Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій зі списання кредиторської заборгованості за отриманими товарами, розрахунки за які не проведено постачальниками (резидентом

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій зі списання кредиторської заборгованості за отриманими товарами, розрахунки за які не проведено постачальниками (резидентом та нерезидентом), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство отримало від постачальників (резидента та нерезидента) товари, які до закінчення строку позовної давност залишаються неоплаченими. Кредиторську заборгованість за цими операціями Товариство планує списати.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чі такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чі здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 191 ПКУ).

Ознаки безнадійної заборгованості визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ передбачено, зокрема, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Щодо необхідності коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості за неоплачені товари резиденту.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язанні виходячи з базі оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду й зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такогс придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активі призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарськок діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підстав отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється не підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267.

Щодо необхідності коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості за неоплачені товари нерезиденту.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України і дата подання митної декларації для митного оформлення.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ.

Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при ввезенні товарів на митну територію України, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється митна вартість товарів та сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.