ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ
25.07.2016 N 7804/4/4.1-ДП-16
Департамент з питань праці Держпраці розглянув лист і повідомляє.
Згідно зі ст. 85 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
В умовах колективних форм організації та оплати праці можуть застосовуватися також укрупнені й комплексні норми.
Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації та раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці.
Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць не є підставою для перегляду норм.
Нормальна тривалість робочого часу відповідно до ст. 50 КЗпП України не може перевищувати 40 годин на тиждень. Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни тощо. Залишення робочого місця до закінчення робочого часу, незалежно від факту дострокового виконання планового завдання, є порушенням трудової дисципліни, яке може тягнути за собою дисциплінарну відповідальність.
Водночас відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Таким чином, виконання норми праці за коротший час або її перевиконання компенсується працівнику у вигляді підвищеної оплати праці, але не дає йому можливості залишати робоче місце до закінчення робочого часу.
У разі якщо з певних причин працівнику необхідно залишати робоче місце раніше встановленого часу, він може звернутися до роботодавця із проханням щодо встановлення йому неповного робочого часу із оплатою за фактично виконану роботу відповідно до статті 56 КЗпП України.
