Про розгляд листа

Відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації виробленої в Україні продукції (пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу), базою оподаткування - кількість реалізованої продукції (п. 214.4 ст. 214 Кодексу), ставки акцизного податку на алкогольні напої визначені в пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно п. 216.1 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямків подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених, зокрема, у статті 225 Кодексу.

Реалізацією підакцизних товарів (продукції) відповідно до абзацу першого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу вважаються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Абзац другий цього підпункту стосується виключно операцій з реалізації пального.

Отже, згідно визначень пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передача алкогольних напоїв за договорами зберігання є реалізацією підакцизних товарів, відповідно є об'єктом оподаткування акцизним податком.

В свою чергу не є об'єктом оподаткування внутрішнє переміщення алкогольних напоїв в межах одного складу з дотриманням вимог п. 14.1.6 ст. 14 Кодексу щодо визначення акцизного складу.

У зв'язку з тим, що виходячи зі змісту листа, неможливо встановити умови укладеного договору, повідомляємо що надання будь-яких висновків щодо випадку виникнення податкових взаємовідносин, про які йдеться у Вашому листі, можливе за результатами детального аналізу положень договору, документів та матеріалів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту.

Крім того зазначаємо, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи Головного управління ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.