Тимчасове положення про порядок здійснення у 1994 році зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною

Це положення розроблене на основі Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року N 52-93 "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про Єдиний митний тариф", "Про державний бюджет України на 1994 рік" та інших нормативних актів з питань зовнішньоекономічної діяльності.

Дія положення поширюється на всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і місця їх реєстрації.

1. Давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати і вироби, що ввезені на митну територію України чи закуплені (за валюту) іноземним замовником в Україні або вивезені за межі цієї території українським замовником для використання у виробленні готової продукції або її частки з наступним поверненням цієї продукції до країни-власника чи за його дорученням вивезенням її до іншої країни.

2. Операція з давальницькою сировиною - зовнішньоекономічна операція по переробленню, обробленню чи збагаченню давальницької сировини, ввезеної на митну територію України або вивезеної за її межі з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

3. Замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину.

4. Виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює перероблення, оброблення чи збагачення давальницької сировини.

5. Готова продукція - це продукт, вироблений з використанням давальницької сировини і визначений як кінцевий у контракті між замовником і виконавцем.

6. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податком на добавлену вартість за діючою ставкою та акцизним збором.

7. Сплата ввізного мита, податку на добавлену вартість, акцизного збору здійснюється українським виконавцем шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін виконання операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Облік зазначених векселів ведеться податковою інспекцією за місцем знаходження виконавця.

8. Кабінет Міністрів України за поданням Мінекономіки і Мінфіну своїми постановами (розпорядженнями) може встановлювати для окремих суб'єктів підприємницької діяльності інші терміни відстрочення платежу.

9. У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податок на добавлену вартість, ввізне мито і акцизний збір не справляються.

10. Дозволяється часткове погашення векселів відповідно до частки вивезеної готової продукції. У разі не вивезення усієї готової продукції або її частки у визначений цим положенням термін виконавець зобов'язаний оплатити вексель. Для визначення розміру платежу податку на добавлену вартість, мита та акцизного збору вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за поточним курсом Національного банку України, що діє на момент пред'явлення векселя до оплати.

11. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є пред'явлення українським виконавцем органові митного контролю копії зазначеного векселя, авізованого (взятого на облік) податковою інспекцією.

12. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини і вивозиться з митної території України, є пред'явлення українським виконавцем органові митного контролю зазначеного векселя та копії ввізної вантажної митної декларації.

13. Підставою для погашення векселів є пред'явлення українським виконавцем податковій інспекції копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію.

14. Порядок видачі, обліку і погашення векселів установлюється Мінфіном.

15. При оформленні вантажної митної декларації з операцій з давальницькою сировиною на ній робиться відмітка "Давальницька сировина".

16. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини іноземного замовника і належить йому, не підпадає під режим ліцензування і квотування, на неї не поширюється спеціальний режим експорту товарів.

17. Під час вивезення давальницької сировини з митної території України замовник зобов'язаний забезпечити ввезення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини не пізніше як через 90 календарних днів з моменту перетинання нею митного кордону України. У разі неповернення готової продукції у зазначений термін з замовника стягується пеня відповідно до чинного валютного законодавства, починаючи з 31 дня з моменту перетинання давальницькою сировиною митного кордону України.

Якщо контрактом передбачено реалізацію замовником готової продукції без повернення її на територію України, валютна виручка від її продажу повинна бути перерахована до уповноваженого банку України не пізніше як за 120 календарних днів з дня перетинання давальницькою сировиною митного кордону України. Перевищення цього терміну тягне за собою сплату пені згідно з чинним валютним законодавством.

18. Кабінет Міністрів України за поданням Мінекономіки і Мінфіну може встановлювати своїми постановами (розпорядженнями) для окремих суб'єктів підприємницької діяльності інші терміни повернення до України готової продукції.

19. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться з митної території України, є пред'явлення українським замовником органові митного контролю письмового зобов'язання, авізованого (взятого на облік) податковою інспекцією, в якому він зобов'язується повернути до України у визначені цим положенням терміни готову продукцію або валютну виручку.

20. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини і ввозиться на митну територію України, є пред'явлення українським замовником митному органові зазначеного письмового зобов'язання, копії вивізної вантажної митної декларації.

21. Підставою для зняття з обліку зобов'язання є пред'явлення українським замовником податковій інспекції копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію у визначеному обсязі або довідки уповноваженого банку про повне повернення валютної виручки в Україну.

22. Вивезення за межі митної території України давальницької сировини не підлягає ліцензуванню і квотуванню, крім тієї, що передбачена Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 16-92 "Про встановлення спеціального режиму експорту окремих видів товарів" та від 31 грудня 1992 року N 25-92 "Про державне регулювання виробництва, торгівлі, експорту спирту, напоїв з його використанням і торгівлю тютюновими виробами" (підлягає ліцензуванню без квоти), а також у випадках, коли контрактом не передбачене повернення до України готової продукції (ліцензія з квотою).

23. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини, з урахуванням вимог цього положення, що ввозиться на митну територію України, звільняється від сплати ввізного мита, податку на добавлену вартість і акцизних зборів.

24. Видача, облік і погашення письмових зобов'язань здійснюються у порядку, передбаченому розділом II цього положення.

25. Розрахунки за перероблення, оброблення чи збагачення давальницької сировини можуть провадитися у грошовій формі чи виділенням частки давальницької сировини або з використанням обох форм одночасно за згодою сторін.

26. Органи, уповноважені управляти державним майном, можуть давати державним суб'єктам господарської діяльності рекомендації щодо розміру плати за операції з давальницькою сировиною.