ГУ ДФС у м. Києві
Лист
30.11.2015 №18201/10/26-15-15-03-11 |
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист "" щодо оподаткування операцій з поліпшення орендованого майна та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.
134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі –
ПКУ), об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 92).
Згідно з абз. 8 п.4
Наказу № 92 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. (п. 14 Наказу № 92).
Абзацем 3 п. 4
Наказу № 92 встановлено, що вартість, яка амортизується, –первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Отже, витрати, спрямовані орендодавцем на поліпшення орендованих основних засобів, включаються до первісної вартості основних засобів та підлягають амортизації.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст.
138 ПКУ.
Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст.
138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I
ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Слід зазначити, що статтею
36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог
ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст.
52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Заступник начальника | Е.М. Пруднікова |