Про затвердження та введення у дію Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд у галузі звязку

- як наскрізний - у процесі проведення поточних ремонтів. Максимальні проміжки часу (років) між роботами по періодичному контролю стану металоконструкцій при експлуатації у середовищах зі ступенем агресивного впливу:

- слабоагресивний - 8 років;

- середньоагресивний - 5 років;

- сильноагресивний - 3 роки.

При періодичному контролі встановлюють наявність відхилень у технічному стані конструкцій та стані протикорозійного захисту в порівнянні з результатом попереднього огляду, що виникли в результаті впливу умов експлуатації та невиконання заходів, рекомендованих у результаті проведення попереднього огляду, за наступними показниками:

- ступенем агресивного впливу середовища;

- особливостями конструктивної форми, що сприяє прискоренню корозії;

- невідповідності проекту матеріалів і товщини захисного покриття;

- відхиленням у показниках електрохімічного захисту;

- наявності дефектів захисних покриттів;

- наявності ділянок поверхневої корозії;

- появі патьоків атмосферних опадів і технологічних розчинів на конструкціях;

- ослабленню чи випаданню болтів, заклепок;

- наявності не передбачених проектом отворів;

- наявності деформацій елементів конструкцій;

- наявності джерел абразивного зносу;

- появі інших дефектів захисних покриттів і металу, а також змін умов експлуатації, що створюють загрозу корозійного враження конструкцій.

При виявленні постійно діючих джерел агресивних впливів середовища, не передбачених у проекті, необхідно негайно інформувати керівництво підприємства й авторів проекту і поставити перед керівництвом підприємства питання про необхідність внесення змін у проект протикорозійного захисту конструкцій.

Результати періодичного контролю необхідно враховувати при призначенні термінів поточних ремонтів конструкцій.

Величини допустимих відхилень від проектних розмірів для металевих конструкцій наведені у додатку 2.2.

2.2.11. При огляді конструкцій, які експлуатуються у агресивному середовищі, у процесі попередньої оцінки технічного стану встановлюють:

- адгезію, залишкову товщину і площу ушкодження захисних покриттів;

- площу поверхні конструкцій, яка покрита продуктами корозії, вид та глибину проникнення корозії;

- можливість місцевого механічного очищення конструкцій від продуктів корозії з метою проведення часткового відновлення захисних покриттів;

- джерела агресивного впливу, що викликають місцеве руйнування покриттів та корозію металу.

Після завершення попередньої оцінки технічного стану виконують наступне:

- розробляють заходи щодо відновлення протикорозійного захисту;

- розробляють рекомендації по зниженню агресивного впливу середовища;

- прогнозують можливість подальшого руйнування захисних покриттів та металу конструкцій з метою встановлення граничних термінів проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також проміжків часу до проведення першого періодичного контролю після проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

- розробляють протикорозійні заходи, необхідні для підтримки огороджуючих конструкцій у придатному для експлуатації стані.

2.2.12. При спостереженні за збереженням будівель та споруд у галузі зв'язку потрібно:

- щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд на територіях, підроблених гірничими виробками, на просадних ірунтах, а також на основах, що піддаються постійний вібрації;

- підтримувати в належному стані планування землі біля будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між асфальтовими і бетонними вимощеннями (тротуарами) і стінами будівлі повинні бути розчищені, а потім закладені гарячим бітумом, цементним розчином, смолою або м'ятою глиною;

- стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних і талих вод з даху будівлі;

- стежити за щільністю прилягання покрівлі до стін, парапетів, труб, вишок, антенних пристроїв і інших конструкцій, що виступають;

- своєчасно прибирати сніг від стін та з покриттів будівель і споруд. При очищенні покрівлі забороняється застосовувати інструменти ударної дії, що можуть пошкодити покрівельні матеріали;

- не допускати складування матеріалів, відходів виробництва і сміття, а також улаштування квітників і газонів безпосередньо біля стін будівлі;

- не допускати викидання біля стін будівель відпрацьованих води та пари;

- не допускати розповсюдження у будівлі вологи, що виникає через пошкодження гідроізоляції фундаментів;

- стежити за справним станом внутрішніх мереж водопостачання, каналізації і теплопостачання, не допускати витікання у з'єднаннях і через тріщини стінок труб, фасонних частин і пристроїв;

- стежити за нормальною роботою вентиляційних систем;

- періодично контролювати стан дерев'яних ферм, перекриттів та інших відповідальних конструкцій будівель і споруд з дерева. Забезпечувати постійне провітрювання поздовжніх просторів в будівлях;

- приділяти особливу увагу елементам дерев'яних конструкцій, що торкаються ірунту, закладним елементам цегляної кладки чи бетонних конструкцій, а також місцям значних температурних перепадів;

- у випадку появи в кам'яних чи бетонних стінах, у залізобетонних колонах, прогонах, фермах, балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити ретельне спостереження за поведінкою тріщин і конструкції в цілому;

- стежити за вертикальністю стін і колон;

- організувати спостереження за станом захисного шару в залізобетонних конструкціях, особливо тих, що перебувають в агресивному середовищі;

- вести спостереження за станом швів і з'єднувальних металевих конструкцій (зварних, клепаних, болтових);

- організувати ретельне спостереження за станом стиків збірних залізобетонних конструкцій;

- не допускати пробивання отворів у перекриттях, балках, колонах і стінах без письмового дозволу осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію будівлі чи споруди;

- приділяти особливу увагу нагляду за конструкціями, які підпадають під вплив динамічних і термічних навантажень або розташовані в агресивному середовищі;

- не допускати перевантажень будівельних конструкцій.

2.2.13. Особливо жорсткий режим усіх видів оглядів повинен встановлюватися для виробничих будівель та споруд у галузі зв'язку, що зведені на підроблюваних підземними гірничими виробками територіях, на просадних ірунтах та зсувних територіях або експлуатуються при постійній вібрації, а також об'єктів, що збудовані в 60-70 роки у сейсмічних районах без урахування сейсмічних впливів.

2.2.14. Крім наведених завдань, метою технічних оглядів є розробка пропозицій щодо поліпшення технічної експлуатації будівель, а також якості проведення усіх видів ремонту.

2.2.15. Для кожної будівлі та споруди у галузі зв'язку або для групи будівель і споруд потрібно скласти інструкцію з експлуатації міжповерхових площадок, перекриттів і підлоги із зазначенням граничних навантажень для окремих зон перекриттів, підлоги і відповідних площадок. На елементах будівель і споруд, які добре видно, слід зробити і постійно зберігати написи, що вказують величину граничних навантажень.

2.2.16. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях та спорудах повинен перевірятися співробітниками підприємства, відповідальними за пожежну безпеку, у строки, що залежать від специфічних умов експлуатації виробничих будівель, але не менш ніж один раз на місяць.

2.2.17. Для попередження перевантажень будівельних конструкцій не можна допускати встановлення, підвішування і кріплення технологічного обладнання, транспортних засобів, трубопроводів і інших пристроїв, що не передбачені проектом.

У випадку нагальної потреби додаткові навантаження допустимі лише після перевірних розрахунків будівельних конструкцій та, якщо це обумовлено розрахунками, після підсилення конструкцій.

2.2.18. Уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі та споруди у галузі зв'язку (затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови і якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об'єкта в експлуатацію) повинна зберігатися комплектно в архіві.

2.2.19. У залежності від розмірів і структури підприємства або організації обов'язки із спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу - службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ та ін., які в своїй роботі повинні керуватися Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, передбаченими правилами та нормами технічної експлуатації та цим Положенням.

2.2.20. Усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом директора підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень.

2.2.21. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник.

2.2.22. До складу комісії мають увійти особи, які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель, представники служб, що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель (санітарнотехнічними пристроями та електроосвітленням), залізничного і транспортного цеху (за наявності залізничного в'їзду в будівлю), а також начальники цехів, майстерень, відділів, що безпосередньо експлуатують будівлю.

2.2.23. Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами, в яких зазначаються виявлені дефекти, а також приписами із зазначенням заходів і термінів виконання робіт (додаток 2.3).

2.2.24. Робота ремонтно-будівельної служби проводиться разом зі службами головного механіка, головного енергетика та іншими експлуатаційноремонтними підрозділами підприємства.

2.2.25. Начальник житлово-комунального відділу, житлово-експлуатаційної організації або інших адміністративно-господарських відділів підприємства відповідає за збереження житлового і культурно-побутового фонду підприємства і за його своєчасний ремонт разом з наданими ремонтнобудівельними цехами або ділянками в залежності від структури підприємства (організації).

2.2.26. Благоустрій території підприємства (озеленення, прибирання, поливання тощо), а також ремонт проїздів і тротуарів здійснюються господарськими службами підприємства або іншими ремонтно-будівельними організаціями на договірних засадах.

2.3. Проведення ремонтних робіт

2.3.1. Ремонт будівель та споруд у галузі зв'язку є комплексом технічних заходів, спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей основних фондів зв'язку.

2.3.2. Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі (споруди) має вестись технічний журнал, у який вносяться записи про дату обстеження, результати спостережень за будівлею (спорудою) та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осідань, прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі (споруди); відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання, а також список виконавців, що проводили обстеження (додаток 2.4).

2.3.3. Відомості, що вміщені в технічному журналі, відображають технічний стан будівлі (споруди) на даний період часу, а також історію його експлуатації. Крім того, частина цих відомостей слугує вихідними даними при складанні дефектних відомостей на ремонтні роботи.

2.3.4. Згідно з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види (в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій):

- поточний ремонт (для нормального та задовільного стану);

- капітальний ремонт (для непридатного до нормальної експлуатації стану будівель (споруд) або окремих конструкцій).

2.3.5. До поточного ремонту будівель і споруд в галузі зв'язку належать роботи із систематичного та своєчасного захисту частин будівлі (споруди) від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень.

2.3.6. Примірний перелік робіт з поточного ремонту наведено в додатку 2.5 до цього Положення.

2.3.7. Поточний ремонт виробничих будівель і споруд в галузі зв'язку здійснюється за рахунок експлуатаційних витрат підприємства чи організації.

2.3.8. Роботи з поточного ремонту можуть виконуватися як спеціалізованим персоналом, так і черговим експлуатаційним персоналом підприємств зв'язку.

2.3.9. Пошкодження аварійного характеру, що загрожують безпеці працюючого персоналу чи призводять до зруйнування конструкції будівлі, повинні усуватися негайно.

2.3.10. До капітального ремонту будівель і споруд у галузі зв'язку належать такі роботи, в процесі яких проводиться відновлення справності і повного чи близького до повного відновлення ресурсу устаткування із заміною чи відновленням будь-яких його частин, включаючи базові.

2.3.11. Капітальний ремонт проводиться періодично, у залежності від технічного стану споруд (у додатку зазначена приблизна періодичність проведення капітального ремонту по окремих видах робіт).

2.3.12. На проведення капітального ремонту складається проектнокошторисна документація відповідно до діючих нормативних документів.

2.3.13. Роботи з капітального ремонту і модернізації виконуються ремонтними бригадами (майстернями) експлуатаційного підприємства чи спеціалізованими ремонтними підприємствами (організаціями).

2.3.14. Приймання робіт, виконаних при капітальному ремонті експлуатаційними підприємствами, виконується комісією, призначеною керівником підприємства зв'язку.

2.4. Планування ремонтних робіт будівель та споруд в галузі зв'язку

2.4.1. Ремонти можуть бути планові і непланові.

Плановий (поточний, капітальний) - це ремонт, який здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

Неплановий ремонт - це ремонт, який здійснюється без попереднього призначення і не передбачений річним планом ремонтних робіт підприємства.

2.4.2. Планування ремонтів будівель (споруд) здійснюється всіма експлуатаційними підприємствами зв'язку відповідно до вимог нормативних документів.

2.4.3. Плани ремонтів (поточного, капітального) складаються на рік і затверджуються керівником підприємства. На основі затверджених річних планів складаються квартальні і місячні плани-графіки виконання робіт.

2.4.4. У планах ремонтів повинні зазначатися обсяги ремонтних робіт у натуральних показниках і конкретні терміни виконання робіт.

Обсяг ремонтних робіт планується по кожному окремому випадку, на підставі даних технічних оглядів будівель (споруд) і складених на їх основі відомостей дефектів.

2.4.5. Річні плани ремонтних робіт служать підставою для визначення потреби в ремонтних матеріалах (відповідно до затверджених норм), робочій силі та ін.

2.4.6. Річні плани ремонтів повинні бути узгоджені з планом забезпечення цих робіт матеріалами й устаткуванням.

2.4.7. Капітальні та поточні роботи фінансуються за рахунок експлуатаційних витрат.

2.5. Порядок розробки та затвердження проектно-кошторисної документації на проведення капітального ремонту будівель та споруд в галузі зв'язку

2.5.1. Роботи з капітального ремонту основних фондів зв'язку здійснюються за проектно-кошторисною документацією, затверджуваною керівником підприємства чи організації зв'язку.

2.5.2. Проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт розробляється окремо на кожен об'єкт, що підлягає ремонту.

2.5.3. Проектно-кошторисна документація складається з робочих креслень і кошторисів. При складанні кошторисів на капітальний ремонт необхідно дотримуватися вимог нормативних документів (ДБН Д.1.1-1-2000).

2.5.4. Кількість неврахованих у вартості монтажних робіт, матеріалів, конструкцій та виробів необхідно приймати у відповідності з актами та дефектними відомостями, а вартість визначати за діючими прейскурантами цін з додаванням транспортних та заготівельно-складських витрат.

2.6. Про службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд

2.6.1. Загальні положення

2.6.1.1. Служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд (надалі - служба спостереження) створюється власником або уповноваженим органом (надалі - власник) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності, для організації виконання організаційнотехнічних заходів, спрямованих на забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж і запобігання виникненню аварій, і діє на підставі цього Положення.

2.6.1.2. Рекомендований чисельний склад служби спостереження наведено в додатку 2.6 до цього Положення.

2.6.1.3. Відповідно до цілей, зазначених у п. 2.1.1, служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд розв'язує задачу забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж.

2.6.1.4. Служба спостереження входить до структури підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

2.6.1.5. Служба спостереження, в залежності від чисельності працюючих, може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, в тому числі - за сумісництвом.

2.6.1.7. Служба спостереження комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою до служби спостереження зараховуються у виняткових випадках. Обмеження не поширюються: щодо виробничого стажу - на осіб, які мають спеціальну освіту з питань спостереження, щодо рівня освіти - на осіб, які прийняті на посаду до затвердження цього Положення.

2.6.1.8. З урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу спостереження підприємств, установ та організацій.

2.6.1.9. Служба спостереження створюється в усіх підприємствах, установах, організаціях.

В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з питань спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель та споруд.

Перевірка знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією працівників служби спостереження проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично, один раз на три роки.

Служба спостереження має бути підпорядкована безпосередньо керівникові підприємства.

2.6.1.10. Працівники служби спостереження у своїй діяльності мають керуватися чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з безпечної експлуатації та надійності будівель і споруд і цим Положенням.

2.6.1.11. Працівники служби спостереження не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених постановою "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" та цим Положенням.

2.6.2. Службові обов'язки працівників служби спостереження Служба спостереження виконує такі основні функції:

2.6.2.1. Проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій на відповідність нормативним актам.

2.6.2.2. Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, планування проведення планово-запобіжних ремонтів (підвищення існуючого рівня технічного стану, якщо встановлені норми досягнуті).

2.6.2.3. Організовує:

а) паспортизацію цехів, будівель, дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів;

б) підготовку статистичних звітів підприємства з питань спостереження.

2.6.2.4. Бере участь у:

а) розслідуванні нещасних випадків і аварій;

б) роботі комісії з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд підприємства;

в) роботі комісії з введення в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

г) розробці положень, інструкцій, інших нормативних документів з питань спостереження за безпечною експлуатацією, що діють у межах підприємства.

2.6.2.5. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, в тому числі ергономіки, прогресивних технологій, захисту населення і навколишнього середовища.

2.6.2.6. Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

2.6.2.7. Готує проекти та розпорядження з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, загальних для всього підприємства.

2.6.2.8. Контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд;

в) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

2.6.3. Права працівників служби спостереження

Спеціалісти технічного нагляду мають право:

2.6.3.1. Видавати керівникам підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків.

Припис спеціаліста служби спостереження, у тому числі про зупинення робіт, може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба спостереження.

2.6.3.2. Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляданні питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

2.6.3.3. Безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва виключно в разі порушень, які загрожують життю або здоров'ю працюючих.

2.6.3.4. Надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

2.6.4. Відповідальність працівників служби спостереження

2.6.4.1. Працівники служби спостереження підприємств несуть персональну відповідальність за:

а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд;

б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених цим Положенням про службу спостереження та посадовими інструкціями;

в) невірогідність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

3.1.1. Оцінка технічного стану є однією із регламентованих процедур, які виконуються з метою перевірки рівня надійності (безвідмовності) і довговічності конструкцій і встановлення можливості їх використання за призначенням у передбачених проектом умовах і на певний строк експлуатації, що прогнозується.

3.1.2. Залежно від здатності конструкції виконувати протягом прогнозованого строку усі функції, передбачені нормативною і проектною документацією, технічний стан конструкції можна класифікувати як:

справний - якщо виконуються усі вимоги проекту і діючих на час обстеження норм і державних стандартів;

роботоспроможний - якщо є часткові відхилення від вимог проекту і діючих норм, але без порушення вимог за граничним станом першої групи і при таких порушеннях вимог за граничним станом другої групи, які в конкретних умовах не обмежують нормальне функціонування виробництва;

обмежено працездатний - коли для забезпечення функціонування виробництва необхідний контроль за станом конструкцій, тривалістю їх експлуатації або за параметрами технологічних процесів (наприклад, обмеження вантажопідйомності мостових кранів або вимог очищення від снігу);

аварійний - якщо порушені вимоги за граничним станом першої групи (або неможливо протягом прогнозованого строку запобігти цим порушенням).

Згадані вище граничні стани першої і другої груп визначаються відповідно до ГОСТ 27751-88.

3.1.3. На відміну від проектування нових конструкцій, коли їх надійність підтверджується тільки шляхом розрахунку, для характеристики існуючих конструкцій можна застосовувати методи, засновані на:

- аналізі досвіду експлуатації;

- використанні методів перевірного розрахунку;

- перевірці пробним навантаженням.

Ці способи можна використовувати і в комбінації, а саме:

- різні конструктивні елементи будівлі чи споруди можна обстежувати різноманітними способами;

- один і той самий конструктивний елемент можна обстежити декількома способами, і якщо вони дають різні результати, то приймається найбільш обережна оцінка.

3.1.4. Прогнозований строк експлуатації, який ураховується під час оцінки технічного стану (див. п.3.1.1), приймається за одним із таких варіантів:

- до вичерпання встановленого нормативного строку функціонування будівлі чи споруди;

- до найближчого запланованого капітального ремонту;

- до встановлюваного під час оцінки строку, після закінчення якого конструкція знову підлягає оцінці з метою перевірки можливості продовження допустимого строку експлуатації.

3.1.5. В усіх випадках оцінку технічного стану слід виконувати на підставі результатів поточних і періодичних оглядів або спеціального обстеження, під час якого збираються дані про фактичний знос конструкцій, уточнюються відомості дослідження властивостей матеріалів, збирається технічна документація, яка збереглася, проводяться необхідні розрахунки тощо.

3.2.1. Порядок виконання робіт

3.2.1.1. Забезпечення постійного рівня надійності і довговічності експлуатованих конструкцій пов'язане з організацією справної служби технічної експлуатації, що здійснює нагляд і догляд за конструкціями власник силами або шляхом залучення спеціалізованих організацій. Метою нагляду є своєчасний вияв і правильна оцінка наявних дефектів і пошкоджень сталевих конструкцій. Нагляд містить поточні і періодичні (весняні і осінні) огляди конструкцій, а також їх спеціальні обстеження.

3.2.1.2. Періодичність поточних оглядів конструкцій визначається умовами експлуатації і може бути встановлена за вказівками, наведеними у додатку 3.1, якщо в проекті чи в іншій експлуатаційно-технічній документації не задані інші вимоги.

3.2.1.3. Метою проведення спеціальних обстежень, які здійснюються, як правило, силами залучених спеціалізованих організацій, є встановлення фактичних даних про стан і параметри конструкцій щодо розробки рекомендацій по дальшій їх експлуатації.

Обстеження конструкцій необхідно проводити:

- якщо під час поточного або періодичного огляду знайдені дефекти і пошкодження категорії А класифікацією п.3.2.2.3 або такі дефекти і пошкодження, оцінка безпеки яких ускладнена для служби технічної експлуатації підприємства;

- при аварії аналогічних конструкцій, що експлуатуються в аналогічних умовах на інших об'єктах;

- при необхідності реконструкції або технічного переозброєння, пов'язаних із зміною навантажень або умов експлуатації.

В усіх випадках незалежно від оцінки стану конструкції службами технічної експлуатації слід проводити обстеження не пізніше, як це зазначено у додатку 4.1.

3.2.1.4. Обстеження конструкцій повинно містити:

- підготовчі роботи (одержання і аналіз завдання на проведення обстеження, ознайомлення з об'єктом обстеження в натурі, добір і аналіз технічної документації, складання робочої програми тощо);

- огляд конструкцій в натурі (обмір конструкцій, визначення відхилень положення конструкцій та їх геометричних розмірів від проектних, визначення відхилень від проектів конструктивного виконання елементів і їх з'єднань, виявлення пошкоджень елементів і з'єднань, складання виконавчої документації, відомостей дефектів та пошкоджень, обмірювальних креслень);

- визначення властивостей сталі конструкції;

- уточнення фактичних і прогнозування майбутніх навантажень, впливів і умов експлуатації, включаючи температуровологісний режим і ступінь агресивності зовнішнього середовища;

- складання висновків про фактичний стан обстежених конструкцій, їх навантаження і умови експлуатації.

Обсяг і ступінь деталізації даних обстежень залежать від наявності технічної та експлуатаційної документації, стану і ступеня пошкодження конструкцій; вони повинні відповідати тому комплексу реконструйованих чи ремонтних робіт, які передбачаються.

Усі роботи щодо обстеження конструкцій у натурі слід виконувати, обов'язково й повно дотримуючись діючих правил і норм охорони праці й техніки безпеки. При цьому треба керуватися вказівками додатка 3.2.

3.2.1.5. Залежно від мети (загальне ознайомлення, обстеження тощо) обстеження може бути вибірковим або повним. Обсяг вибіркового обстеження визначається з урахуванням досвіду експлуатації аналогічних конструкцій у подібних умовах. При цьому обстеженню підлягають всі елементи, що знаходяться у найбільш несприятливих умовах за рівнем напруг, особливо в зоні можливих механічних пошкоджень, агресивної дії зовнішнього середовища, в зонах підвищеної вібрації тощо, але не менше 20 % однотипних конструкцій.

3.2.1.6. Вибіркове обстеження слід замінити повним, якщо в процесі його виконання виявлено:

- різку нерівномірність вимірюваних параметрів технічного стану однотипних конструкцій, властивостей матеріалів, ступеня агресивності навколишнього середовища, умов навантаження;

- дефекти і пошкодження, які істотно знижують несучу здатність і експлуатаційну придатність (тріщини, великі вигини, істотний корозійний знос, відсутність елементів або з'єднань тощо).

3.2.2. Дефекти і пошкодження

3.2.2.1. Дефекти металевих конструкцій є наслідком помилок або відхилень від правил провадження робіт при проектуванні, виготовленні та монтажі конструкцій. Найбільш характерними дефектами, які впливають на роботоспроможність і експлуатаційну придатність конструкцій, є:

- невідповідність якості сталі умовам роботи конструкції;

- тріщини, вирізи, вириви;

- відхилення геометричних розмірів від проектних;

- непрямолінійність елементів;

- відхилення від проектного положення конструкцій та їх елементів;

- неточна підгонка елементів у вузлах сполучення, розцентрування;

- відсутність окремих елементів або необхідних з'єднань, а також наявність не передбачених проектом з'єднань і закріплень;

- неякісне виконання зварних швів (неповномірні шви, підрізи, непропали, порпали, шлакові включення, пори і т. ін.);

- неякісне виконання болтових або заклепкових з'єднань (послаблення, відсутність болтів або заклепок та ін.);

- дефекти протикорозійного захисту.

3.2.2.2. Пошкодження металевих конструкцій, що виникають і розвиваються під час їх експлуатації, є, як правило, наслідком грубих порушень правил експлуатації або прорахунків при проектуванні; їх вогнищами часто є дефекти виготовлення, транспортно-такелажних операцій і монтажу. Характерними пошкодженнями, які відбиваються на роботоспроможності та експлуатаційній придатності конструкцій, є:

- руйнування захисних покриттів і корозія металу;

- розриви і тріщини в основному металі або у швах;

- викривлення, місцеві погнутості, жолоблення;

- розлад болтових і заклепкових з'єднань;

- вирізи елементів або їх повний демонтаж у зв'язку з прокладанням комунікацій і промпроводок;

- деформації, викликані перевантаженнями або нерівномірними осіданнями і креном фундаментів;

- абразивний знос.

3.2.2.3. Дефекти і пошкодження елементів конструкцій, залежно від значущості даного елемента щодо роботоспроможності конструкції в цілому, а також від ступеня небезпеки дефекту або пошкодження, поділяються на три категорії - А, Б і В:

- до категорії А належать дефекти і пошкодження особливо відповідальних елементів і з'єднань, які становлять небезпеку для руйнування;

- до категорії Б належать дефекти і пошкодження, які не становлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для конструкцій, але в подальшому можуть викликати пошкодження інших елементів (вузлів, з'єднань) і при розвитку перейти до категорії А;

- до категорії В належать дефекти і пошкодження, що не належать до категорії А і Б, наявність яких не пов'язана з загрозою руйнування.

3.2.2.4. Виявлені в процесі огляду або обстеження дефекти і пошкодження слід оперативно оцінити.

При виявленні і пошкоджень категорії А необхідно:

- довести до відома відповідальних осіб;

- забезпечити безпеку людей і збереження майна у зоні виявлених пошкоджень;

- виконати термінові роботи щодо запобігання небезпеці обвалення (тимчасове розкріплення, розвантаження, терміновий ремонт тощо).

3.2.3. Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях

3.2.3.1. Уточнення властивостей металу, використаного в конструкціях і їх з'єднаннях, проводиться з метою:

- перевірки відповідності інших службових властивостей сталі (холодостійкість, опір руйнуванню від втомленості та ін.) умовам експлуатації та ступеня відповідальності конструкцій;

- одержання необхідної інформації про технологічні властивості сталі (наприклад, зварюваності), вирішення питання про можливі способи ремонту і підсилення.

3.2.3.2. Властивості металу уточнюються на підставі результатів випробувань зразків, які можна орієнтувати на оцінку границі текучості і тимчасового опору окремих конструктивних елементів (як правило, найбільш навантажених або відповідальних) або для групи однотипних елементів (партії). Значення розрахункового опору визначається відповідно до вимог пп.20.1 і 20.7 СНіП II-23-81*.

3.2.3.3. При оцінці службових властивостей сталі і визначенні ступеня їх відповідності умовам роботи конструкцій рекомендується враховувати дані хімічного аналізу проб, за якими у багатьох випадках може бути ідентифікована марка сталі. Більш точною є оцінка за результатами випробування зразків на ударну в'язкість за ГОСТ 7268-82 і ГОСТ 9454-78, коли одержані значення ударної в'язкості зіставляються з вимогами, наведеними у табл. 1.

Примітка 1. Позначення, прийняті у таблиці: KCU - ударна в'язкість зразків з U-подібним надрізом при кімнатній температурі

Примітка 2. Значення ударної в'язкості наведені в Дж/кв. см.

Примітка 3. Для конструкцій 4-ї групи вимоги належать до елементів завтовшки більше 20 мм.

Примітка 4. Групи конструкцій наведені за класифікацією додатка 1 СНіП II-23-81*.

3.2.3.4. Зварюваність сталі оцінюється за значенням наведеного вуглецевого еквівалента Ce, який враховує хімічний склад матеріалу і товщину прокату:

де C, Mn, Cr, Cu, Si, Ni, Mo, V, Mg - вміст вуглецю, марганцю, хрому, міді, кремнію, нікелю, молібдену, вольфраму і магнію у відсотках;

t - товщина прокату в міліметрах.

Сталь визначається придатною для зварювання, якщо:

Ce <= 0,35

C <= 0,22%

S <= 0,055%

P <= 0,050%

Si <= 0,22%

тут C, S, P, Si - відсотковий вміст вуглецю, сірки, фосфору і кремнію.

При порушенні наведених вище умов вмісту вуглецю, сірки, фосфору і кремнію використання зварювання при ремонті і підсиленні конструкцій допускається тільки при спеціальному обгрунтуванні.

3.2.4. Уточнення навантажень і впливів

3.2.4.1. Нормативне значення навантаження від власної ваги конструкцій визначається за результатами обмірів. Власну вагу металевих конструкцій допускається встановлювати за кресленнями КМД з обов'язковими контрольними замірами перерізів, а при відсутності цих креслень - за результатами обмірів елементів конструкцій. Навантаження від власної ваги стаціонарно встановленого обладнання, трубопроводів, промпроводок і агрегатів визначається за робочими кресленнями, враховуючи фактичну схему їх розміщення і спирання на конструкції.

Коефіцієнт надійності за навантаженням для зазначених навантажень дорівнює одиниці.

3.2.4.2. Постійні навантаження від ваги покриттів (перекриттів) рекомендується приймати з урахуванням результатів розкриття покрівлі (загорож) і фактичного складу шарів. Нормативні значення цих навантажень визначаються зважуванням зразків і обробкою результатів зважування за формулою:

де,

m - кількість зразків (не менше 5);

t - коефіцієнт, який враховує обсяг вибірки, визначається за табл. 2.

Примітка. Для проміжних значень m величину t визначають лінійною інтерполяцією.

Знак "плюс" у наведеній вище формулі приймається при несприятливій дії збільшеного навантаження, знак "мінус" - при сприятливій.

3.3. Методика перевірочного розрахунку сталевих конструкцій, які схильні до корозійного зношення

3.3.1. Перевірочний розрахунок сталевих конструкцій, підданих корозійному зносу, необхідно виконувати згідно зі СНіП П-23-81*.

3.3.2. При суцільній корозії елементів розрахункову площу поперечного перерізу A визначають за формулою:

де An - номінальна площа поперечного перерізу елемента; дельта* - глибина проникнення корозії, прийнята при однобічній корозії профілів замкнутого перетину і листових конструкцій дельта* = дельта, при корозії по всій поверхні стрижневих елементів конструкцій

Приблизно значення коефіцієнта kc можна приймати рівним: для кутиків 2/t, для замкнутих профілів 1/t, для швелерів і двотаврів 4/(t + d). Тут t та d - товщини полиці і стінки. Для замкнутих профілів приймають периметр, який розраховується тільки для зовнішньої поверхні елемента.

3.3.3. Розрахунковий момент опору для перевірки міцності елементів, що розраховуються на вигин, при суцільній корозії допускається, визначають по формулі:

моменту опору в одній з головних площин унаслідок корозії.

3.4. Експлуатація сталевих конструкцій в особливих умовах (сейсмічні впливи, агресивні середовища, умови підвищеної вологості)

3.4.1. При експлуатації сталевих конструкцій у особливих умовах: сейсмічні впливи, агресивні середовища, умови підвищеної вологості тощо слід дотримуватися вимог відповідних нормативних документів до таких конструкцій (див. додаток 2.9), а також вимог ДБН В.3.1-1-2002 "Ремонт та підсилення несучих та огороджувальних конструкцій і основ промислових будинків та споруд". (Перелік населених пунктів України, розташованих в сейсмічних районах, наведено у додатку 3.3).

3.4.2. Фактичний технічний стан сталевих конструкцій встановлюють у результаті їх обстеження, перевірних розрахунків з урахуванням в окремих випадках - шляхом натурних випробувань.

3.4.3. У процесі обстеження технічного стану сталевих конструкцій, що експлуатуються у сейсмічних районах, вивчають наявну проектну та експлуатаційну документацію (паспорт технічного стану споруди, робочі креслення існуючих конструкцій, паспорти на конструкції заводіввиготовлювачів, виконавчу документацію), виконують візуальний огляд та інструментальну оцінку параметрів конструкцій. На основі обстежень роблять висновок про технічний стан конструкцій.

3.4.4. Сталеві конструкції, що експлуатуються у сейсмічних районах, повинні бути виготовлені із матеріалів, що забезпечують найменше значення сейсмічних навантажень, мати симетричні конструктивні схеми, рівномірний розподіл жорсткості конструкцій та їх мас. У збірних елементах конструкцій стики повинні бути розташовані поза зоною максимальних зусиль, забезпечуватись монолітність та однорідність конструкцій.

3.4.5. Якщо при обстеженні технічного стану сталевих конструкцій виявлено, що їх стан не відповідає вимогам, перерахованим у п. 4.5.4, необхідно виконати роботи з їх підсилення.

3.4.6. При проектуванні підсилення сталевих конструкцій слід виходити з необхідності виконання робіт без зупинки, або з мінімальною у часі зупинкою, виробництва.

3.4.7. Робочими кресленнями для провадження робіт з ремонту і підсилення повинні бути креслення КМД.

3.4.8. Перевірні розрахунки існуючих сталевих конструкцій слід виконувати при зміні діючих навантажень, об'ємно-планувальних рішень та умов експлуатації, а також при виявленні дефектів та пошкоджень у конструкціях. Перевірні розрахунки слід виконувати з метою встановлення достатньої несучої спроможності та придатності за умов роботи, що змінилися. Конструкції, які не задовольняють вимоги перевірних розрахунків, підлягають підсиленню. Рішення про підсилення пошкоджених сталевих конструкцій або заміну їх новими повинен приймати розробник проекту.

3.4.9. При виконанні монтажних робіт забороняються ударні впливи на зварні конструкції зі сталей:

а) із границею текучості 390 МПа і менше - при температурі нижче мінус 25 град. C;

б) із границею текучості понад 390 МПа - при температурі нижче 0 град. C.

3.4.1. Підбір матеріалів

3.4.1.1. Сталеві конструкції, вироби і матеріали, що застосовуються при ремонті, підсиленні і реконструкції, повинні відповідати вимогам відповідних стандартів, технічних умов і робочих креслень.

3.4.1.2. Сталь, що використовується для елементів підсилення, не повинна поступатися за якістю металу конструкцій, що підсилюються (за механічними властивостями, в'язкістю і зварюваністю).