Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна податкова служба України розглянула зверненняна отримання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

У зверненні Товариство запитує: Чи вважатиметься обов'язок надавати споживачу (в контексті звернення - клієнту) розрахунковий документ виконаним, за умови, що йому буде надаватись не розрахунковий документ встановленої форми та змісту, а спеціальний ідентифікатор, за допомогою якого клієнт зможе завантажити належний йому розрахунковий документ за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, яка включає в себе офіційний сайт Товариства, особистий кабінет клієнта Товариства, тощо?

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Кодексу, заборонено.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом N 265 на зареєстрованому у встановленому порядку реєстраторі розрахункових операцій (далі - РРО) або заповнений вручну.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону N 265 встановлено:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

Враховуючи викладене повідомляємо, що припущення Товариства про наявність варіативності та невичерпності способів надання розрахункового документу встановленої форми та змісту, стосується лише електронних розрахункових документів встановленої форми та змісту і способів його відтворення (візуалізації) на дисплеях РРО, пристроїв на яких встановлені програмні РРО, надання можливості надсилати його на адресу електронної пошти або абонентський номер наданий таким клієнтом.

В той же час, відповідно тексту звернення Товариства, воно планує надавати (надсилати) клієнту не електронний розрахунковий документ встановленої форми та змісту, а спеціальний ідентифікатор, для можливості завантаження такого документу через Інтернет-сайт Товариства.

Наведений Товариством спосіб є прямим порушенням вимоги щодо надання саме розрахункового документа встановленої форми та змісту споживачу, яка встановлена пунктом 2 статті 3 Закону N 265.

Таким чином, надання Товариством споживачу (клієнту) будь-яких способів доступу до розрахункового документа, не має жодного відношення до виконання ним обов'язку надати клієнту в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі і буде свідчити про порушення Товариством вимог пункту 2 статті 3 Закону N 265.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.