Про надання розснення

Головне управління ДФС у м. Києві в межах своєї компетенції та згідно з нормами чинного податкового законодавства розглянуло Ваше звернення від 14.07.2016р. (вх. №Х/724-08 від 14.07.2016) та повідомляє наступне.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Так, згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Кодексу доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.

Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 Кодексу.

Відповідно до п.п. "ґ" п.п.169.1.3 п.169 ст.169 Кодексу з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. "б" п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (інвалідів І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Таким чином, платники податку – інваліди ІІІ групи не зазначені в Кодексі як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2014, 2015 роках дорівнює 609 грн. при граничному доході 1710 грн., у 2016 році – 689 грн., при граничному доході 1930 гривень.