber здійснюється безпосередньо від імені продавця (надавача послуг) на абонентський номер споживача.

Водночас мобільний додаток "А", окрім того, що не належить Товариству та використовується споживачами послуг ТОВ "В" для отримання інформації про доступні сервіси, статус замовлень, розташування відділень, вартості та строків доставки відправлень, інших потреб споживачів послуг ТОВ "В", також не використовує абонентського номера споживача, як способу зв'язку.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 - 2 повідомляємо, що описаний у зверненні Товариства спосіб надання споживачу розрахункових документів в електронній формі не є належним виконанням Товариством обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265, не звільняє Товариство від надання споживачу відповідного розрахункового документа у спосіб, установлений законом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації, і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію(1).