контролювати стан і правильність експлуатації апаратів захисту органів дихання та зору, надавати допомогу у обладнанні постів, теплодимокамер, в організації підготовки особового складу ланок ГДЗС;
проводити поточний облік наявності кисню, стисненого повітря, хімічного споживача, забезпечувати своєчасну перевірку хімічного поглинача вапняного, випробування кисневих і повітряних балонів апаратів захисту органів дихання та зору;
робити своєчасно перевірку і необхідний ремонт апаратів захисту органів дихання та зору, що знаходяться на озброєнні підрозділу;
забезпечити створення на базі резервного комплекту апаратів захисту органів дихання та зору, кисневих і повітряних балонів, регенеративних патронів і приладів для їх перевірки. Один раз на рік аналізувати стан апаратів і обладнання, які обслуговує база, витрату запасних частин і матеріалів, а також вносити пропозиції, які направлені на покращення роботи бази ГДЗС і експлуатації апаратів;
подавати своєчасно заявки на необхідні запасні частини до апаратів на стисненому повітрі та компресорного обладнання;
при використанні апаратів захисту органів дихання та зору на затяжних пожежах і аваріях, безпосередньо на місці здійснювати контроль за технічним станом апаратів, своєчасну заміну кисневих та повітряних балонів, регенеративних патронів, у необхідних випадках очолювати ланку ГДЗС, виконувати обов'язки постового на посту безпеки;
вести своєчасно та акуратно документацію бази ГДЗС, облік закріплених за базою ГДЗС захисних дихальних апаратів, запасних частин до них;
щороку аналізувати стан захисних дихальний апаратів та обладнання, закріплених за базою постів ГДЗС, витрати запасних частин та матеріалів, вносити пропозиції, які спрямовані на покращення роботи бази (контрольних постів ГДЗС) та експлуатації захисних дихальних апаратів;
згідно з інструкцією з експлуатації планувати та забезпечувати своєчасне метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, яка є на базі ГДЗС;
суворо дотримуватись законності у службовій діяльності.
Старшина (комендант) підрозділу
34. Старшина (комендант) підрозділу підпорядковується начальнику підрозділу. Він відповідає за підтримку встановленого внутрішнього порядку, збереження техніки, обладнання і майна підрозділу. Він є матеріально-відповідальною особою.
Старшина (комендант) підрозділу зобов’язаний:
вести облік основних засобів і майна, приймати на збереження всі матеріальні цінності і забезпечувати їх збереження;
робити видачу різних видів достатку, спеціального одягу і спорядження особовому складу підрозділу та іншим особам, приписаним до підрозділу на речове забезпечення;
піклуватися про наявність матеріалів для ремонту речового майна, спеціального одягу і спорядження; забезпечувати кімнату побутового обслуговування необхідним інвентарем;
забезпечувати підтримання у чистоті і порядку території підрозділу, службових приміщень, меблів й інвентарю, організовувати їх своєчасний ремонт;
стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, справним утриманням первинних засобів пожежогасіння;
щодня подавати начальнику підрозділу план-завдання на виконання господарських робіт особовим складом чергового караулу;
не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність, стан, категорію і комплектність речового і господарського майна, а також техніки, обладнання, озброєння, умови їх зберігання;
мати в постійній готовності підмінні комплекти спеціального одягу і спорядження не менше, ніж на штатну чисельність караулу;
суворо дотримуватись законності у службовій діяльності.
Начальник аварійно-рятувального (спеціального) загону
35. Начальник загону підпорядковується керівництву МНС. Є прямим начальником всього особового складу загону і несе відповідальність за моральний, психологічний стан, організацію служби, професійну підготовку, правильне утримання техніки та спеціального обладнання, є матеріально-відповідальною особою.
Несе персональну відповідальність за стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглого особового складу.
Начальник загону зобов’язаний:
забезпечувати постійну готовність особового складу до ведення бойових дій з ліквідації великих пожеж, наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха;
розробляти, погоджувати та забезпечувати затвердження кошторису на утримання загону, організовувати його виконання, а також контроль за правильним і економним витраченням бюджетних та позабюджетних коштів і матеріальних ресурсів, додержанням фінансово-розрахункової дисципліни та своєчасним поданням бухгалтерської та статистичної звітності. Є розпорядником кредитів загону;
брати участь у розробці тематичних планів професійної підготовки особового складу. Вивчати і аналізувати стан готовності особового складу, техніки та спеціального обладнання до дій за призначенням і розробляти заходи щодо покращення організації служби, підготовки і пожежогасіння. Складати плани роботи загону;
розглядати матеріали документальних ревізій і перевірок, вносити керівництву МНС пропозиції щодо усунення недоліків і покарання винних;
на підставі Закону України "Про державну таємницю", інших нормативних актів організовувати і координувати діяльність, пов’язану із забезпеченням режиму секретності в підрозділі;
забезпечувати комплектування загону кваліфікованими кадрами, проводити роботу з їх виховання і організації професійної підготовки;
організовувати службові відрядження, контролювати ефективність роботи працівників у відрядженнях, розглядати та заслуховувати звіти за їх результатами;
забезпечувати створення належних умов працівникам загону для виконання функціональних обов’язків, здійснювати контроль за режимом і станом їх роботи, поведінкою, додержанням форми одягу та порядку в службово-побутових приміщеннях підрозділу і вживати відповідних заходів реагування;
у межах своєї компетенції реалізувати державну політику в галузі пожежної безпеки, організовувати виконання відповідних законодавчих і нормативно-правових актів, організаційних та науково-технічних заходів, загальнодержавних і регіональних програм їх забезпечення;
організовувати та контролювати зберігання військово-хімічного майна для особового складу загону;
забезпечувати правильну експлуатацію, ремонт пожежної техніки і засобів зв’язку, економію пально-мастильних матеріалів і дотримання особовим складом та водіями транспортної дисципліни;
забезпечувати повне збереження матеріальних цінностей у кількісному і якісному відношенні, організовувати своєчасний прийом і відпуск матеріальних цінностей.
Заступник начальника аварійно-рятувального (спеціального) загону – начальник штабу
36. Заступник начальника аварійно-рятувального (спеціального) загону – начальник штабу є прямим начальником усього особового складу загону.
Відповідає за організацію та дотримання статутного порядку.
Він зобов’язаний:
підтримувати готовність штабу та особового складу загону до дій за призначенням, внутрішній порядок і дисципліну в загоні, стан пожежно-технічного озброєння;
вивчати ділові і морально-психологічні якості начальницького і особового складу;
особисто організовувати роботу штабу. Керувати роботою з розробки і проведення оперативних навчань загону;
брати участь у розробці тематичних планів професійної підготовки особового складу. Вивчати і аналізувати стан готовності особового складу до дій за призначенням і розробляти заходи щодо покращення організації служби, підготовки і пожежогасіння. Складати плани роботи загону;
щороку готувати план направлення працівників на початкову підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування, вести облік співробітників, які пройшли її та підлягають охопленню цими видами навчання, контролювати їх інструктаж, відвідування занять та успішність;
організовувати і контролювати караульну службу та роботу керівників чергових змін загону;
розробляти оперативно-службову документацію, а також маршрути вводу сил і засобів на пожежі, в місця аварій, катастроф і стихійного лиха;
відпрацьовувати взаємодію з підрозділами і службами органів внутрішніх справ, Міноборони при гасінні пожеж і проведенні аварійно-рятувальних робіт;
розробляти проекти наказів, вказівок, аналізів, методичних листів та інших службових документів з питань служби і підготовки;
організовувати в загоні газодимозахисну службу і підготовку її особового складу;
проводити особисто та відповідати за організацію пожежно-технічних навчань та занять по рішенню пожежно-тактичних задач і бойовому злагодженню особового складу загону;
розробляти заходи щодо цивільної оборони і координувати роботу з Департаментами цивільного захисту, управління пожежно-рятувальних сил та мобілізаційним підрозділом МНС;
здійснювати контроль за станом озброєння, спеціального обладнання, контролювати ведення їх обліку в загоні.
Заступник начальника аварійно-рятувального (спеціального) загону по роботі з персоналом
37. Заступник начальника загону по роботі з особовим складом є прямим начальником всього особового складу загону, разом з начальником загону несе відповідальність за організацію роботи з підбору, розстановки, виховання кадрів, а також за дотримання особовим складом загону дисципліни і законності.
Відповідає за належну підготовку і проведення загальних індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом щодо зміцнення дисципліни і законності.
Він зобов’язаний:
організовувати роботу з формування в особового складу високих морально-психологічних якостей, дисциплінованості, свідомого ставлення до виконання законів, загальної культури і професійної етики. Аналізувати моральний стан особового складу, вживати заходи щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у колективі, забезпечення успішного виконання оперативно-службових завдань;
аналізувати стан роботи з добору, розстановки, навчання та виховання кадрів, розробляти заходи щодо скорочення плинності, якісного відбору, організовувати контроль за їх виконанням. Вести контроль та облік даних укомплектованості загону кадрами, їх якісного складу, змінності та плинності, присвоєння звань, а також інші відомості. Організовувати роботу з комплектування вакантних посад і створення резерву нового прийому;
організовувати розгляд на засіданнях атестаційної комісії питань проходження служби особовим складом, здійснювати контроль за виконанням рішень, які приймаються. Організовувати роботу з атестування особового складу та узагальнення результатів, здійснювати контроль за своєчасною реалізацією висновків атестування. Вести облік з питань заохочення та нагородження співробітників, висловлювати клопотання про нагородження співробітників, які особливо відзначились при виконанні службових обов’язків, державними нагородами;
організовувати роботу з молодими спеціалістами. Контролювати розробку індивідуальних планів їх стажування і якість навчання. Надавати методичну допомогу керівникам служб та змін з питань становлення молодих спеціалістів у колективі. Піклуватися про створення їм необхідних побутових умов;
забезпечувати зв’язок з органами місцевої влади, засобами масової інформації, установами культури з метою пропаганди діяльності загону, підвищення його авторитету;
вести облік працівників, які постраждали при виконанні службових обов’язків при наданні інтернаціональної допомоги, ветеранів, організовувати надання їм допомоги у використанні пільг, передбачених законодавством. Вести облік працівників - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
вести аналітичну та іншу роботу щодо зміцнення дисципліни та законності серед особового складу. За дорученням начальника загону здійснювати службові розслідування фактів порушень працівниками дисципліни і законності;
брати безпосередню участь у проведенні індивідуальної виховної роботи, у вивченні особистих якостей працівників. Організовувати навчання начальницького складу формам і методам роботи з особовим складом, його морально-психологічній підготовці;
разом з керівниками служб та змін проводить роботу із соціально-правового захисту особового складу, вирішення соціально-побутових питань, медичного обстеження, обслуговування та оздоровлення;
організовувати культурно-масову та спортивну роботу серед працівників та членів їх родин, вживати заходів щодо морально-естетичного виховання особового складу.
Заступник начальника штабу
38. Заступник начальника штабу підпорядковується начальнику загону, його заступникам, є прямим начальником для інженерів штабу.
Несе відповідальність за належну організацію роботи щодо зміцнення дисципліни і законності, підготовку і проведення відповідних загальних, індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом.
Він зобов’язаний:
організовувати та аналізувати стан службової підготовки осіб рядового і молодшого начальницького складу, розробляти заходи щодо її покращення;
розробляти тематичний план із службової підготовки з начальницьким складом;
взаємодіяти зі службами МНС, збирати та узагальнювати дані на найбільш пожежно та аварійно небезпечні об’єкти;
готувати пропозиції до плану робіт загону;
відповідати за наявність та стан збереження службових документів в штабі;
контролювати стан коригування та практичні відпрацювання оперативно-службової документації;
підтримувати тісну взаємодію з територіальними органами і підрозділами цивільного захисту, а також ділові стосунки з правоохоронними органами (прокуратурою, громадськими судами, юстицією) у питаннях, пов’язаних з проведенням дізнання і розслідування кримінальних справ, виявленням причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, дотриманням законності;
проводити протипожежну пропаганду і навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті шляхом проведення бесід, лекцій, інструктажів, розповсюдження науково-образотворчих матеріалів протипожежної направленості;
узагальнювати матеріали і готувати доповідні записки та інформації про протипожежний стан на закріплених об’єктах згідно з графіком;
взаємодіяти з відповідальним за стан охорони праці.
Заступник начальника загону по технічній частині – начальник служби технічного забезпечення і постачання
39. Заступник начальника загону по технічній частині – начальник служби технічного забезпечення і постачання є прямим начальником всього особового складу загону і відповідає за технічну готовність загону, її технічно правильну експлуатацію, обслуговування, зберігання та ремонт.
Він зобов’язаний:
своєчасно забезпечувати загін спеціальним оснащенням, пально-мастильними матеріалами, речовим майном та продуктами харчування;
брати участь у розробці планів службової підготовки особового складу і контролювати їх виконання;
організовувати технічно-правильне використання техніки, спеціального і пожежного оснащення;
здійснювати контроль за своєчасним проведенням робіт з технічного обслуговування і ремонту техніки та обладнання;
організовувати планове проведення технічного обслуговування техніки та обладнання і контролює їх виконання;
організовувати серед водіїв навчання з експлуатації техніки, що перебуває на озброєнні загону, та її тактико-технічних характеристик. Перевіряти знання водіями правил дорожнього руху. Відповідати за підготовку водіїв при роботі на спецтехніці і підвищення їх професійної майстерності;
організовувати виконання заходів щодо охорони праці, техніки безпеки і промислової санітарії;
розробляти і здійснювати заходи щодо забезпечення безпеки руху автотранспорту загону;
підтримувати зв’язок з відповідними службами МНС;
забезпечити справний стан техніки, організовувати і контролювати ведення встановленого обліку і звітності;
організовувати правильну експлуатацію і своєчасний ремонт інвентарю, меблів, споруд загону;
перевіряти наявність, стан і комплектність майна на складі, правильність та своєчасність проведення обліку;
організовувати прибуття і роботу пересувної авторемонтної майстерні в місцях ліквідації аварій, стихійного лиха та катастроф;
організовувати харчування особового складу при ліквідації аварій, стихійного лиха та катастроф, а також створює резерв вогнегасних засобів та пально-мастильних матеріалів.
Начальник медичного пункту загону
40. Начальник медичного пункту підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для лікарів загону.
Він зобов’язаний:
нести відповідальність за професійну підготовку лікарів загону, їх дисципліну, медичне забезпечення особового складу загону, а також за забезпечення загону медично-санітарним майном, і утримання його в належному і в справному стані;
керувати медичною підготовкою особового складу загону;
організовувати і впроваджувати лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в місцях проведення аварійно-рятувальних робіт, а також в службово-побутових приміщеннях та на території загону;
спільно з начальником служби радіохімічної розвідки розробляти та впроваджувати заходи з екологічної безпеки у місцях перебування загону;
організовувати своєчасне проходження працівниками загону щорічних профілактичних оглядів;
підтримувати зв’язок з медичним управлінням МНС;
забезпечувати комплектування і своєчасне списання лікарських засобів та медичного майна загону, ведення медичної документації;
організовувати своєчасне технічне обслуговування електричних та кисневих приладів;
забезпечувати необхідний режим із збереження та видачі наркотичних препаратів;
відповідати за підтримання постійної готовності служби з надання медичної допомоги особовому складу;
організовувати медичне забезпечення всіх спортивних заходів;
надавати першу медичну допомогу працівникам загону та постраждалим, евакуювати потребуючих у медичній допомозі з небезпечної зони;
контролювати поповнення служби медикаментами, якісне приготування їжі для особового складу;
вивчати передовий досвід у галузях медицини катастроф та радіаційно-хімічної безпеки, модернізації спеціальної техніки, приладів, спорядження і сприяє впровадженню його в загоні;
перебуваючи на чергуванні у складі чергової зміни, виконувати у повному обсязі функціональні обов’язки лікаря чергової зміни;
організовувати перевірки та медичний контроль водіїв та особового складу загону протягом добового чергування.
Начальник служби радіаційної і хімічної розвідки
41. Начальник служби радіаційної і хімічної розвідки (РХР) підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для інженерів РХР. Відповідає за організацію служби РХР та контролює роботу працівників служби.
Несе відповідальність за належну організацію роботи щодо зміцнення дисципліни і законності, підготовку і проведення відповідних загальних, індивідуальних виховних та профілактичних заходів з підлеглим особовим складом.
Він зобов’язаний:
розробляти організаційні і технічні заходи, спрямовані на забезпечення радіаційної і хімічної безпеки загону та контролювати їх виконання посадовими особами;
планувати спеціальну підготовку працівників служби РХР;
надавати навчально-методичну і консультативну допомогу працівникам служби РХР у спеціальній підготовці;
організовувати заняття з начальницьким складом загону з питань радіаційної і хімічної безпеки;
здійснювати перевірку знань і практичних навиків працівників загону із заходів радіаційної і хімічної безпеки при проведенні аварійно-рятувальних робіт, використання засобів індивідуального дозиметричного контролю, хімічного захисту і спецобробки;
здійснювати контроль за організацією і проведенням технічного обслуговування і експлуатації приладів, засобів і спорядження для радіаційної розвідки, дозиметричного контролю, хімічного захисту, спеціальної обробки;
здійснювати нагляд за безпечним проведенням аварійно-рятувальних робіт особовим складом загону, оброблювати і надавати інформацію та рекомендації керівнику аварійно-рятувальних робіт;
розробляти заходи з питань забезпечення безпеки особового складу при гасіння пожеж та проведенні рятувальних робіт у підвальних приміщеннях та метрополітенах;
проводити аналіз бойової і повсякденної роботи служби РХР. Розроблювати заходи, спрямовані на підвищення надійності та ефективності служби;
встановлювати і підтримувати ділові стосунки з відповідними відомствами, організаціями, службами з питань організаційного та технічного забезпечення радіаційної і хімічної безпеки;
організовувати взаємодію служби РХР з відповідними службами об’єктів, формувань цивільної оборони в місцях проведення аварійно-рятувальних робіт;
вивчати особливо небезпечні хімічні виробництва, ядерні і радіаційні об’єкти, що є на території України, їх конструктивні та технологічні особливості;
вивчати передовий досвід у галузях радіаційно-хімічної безпеки, модернізації спеціальної техніки, приладів, спорядження і сприяти у впровадженні його в загоні;
розробляти та впроваджувати заходи щодо технічного оснащення загону приладами, засобами захисту, призначеними для потреб радіаційно-хімічної безпеки;
розробляти і здійснювати заходи щодо забезпечення бойової готовності служби цивільної оборони;
з метою вдосконалення протипожежної служби цивільної оборони загону підтримувати ділові стосунки із відповідними структурами МНС;
організовувати роботу газодимозахисної служби загону. Проводити аналіз бойової і повсякденної роботи ГДЗС. Розробляти заходи, спрямовані на підвищення надійності та ефективності ГДЗС;
нести відповідальність за нагляд за посудинами, працюючими під тиском, безпечну дію котлів, стан охорони та безпеки праці.
РОЗДІЛ 4. РОЗМІЩЕННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ МНС
Загальні положення
42. Для успішного виконання поставлених перед МНС задач, особовий склад усіх її структурних підрозділів розміщується у службових будівлях і приміщеннях.
Будинки для розміщення техніки, обладнання і особового складу будуються за типовими і індивідуальними проектами.
Службові приміщення і територія підрозділу повинні бути обладнані необхідними технічними засобами, що сприяють оперативному і ефективному виконанню поставлених перед підрозділами задач.
Будівлі, службові приміщення, територія органів і підрозділів цивільного захисту повинні відповідати правилам пожежної безпеки (додаток 6), безпеки праці, а також санітарно-гігієнічним і будівельним нормам.
Обладнання будівель і приміщень навчальних закладів та інших підрозділів, де особовий склад знаходиться на казарменому положенні, здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
43. Дотримання порядку в службових приміщеннях і на території підрозділів МНС є обов'язковим для усього особового складу.
Дотримання чистоти і порядку в службових приміщеннях і на території підрозділів, виконання інших господарських робіт покладається на особовий склад чергових караулів цих підрозділів.
44. Всі приміщення в будівлях, розташованих на території підрозділу, є службовими. Курити в службових приміщеннях суворо заборонено.
45. Для розміщення особового складу, техніки, обладнання, озброєння, засобів пожежогасіння, пально-мастильних матеріалів, господарського інвентарю, а також для проведення занять з професійної підготовки у будівлі і на території підрозділу МНС обладнується:
гараж для розміщення штатної техніки підрозділу;
караульне приміщення (кімната для відпочинку особового складу в нічний час з відповідним обладнанням у підрозділах);
народознавча світлиця (актовий зал, кімната по роботі з персоналом) для проведення загальних зборів підрозділу, інформаційного забезпечення, перегляду теле- і відеопередач тощо з відповідним обладнанням;
навчальний клас з наглядними посібниками;
кімната відпочинку;
кімната для прання та сушіння спеціального одягу і обмундирування з необхідним обладнанням;
їдальня (приміщення для підігрівання та прийому їжі з необхідним обладнанням і інвентарем);
душова;
кімната для зберігання спеціального та верхнього одягу;
кабінет начальника караулу з телефонним зв'язком, необхідним обладнанням, з кімнатою (місцем) для відпочинку;
приміщення для зберігання запасів обмундирування, майна;
будівлі та приміщення посту технічного обслуговування підрозділу, визначені Настановою з експлуатації транспортних засобів у підрозділах МНС;
спортивний зал (кімната) та спортивний майданчик з необхідним обладнанням;
пункт зв'язку підрозділу зі встановленими в ньому засобами зв'язку, необхідним обладнанням та приміщенням для відпочинку диспетчера (радіотелефоніста);
акумуляторна (приміщення для установки акумуляторів аварійного електропостачання пункту зв'язку підрозділу);
побутова кімната;
службові кабінети для керівного та інженерно-інспекторського складу;
опалювальна будка для постового біля фасаду підрозділу;
санвузли на кожному поверсі.
Крім цього, в пожежно-рятувальних підрозділах повинні бути:
приміщення для зберігання, мийки та сушки пожежних рукавів;
навчальна башта та 100-метрова смуга з перешкодами;
база чи пост ГДЗС для зберігання, ремонту, перевірок, перезарядки та обслуговування апаратів захисту органів дихання;
теплодимокамера і смуга психологічної підготовки особового складу в підрозділах з наявністю газодимозахисної служби;
склад піноутворювача, вогнегасного порошку.
Крім цього, в аварійно-рятувальних (спеціальних) загонах повинні бути:
службові кабінети для керівників автомобільної, хіміко-дозиметричної, фінансової служб, служби радіохімічної розвідки, чергової зміни тощо;
приміщення штабу;
будівлі та приміщення постійного парку техніки, визначені Настановою з експлуатації транспортних засобів у підрозділах МНС;
кімната зберігання господарського інвентарю.
У спеціальних морських та авіаційних загонах передбачаються також інші будівлі та приміщення для використання за прямим призначенням цих підрозділів.
Крім цього, в навчальних закладах, навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності і навчальних центрах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту повинні бути:
лекційні зали;
навчальні полігони, навчальні частини;
приміщення для семінарських та практичних занять;
інші приміщення згідно із штатною структурою цього підрозділу.
Приміщення, вказані в цій статті Тимчасового порядку, передбачаються для підрозділів, що проектуються, заново будуються або реконструюються, а в діючих – виходячи з існуючих технічних можливостей.
Утримання приміщень
46. Всі будівлі, приміщення та територія підрозділу повинні бути естетично оформлені, утримуватись у чистоті і порядку та відповідати вимогам Правил безпеки праці.
Кожен керівник підрозділу відповідає за правильне використання будівель та приміщень і за збереження обладнання, інвентарю та меблів.
47. На фасадах будівель підрозділів вивішуються титульні дошки встановленого зразка.
Усі службові приміщення мають бути пронумеровані. На зовнішньому боці вхідних дверей приміщення вивішують табличку із зазначенням її номера та призначенням (додаток 7), а в середині кожного приміщення на стіні – опис наявного в ній майна (меблів, інвентарю й обладнання).
Матеріально відповідальна особа веде облік інвентарю, технічних засобів і оргтехніки в спеціальних облікових журналах.
Меблі, інвентар, обладнання є власністю підрозділу, і їх забороняється передавати до іншого підрозділу.
48. В приміщеннях підрозділу на видимому місці вивішується розпорядок дня, розклад занять, табель основних обов'язків номерів бойового розрахунку, інші плануючі документи та інструкції.
49. Приміщення з постійним перебуванням людей повинні забезпечуватись водою для пиття.
50. Всі приміщення забезпечують достатньою кількістю урн для сміття. Біля зовнішніх входів до будівлі встановлюють пристрої для очищення взуття від бруду.
Щоденне прибирання приміщень і території підрозділу проводиться особовим складом чергового караулу (крім приміщень керівництва підрозділу та інженерно-інспекторського складу). Всі допоміжні технічні та спеціальні приміщення повинні закриватися на замки. На пункті зв'язку повинен знаходитись комплект запасних ключів від усіх приміщень, будівель.
51. Перепланування приміщень, перенесення і розбирання існуючих і спорудження нових будівель, прокладання внутрішніх електромереж, ліній зв'язку, сигналізації, проводиться тільки за узгодженням із керівництвом територіальних органів управління та навчальних закладів за підпорядкованістю.
52. Територія підрозділів повинна бути огороджена парканом, озеленена, у темний час доби освітлена.
Сміття збирається в контейнери, що закриваються кришкою, і вивозиться. Контейнери встановлюють на майданчику з твердим покриттям і не менше одного разу на тиждень очищають і дезінфікують.
Опалення приміщень
53. Відповідальність за організацію опалення приміщень покладається на керівників підрозділів.
Початок і кінець опалювального періоду оголошуються наказом (розпорядженням) начальника Гарнізону служби. При пічному опаленні порядок і час опалення приміщень, прийом і видача палива встановлює керівник підрозділу.
Контроль за топленням печей (котлів) покладається на начальника чергового караулу.
54. Системи опалення будинків підрозділів повинні забезпечувати підтримку температур у приміщеннях із перебуванням людей не нижче +18°С у зимовий час, а в приміщеннях збереження техніки, обладнання та інших – не нижче +10°С.
55. До початку опалювального періоду всі системи центрального опалення, печі та димоходи повинні бути перевірені, а несправні – відремонтовані. Очищення димоходів проводиться у встановлені терміни.
56. На час опалювального періоду (при пічному опаленні) наказом начальника частини призначаються особи, відповідальні за топлення печі, що пройшли відповідну підготовку і мають допуск.
Топлення печей повинно закінчуватися не пізніше ніж за 2 години до початку відпочинку особового складу в нічний час.
57. Забороняється користуватися несправними системами опалення, застосовувати для розтоплення печей (котлів) пальні рідини, залишати без нагляду печі, що опалюються.
58. По закінченні опалювального періоду всі системи опалення повинні бути старанно перевірені, димоходи очищені, печі і котли опломбовані.
Освітлення приміщень
59. Порядок освітлення підрозділів визначається начальником підрозділу.
60. Освітлення приміщень і території підрозділів повинно бути електричним і відповідати санітарним нормам.
Освітлення підрозділів з постійним перебуванням людей (пожежно-рятувальні підрозділи, житлові приміщення навчальних закладів) розподіляються на повне і чергове.
У нічний час, у період з відбою до підйому у спальних (караульних) приміщеннях, на шляхах руху особового складу за сигналом "Тривога", місцях стоянки техніки та озброєння, що знаходиться в бойовому розрахунку, дозволяється залишати чергове освітлення при умові, що існує можливість включення повного освітлення одночасно із сигналом тривоги. У всіх інших приміщеннях освітлення припиняється.
Лампи чергового освітлення караульного приміщення фарбуються в зелений колір або закриваються плафонами зеленого кольору.
Контроль за використанням освітлення покладається на осіб внутрішнього наряду.
61. На випадок аварії або тимчасового вимкнення електропостачання чи з інших причин, у підрозділах повинні бути електричні ліхтарі, місця збереження яких визначає керівник підрозділу.
Обладнання зв'язку оперативно-чергових служб і пунктів зв'язку підрозділів повинні забезпечуватись аварійним енергопостачанням. Оперативно-диспетчерські служби та пункти зв’язку підрозділів повинні обладнуватись пристроями, які дозволяють одночасно з сигналом тривоги включати повне освітлення караульного та гаражного приміщень.
Провітрювання приміщень
62. Повітря в службових приміщеннях підрозділів повинно відповідати санітарним нормам, не знижувати працездатності особового складу і не шкодити їхньому здоров'ю.
63. Приміщення підрозділів повинні систематично провітрюватися.
Природне провітрювання у службових кабінетах проводиться самостійно особами, які працюють у цих кабінетах. По закінченні робочого дня усі вікна, кватирки (фрамуги) повинні бути зачинені.
Примусова вентиляція здійснюється за допомогою наявних технічних засобів (приточно-витяжна вентиляція, системи кондиціонування повітря, кондиціонери, калорифери тощо).
Наявні вентиляційні пристрої повинні утримуватися у справному стані.
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ МНС
64. Охорона здоров'я особового складу МНС здійснюється шляхом виконання інженерних, матеріально-технічних і організаційних заходів.
65. До інженерних заходів відноситься обладнання службових приміщень та їх оформлення, створення необхідних безпечних тренувальних комплексів, знаряддя та інших устаткувань, що відповідають вимогам безпеки.
66. Проведення заходів щодо забезпечення охорони здоров'я особового складу містить у собі забезпечення особового складу необхідним спеціальним одягом і спорядженням, іншими індивідуальними та груповими засобами захисту, що забезпечують захист особового складу від шкідливих чинників при виконанні дій за призначенням.
67. Під організаційними заходами розуміється проведення заходів щодо своєчасного медичного огляду особового складу, навчання правилам безпеки праці, прийомам правильного та безпечного застосування наявних на озброєнні технічних засобів та ремонт цих засобів, вивчення питань забезпечення безпеки при виконанні робіт на об’єктах з наявністю шкідливих, вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів.
68. Керівники підрозділів зобов'язані систематично та всебічно проводити на практиці заходи, що спрямовані на створення умов для забезпечення охорони та стану здоров'я особового складу.
Забезпечення соціальних гарантій працівників МНС здійснюється на підставі Законів України "Про правові засади цивільного захисту", "Про пожежну безпеку" та інших законодавчих актів.
69. Працівники професійної пожежної охорони, а також особи, що знаходяться у штатах підрозділів МНС, але не мають спеціальних звань, відносяться до категорії робітників або службовців залежно від посади, яку вони займають, і мають соціальну захищеність у межах, передбачених відповідними законодавчими актами, що регламентують організацію діяльності цих підрозділів і Кодексом законів про працю.
Цій категорії працівників МНС можуть встановлюватися й інші гарантії соціального захисту за рішенням місцевих органів виконавчої влади.
РОЗДІЛ 6. ГАРНІЗОННА СЛУЖБА
Загальні положення
70. Органи управління, підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади МНС, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж розташовані в межах області, міста, району складають Гарнізон служби державний, обласний, міський і районний (у сільській місцевості).
71. На території України, з урахуванням адміністративно-територіального поділу, встановлюються такі територіальні Гарнізони служби:
гарнізон цивільного захисту в Автономній Республіці Крим;
Вінницький обласний гарнізон цивільного захисту;
Волинський обласний гарнізон цивільного захисту;
Дніпропетровський обласний гарнізон цивільного захисту;
Донецький обласний гарнізон цивільного захисту;
Житомирський обласний гарнізон цивільного захисту;
Закарпатський обласний гарнізон цивільного захисту;
Запорізький обласний гарнізон цивільного захисту;
Івано-Франківський обласний гарнізон цивільного захисту;
Київський міський гарнізон цивільного захисту;
Київський обласний гарнізон цивільного захисту;
Кіровоградський обласний гарнізон цивільного захисту;
Луганський обласний гарнізон цивільного захисту;
Львівський обласний гарнізон цивільного захисту;
Миколаївський обласний гарнізон цивільного захисту;
Одеський обласний гарнізон цивільного захисту;
Полтавський обласний гарнізон цивільного захисту;
Рівненський обласний гарнізон цивільного захисту;
Севастопольський міський гарнізон цивільного захисту;
Сумський обласний гарнізон цивільного захисту;
Тернопільський обласний гарнізон цивільного захисту;
Харківський обласний гарнізон цивільного захисту;
Херсонський обласний гарнізон цивільного захисту;
Хмельницький обласний гарнізон цивільного захисту;
Черкаський обласний гарнізон цивільного захисту;
Чернівецький обласний гарнізон цивільного захисту;
Чернігівський обласний гарнізон цивільного захисту.
Начальники ГУ МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за посадою є начальником відповідного територіального гарнізону цивільного захисту.
Території, у межах яких організовується Гарнізонна служба міського та районного (у сільській місцевості) рівня, визначаються наказом начальника територіального Гарнізону служби.
До складу територіальних Гарнізонів служби не входять підрозділи МНС центрального підпорядкування, за винятком сил і засобів навчальних закладів (навчально-методичних центрів), науково-дослідних закладів та територіальних аварійно-рятувальних підрозділів ДСВАРС МНС. Порядок залучення решти підрозділів центрального підпорядкування визначається МНС.
72. У кожному Гарнізоні служби організовуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Задачами Гарнізонної служби є:
забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу підрозділів цивільного захисту;
підтримка постійної готовності особового складу Гарнізону служби до виконання дій за призначенням;
організація спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів цивільного захисту;
забезпечення зв'язку і взаємодії підрозділів цивільного захисту з іншими службами (водопостачання, енергетичної, газопостачання, міліції тощо);
організація і забезпечення кваліфікованого керівництва силами і засобами Гарнізону служби залежно від виду надзвичайної ситуації.
73. Район безпосереднього обслуговування підрозділами МНС визначається наказом начальника Гарнізону служби.
При цьому враховується, що радіус виїзду пожежно-рятувальних підрозділів, що мають на озброєнні пожежні автомобілі, як правило, не повинен перевищувати 3 км, стосується лише підрозділів, які обслуговують лише один населений пункт; для пожежно-рятувальних підрозділів, що охороняють об'єкти, радіус виїзду визначається будівельними нормами і правилами (ДБН) і, залежно від категорії з пожежної небезпеки будівель об'єкта, не повинен перевищувати 20– 30 км.
Підрозділи МНС, що охороняють об’єкти на договірних засадах, рішенням начальника Гарнізону служби за узгодженням із керівництвом об'єктів, включаються до розкладу виїзду (плану залучення сил та засобів) з визначенням підрайонів виїзду на території населеного пункту, що прилягає до місця дислокації таких підрозділів у радіусі до 2 км.
74. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання задач гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил і засобів при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха у Гарнізонах служби створюються оперативно-чергові служби.
До оперативно-чергових служб відносяться:
Оперативно-координаційний центр ГУ МНС у регіонах;
технічна служба;
газо-димозахисна служба;
служба зв'язку Гарнізону;
оперативно - диспетчерська служба.
У Гарнізонах служби районного та міського рівнів, де відсутні штатні оперативно-чергові служби, виконання їх функцій здійснюється за рахунок особового складу органів управління та підрозділів МНС.
РОЗДІЛ 7. СИЛИ І ЗАСОБИ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ І ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
75. Сили Гарнізону служби включають у себе: особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних та науково-дослідних закладів МНС, пожежно-рятувальних підрозділів, незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж.
Для посилення Гарнізону служби в необхідних випадках у встановленому заздалегідь порядку може залучатися особовий склад підрозділів органів внутрішніх справ, військових частин Збройних Сил України, населення тощо.
76. Засобами Гарнізону служби є: пожежна, аварійно-рятувальна та інженерна техніка, засоби зв'язку, освітлення, вогнегасні речовини підрозділів МНС України, а також пожежна, аварійно-рятувальна, інженерна, пристосована і допоміжна техніка відомчої, місцевої, добровільної пожежної охорони, підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, а також об'єктів народного господарства, що залучаються у заздалегідь визначеному порядку.
77. Порядок використання сил і засобів, що входять у Гарнізон служби, під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха визначається розкладом виїзду підрозділів (додаток 8), який затверджується начальником Гарнізону, а в районах сільської місцевості – планом залучення сил і засобів (додаток 9), розроблених начальником Гарнізону служби, і який затверджується рішенням (розпорядженням) місцевих органів виконавчої влади.
78. Порядок надання взаємної допомоги у гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха на територіях сусідніх Гарнізонів служби визначається спільним рішенням начальників Гарнізонів за погодженням з МНС.
Кількість номерів (рангів) виклику для кожного Гарнізону служби і техніки, що висилається за ними, встановлюється начальником Гарнізону служби з урахуванням оперативної обстановки, наявності сил і засобів, та їх дислокації на території, що охороняється Гарнізоном служби.
Для гасіння пожеж поза територією об'єкта, що охороняється, може залучатися пожежна техніка й особовий склад об'єктового пожежно-рятувального підрозділу. Кількість відділень, що виїжджають для надання допомоги в гасінні, визначається заздалегідь за узгодженням з керівниками об'єкта.
79. У підрозділах Гарнізону служби повинен бути 100 % резерв основних пожежних (пожежно-рятувальних) автомобілів і 50 % спеціальних, передбачених штатами, що повинні бути готові до використання їх за призначенням.
Необхідний резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки встановлюється начальником територіального Гарнізону служби.
80. Використання сил і засобів Гарнізону служби повинно здійснюватись з урахуванням їх призначення, тактико-технічних можливостей та рівня підготовленості особового складу до виконання окремих видів робіт.
Розклад виїзду підрозділів Гарнізону служби з переліком об'єктів, на які при отриманні першого повідомлення про пожежу подається підвищений номер (ранг) виклику, повинен знаходитись в Оперативно-координаційному центрі Гарнізону. На пункті зв’язку підрозділу повинні бути відповідні виписки з цього розкладу (додаток 10).
РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ І АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ
81. Гарнізонна служба забезпечує постійну готовність підрозділів МНС й інших пожежних та аварійно-рятувальних формувань, а також їх взаємодію з іншими службами.
82. Для чіткого визначення порядку спільних дій підрозділів МНС з іншими службами цивільного захисту гарнізону розробляються інструкції взаємодії, що регулярно відпрацьовуються.
83. Інструкції взаємодії повинні містити в собі:
питання взаємного інформування про обстановку на території обслуговування (стан водомереж, аварійні роботи на газопроводі, відключення водомереж, перекриття проїздів тощо);
порядок виклику служб на пожежі, інші надзвичайні ситуації й обсяг робіт, що виконуються, кількість техніки, яка залучається, й аварійні бригади;
взаємні дії диспетчерських служб підрозділів МНС і служб взаємодії;
обов'язки старшого аварійної бригади, що прибула за вимогою підрозділів МНС;
порядок підпорядкованості аварійних бригад служб взаємодії і підрозділів МНС.
84. Інструкції взаємодії затверджуються спільним наказом начальника Гарнізону служби і керівниками відповідних служб та затверджуються місцевими органами влади.
85. Оперативно-координаційний центр та пункти зв’язку підрозділів МНС повинні мати прямий телефонний зв'язок (за взаємною згодою – радіозв'язок), зі службами взаємодії регіону, міста, району.
РОЗДІЛ 9. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГАРНІЗОННОЇ СЛУЖБИ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
86. При ускладненні оперативної обстановки, а також на період державних, релігійних свят, проведення демонстрацій та інших масових заходів, органи управління та підрозділи МНС можуть переводитися на посилений варіант несення служби за наказом міністра, начальника територіального Гарнізону служби.
87. У наказі про переведення особового складу МНС на посилений варіант несення служби необхідно передбачити:
обґрунтування необхідності введення посиленого варіанту несення служби;
межі території, на якій вводиться посилений варіант несення служби;
час, з якого вводиться посилений варіант несення служби, і строк, на який він вводиться;
створення штабу ГУ МНС з його персональним складом та завданнями на період посиленого варіанту несення служби;
призначення в органах управління та підрозділах відповідальних посадових осіб з числа керівного складу;
створення мобільних оперативних груп для проведення оперативних перевірок несення гарнізонної та караульної служби і готовності підрозділів МНС до дій за призначенням, а також оперативного реагування у випадках виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій;
додаткові заходи щодо посилення охорони будівель і території у місцях дислокації підрозділів;
обґрунтування необхідності залучення на чергування вільного від служби особового складу підрозділів, та того, який знаходиться у відпустці, відрядженні тощо, а також введення у бойовий розрахунок резервної техніки;
порядок використання службового автотранспорту;
порядок надання інформації про оперативну обстановку, пов’язану з підготовкою та проведенням заходів.
88. З метою належного забезпечення виконання обов’язків підпорядкованим особовим складом та готовності підрозділів МНС під час посиленого варіанту несення служби, керівникам та іншим посадовим особам Гарнізонів служби та підрозділів необхідно:
посилити режим готовності зведених загонів ліквідації надзвичайних ситуацій та гасіння великих пожеж, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення оперативного реагування на пожежі та надзвичайні ситуації;
провести розрахунки сил та засобів, у тому числі додаткових, необхідних для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів;
здійснити перевірку протипожежного водопостачання об'єктів, які задіяні у проведенні масових заходів. При виявленні недоліків негайно вжити заходів щодо їх усунення;
здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання планів та карток пожежогасіння на об'єктах, які задіяні у проведенні масових заходів, організувати проведення пожежно-тактичних занять на таких об’єктах;