• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 18.08.2021 № 3043/ІПК/99-00-04-01-03-06
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 18.08.2021
  • Номер: 3043/ІПК/99-00-04-01-03-06
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 18.08.2021
  • Номер: 3043/ІПК/99-00-04-01-03-06
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.08.2021 N 3043/ІПК/99-00-04-01-03-06
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.
Товариство, основний вид господарської діяльності якого класифікується у секції Н КВЕД ДК 009:2010, повідомило, що має у власності такі об'єкти нежитлової нерухомості, як "термінал по перевантаженню зернових вантажів на причалі N 25" та "єдиний майновий комплекс, морський термінал по перевантаженню зернових вантажів", які складаються з багатьох некласифікованих елементів різного цільового призначення та, на думку Товариства, належать до групи 125 "Будівлі промислові та склади" Державного класифікатора ДК 018-2000 (далі - Класифікатор).
Товариство повідомило, що у 2018 - 2019 роках не сплачувало Податок, вважаючи, що на приналежні йому об'єкти нерухомості поширюється дія норми пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній у 2018 - 2019 роках).
Товариство, посилаючись на нову редакцію пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, яка набрала чинність 23.05.2021 р., запитує про наявність підстав не нараховувати та не сплачувати Податок за приналежні йому об'єкти нерухомості у 2018 - 2019 роках та про наявність підстав для визначення таких об'єктів нерухомості об'єктами оподаткування Податком з 2 кварталу 2020 року.
Підпунктом "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній у 2018 - 2019 роках) визначено, що не є об'єктом оподаткування Податком "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств".
Аналіз підпункту "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу свідчить про те, що нерухомість повинна мати ознаки та відповідати визначенню будівель промисловості та належати промисловому підприємству.
За положеннями пп. 14.1.1291п. 14.1 ст. 14 Кодексу об'єкти нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промисловості та склади (пп. "ґ").
Відповідно до Класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості" та 1252 "Резервуари, силоси та склади".
Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що відповідно до КВЕД ДК 009:2010 економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", С "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".
Наведені положення дають підстави зробити висновок, що застосування пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній у 2018-2019 роках) можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.
Зазначена позиція була визначена Верховним Судом України (постанови від 15 травня 2018 року по справі N 806/2461/17, від 15 травня 2018 року по справі N 806/2676/17, від 11 грудня 2018 року по справі N 819/314/18).
Таким чином, оскільки не виконана одна з двох обов'язкових умов - Товариство не відповідає визначенню промислового підприємства, то на приналежні Товариству об'єкти нерухомості не поширюється податкова преференція, встановлена пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній у 2018 - 2019 роках).
Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року N 466-ІХ "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" до пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, з об'єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Наведені положення дають підстави зробити висновок, що застосування пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу можливе у разі дотримання чотирьох обов'язкових умов:
- будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі "Будівлі промислові та склади" (код 125) Класифікатора;
- будівля промисловості має використовуватися суб'єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;
- основний вид діяльності суб'єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010;
- будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб'єктам господарювання.
Оскільки, відповідно до реєстраційних даних інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий блок" основним задекларованим видом господарської діяльності Товариства є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту - код 52.29 секції Н КВЕД ДК 009:2010 "Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність", що не є підставою для віднесення Товариства до категорії промислових підприємств, тому у нього виникає обов'язок по нарахуванню податкових зобов'язань з Податку за приналежні йому об'єкти нерухомості.
До об'єктів оподаткування Податком належать, зокрема, об'єкти нежитлової нерухомості (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу) - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (пп. 14.1.1291п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та є земельними поліпшеннями, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином на об'єкти нерухомості, які не мають ознак будівель в значенні пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та класифікуються у розділі 2 "Інженерні споруди" Класифікатора, не поширюється визначення об'єкта оподаткування Податком.
Перелік об'єктів нерухомості, визначених пп. 14.1.1291п. 14.1 ст. 14 Кодексу не містить такого об'єкта нежитлової нерухомості, як "майновий комплекс".
Водночас відповідно до п. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, об'єктами майнового комплексу є об'єкти, які можуть бути виділені у самостійні окремі об'єкти нерухомості, що підлягають державній реєстрації.
Таким чином об'єкти різного цільового призначення можуть бути класифіковані за різними кодами Класифікатора, що передбачає застосування різних ставок при обчисленні податкових зобов'язань з Податку.
З метою уникнення невірного оподаткування Податком вважаємо за доцільне запропонувати Товариству отримати експертний висновок щодо класифікації приналежних йому об'єктів нерухомості за Класифікатором для обчислення податкових зобов'язань з Податку. Зауважимо, що інформація щодо класифікації об'єктів нерухомості за Класифікатором зазначається у сертифікатах ДАБІ для кожного об'єкта нерухомості, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).