Щодо формування податкових витрат

Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо формування податкових витрат, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Пунктом 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами і доповненнями (далі – ЗУ № 996), визначено, що первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги щодо складання та створення первинних документів передбачені Положенням про документальне забезпечення запасів у бухгалтерського обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року № 168/704 (далі – Положення № 88).

Пунктом 2.1 Положення № 88 визначено, що первинними документами є документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частини другої статті 9 ЗУ № 996 та пункту 2.4 Положення № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.7 Положення № 88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціальних форм.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення № 88 первинні документи підлягають обов’язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов’язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув’язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності регламентуються нормами статті 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Враховуючи вище викладене, відображення в складі податкових витрат собівартості реалізованих/списаних запасів або витрат на придбання робіт, послуг не можуть бути сформовані на підставі первинних документів, які оформлені неналежним чином, або взагалі загублені.