4.14.5. Індивідуальні випробування устаткування і систем об'єкта по закінченні їх монтажу здійснюються виконавцем за попередньо узгодженою сторонами програмою із залученням замовника. Результати випробувань оформляються протоколом, де підтверджується відповідність показників роботи устаткування і систем проекту вимогам будівельних норм і стандартів, умовам контракту.
4.14.6. Устаткування, що постачає замовник, з простроченими строками зберігання передається підряднику після проведення передмонтажної ревізії та усунення дефектів, що зумовлені тривалістю зберігання. Передмонтажна ревізія устаткування здійснюється безпосередньо замовником або за рахунок його коштів залученою організацією.
При зберіганні устаткування понад встановлені строки з вини підрядника передмонтажна ревізія та усунення дефектів, що зумовлені тривалістю зберігання (при дотриманні замовником стандартів та технічних умов зберігання), здійснюються замовником або залученою організацією за рахунок підрядника.
4.15. Робоча сила
4.15.1. Залучення для виконання робіт робочої сили (інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією є обов'язком підрядника. Замовник відповідає за залучення робочої сили, яка необхідна для виконання його зобов'язань.
4.15.2. Підрядник відповідає перед працівниками за виконання діючих нормативних документів та взятих зобов'язань щодо питань праці і заробітної плати, створення нормальних умов для праці і відпочинку на будівельному майданчику, забезпечення своєчасної оплати праці.
4.15.3. Сторони визначають свої зобов'язання щодо питань забезпечення працівників транспортними засобами, харчуванням, водою, медичним обслуговуванням, гуртожитками, страхуванням тощо. Обсяги цих послуг, порядок та строки їх надання передбачаються додатками до контракту.
4.15.4. Підрядник несе відповідальність за поведінку своїх працівників, а також поведінку працівників інших виконавців, яких він залучає для виконання робіт, приймає відповідні заходи щодо попередження порушень працівниками технологічної і виробничої дисципліни, громадського порядку, місцевих звичаїв, недопущення протизаконної поведінки, інших антисуспільних вчинків.
4.15.5. Замовник може при відповідному обґрунтуванні вимагати відсторонення від виконання робіт працівників з недостатньою професійною кваліфікацією. При незгоді підрядника з цією вимогою сторони можуть залучати для вирішення цього конфлікту незаінтересовану організацію, наприклад, представників органів, що перевіряють якість робіт.
4.16. Здача і приймання робіт
4.16.1. Після виконання всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовнику в гарантійну експлуатацію. В процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.
У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного випробування, окремих приміщень і споруд тощо.
4.16.2. Здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до діючого порядку і оформлюється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. В акті вказуються всі претензії до виконаних робіт. Якщо у замовника є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає право на їх задоволення в арбітражному порядку надалі.
4.16.3. Претензії до робіт, що не впливають на освоєння виробничих потужностей, не повинні перешкоджати прийманню об'єкта. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі об'єкта в дію, і визначають строки їх усунення.
4.16.4. Для забезпечення в процесі здачі-приймання об'єкта в експлуатацію тісної координації діяльності сторін для проведення випробувань устаткування, а також при зацікавленості замовника у попередньому ознайомленні зі змістом цих випробувань в контракті слід передбачати розробку підрядником програми випробувань та її узгодження з замовником.
4.16.5. Обов'язки сторін щодо організації здачі-приймання об'єкта в експлуатацію визначаються у контракті відповідно до їх функцій у процесі будівництва і їх слід чітко регламентувати. Одночасно слід встановити порядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, що зумовлені незадовільним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту, повинні покриватись за рахунок винуватця.
4.16.6. Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляються суттєві недоробки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату неякісно виконаних робіт. Якщо усунення недоробок неможливе і вони впливають на виробничу потужність, споживчу вартість об'єкта, замовник може поставити питання про компенсацію збитків.
4.17. Гарантійні строки експлуатації об'єкта
4.17.1. Замовник повинен гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом встановленого контрактом строку.
Строк гарантії визначається по об'єкту в цілому та (або) окремих видах робіт і підтверджується в акті приймання. Строк гарантії збільшується на період, протягом якого роботи з усунення недоробок заважали нормальній експлуатації об'єкта.
4.17.2. Підрядник зобов'язаний усунути за письмовою вимогою і за свій рахунок недоробки, що виникають протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов контракту. Перелік недоробок визначається дефектним актом, що укладається сторонами. В акті в обов'язковому порядку фіксується дата виявлення недоробок і строки їх усунення. При відмові підрядника брати участь у складанні дефектного акта він може складатись із залученням спеціалістів незаінтересованих органів, наприклад, архбудконтролю.
4.17.3. Включенню до дефектного акта підлягають недоробки, що зумовлені діяльністю підрядника. Якщо недоробки зумовлені прорахунками в технічній документації, вказівками замовника, низькою якістю матеріалів, що ним поставлені, неправильною експлуатацією об'єкта, підрядник звільняється від відповідальності за них.
4.17.4. При відмові підрядника усунути недоробки, що виявлені протягом гарантійного строку, замовник може залучати для цієї роботи іншого виконавця з відшкодуванням його витрат за рахунок підрядника, у тому числі шляхом використання на дані цілі коштів застави, що внесена підрядником.
4.17.5. Підрядник несе відповідальність за прорахунки в роботах, що виникли після закінчення гарантійного строку і призвели до аварії, обвалення, руйнування на об'єкті, якщо замовник доведе, що вони спричинились грубими прорахунками або недоробками підрядника і об'єктивно не могли бути виявлені при прийманні об'єкта в експлуатацію і протягом гарантійного строку. Сторони можуть визначати гарантійні строки такої відповідальності.
4.18. Фінансові гарантії
4.18.1. Для захисту своїх інтересів сторони визначають у контракті фінансові гарантії виконання договірних зобов'язань.
4.18.2. Фінансова гарантія підрядника може здійснюватись у формі грошової застави, що перераховується на рахунок замовника разовим платежем або шляхом багаторазових утримань із сум проміжних платежів за виконані роботи.
4.18.3. Застава підрядника вноситься на період до закінчення гарантійного строку експлуатації об'єкта. За рахунок застави можуть покриватись витрати замовника при банкрутстві підрядника, усуненні недоліків у роботах, які виявлені в гарантійний період, силами сторонніх організацій або власними силами, якщо підрядник відмовився від їх усунення, а також інші обґрунтовані збитки, заподіяні замовнику з вини підрядника, від компенсації яких він відмовився або не в змозі їх компенсувати. Підставою для такого використання коштів застави може бути згода обох сторін, а при відмові підрядника компенсувати заподіяні збитки - наявність документів, які підтверджують порушення договірних зобов'язань і зумовлені цією обставиною втрати.
4.18.4. Розмір застави доцільно передбачати в контракті у відсотках від встановленої договірної ціни, наприклад, 5 відсотків. Невикористані кошти застави після закінчення гарантійного строку підлягають поверненню підряднику. В умовах інфляції їх слід індексувати з урахуванням фактичної процентної ставки за кредит. Частина або вся сума застави може бути повернена підряднику після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію, якщо у замовника відсутні претензії до виконаних робіт.
4.18.5. Крім застави, для фінансової гарантії діяльності підрядника може використовуватись поручительство банку, страхової компанії, інших подібних фінансових структур. Між поручителем, підрядником і замовником може укладатись трьохстороння угода, відповідно до якої поручитель за обумовлену плату бере на себе функцію фінансового гаранта підрядника.
4.18.6. При укладанні контракту підрядник одержує гарантію фінансової спроможності замовника у формі поручительства банку, страхової компанії, органів управління або будь-якого іншого поручительства за домовленістю сторін. Поручитель бере на себе зобов'язання здійснювати розрахунки з підрядником, компенсувати йому збитки за невиконання замовником своїх зобов'язань, при зупиненні або консервації об'єкта в умовах фінансової неспроможності замовника.
4.18.7. Сторони можуть домовитись, що для гарантії виконання фінансових зобов'язань замовника використовується застава незавершеного будівництва. У цьому випадку в контракті визначаються умови застави, права сторін на заставлене майно. Зокрема, сторони можуть при укладанні контракту домовитись, що при неплатоспроможності замовника понад встановлений строк, наприклад, три місяці, підрядник стає власником об'єкта, що будується, продовжує його будівництво за рахунок власних коштів, компенсує у грошовій або в натуральній формі витрати замовника. Можливі і інші варіанти такої домовленості.
4.19. Матеріальна відповідальність і звільнення від неї
4.19.1. Підрядник до передачі закінчених робіт замовнику матеріально відповідає за збереження незавершеного будівництва, наслідки пошкодження або загибелі з власної вини і не може вимагати від замовника оплати за виконані, але знищені (пошкоджені) роботи. Після приймання об'єкта в експлуатацію майнову відповідальність за збереження незавершеного будівництва несе замовник.
4.19.2. Підрядник не може нести відповідальність за наслідки, що зумовлені обставинами непереборної сили. При появі таких обставин підрядник за вимогою замовника повинен прийняти заходи щодо усунення їх наслідків і виконання робіт, але за рахунок замовника.
4.19.3. Підрядник не повинен відповідати за пошкодження та загибель незавершеного будівництва, іншого майна, нести іншу майнову відповідальність, якщо його дії відповідали умовам контракту і він не міг запобігти небажаним наслідкам. Якщо підрядник у процесі виконання робіт виявляє прорахунки і недоліки у проектній документації, матеріальних ресурсах постачання замовника або його вказівках, які можуть негативно вплинути на хід, якість і строки будівництва об'єкта, він повинен негайно інформувати про це замовника у письмовій формі. Якщо після цього замовник у письмовій формі наполягає на продовженні виконання робіт, підрядник приймає це рішення до виконання, але він не відповідає за можливі наслідки того, про що він зробив попередження.
Якщо підрядник не попередив замовника про зазначені вище прорахунки і недоліки, що достатньо очевидні, і йому належало виявити їх, виходячи зі своїх професійних зобов'язань, він повинен нести відповідальність за їх наслідки. Замовник повинен довести, що підрядник несе таку відповідальність.
4.19.4. Якщо в процесі виконання робіт будуть заподіяні непередбачені збитки третій особі, за виникнення яких на законних підставах відповідають обидві сторони, то вони повинні нести солідарну відповідальність, якщо в контракті не передбачено інше. Якщо збитки третьої особи є наслідком дій замовника, то він самостійно відповідає за їх відшкодування.
Непередбачені збитки третій особі, у тому числі внаслідок неправомірних, неузгоджених дій одного з учасників, компенсуються стороною, яка допустила ці дії (наприклад, вторгнення підрядника без дозволу на сусідню ділянку або пошкодження її, пошкодження діючих мереж, запозичення та відсипання ґрунту або інших матеріалів за межі передбачених майданчиків тощо).
4.19.5. Сторони несуть матеріальну відповідальність за виконання своїх договірних зобов'язань, а також зобов'язань уповноважених представників, послугами яких вони користуються для виконання контракту. Винна сторона зобов'язана компенсувати збитки стороні, що постраждала, відповідно до умов контракту.
4.19.6. Сторони звільняються від матеріальної відповідальності за порушення договірних зобов'язань, якщо вони виникли з вини іншої сторони або зумовлені обставинами непереборної сили. Сторона, яка не має можливості виконувати свої зобов'язання через ці обставини, повинна повідомити про це іншу сторону в обумовлений строк після їх появи. Несвоєчасність повідомлення позбавляє цю сторону права посилатись на них надалі.
В окремих випадках факт неможливості виконання договірних зобов'язань через обставини непереборної сили повинен підтверджуватись двостороннім актом та за згодою сторін документом компетентної організації.
4.19.7. Підстави для звільнення від відповідальності контрагентів сторін (субпідрядників, постачальників тощо) слід поширити і на саму сторону.
4.19.8. Для посилення матеріальної відповідальності сторін за виконання своїх зобов'язань передбачаються штрафні санкції. Вибір санкцій є правом сторін. Їх величина повинна залежати від важливості договірних зобов'язань, ступеню їх порушень.
4.19.9. Обов'язково до контракту необхідно включати санкції за несвоєчасну здачу об'єкта в експлуатацію, їх величина повинна бути достатньо вагомою. Наприклад, якщо порушення строків зумовлено обставинами, що залежать від підрядника, останній повинен заплатити замовнику пеню за кожен день затримки величиною 0,05 відсотка від договірної ціни робіт за контрактом (на момент подачі претензії) у перші два місяці і величиною 0,1 відсотка за кожний наступний день до фактичного виконання зобов'язань. Загальну суму пені доцільно обмежити, наприклад, 10 відсотків від ціни робіт.
Затримка в строках будівництва, яка виникла з вини замовника і обмежила можливості підрядника виконати свої зобов'язання в передбачені контрактом строки, не може бути підставою для пред'явлення санкцій підряднику і компенсації втрат замовнику.
4.19.10. Контрактом можуть передбачатись також інші санкції за порушення договірних зобов'язань підрядником, у тому числі за недоробки, виявлені при здачі об'єкта в експлуатацію, використання неякісних матеріалів, несвоєчасну передачу виробничих площ під монтаж устаткування, що виконується іншими виконавцями, залученими замовником, за інші порушення умов контракту.
4.19.11. Замовнику доцільно пред'являти штрафні санкції за несвоєчасну передачу проектної документації, будівельного майданчика, устаткування та інших матеріальних цінностей, за інші порушення договірних зобов'язань.
4.19.12. Потерпіла сторона, крім пред'явлення санкцій, має право на відшкодування фактичних збитків від порушення договірних зобов'язань, що перевищує суму одержаних санкцій. Розрахунок збитків необхідно здійснювати з урахуванням фактичних витрат потерпілої сторони.
4.19.13. Виплата санкцій і компенсація збитків не звільнює винну сторону від виконання договірних зобов'язань, якщо інше не передбачено контрактом.
4.19.14. У контракті слід визначати граничний термін пред'явлення потерпілою стороною претензій за порушення договірних зобов'язань (наприклад, один місяць після виконання зобов'язання). Якщо строки порушення зобов'язань значні (наприклад, більше двох місяців), претензія протягом граничного терміну може пред'являтись неодноразово.
4.20. Розв'язання суперечностей і арбітраж
4.20.1. Для розв'язання суперечностей, які сторони не можуть вирішити самостійно, вони звертаються до послуг незаінтересованих консалтингових організацій (при взаємній домовленості) або з позовом до арбітражного суду.
4.20.2. Арбітражний розгляд суперечностей сторін - юридичних осіб України здійснюється відповідно до діючого в Україні законодавства. Розгляду підлягають тільки суперечності щодо зобов'язань, передбачених контрактом.
4.20.3. У випадку, якщо одна зі сторін є іноземною особою, у контракті необхідно передбачити таку інформацію, необхідну для звернення до арбітражу:
- назва і місцезнаходження арбітражної організації;
- порядок призначення арбітражу;
- вибір законодавства, відповідно до якого буде здійснюватись арбітражний розгляд;
- мова, якою здійснюється арбітражний розгляд;
- порядок розподілу арбітражних витрат.
4.21. Призупинення робіт і розірвання контракту
4.21.1. Сторони зобов'язані приймати заходи щодо виконання окремих зобов'язань і контракту в цілому, подолання спільними зусиллями шляхом переговорів конфліктних ситуацій незалежно від того, з чиєї вини вони виникли, пошуку взаємоприйнятного вирішення проблем.
Призупинення робіт і розірвання контракту є крайньою мірою розв'язання конфліктів і проблем, що виникли між сторонами. Сторона, яка приймає рішення про призупинення робіт і розірвання контракту, зобов'язана письмово повідомити про це іншу сторону і обгрунтувати причини. Якщо таке рішення приймається у зв'язку з незадовільним виконанням зобов'язань іншою стороною, останній слід попередньо надати строк для усунення допущених порушень.
4.21.2. При укладанні контракту сторони визначають строк вступу в дію рішення про призупинення робіт і розірвання контракту. Таким строком може бути безпосередньо день передачі іншій стороні повідомлення про таке рішення або день передачі з урахуванням встановленого проміжку часу (наприклад, через 10 днів). Одночасно слід регламентувати і граничні строки призупинення робіт (наприклад, на 30 днів), після закінчення яких, якщо конфліктна ситуація залишається, сторона, з ініціативи якої призупинено виконання робіт, може прийняти рішення про розірвання контракту.
4.21.3. Замовник може розірвати контракт при таких обставинах:
- відсутність у замовника коштів для фінансування будівництва об'єкта або у разі банкрутства;
- виявлення недоцільності або неможливості інвестування коштів у об'єкт, у тому числі через обставини непереборної сили, за рішеннями відповідних контролюючих органів;
- суттєве порушення договірних зобов'язань підрядником, що створює передумови для невиконання замовлення у встановлені строки (наприклад, при відставанні строків виконання робіт від запланованих графіками на 3 місяці, грубих порушеннях вимог будівельних норм і правил тощо);
- банкрутство підрядника;
- інші передбачені контрактом поважні обставини.
4.21.4. Розірвання контракту з ініціативи підрядника може мати місце:
- якщо замовник протягом обумовленого строку (наприклад, трьох місяців) не виконує своїх зобов'язань (передача будівельного майданчика, документації, устаткування тощо) і цим зумовлює неможливість нормальної діяльності підрядника;
- якщо замовник не оплачує протягом встановленого строку (наприклад, трьох місяців) виконані підрядником роботи;
- з інших поважних причин, що передбачені контрактом.
4.21.5. Підставою для розірвання контракту може бути сукупність обставин, кожна з яких, взята окремо, не є достатньою для прийняття такого рішення. Перелік таких зобов'язань повинен передбачатись сторонами при укладанні контракту.
4.21.6. Сторона, з вини якої призупиняються роботи або розривається контракт, повинна відшкодовувати іншій стороні всі її витрати і збитки, що зумовлені цим рішенням. Відповідні документи і розрахунки для цього повинні передаватись заінтересованою стороною протягом встановленого контрактом строку (наприклад, протягом одного місяця від дня прийняття рішення). Одночасно доцільно визначити строк, протягом якого після пред'явлення необхідних документів повинні здійснюватись розрахунки або надаватись обгрунтована відмова від них.
4.21.7. При розірванні контракту через умови фінансової або професійної неспроможності підрядника замовник має право вступати у володіння будівельним майданчиком і всіма матеріальними цінностями підрядника на ньому, необхідними для виконання замовлення (матеріалами, спорудами, механізмами, опалубкою тощо), і продовжити роботи самостійно або доручити їх іншому виконавцю. У цьому випадку підряднику або його правонаступнику повинна компенсуватись вартість неоплачених робіт, устаткування, матеріалів, інших матеріальних цінностей, що завезені для виконання робіт, а також орендна плата за використання механізмів, інших засобів виробництва. При здійсненні такої компенсації одночасно враховуються витрати і збитки замовника, що зумовлені розірванням контракту, можливим порушенням строків виконання замовлення.
Виникнення розбіжностей при здійсненні кінцевих розрахунків не повинно заважати передачі будівельного майданчика, матеріальних цінностей і відновленню робіт.
Якщо підрядник відмовляється від передачі будівельного майданчика і матеріальних цінностей на ньому в обумовлений строк, вона здійснюється із залученням третьої (незаінтересованої) сторони.
4.21.8. При припиненні дії контракту через умови невиконання контрактних зобов'язань замовником підрядник зобов'язаний передати будівельний майданчик замовнику або його правонаступнику, визначити обсяг виконаних робіт, вартість наявних на будівельному майданчику матеріальних ресурсів, використати які він не в змозі, обрахувати збитки, що зумовлені розірванням контракту.
"Все про бухгалтерський облік", N 43, 10 травня 1999 р.
