Щодо оподаткування операцій з «відступлення» частки Товариства в статутному капіталі фізичній особі

Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення "…" щодо оподаткування операцій з "відступлення" частки Товариства в статутному капіталі фізичній особі, в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Особливості діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, права та обов’язки учасників товариства регулюються Цивільним, Господарським кодексами України та Законом України "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Об’єктом відчуження (відступлення) є сукупність корпоративних прав та обов’язків, пов’язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення).

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 ПКУ).

Таким чином, у разі відчуження (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ з метою оподаткування йтиметься про продаж корпоративних прав.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з інвестиційними активами.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Пунктом 162.1 ст. 162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді пасивних доходів (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, встановлено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права.

Однак, у разі продажу фізичною особою належної йому частки у статутному капіталі підприємства, у платника податків виникає інвестиційний дохід у вигляді коштів, отриманих внаслідок укладання угоди.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 172 Кодексу.

Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Водночас, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Разом з тим, згідно з пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2016 році - 1930,00 грн.);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У випадках, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Тобто об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб буде вважатися інвестиційний прибуток, для визначення якого враховуються витрати, пов’язані із придбанням такого інвестиційного активу.

При цьому до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені лише документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства.

Разом з цим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку, зокрема, документи первинного обліку, на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Згідно із пп. 170.2.4 п. 170.2 ст. 170 ПКУ у разі, якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:

а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.

Термін "пакет цінних паперів" означає окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів. Термін "ідентичний цінний папір чи дериватив" означає цінні папери чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення (пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Отже, зазначена норма поширюється на ідентичні цінні папери (корпоративні права), у яких дотримано 30-денний термін між датою продажу та датою придбання.

Крім того, платник податку в обов’язковому порядку зобов’язаний декларувати результати усіх операцій з інвестиційними активами, що прирівнюються до продажу здійснених протягом звітного (податкового) року, за винятком випадків, зазначених у пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ.

Щодо податку на прибуток.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу III Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01 січня 2015 року, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями цього розділу.

Тобто, різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Щодо податку на додану вартість.

Згідно з п. 196.1 ПКУ не є об'єктом оподаткування податком на додану операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.