У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі.
У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.
Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС.
( Пункт 54 в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )( Пункт 55 виключено на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
56. За заявою учасника справи та після сплати відповідного судового збору такий учасник може отримати копію технічного запису судового засідання на власний вибір шляхом:
1) отримання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;
2) отримання запису на оптичному диску у виді файлу.
У разі сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті учаснику справи автоматично надається доступ для скачування технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті. При цьому до АСДС автоматично надсилаються відповідне повідомлення про видачу копії технічного запису судового засідання та квитанція про сплату судового збору.
( Пункт 56 в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
IV. Особливості автоматизованого розподілу судових справ
1. Загальні правила автоматизованого розподілу судових справ між суддями
57. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
58. Не розподіляються конкретному судді судові справи, що надійшли:
за два місяці до закінчення строку повноважень судді;
за чотирнадцять днів, якщо іншого терміну не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше ніж чотирнадцять календарних днів);
за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше ніж чотирнадцять календарних днів;
у період відпустки судді;
за один робочий день до відрядження (за три робочих дні, якщо тривалість відрядження становить більше ніж сім календарних днів) та у дні перебування судді у відрядженні;
під час тимчасової непрацездатності судді;
за один робочий день до направлення судді на підготовку для підтримання кваліфікації до Національної школи суддів України, навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);
у дні проходження суддею підготовки для підтримання кваліфікації, періодичного навчання з метою підвищення рівня кваліфікації в Національній школі суддів України, навчання, підвищення кваліфікації, під час участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);
за відсутності у судді допуску до державної таємниці за формою, яка відповідає ступеню секретності інформації, що міститься в матеріалах справи;
в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
59. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.
60. Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:
із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;
для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;
із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ.
61. Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.
62. Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою:
К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД,
де:
К_Н - коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи;
Сума (Вага_Судової_Справи) розраховується як сума ваги всіх судових справ, які були розподілені судді з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи;
Вага_Судової_Справи розраховується для кожної судової справи, яка була розподілена судді з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, за формулою:
К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН,
де:
К_СКЛАДН - коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу, рекомендований рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20, а для суду касаційної інстанції - визначений рішенням зборів суддів;
К_ФУС - коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи на момент автоматизованого розподілу цієї судової справи (одноособово - 1; колегіально для судді-доповідача - 1; колегіально для судді - члена колегії та запасного судді в суді першої інстанції - 0,5; колегіально для судді - члена колегії та запасного судді в суді апеляційної / касаційної інстанції - визначається рішенням зборів суддів);
( Позиція абзацу третього пункту 62 розділу IV в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 166/0/15-22 від 22.02.2022 )
К_АДМІН - коефіцієнт адміністративних посад - коефіцієнт участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, на момент розподілу судової справи (повинен бути більше 0 та менше або дорівнювати 1);
( Позиція абзацу третього пункту 62 розділу IV в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 166/0/15-22 від 22.02.2022 )
КтРД - кількість робочих днів, відпрацьованих суддею у поточному році на момент автоматизованого розподілу судової справи, якщо інше не встановлено рішенням зборів суддів.
( Позиція абзацу третього пункту 62 розділу IV в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 166/0/15-22 від 22.02.2022 )
63. Визначення судді, судді-доповідача здійснюється відповідно до коефіцієнта навантаження судді. З урахуванням визначених коефіцієнтів навантаження для кожного судді розраховується діапазон ймовірності вибору судді (інтервал). Чим більший коефіцієнт навантаження, тим менший діапазон ймовірності, і навпаки. Справа розподіляється судді, на діапазон ймовірності якого припадає випадкове число.
64. Для судді, який має найменше навантаження (коефіцієнт навантаження), діапазон ймовірності розраховується не менше ніж 50 відсотків від суми значень діапазонів ймовірності всіх суддів, що беруть участь в автоматизованому розподілі.
65. Результатом автоматизованого розподілу (повторного розподілу) судових справ є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Протокол містить такі відомості: дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, імена (найменування) учасників справи; інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, з яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; інформація про суддів постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений суддя-доповідач (без урахування підстав, зазначених у пункті 58 підрозділу 1 розділу IV); підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
2. Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями
66. Збори суддів визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ.
Кількість слідчих суддів у суді визначається зборами суддів з урахуванням можливості утворення в цьому суді складу суду для судового провадження у кримінальних справах.
67. Справа, розгляд якої здійснюється колегією суддів, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Постійна колегія суддів складається із трьох суддів основного складу та резервних суддів. Кожен суддя суду входить до основного складу щонайменше однієї постійної колегії.
68. Збори суддів визначають особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ:
у разі виконання суддями інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя;
у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи понад п'ять робочих днів;
у разі неможливості визначення судді, судді-доповідача із числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати).
69. Збори суддів визначають рівень навантаження (коефіцієнт) для суддів, які обіймають адміністративні посади в суді або здійснюють інші повноваження, не пов'язані зі здійсненням правосуддя (секретар судової палати, секретар Пленуму, вчений секретар Науково-консультативної ради, суддя, який визначений доповідачем щодо проєкту постанови Пленуму або довідки про вивчення чи узагальнення судової практики, а також є членом Ради суддів України), або в інших випадках, визначених зборами суддів.
( Абзац перший пункту 69 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя № 166/0/15-22 від 22.02.2022 )
Збори суддів касаційного суду можуть визначати коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу.
70. Збори суддів визначають обставини, які унеможливлюють участь судді, судді-доповідача у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.
71. Збори суддів мають право встановлювати у кримінальних провадженнях особливості автоматизованого визначення складу суду, в тому числі суддів, які не є суддею-доповідачем у справі, за правилами процесуального закону.
72. Тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), збори суддів визначають особливості розподілу клопотань про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у разі відсутності головуючого судді іншим суддею зі складу колегії, якщо справа розглядається колегіально.
3. Автоматизований розподіл судових справ між суддями
73. Автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.
74. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів у складі трьох суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їхньої спеціалізації (за наявності).
75. Якщо справа розглядається колегією у складі більше ніж трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач та судді, додатково визначені автоматизованою системою.
76. Розгляд справи у складі судової палати касаційного суду здійснює весь склад палати. Головуючим є суддя-доповідач, визначений під час розподілу справи.
Розгляд справи у складі об'єднаної палати касаційного суду здійснює весь склад об'єднаної палати суду.
У разі якщо суддя-доповідач, визначений під час розподілу справи, входить до складу об'єднаної палати, він є суддею-доповідачем у такій справі, в іншому випадку суддя-доповідач визначається автоматизованою системою суду за загальними правилами розподілу справ.
Розгляд справ у складі Великої Палати Верховного Суду здійснює весь склад Великої Палати. Суддя-доповідач обирається із числа суддів Великої Палати Верховного Суду за загальними правилами розподілу справ.
77. У разі задоволення клопотання щодо розгляду кримінального провадження судом присяжних другий суддя, крім судді-доповідача, визначається за принципом випадковості зі складу колегії суддів, яка здійснювала підготовче провадження.
78. Автоматизований розподіл судових справ, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдуму, а також судових справ про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання здійснюється з урахуванням навантаження судді судовими справами зазначених категорій.
У разі якщо суд одночасно здійснює розгляд судових справ як суд першої, апеляційної та касаційної інстанцій, автоматизований розподіл судових справ здійснюється з урахуванням навантаження судді в межах інстанційної підсудності.
79. У разі об'єднання судових справ автоматизованою системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження судді (суддів), якому (яким) передано для розгляду ці судові справи.
80. У разі роз'єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, реєструється як така, що надійшла вперше, та передається судді, яким ухвалено рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.
При роз'єднанні (виділенні) судових справ системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження судді з урахуванням таких судових справ.
81. Автоматизований розподіл клопотань про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється між слідчими суддями, визначеними статтею 247 Кримінального процесуального кодексу України.
4. Передача судової справи раніше визначеному судді
82. Передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо:
82.1) клопотань (подань), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів;
82.2) судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження, відкриття провадження у справі про банкрутство, відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, перехід до наступної судової процедури, затвердження плану санації, визнання недійсними правочинів, укладених боржником, результати розгляду грошових вимог кредиторів, звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, результати розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, закриття провадження у справі про банкрутство; постанов про визнання боржника банкрутом), та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи;
82.3) апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів суду першої інстанції, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР);
82.4) апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі;
82.5) заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору;
82.6) заяви про перегляд заочного рішення;
82.7) заяви та клопотання з процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу;
82.8) матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;
82.9) зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору в судовій справі, у якій відкрито провадження;
82.10) заяв про відновлення втраченого судового провадження;
82.11) заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви;
82.12) у процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; заяви про покладання субсидіарної (солідарної) відповідальності;
82.13) у процедурі банкрутства: позовні заяви у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник; інші заяви з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство; матеріали справи, в якій стороною є боржник, що передані з господарських судів або судів інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство;
82.14) заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;
82.15) ухвал Великої Палати Верховного Суду про повернення судової справи на розгляд відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) через відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
82.16) позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів.
За відсутності заборони у процесуальному законі збори суддів мають право передбачити інші випадки передачі судових справ (проваджень) раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу.
83. Передача судової справи раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу оформлюється протоколом, що автоматично створюється автоматизованою системою.
5. Повторний автоматизований розподіл судових справ
84. Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом.
85. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством.
Випадки (соціальні відпустки, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, тривалий період тимчасової непрацездатності тощо), що можуть перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством, визначаються рішенням зборів суддів.
86. У разі задоволення відводу або самовідводу судді, судді-доповідача повторний авторозподіл судової справи здійснюється автоматизованою системою на підставі ухвали суду про відвід (самовідвід) судді, судді-доповідача.
87. Судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу в разі, якщо суддя, у провадженні якого перебувала судова справа, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанції не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у пункті 2 розділу 1.
88. У разі виявлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи повторний автоматизований розподіл судової справи здійснюється на підставі ухвали суду.
89. Результатом повторного автоматизованого розподілу є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
6. Заміна судді, який не є суддею-доповідачем у справі
90. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) здійснюється автоматизованим розподілом з числа резервних суддів. У разі неможливості здійснити заміну такого судді з числа резервних суддів заміна здійснюється з числа суддів, які мають відповідну спеціалізацію та входять до складу відповідної судової палати, а за відсутності таких суддів у складі відповідної судової палати - із загального списку повноважних суддів суду.
91. Суддя, визначений на заміну судді, який вибув, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів та які у зв'язку з відсутністю судді, який вибув, неможливо розглянути в строки, встановлені процесуальним законодавством.
92. Результатом заміни судді, який не є суддею-доповідачем у справі, є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
7. Визначення додаткових суддів для колегіального розгляду справи
93. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але головуючим суддею прийнято рішення (ухвалу) про її колегіальний розгляд, то до складу колегії включаються головуючий суддя (суддя-доповідач) та два судді із постійної колегії, до якої входить суддя-доповідач (за наявності) або два судді відповідної спеціалізації, додатково визначені автоматизованим розподілом після прийняття рішення (ухвали) про колегіальний розгляд справи. У разі відсутності суддів відповідної спеціалізації додаткове визначення суддів здійснюється без урахування спеціалізації із загального списку повноважних суддів суду.
У такому ж порядку здійснюється збільшення числа суддів у колегії суддів, якщо справа має розглядатися колегіально у більшому складі та судом прийнято відповідне рішення (ухвалу).
94. Результатом визначення додаткових суддів для колегіального розгляду справи є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
8. Автоматизований розподіл судових справ між суддями після відновлення роботи автоматизованої системи
95. Знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи та тривають понад п'ять робочих днів, відповідно до цього Положення фіксуються актами, складеними комісією під головуванням керівника апарату (особи, яка виконує його обов'язки), із зазначенням у них дати, часу настання та закінчення дії відповідних обставин, причин виникнення, заходів, вжитих з метою їх усунення.
96. Електронні примірники зазначених актів вносяться до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після усунення обставин.
97. Автоматизований розподіл судових справ між суддями здійснюється невідкладно після налагодження роботи автоматизованої системи або на наступний робочий день після усунення зазначених обставин.
98. Розподіл судових справ, які за законом мають розглядатися невідкладно з метою недопущення порушення конституційних прав громадян (судові справи, пов'язані з виборчим процесом, судові справи про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, клопотання про надання дозволу на обшук чи огляд житла тощо), здійснюється в порядку, визначеному зборами суддів відповідного суду.
Не пізніше наступного робочого дня після усунення обставин інформація про розподіл таких судових справ вноситься до автоматизованої системи.
9. Неможливість автоматизованого розподілу судових справ між суддями
99. У разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, коли суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли припинились відповідні обставини.
У разі, коли в суді з об'єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя та/або один суддя визначеної спеціалізації, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення, якщо інше не встановлено зборами суддів.
100. У разі визначення автоматизованою системою неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ автоматично створюється протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду.
Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
101. У разі усунення обставин, що унеможливлюють здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ, такий розподіл відбувається за загальними правилами, визначеними цим Положенням.
10. Визначення присяжних
102. Визначення присяжних проводиться для розгляду:
кримінального провадження в суді першої інстанції;
цивільних справ у порядку окремого провадження.
Присяжні визначаються шляхом випадкового відбору зі списку присяжних із додержанням принципу рівної ймовірності відбору.
Не бере участь у випадковому відборі для розгляду цивільних справ у порядку окремого провадження присяжний у період відпустки, тимчасової непрацездатності, відрядження та в інших випадках, що унеможливлюють його участь у розгляді справи у визначений законом строк, за розпорядженням керівника апарату суду.
103. У випадках, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, автоматизованою системою здійснюється автоматичне визначення присяжних із числа осіб, які внесені до списку присяжних, у кількості семи осіб.
104. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою статті 387 Кримінального процесуального кодексу України, присяжних залишилось більше від необхідної для участі в судовому провадженні кількості, автоматизованою системою визначаються три основні та два запасні присяжні з додержанням принципу рівної ймовірності відбору з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі у судовому провадженні.
105. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою статті 387 Кримінального процесуального кодексу України, основних та запасних присяжних залишилось менше від необхідної для участі в судовому провадженні кількості, автоматизованою системою визначається добір присяжних зі списку присяжних із додержанням принципу рівної ймовірності відбору із числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в судовому провадженні.
106. У випадках, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, автоматизованою системою здійснюється автоматичне визначення присяжних, які внесені до списку, у кількості двох осіб.
107. При визначенні присяжних із загального списку присяжних виключаються ті, що в цьому році брали участь у розгляді справ більше ніж один календарний місяць, та ті, що були виключені на підставі відповідних ухвал суду в цьому судовому провадженні.
108. Результатом визначення присяжних є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
( Положення доповнено новим розділом IV згідно Рішенням Вищої ради правосуддя № 83/0/15-22 від 25.01.2022 )
V. Електронна інформаційна взаємодія ЄСІТС з іншими електронними інформаційними ресурсами
109. ЄСІТС забезпечує автоматизовану електронну інформаційну взаємодію модулів (підсистем) ЄСІТС із зовнішніми електронними інформаційними ресурсами та доступ користувачів до таких ресурсів.
110. Електронна інформаційна взаємодія модулів (підсистем) ЄСІТС із зовнішніми електронними інформаційними ресурсами здійснюється у порядку, що визначається Державною судовою адміністрацією України та держателем відповідного електронного інформаційного ресурсу.
111. Електронна інформаційна взаємодія модулів (підсистем) ЄСІТС із зовнішніми електронними інформаційними ресурсами, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".
112. Електронна інформаційна взаємодія модулів (підсистем) ЄСІТС із зовнішніми електронними інформаційними ресурсами недержавних та господарюючих суб’єктів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному спільним актом адміністратора та відповідного суб’єкта.
113. У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія модулів (підсистем) ЄСІТС із зовнішніми електронними інформаційними ресурсами, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
114. Електронна інформаційна взаємодія з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
115. Під час автоматизованого обміну інформацією відповідно до Положення суб’єкти електронної взаємодії впроваджують організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, з урахуванням ступеня обмеження доступу до неї та відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
116. Для підтвердження достовірності та цілісності даних в електронних повідомленнях використовується кваліфікований електронний підпис чи печатка.
117. Обмін інформацією та обробка інформації здійснюються в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, зокрема Закону України "Про захист персональних даних".
( Пункт 117 розділу V в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 26/0/15-26 від 13.01.2026 )( Положення доповнено новим розділом V згідно Рішенням Вищої ради правосуддя № 700/0/15-24 від 07.03.2024 )
VI. Обробка інформації в ЄСІТС
1. Загальні положення щодо обробки інформації
118. Обробку та надання інформації, що міститься в підсистемах (модулях) ЄСІТС, здійснюють суди, а в разі відсутності функціоналу для надання інформації - адміністратор ЄСІТС.
Надання інформації на запити, які надходять до ДСА України чи адміністратора ЄСІТС у письмовій формі (на паперових носіях, електронною поштою, засобами систем електронної взаємодії тощо) або через Електронний кабінет, здійснює адміністратор ЄСІТС відповідно до вимог законодавства та цього Положення.
119. Обробку персональних даних, внесених до Електронного кабінету, здійснює адміністратор ЄСІТС від імені ДСА України (володілець персональних даних) без згоди суб’єкта персональних даних на підставі повноважень, визначених законом, щодо забезпечення функціонування ЄСІТС.
У разі деактивації Електронного кабінету, зміни даних чи інших випадків, що можуть призвести до видалення в Електронному кабінеті даних користувача, засобами ЄСІТС забезпечується цілісність даних, які використовуються іншими підсистемами (модулями) ЄСІТС, якщо такі дані:
- необхідні для здійснення судових або інших передбачених законодавством процедур;
- перебувають у історичному зв’язку з такими процедурами;
- потрібні для гарантування інформаційної безпеки ЄСІТС.
2. Процедурні заходи щодо отримання інформації
120. Формування типових (за шаблоном) запитів щодо отримання інформації, яка обробляється в ЄСІТС, та надання такої інформації здійснюються засобами Електронного кабінету.
Доступ до функціоналу Електронного кабінету, за допомогою якого формуються запити та отримується інформація, надає адміністратор ЄСІТС за наявності у таких осіб відповідних повноважень для отримання запитуваних даних.
121. Засобами ЄСІТС забезпечується формування єдиного масиву (набору) даних шляхом їх систематизації, обробки, зведення, об’єднання та упорядкування, якщо такі дані є узгодженими та їхня взаємодія підтримується функціональними можливостями ЄСІТС.
Адміністратор ЄСІТС не здійснює додаткового формування єдиного масиву (набору) даних на підставі інформації, отриманої з різних джерел (підсистеми, модулі ЄСІТС, централізоване файлове чи інше сховище, АСДС тощо), якщо це може призвести до невідповідностей або помилок у даних з різних джерел.
У відповідях, що формуються засобами ЄСІТС або адміністратором ЄСІТС, не зазначаються відомості технічного характеру, якщо такі відомості не становлять предмета запиту та були використані виключно для отримання даних або формування єдиного масиву (набору) даних (зокрема ідентифікатори об’єктно орієнтованого сховища, записи баз даних, токени тощо).
122. Засобами ЄСІТС здійснюється фіксація та зберігання відомостей про кожен запит, здійснений із використанням функціоналу Електронного кабінету.
123. Якщо обсяг інформації є значним, адміністратор ЄСІТС узгоджує із запитувачем спосіб передачі та отримання такої інформації (спільна локальна мережа, віддалене сховище даних, засоби електронної взаємодії тощо).
Запитувач самостійно забезпечує можливість отримання інформації погодженим способом та її збереження на власних носіях, якщо адміністратор ЄСІТС зазначив, що передана інформація зберігатиметься лише протягом визначеного строку.
( Положення доповнено розділом VI згідно Рішенням Вищої ради правосуддя № 26/0/15-26 від 13.01.2026 )
VII. Перехідні положення
124. Це Положення набирає чинності із дня його затвердження, крім:
підрозділу 1 розділу III, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми "Електронний кабінет";
підрозділу 2 розділу III, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми "Електронний суд";
підрозділу 3 розділу III, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми відеоконференцзв'язку.
125. Підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
126. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов’язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов’язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
( Абзац перший пункту в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.
127. До початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.
128. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.
Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
( Пункт в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
129. До матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать:
129.1) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд":
реєстраційні картки;
відомості про отримання або надсилання електронних документів;
позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи в електронній формі, що подані до суду з використанням підсистеми "Електронний суд";
процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом та надіслані на офіційні електронні адреси учасників судового процесу за допомогою ЄСІТС;
інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо);
129.2) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, у паперовій формі:
реєстраційні картки;
відомості про отримання або надсилання електронних документів;
процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом;
інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо).
130. У разі надходження заяви учасника справи щодо ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через підсистему "Електронний суд" суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи чи окремих документів у паперовій формі, що перебувають у такому суді, та долучає їх до матеріалів електронної судової справи.
( Абзац перший пункту в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2623/0/15-24 від 05.09.2024 )
У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд забезпечує сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи з урахуванням наявних у суді можливостей та в разі передання справи до суду іншої інстанції.
( Пункт в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
131. Порядок формування справ, у тому числі тих, які містять документи в електронній формі, здійснюється за правилами, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
132. Якщо в матеріалах справи містяться документи в електронній формі, суд має забезпечити ознайомлення з такими документами в приміщенні суду з використанням відповідних засобів інформатизації за наявності технічної можливості.
( Пункт виключено на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
134. Інші підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати у складі ЄСІТС після завершення їх розробки, внесення змін до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в частині порядку функціонування таких підсистем, а також після опублікування у встановленому порядку оголошення про створення та забезпечення їх функціонування.
135. До початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС відповідні підсистеми та модулі ЄСІТС інтегруються до наявних у судах та інших органах і установах у системі правосуддя автоматизованих систем діловодства, а також інших підсистем і модулів за правилами, встановленими цим Положенням.
136. До початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС:
визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду;
відбір кандидатури арбітражного керуючого у справах про банкрутство здійснюється у порядку, визначеному до затвердження цього Положення.
( Пункт розділу в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 83/0/15-22 від 25.01.2022 )
137. Функціонування підсистем "Електронний кабінет" та "Електронний суд" у Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду та Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду та Київському апеляційному суді починається після інтеграції цих підсистем із наявними в зазначених судах автоматизованими системами документообігу та публікації відповідного оголошення в порядку, визначеному для початку функціонування ЄСІТС.
138. Можливість зазначення в судовому рішенні інформації про його вебадресу в Єдиному державному реєстрі судових рішень виникає із дня початку функціонування підсистеми "Єдиний державний реєстр судових рішень" у складі ЄСІТС.
139. В ЄСІТС не обробляється службова інформація та державна таємниця.
( Пункт в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023 )
140. Терміни "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" та "Єдина судова інформаційно-комунікаційна система" є тотожними для цілей Положення до приведення термінології, яка вживається в законах України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду правосуддя", "Про доступ до судових рішень", Кодексі України з процедур банкрутства, Кодексі України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актах, у відповідність із термінологією, яка вживається в Господарському процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України, Кримінальному процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України та законодавстві про інформаційно-комунікаційні системи.
( Положення доповнено пунктом згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя № 2623/0/15-24 від 05.09.2024 )
141. Норми Положення, які стосуються надання інформації на запити як функціоналу Електронного кабінету, вступають у дію після узгодження списку та функціоналу таких запитів з Вищою радою правосуддя та його реалізації, про що Державна судова адміністрація України повідомляє шляхом опублікування відповідного оголошення.
( Розділ VII доповнено пунктом 141 згідно Рішенням Вищої ради правосуддя № 26/0/15-26 від 13.01.2026 )( Текст взято з сайту Вищої ради правосуддя http://hcj.gov.ua )
