Щодо застосування положень ст. 39-2 Податкового кодексу України

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування положень ст. - 39-2 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), щодо оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній, та керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Заявник у зверненні зазначає, що єдиним учасником Товариства є іноземна компанія. З 01.01.2022 р. вказана іноземна компанія буде вважатись контрольованою іноземною компанією (далі - КІК) в розумінні ст. 39-2 Кодексу. В 2022 році КІК, як єдиний учасник Товариства, планує прийняти рішення про виплату таким Товариством дивідендів.

У зв'язку із зазначеним, у Товариства виникло питання:

Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств відповідно до норм пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу дивіденди, які виплачуються українською компанією на користь КІК і згідно з п. 170.13.3 ст. 170.13 Кодексу вважаються отриманими безпосередньо контролюючою особою?

З 01.01.2022 р. розділ І Кодексу буде доповнено ст. 39-2відповідно до Закону України від 16.01.2020 р. N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.12.2020 р. N 1117-IX.

Так, відповідно до пп. 39-2.1.1 п. 39-2.1 ст. 39-2 Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 39-2.1.2 п. 39-2.1 ст. 39-2 Кодексу визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. "б" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, є доходами нерезидента з джерелом їх походження з України та оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Положення пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу передбачають, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, у разі виплати доходів нерезиденту з джерелом їх походження з України, визначених з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, резидент утримує та сплачує податок з доходів нерезидента відповідно до вимог пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено умовами чинного міжнародного договору.

Згідно зі ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.