Про затвердження Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів

Відповідно до вимог статей 9, 19 Закону України "Про прокуратуру", з метою організації проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, що додається (далі - Порядок).

2. Цей наказ набирає чинності з 01.01.2023.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 № 205 "Про затвердження Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.06.2016 за № 875/29005.

4. Встановити, що на період дії воєнного стану прокурор, який не має технічної можливості подати Декларацію, передбачену Порядком, у встановлений спосіб, зобов'язаний письмово повідомити про це Генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора та одночасно подати власноруч заповнену Декларацію у паперовому вигляді за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою, а також покладаю на перших заступників та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників обласних та спеціалізованих на правах обласних прокуратур.

1. Порядок проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів (далі - Порядок) визначає підстави і процедуру щорічного проходження прокурорами таємної перевірки доброчесності.

2. Наведені нижче терміни вживаються в Порядку в такому значенні:

уповноважені особи - прокурори підрозділу внутрішньої безпеки прокуратури, наділені повноваженнями щодо перевірки доброчесності прокурорів;

декларація доброчесності прокурора (далі - Декларація) - електронний документ, заповнений на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора і підписаний особистим електронним підписом;

доброчесність прокурора - здатність прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її подання.

Терміни "електронний документ", "електронний підпис" вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", інші терміни - у значеннях, указаних у Конституції України, Законах України "Про прокуратуру", "Про запобігання корупції".

1. Щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п'ятої статті 19 Закону України "Про прокуратуру".

2. Проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації і, за наявності підстав, визначених цим розділом, проведенні службового розслідування та вивченні його результатів згідно з пунктом 14 цього розділу з метою перевірки інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень прокурора в Декларації.

3. Кожен прокурор щороку з 01 січня по 31 березня (включно) зобов'язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі "Підтверджую" або "Не підтверджую" на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Декларація підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, за винятком періоду дії у державі правового режиму воєнного стану.

4. Обрання прокурором під час заповнення Декларації відповіді "Не підтверджую" щодо одного чи кількох запитань не є підставою для визнання його таким, що не пройшов щорічну перевірку доброчесності.

У такому випадку службове розслідування відповідно до цього Порядку не проводиться, але може бути призначене згідно з положеннями організаційно-розпорядчого акта Генерального прокурора щодо порядку проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, у загальному порядку за наявності для цього приводів і підстав.

5. Особи, призначені на посаду прокурора вперше або поновлені на посаду прокурора за рішенням суду, подають Декларацію впродовж 30 календарних днів після дати їх ознайомлення з відповідним наказом про призначення (поновлення) на посаду.

Прокурори, увільнені від виконання обов'язків на підставі статті 119 КЗпП України або відряджені до інших органів для участі в їх роботі на постійній основі відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України "Про прокуратуру", подають Декларацію впродовж 30 календарних днів з дати закінчення строку дії цих обставин.

6. Посадова особа органу прокуратури, яка ознайомила прокурора з наказом про призначення (поновлення) в органах прокуратури, одночасно повідомляє йому про обов'язок і строки подання Декларації.

7. Прокурор, який не подав Декларації в установлений цим розділом строк, зобов'язаний письмово повідомити підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання Декларації, долучивши копії документів (за їх наявності), які підтверджують поважність цих причин.

Неподання, несвоєчасне подання прокурором Декларації без поважних причин вважається невиконанням обов'язку, передбаченого частиною п'ятою статті 19 Закону України "Про прокуратуру", та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності.

8. До закінчення календарного року, в якому подано Декларацію, будь-яка особа має право повідомити інформацію, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) одного або кількох тверджень прокурора в Декларації.

Така інформація направляється до підрозділу внутрішньої безпеки на електронну пошту або шляхом заповнення електронної форми на вебсайті Офісу Генерального прокурора, або поштовим зв'язком.

Відомості про електронну пошту підрозділу внутрішньої безпеки та електронна форма для подання інформації розміщуються на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

9. До закінчення календарного року, в якому подано Декларацію, уповноважені особи підрозділу внутрішньої безпеки в межах повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", іншими нормативно-правовими актами, мають право самостійно збирати (одержувати) інформацію, передбачену пунктом 8 цього розділу.

10. У разі одержання інформації, яка стосується конкретного прокурора і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, наведених у Декларації, підрозділ внутрішньої безпеки впродовж п'ятнадцяти робочих днів з дати отримання такої інформації повідомляє керівника відповідного органу прокуратури про необхідність призначення службового розслідування з долученням отриманої інформації.

11. Керівник органу прокуратури протягом семи робочих днів із дня отримання такого повідомлення вирішує питання про призначення службового розслідування.

Керівник обласної прокуратури про прийняте рішення повідомляє підрозділ внутрішньої безпеки.

12. Службове розслідування під час таємної перевірки доброчесності не призначається, якщо інформація, указана в пункті 10 цього розділу:

- надійшла після закінчення календарного року, в якому подано Декларацію;

- у ній повідомлено про події, з часу настання яких минуло понад два роки;

- уже була або є предметом іншого службового розслідування;

- не відповідає вимогам, наведеним у пункті 10 цього розділу;

- стосується прокурора, з яким трудові відносини припинено.

13. Службові розслідування, призначені з метою перевірки недостовірності (у тому числі неповноти) тверджень, поданих прокурором у Декларації, проводяться за участю уповноважених осіб відповідно до положень цього Порядку та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів.

14. Висновок, складений за результатами службового розслідування, окремі думки та зауваження до нього, за їх наявності, вивчаються підрозділом внутрішньої безпеки протягом двадцяти робочих днів з дати надходження матеріалів службового розслідування або їх копій.

Упродовж указаного строку уповноважена особа в межах наданих повноважень має право додатково одержувати пояснення від працівників прокуратури та інших осіб (за їх згодою), отримувати інформацію, матеріали, висновки, у тому числі від інших державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (за їх згодою).

У разі відсутності підстав для скасування висновку відомості про результати проходження таємної перевірки вносяться підрозділом внутрішньої безпеки до реєстру перевірок інформації про недоброчесність прокурорів.

В іншому випадку підрозділ внутрішньої безпеки в установленому порядку ініціює скасування висновку службового розслідування та призначення додаткового службового розслідування.

15. За відсутності підстав для скасування висновку службового розслідування уповноваженою особою складається довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора (додаток 2), яка погоджується з керівником підрозділу внутрішньої безпеки, а її копія направляється для долучення до особової справи.

У довідці зазначається, що доброчесність прокурора підтверджено, якщо за наслідками службового розслідування відомості про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у Декларації, не підтвердились.

Якщо за наслідками службового розслідування з урахуванням окремих думок та додаткових матеріалів установлено недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у Декларації, у довідці зазначається, що прокурор не пройшов таємну перевірку доброчесності та його доброчесність не підтверджено.

Про завершення таємної перевірки доброчесності підрозділ внутрішньої безпеки повідомляє прокурора, який має право ознайомитись з довідкою та/або отримати її копію.

16. Довідка про непроходження прокурором таємної перевірки доброчесності може бути підставою для направлення підрозділом внутрішньої безпеки до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заяви за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора згідно з частиною третьою статті 46 Закону України "Про прокуратуру", якщо не минули строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.

17. Прокурор має право оскаржити рішення, прийняте за результатами службового розслідування в порядку, визначеному законодавством.

18. Копії довідок про результати таємної перевірки доброчесності, висновків та матеріалів службового розслідування, інших матеріалів таємної перевірки доброчесності надаються виключно за запитом посадових осіб органів прокуратури, досудового розслідування, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Ради прокурорів України, Вищої ради правосуддя, суду.

З матеріалами таємної перевірки доброчесності має право знайомитись прокурор, стосовно якого її проведено, та його представник, повноваження якого підтверджено відповідно до вимог законодавства.

19. На письмовий запит чи звернення особи, яка повідомила інформацію, передбачену пунктом 10 цього розділу, за результатами розгляду якої проведено службове розслідування, надаються лише відомості про результати таємної перевірки доброчесності.

20. У разі надходження до підрозділу внутрішньої безпеки додаткової інформації, зазначеної у пункті 10 цього розділу, після завершення службового розслідування стосовно того самого прокурора, яка не була предметом цього службового розслідування, таємна перевірка доброчесності проводиться у порядку, визначеному цим розділом.

21. Прокурор вважається таким, що пройшов щорічну таємну перевірку доброчесності, якщо він відповідно до Порядку своєчасно подав Декларацію і:

- до закінчення календарного року, в якому її подано, інформація, зазначена в пункті 10 цього розділу, до підрозділу внутрішньої безпеки не надійшла або її не було виявлено цим підрозділом;

- за результатами службового розслідування складено довідку про результати таємної перевірки доброчесності прокурора (додаток 2), у якій зазначено, що доброчесність прокурора підтверджено.

1. Відомості про одержання інформації, передбаченої пунктом 10 розділу II, результати службового розслідування, дисциплінарного провадження обліковуються в реєстрі перевірок інформації про недоброчесність прокурорів (додаток 3).

2. Відповідальність за ведення реєстру перевірок інформації про недоброчесність прокурорів і внесення відомостей до нього покладається на підрозділ внутрішньої безпеки.

Генеральна інспекція

Офісу Генерального прокурора