Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула звернення ФОП щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює продаж товарів через мережу Інтернет, доставка яких відбувається за допомогою кур'єрської служби на умовах післяплати, у зв'язку із чим у нього виникло питання необхідності застосовувати РРО та/або ПРРО.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули Закону N 265, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону N 265, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону N 265, у 2021 році обов'язок застосовувати РРО та/або ПРРО платником єдиного податку другої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом та/або здійснення визначених пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Кодексу видів діяльності. Застосування РРО та/або ПРРО з 01.01.2022 р. є обов'язковим, не залежно від обсягу доходу.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина десята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року N 675-VIII (далі - Закон N 675).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на веб-сайті продавця (Інтернет-магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього, а продавець зобов'язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару.

Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов'язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов'язкові реквізити.

Надаючи відповідь на поставлене питання, в контексті звернення, повідомляємо, що з 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО не є обов'язковим у разі продажу Підприємцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур'єрської доставки.

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур'єрської доставки або поштовому відділені.

Чек РРО та/або ПРРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов'язана видавати служба доставки. Документом, що свідчить про походження того або іншого товару, буде видаткова накладна, вкладена суб'єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.