Про затвердження документації щодо створення та впровадження системи централізованого пожежного спостерігання

З метою забезпечення пожежної безпеки об'єктів та впровадження системи централізованого пожежного спостерігання

1. Затвердити:

Концепцію побудови системи централізованого пожежного спостерігання, що додається;

Технічні вимоги до програмного забезпечення системи централізованого пожежного спостерігання та до автоматизованого робочого місця для прийому і оброблення в автоматичному режимі сигналів про пожежу, що додається;

Технічне завдання на створення та впровадження системи централізованого пожежного спостерігання, що додається.

2. Начальникам головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь організувати вивчення документації відповідними службами підпорядкованих підрозділів.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Болотських М.В.

Останнім часом в Україні все більш актуальною постає проблема боротьби з пожежами, кожен рік матеріальні збитки та кількість жертв від них неухильно зростають і досягають значних розмірів. Так, у 2009 році на об'єктах і в житловому секторі зареєстровано 44013 пожеж і загорань, економічні втрати від яких склали 1058524 тис. гривень. Під час пожеж загинуло 3190 осіб (з них 66 дітей) та 1635 осіб отримали травми.

Питання розвитку науки, техніки, нових технологічних процесів, розвиток інфраструктури міст, значні соціальні зміни в Україні тісно пов'язані з проблемами пожежної безпеки. На цей час залишається актуальною проблема надійного протипожежного захисту об'єктів установ та організацій, сучасних виробничих процесів, окремих апаратів і установок. Не менш актуальною є і проблема протипожежного захисту підприємств малого і середнього бізнесу, а також об'єктів приватної власності.

Задачі забезпечення надійної охорони об'єктів від вогню потребують підвищення технічної оснащеності пожежної охорони. Тому останніми роками в Держпожбезпеки МНС України, обласних апаратах та підрозділах пожежної охорони приділяють значну увагу пошуку можливостей придбання нових сучасних пожежних автомобілів, приладів та агрегатів, підвищенню оснащеності бойових обслуг механізованим та електрифікованим інструментом, збільшилась кількість підрозділів, на озброєнні яких знаходяться нові ізолювальні протигази тощо. Значна увага приділяється також бойовій підготовці особового складу пожежної охорони.

Але ні оснащення пожежних підрозділів новою пожежною технікою, ні високий професіоналізм пожежних не дозволять досягти успіху у гасінні пожеж без швидкої і надійної системи централізованого спостерігання за пожежною автоматикою об'єктів.

У зв'язку з цим за останні роки вдосконалювалась організація робіт із впровадження систем пожежної автоматики, розроблялись нові керівні документи та методичні матеріали. Кількість систем пожежної автоматики, що монтується на різних об'єктах, неухильно зростає. Завдяки їм щороку зберігаються сотні людських життів та матеріальні цінності на мільйони гривень.

Постійні зміни в нашому суспільстві, розроблення нових технологій потребують вдосконалення організаційної структури пожежної охорони і систем управління нею. Система пожежної сигналізації є однією з невід'ємних складових частин системи управління в пожежній охороні. Тому проведення подальших робіт за цим напрямком дуже важливе для ефективної роботи всіх підрозділів пожежної охорони.

Використання сьогодні нових технологій зв'язку та управління у практичній діяльності підрозділів пожежної охорони дозволяє суттєво підвищувати ефективність їх роботи, що забезпечується за рахунок впровадження нових методів отримання, передачі та обробки управлінської інформації.

За оцінками спеціалістів, потенційний позитивний ефект від використання нових інформаційних технологій розподіляється таким чином:

управління пожежною профілактикою - 80 - 90%;

оперативне управління силами та засобами пожежної охорони під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, у тому числі обслуговування викликів - 50 - 60%;

управління організаційно-господарською діяльністю державної пожежної охорони - до 9 - 15%.

На сьогодні ситуація складається так, що якщо об'єкт і обладнаний сучасною пожежною сигналізацією, то сигнал про пожежу, в кращому випадку, надійде на пульти централізованого нагляду комерційних пультів пожежного спостерігання, а у більшості випадків - на автономні світло-звукові сповіщувачі. Але навіть у першому випадку необхідні десятки секунд, а інколи й хвилини, коли сигнал про пожежу надійде в ту чергову частину, яка за територіальністю обслуговує об'єкт спостерігання.

Як бачимо, процес отримання, обробки і реагування на сигнали про пожежі не замкнутий в єдину систему, а ті ланки системи управління, які працюють сьогодні, базуються на застарілій техніці радянських часів середини 80-х років і такому ж програмному забезпеченні.

Як результат низької технічної оснащеності пожежної охорони - пізнє реагування на сигнали про пожежу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. N 1943 МНС України повинно забезпечити здійснення державного пожежного нагляду за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності з використанням сучасних технологій. Одним із таких напрямків щодо підвищення рівня державного пожежного нагляду є впровадження на об'єктах сучасних систем виявлення та гасіння пожеж і виведення їх сигналів на диспетчерські пункти пожежних частин.

З метою покращення протипожежного захисту об'єктів незалежно від форм власності та своєчасного реагування з боку Державної пожежної охорони на спрацювання систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння при виникненні пожежі, Держпожбезпеки МНС України, починаючи з 1996 року, було вжито ряд заходів щодо впровадження системи пожежного спостерігання.

Для урегулювання пробілів у нормативно-правовому забезпеченні за даним напрямком діяльності, на сьогодні розробляються Державні стандарти, норми та правила, які дадуть змогу чітко регламентувати діяльність із пожежного спостерігання, встановити єдині вимоги до обладнання та встановити порядок їх випробувань. Такі нормативні акти вже дуже тривалий час діють у Європейських державах, США, Китаї і зобов'язують власників об'єктів виводити сповіщення про пожежу до служб оперативного реагування.

2.1. Аналіз існуючих систем пожежного спостерігання

На сьогодні в Україні встановлено 134 пульти централізованого пожежного спостерігання в усіх обласних та окремих районних центрах. На пульти централізованого пожежного спостерігання виведено 43873 сигнали від систем пожежної автоматики, хоча об'єктів, які обладнані пожежною автоматикою, 380 тисяч. Згідно з даними за 2009 рік, на пульти централізованого пожежного спостерігання 1678 разів надходили хибні сигнали про спрацювання пожежної автоматики та відповідно здійснювались виїзди пожежної техніки.

В існуючій на сьогодні системі передавання тривожних сповіщень є ряд проблемних питань, які фактично і роблять її недосконалою, а саме:

неможливість передачі сигналів про пожежу на ОДС ОКЦ Головних управлінь двома фізично незалежними каналами зв'язку (низький показник надійності);

неможливість проводити моніторинг доставлення тривожного сповіщення до ГУМНС (відсутність гарантованої та підтвердженої доставки сповіщення);

в окремих ГУ на ОДС ОКЦ навіть не встановлено виносні робочі місця пультів пожежного спостерігання (тривожні сповіщення передаються диспетчерами комерційних пультів безпосередньо по загальній телефонній лінії, що призводить до затримки передачі близько 5 - 9 хвилин);

висока вартість об'єктового обладнання (передавач сигналу на ЦППЗ) та абонентської плати;

обмеженість інформації про об'єкт, яку отримує диспетчер ОДС ОКЦ;

відсутність нормативно-правової бази, яка б чітко регламентувала вимоги до проведення таких робіт.

Як видно, такий алгоритм передачі тривожних сповіщень є цілком неінформативним та морально застарілим.

2.2. Побудова системи централізованого пожежного спостерігання, що пропонується

Пропонується здійснити побудову системи централізованого пожежного спостерігання за схемою, що приведена на рисунку 1.

Рис. 1. Базова схема побудови системи централізованого пожежного спостерігання

Система централізованого пожежного спостерігання складається з:

точки доступу для підключення пультів пожежного спостерігання до СЦПС;

Єдиної бази даних СЦПС;

Регіонального сегменту єдиної бази даних;

АРМ оператора ЄБД;

АРМ статистики;

АРМ адміністратора ЄБД;

точки доступу для підключення до системи оперативного реагування.

2.3. СЦПС повинна забезпечувати виконання таких основних функцій:

гарантовану та своєчасну передачу сповіщення про пожежу, яке надійшло від комерційного пульта пожежного спостерігання до автоматизованого робочого місця оператора;

реєстрацію та архівацію сповіщень про пожежу та дій диспетчера ОДС ОКЦ (оператора АРМ);

реєстрацію пультів пожежного спостерігання та карток об'єктів спостерігання згідно із встановленими правилами;

накопичення інформаційної основи для оперативної звітності і подальшого статистичного аналізу про виникнення пожеж, хибні виїзди, відмов СЦПС тощо;

відображення інформації про виникнення на об'єктах ситуацій, які можуть призвести до пожеж;

можливість приймання тривожного сповіщення як через Єдину базу даних СЦПС, так і через її регіональний сегмент;

можливість отримання додаткової інформації по об'єкту (шляхи під'їзду, розміщення джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, поверхових планів тощо);

можливість позиціонування об'єкта до геоінформаційної системи.

3.1. Система централізованого пожежного спостерігання належить до Державної автоматизованої системи, оскільки призначена для підвищення швидкості реагування на пожежі, що виникають під час діяльності юридичних та фізичних осіб на території України. Під час побудови системи необхідно враховувати наступні принципи.

3.1.1. Принцип системності - у даному випадку є основоположним при створенні даної системи. Він дає змогу розглядати СЦПС як єдине ціле; виявляти на цій підставі різноманітні типи зв'язків між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи. Системний підхід передбачає проведення двох аспектного аналізу так званих "макро- і мікро підходів".

При проведенні мікроаналізу система або її елемент розглядається як частина системи вищого порядку. Основна увага приділяється інформаційним зв'язкам, тобто встановлюється їх кількість (відокремлюються та аналізуються ті зв'язки, які зумовлені метою вивчення системи, а далі відбираються найперспективніші, які реалізують задану цільову функцію. При мікроаналізі вивчається структура, аналізуються її складові елементи щодо функціональних характеристик, які виявляються через зв'язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем.

Для СЦПС характерна багаторівнева ієрархія з вертикально субпідрядними елементами (підсистемами). Так, ієрархічна структура в СЦПС створює відносну самостійність дій над окремими елементами для кожного рівня системи і можливість різних поєднань (комбінацій) локальних критеріїв оптимальності функціонування системи цілому; забезпечує відносну гнучкість системи і можливість її пристосування до умов, які постійно змінюються; підвищує надійність за рахунок можливості введення елементарної надмірності, реалізації напрямків потоків інформації.

Практичне значення системного підходу і моделювання полягає в тому, що вони дають змогу в доступній для аналізу формі не тільки відібрати все необхідне, а й використати ЕОМ для дослідження поведінки системи в конкретних, заданих експериментатором умовах. Тому в основу створення СЦПС у сучасних умовах покладено метод моделювання на базі системного підходу, який дає змогу знаходити оптимальний варіант структури системи і, таким чином, забезпечувати її найефективніше функціонування.

3.1.2. Принцип розвитку. Полягає в тому, що СЦПС створюється з урахуванням можливості постійного поповнення й оновлення функцій системи і видів її забезпечення. Передбачається, що дана система має нарощувати свої обчислювальні можливості, оснащуватись новими технічними і програмними засобами, бути здатною постійно розширювати і поновлювати склад задач та інформаційний фонд, який створюється у вигляді баз даних.

3.1.3. Принцип сумісності. Полягає в забезпеченні здатності взаємодії СЦПС з іншими системами у процесі їх спільного функціонування. Реалізація цього принципу дасть можливість підвищити ефективність управління силами та засобами, що залучаються до гасіння пожеж.

3.1.4. Принцип стандартизації та уніфікації. Полягає в необхідності застосування типових уніфікованих і стандартизованих елементів функціонування системи. Реалізація цього принципу дає змогу скоротити часові, трудові і вартісні витрати на створення СЦПС за максимально можливого використання набутого досвіду у формуванні проектних рішень.

Для забезпечення роботи системи централізованого пожежного спостерігання передбачається використати існуючу штатну чисельність МНС України.

5.1. Важливим фактором для успішного втілення проекту є консолідація зусиль всіх сторін, що беруть участь у визначенні технічних вимог, технічному проектуванні і експлуатантами системи.

5.2. Весь проект можна поділити на декілька складових:

Організаційна складова

Технічна складова

Фінансова складова

Політична складова

5.3. Організаційна складова

Для успішного проведення проекту необхідно здійснити організаційні заходи. Серед них будуть такі:

Створення цільових робочих груп, що розроблятимуть вимоги до СЦПС;

Початок процесу визначення інтерфейсів сполучення СЦПС з іншими системами (системи оперативного реагування тощо);

Початок процесу вивчення інтерфейсів сполучення з геоінформаційними системами.

У рамках створення подібних робочих груп особливо важливо чітко визначати мету створення групи, перелік документів, що очікуються як результат роботи членів групи, терміни отримання цих документів.

5.4. Технічна складова

Технічні умови проведення проекту, в основному, дуже сильно залежатимуть від першої черги проекту: фази дослідної експлуатації або автоматизація певної невеликої кількості Головних управлінь МНС.

Технічну сторону реалізації проекту можна умовно поділити на такі складові частини:

Фаза розробки:

Розробка технічного завдання на створення СЦПС;

Розробка технічного проекту на створення СЦПС;

Розробка програмного забезпечення;

Тестування програмного забезпечення;

Фаза впровадження:

Визначення переліку Головних управлінь, що братимуть участь у першій черзі впровадження, побудова там локальних мереж, закупівля комп'ютерної техніки, підписання договорів з компаніями-постачальниками послуг Інтернет;

Встановлення програмного забезпечення автоматизованих робочих місць на комп'ютерній техніці у Головних управліннях і центральному апараті;

Навчання персоналу, що працює із СЦПС.

Всі наведені вище пункти можуть уточнюватись на фазі технічного проектування і впровадження системи.

5.5. Фінансова складова

Важливо зазначити, що однією з головних перешкод у реалізації проекту може стати відсутність фінансування. Отже, для успішного впровадження СЦПС у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, необхідно забезпечити постійне безперервне фінансування робіт із створення і розгортання проекту.

5.6. Політична складова

Для запобігання потенційному гальмуванню проекту потрібно забезпечити повну прозорість прийняття проектних рішень. Для цього всі кроки мають бути обґрунтованими і доцільними.

Якщо для проведення проекту необхідно створювати робочі групи, як уже було зазначено вище, потрібно впевнитись, що перед ними поставлені конкретні цілі (перелік документів, що є результатом роботи груп) і терміни.

Проект планується виконувати наступним чином:

Рис 2. Етапи впровадження СЦПС

Розробка концепції системи

Йдеться, насамперед, про розробку цього документа і його погодження із спеціалістів МНС.

Розробка технічного завдання на систему

Для повноцінного втілення СЦПС, необхідно провести вивчення питання впровадження подібних систем у інших країнах, вивчити досвід пультових організацій, що працюють в Україні, адаптувати ці вимоги до потреб Міністерства, систематизувати і викласти відповідно до вимог чинного законодавства у вигляді технічного завдання.

Тривалість процесу - 1 місяць.

Погодження Технічного Завдання

Текст технічного завдання має погоджуватись з керівником проекту зі сторони МНС. Керівник проекту або члени команди керівника проекту ознайомлюються з цим документом і роблять висновок стосовно відповідності вимог, визначених у технічному завданні, з реальними потребами Міністерства.

У разі виникнення зауважень, текст документа змінюється його автором і погоджується керівником проекту.

Тривалість процесу - 2 тижні.

Технічне Проектування системи

Відповідно до вимог технічного завдання розробляється пакет технічної документації, згідно з якою буде розроблятись і впроваджуватись СЦПС. Документи, що входять до пакету, повністю регламентують схему функціонування системи, її внутрішні процеси та всі принципи і аспекти, пов'язані з розгортанням СЦПС у Головних управліннях, або зміною обсягу даних, що використовуються у системі.

Тривалість процесу - до 2 місяців.

Погодження технічного проекту

Керівник проекту погоджує пакет документів технічного проекту. У разі виникнення зауважень, вони погоджуються з автором технічного проекту, і останній вносить відповідні зміни до тексту документів технічного проекту.

Тривалість - 2 тижні.

Впровадження системи в дослідну експлуатацію

Дослідна експлуатація - це не обов'язковий, але дуже корисний процес, оскільки під час нього збирається інформація про всі недоліки СЦПС. Ця інформація передається Розробнику і він вносить відповідні зміни до тексту технічного проекту і, відповідно, до системи.

Перед переведенням системи у режим дослідної експлуатації визначається перелік об'єктів, на яких система буде розгорнута у цьому режимі.

Тривалість - до 3 місяців.

Підписання актів передачі у дослідну експлуатацію

Під час приймання системи у дослідну експлуатацію між МНС і Виконавцем підписується відповідний акт передачі системи у дослідну експлуатацію.

Тривалість - до 2 днів.

Навчання персоналу

Проводиться Розробником з метою підготовки користувачів системи. Програма навчання погоджується з МНС.

Доопрацювання системи на базі даних дослідної експлуатації

У разі проведення етапу дослідної експлуатації накопичується інформація стосовно труднощів або несправностей, які виникли під час користування у цьому режимі. Цей перелік передається Розробнику, який усуває всі вказані проблеми.

Тривалість - до 1 місяця.

Передача системи у практичне використання

Після проведення тестування системи відповідно до тексту технічного завдання, система передається у використання у повсякденному режимі.

СЦПС впроваджується у всіх Головних управліннях МНС.

Тривалість - до 2 тижнів.

Підписання актів передачі системи

Під час передачі системи у повсякденне використання, відповідно до вимог чинного законодавства України з Розробником підписуються акти приймання-передачі робіт і обладнання.

Проект вважається завершеним.

Тривалість - до 1 тижня.

Підписання договорів на технічний супровід і обслуговування системи

Відбувається після впровадження системи у повсякденне використання. Можуть бути підписаними окремі договори на супровід технічного устаткування і програмного забезпечення.

7.1. Впровадження СЦПС допоможе підвищити рівень безпеки на об'єктах спостерігання за рахунок більш швидкого сповіщення пожежних підрозділів про факти займання. Це зменшить потенційні майнові втрати населенням і підприємствами України, дасть можливість зберегти більше людських життів і збільшить відчуття безпеки у громадян.

Даний документ представляє собою технічні вимоги до програмного забезпечення системи централізованого пожежного спостерігання (СЦПС) та до автоматизованого робочого місця для прийому і оброблення в автоматичному режимі сигналів про пожежу (далі - "технічні вимоги").

Дані "Технічні вимоги" обов'язкові для врахування під час розроблення технічного завдання на систему централізованого пожежного спостерігання.

При розробці технічних вимог було:

Проаналізовано різні підходи до функціональності програмного забезпечення існуючих автоматизованих систем пожежного спостерігання, які забезпечують надійність доставки тривожних сповіщень, контроль за прийняттям цього сигналу диспетчером ОДС ОКЦ для опрацювання, ведення обліку об'єктів пожежного спостерігання, протоколювання інформаційних обмінів між підсистемами, передачу/отримання даних у відповідному форматі, забезпечення резервування функціональних модулів, оптимізації розподілу процесів формування та обробки інформації, оптимізації комплексної інформаційної структури.

Визначено основні технічні вимоги до програмного забезпечення, необхідний склад функціональних та транспортних модулів, розподіл інформації між єдиною базою даних СЦПС (ЄБД СЦПС) та регіональними сегментами ЄБД СЦПС, необхідні критерії формування тривожних сповіщень та їх форма для забезпечення оперативного опрацювання диспетчером ОДС ОКЦ і циклограма опрацювання тривожних сповіщень.

Повне найменування системи та її умовне позначення:

Повне найменування системи: система централізованого пожежного спостерігання.

Скорочена назва: система централізованого пожежного спостерігання. Умовне позначення системи: СЦПС

Структура технічних вимог:

Складовими частинами даних технічних вимог є:

опис складових СЦПС;

вимоги до програмного забезпечення СЦПС;

вимоги до програмного забезпечення автоматизованих робочих місць для прийому і оброблення в автоматичному режимі сигналів про пожежу;

вимоги до карток об'єктів протипожежного захисту, які зберігаються на сервері ЄБД СЦПС та регіональних сегментах ЄБД автоматизованої системи централізованого пожежного спостерігання.

1.1. Призначення програмного забезпечення системи централізованого пожежного спостерігання

Програмне забезпечення системи централізованого пожежного спостерігання (далі - СЦПС) призначене для виконання функцій її складових, спрямованих на забезпечення:

приймання сигналів про пожежу та їх обробка;

передачу сигналів про пожежу до системи оперативного реагування;

формування статистичних та звітних матеріалів (даних);

архівації сповіщень про пожежу та дій диспетчера ОДС ОКЦ під час оброблення тривожних сповіщень з можливістю відтворення подій в режимі реального часу та за його певний проміжок;

моніторингу каналів передачі даних і інтерфейсів мережевих додатків.

1.2. Підстави для розроблення технічних вимог

Технічні вимоги до програмного забезпечення системи централізованого пожежного спостерігання та до автоматизованого робочого місця для прийому і оброблення в автоматичному режимі сигналів про пожежу розроблені відповідно до наказу МНС від 27.05.2010 N НК-393.

Основою для розроблення "технічних вимог" є:

Закон України "Про пожежну безпеку";

Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах";

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. N 373 "Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах";

постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1999 р. N 2303 "Про створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій";

постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. N 2030 "Про затвердження порядку обліку пожеж та їх наслідків";

ДК 019-2001. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій;

ДСТУ pr EN 50136-1-1:2004. Системи передавання тривожних сповіщень та устаткування;

ДСТУ ISO 7240-1-2007. Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 1. Загальні положення, терміни та визначення понять;

ДСТУ ISO 8421-3:2007. Протипожежний захист. Словник термінів. Частина 3. Пожежна сигналізація та оповіщування.

2.1. Складові системи централізованого пожежного спостерігання та загальні вимоги до них

Система централізованого пожежного спостерігання становить собою комплекс програмного забезпечення та технічних засобів автоматизації, призначений для прийому сповіщень про пожежу від пультів пожежного спостерігання, їх обробки і автоматизоване передавання їх у заданому вигляді до системи оперативного реагування.

Складовими частинами системи централізованого пожежного спостерігання є:

АРМ оператора СЦПС;

АРМ статистики;

АРМ адміністратора ЄБД;

АРМ конфігурування СЦПС;

Комунікаційне обладнання СЦПС;

Регіональний сегмент ЄБД СЦПС;

ЄБД СЦПС.

2.1.1. Загальні вимоги

Програмне забезпечення СЦПС повинно забезпечувати виконання всіх функцій і мати засоби організації всіх необхідних процесів оброблення, передавання та архівування даних в усіх регламентованих режимах функціонування.

Програмне забезпечення СЦПС повинно бути:

універсальним;

функціонально достатнім (повним);

надійним (СЦПС повинна автоматично зберегти всі дані та коректно завершити роботу програм без втрати даних);

адаптивним;

придатним до модернізації та масштабування;

модульним;

мати інтуїтивно зрозумілий для користувача інтерфейс;

захищеним від зовнішніх впливів;

інформувати персонал, що обслуговує систему, про неможливість документування або відновлення у разі виникнення відмов;

здійснювати документування усіх дій користувачів програмного забезпечення.

Програмне забезпечення повинно мати засоби діагностування технічних засобів СЦПС і контролювання достовірності інформації, що надходить.

Системне програмне забезпечення повинне базуватися на платформі, яка повинна забезпечити:

підтримку "клієнт-серверної" технології обробки даних;

розмежування доступу до системних ресурсів та даних;

резервування та захист інформації, (захист цілісності баз даних), підтримувати режими роботи з холодним/гарячим резервом.

Програмне забезпечення повинно розроблятися із застосуванням принципів структурного і модульного програмування. Кожна із задач, яка входить в систему повинна бути максимально незалежною від інших.

Вимоги до незалежності програмних засобів від засобів обчислювальної техніки, що використовуються, визначаються на стадії розроблення Технічного завдання.

Контроль якості програмних засобів, які розробляються, повинен бути забезпечений тестуванням та проведенням дослідної експлуатації.

2.1.2. Класифікація користувачів

Користувачами СЦПС є:

оперативно-черговий персонал (оператори СЦПС);

посадові особи МНС, Держпожбезпеки та ГУМНС в областях;

посадові особи служби технічного обслуговування СЦПС;

адміністратор системи.

2.1.3. Вимоги до функціональних характеристик

Програмне забезпечення СЦПС повинне забезпечувати:

гарантований прийом, автоматизовану обробку, контрольовану доставку сповіщень про пожежу до СЦПС і системи оперативного реагування;

моніторинг каналів передачі даних в СЦПС та можливість переключення в автоматичному режимі на резервний канал зв'язку у разі відмови одного з них;

сигналізацію про виявлену несправність в СЦПС, яка може негативно впливати на нормальну роботу системи;

можливість одночасної роботи двох та більше АРМ операторів СЦПС;

реалізацію механізмів реєстрації оператором СЦПС пультів пожежного спостерігання, реєстрації карток об'єктів пожежного спостерігання оператором СЦПС і авторизованим персоналом пультових організацій. Процедура реєстрації повинна відповідати правилам пожежного спостерігання;

розмежування доступу користувачів (згідно п. 2.1.1) до програмних комплексів (розмежування може бути виконано програмним: паролі, рівні доступу, інше та/або апаратним шляхом: зчитувачі, ключі, їх комбінації тощо);

ведення довідково-інформаційної бази даних;

реплікацію та відновлення (шляхом реплікації, у разі збою) інформації про пульти пожежного спостерігання, що працюють в Україні між ЄБД СЦПС і всіма Регіональними сегментами ЄБД в повному обсязі;

в автоматизованому режимі здійснювати реєстрацію пультів пожежного спостерігання та об'єктів пожежного спостерігання (з формуванням карток об'єктів);

перед початком роботи з ЄБД СЦПС здійснювати перевірку імені користувача та його коду доступу СЦПС;

під час роботи над корегуванням змісту ЄБД СЦПС, здійснювати контроль за виконуваними користувачем операціями відповідного до його прав доступу;

здійснювати встановлення відповідності адрес об'єктів пожежного спостерігання і пультів пожежного спостерігання до геоінформаційної системи;

формувати статистику по поставлених на спостерігання / відключених об'єктах пожежного спостерігання (з зазначенням причини відключення);

формувати статистику по зареєстрованих і знятих з реєстрації пультових організаціях і пультах пожежного спостерігання (з зазначенням причини зняття з реєстрації);

інформувати про спробу несанкціонованого доступу у разі виявлення спроб несанкціонованого втручання у систему.

2.1.4. Вимоги до надійності

Програмне забезпечення повинне:

бути стійким до хибних дій користувача (помилки у діях персоналу не повинні приводити до збоїв (відмов) у роботі програмного забезпечення СЦПС);

забезпечувати гарантований контроль вхідної та вихідної інформації;

забезпечувати час відновлення після відмови (збоїв) визначений ДСТУ 50136 частина 1,4.

2.1.5. Вимоги до лінгвістичного забезпечення

Для розробки і розвитку програмних засобів мають застосовуватись мови програмування високого рівня.

Для взаємодії користувача з технічними засобами повинен використовуватися стандартний графічний інтерфейс, який дозволяє використовувати програмне забезпечення з максимальною ефективністю. Елементи графічного інтерфейсу повинні відображати текст українською мовою. Взаємодія повинна бути орієнтована на використання 101-клавішної клавіатури та маніпулятора типу "миша". Елементи взаємодії користувачів з компонентами системи мають базуватись на стандартах для організації графічного інтерфейсу користувача в сучасних програмних засобах.

2.1.6. Вимоги до стандартизації та уніфікації

Програмне забезпечення розробляється на основі розповсюджених операційних систем, інструментальних засобів програмування і СУБД (система управління базами даних).

2.1.7. Вимоги до інформаційної безпеки

Процедура санкціонованого доступу до баз даних повинна бути розроблена, виходячи із вимог:

запобігання несанкціонованого внесення змін або знищення баз даних;

запобігання несанкціонованого використання інформації баз даних.

Технічні питання регламентованого доступу до інформації в базах даних можуть бути вирішені паролями, які оформлені через адміністратора СЦПС.

2.2. Вимоги до програмного забезпечення автоматизованого робочого місця для прийому і оброблення в автоматизованому режимі сповіщень про пожежу

Програмне забезпечення АРМ оператора СЦПС повинне забезпечувати:

прийом, реєстрацію, оброблення тривожних сповіщень (сигнал "Пожежа");

ініціювати і впроваджувати механізми контролю доступу до СЦПС і ЄБД СЦПС.

2.3. Вимоги до програмного серверного програмного забезпечення СЦПС

Серверне програмне забезпечення СЦПС повинне забезпечувати:

документування спроб несанкціонованого доступу у разі виявлення спроб несанкціонованого втручання у систему;

документування системних помилок, що надходять від підсистем;

автоматичне переключення між резервними вузлами у разі виходу резервованих вузлів із ладу;

надання механізмів централізованого конфігурування всіх підсистем.

3.1. Інформаційні потоки забезпечення гарантованої доставки та необхідної конвертації інформації

Для забезпечення необхідного функціонування СЦПС та опрацювання тривожних сповіщень (сигнал "Пожежа"), передача сигналів до СЦПС повинна здійснюватися по двох каналах зв'язку достатньої ємності різних операторів телекомунікації". У разі виходу з ладу основного каналу повинно здійснюватись автоматичне переключення на резервний канал зв'язку.

3.2. Вимоги до циклограми обмінів та опрацювання тривожних сповіщень

Вимоги до розподілу функцій між складовими частинами при опрацюванні тривожних сповіщень, циклограми обмінів та опрацювання тривожних сповіщень та вимог на підключення СЦПС до систем оперативного реагування визначаються Технічним завданням на побудову СЦПС.

3.3. Вимоги до формату карток об'єктів та територій.

Формат карток повинен бути визначеним Замовником і погоджений з Виконавцем на етапі Технічного Проектування.

Захист інформації на всіх рівнях СЦПС здійснюється з метою забезпечення визначеної для неї політики безпеки інформації шляхом:

попередження порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації та інформаційних, програмних і технічних ресурсів;

запобігання несанкціонованого використання інформації баз даних;

забезпечення спостереженості інформації шляхом контролю за діями користувачів елементів СЦПС, та реєстрації подій;

підтримання цілісності критичних ресурсів СЦПС.

1.1. Повне найменування системи та її умовне позначення

Повне найменування системи: система централізованого пожежного спостерігання.

Скорочена назва: СЦПС.

1.2. Шифр теми або номер договору

Номер договору:

1.3. Найменування підприємств розробника та замовника система і їх реквізити

Головний розробник:

Замовник: Міністерство надзвичайних ситуацій України.

Адреса: 01030, Київ-30, вул. О.Гончара, 55-а.

1.4. Перелік документів, на підставі яких створюється система, ким і коли затверджені ці документи

Система створюється на підставі:

Закону України "Про пожежну безпеку";

постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 року N 870 "Про затвердження програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року";

Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року N 508;

Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах";

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. N 373 "Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах";

ДСТУ pr EN 50136-1-1:2004. Системи передавання тривожних сповіщень та устаткування;

ДСТУ ISO 7240-1-2007. Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 1. Загальні положення, терміни та визначення понять;

постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. N 2030 "Про затвердження порядку обліку пожеж та їх наслідків".

1.5. Планові терміни початку та кінця роботи по створенню системи

Початок робіт: "___" ____________ 201_ р.

Закінчення робіт: "___" ____________ 201_ р.

1.6. Відомості про джерела і порядки фінансування робіт

Джерело фінансування робіт - Державний Бюджет України.

1.7. Порядок оформлення і пред'явлення замовнику результатів робіт по створенню системи, по виготовленню на наладці окремих засобів

Результатом роботи є:

Зразок СЦПС

Комплект документації на СЦПС

Порядок виконання робіт здійснюється відповідно до вимог Законодавства України, вимог нормативних документів, ДСТУ, ДБН України, ГОСТ. Роботи з створення СЦПС виконуються поетапно. Етапність та перелік робіт відповідних етапів визначаються календарними планами (відомостями виконання). Договір може бути укладений на виконання робіт по одному, декількох або всіх етапів, або на створення окремої черги системи (мережі), якщо черговість передбачена технічним проектом.

До першого етапу відноситься:

розроблення технічної документація на АС;

розгортання (встановлення) Єдиної бази даних об'єктів спостерігання МНС;

встановлення на ОДС ОКЦ ГУ(У)МНС автоматизованих робочих місць диспетчера;

налагодження каналів зв'язку для передавання тривожних сповіщень;

підключення до ЄБД МНС пультів пожежного спостерігання з видачею відповідних посвідчень про реєстрацію.

До другого етапу відноситься підвищення надійності системи, шляхом:

встановлення регіональних сегментів єдиної бази даних об'єктів спостерігання МНС на базі ГУ(У) МНС в АР Крим, областях, містах Київ та Севастополь;

налагодження механізму одночасної передачі сигналу "пожежа" у дві адреси (точки доступу) ЄБД МНС та ГУ(У) МНС за територіальністю місцезнаходження об'єкта спостерігання.

Прийманню Замовником підлягають результати робіт виконання етапів. Про свою готовність до здачі робіт Виконавець письмово повідомляє Замовника. На підставі письмового повідомлення Виконавець створює комісію з приймання результатів робіт етапу. До складу комісії включаються представники Замовники, Виконавця (за погодження) та Користувача СЦПС (мережі). Приймання робіт здійснюється цією комісією. Результатом роботи комісії є Акт приймання етапу, або Акт приймання роботи в цілому для заключного етапу. Акт затверджується Замовником. Затверджений Замовником акт є підставою для оплати Виконавцю виконаних робіт.

Примітка. У процесі технічного проектування до зазначеного технічного завдання можуть бути внесені зміни та доповнення, що оформляються окремим документом, який затверджується таким же чином як дане технічне завдання.

2.1. Призначення системи

Система призначена для підвищення швидкості реагування на пожежі, що виникають під час діяльності юридичних та фізичних осіб на території України, формування статистичних та звітних матеріалів.

2.2. Цілі створення системи

Головна ціль створення системи - раннє виявлення пожеж на об'єктах інфраструктури та сповіщення про них підрозділів МНС України для висилки бойових розрахунків до місця пожежі. Впровадження такої системи допоможе значно скоротити час виявлення і вільного розповсюдження пожежі, час прибуття пожежних підрозділів до місця пожежі, що в свою чергу, призведе до зменшення матеріальних збитків та людських жертв.

3.1. Скорочені відомості про об'єкт автоматизації або посилання на документи, що надають цю інформацію

Автоматизації підлягають всі Головні Управління МНС України, Центральний Апарат МНС України та Державний Департамент Пожежної Безпеки МНС України.

Центральний Апарат МНС України знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гончара, 55-а.

Державний Департамент Пожежної Безпеки МНС України знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 20/1.

Головні Управління МНС України знаходяться в обласних центрах, м. Києві, м. Севастополі і АР Крим.

3.2. Відомості про умови експлуатації об'єкта автоматизації і характеристики навколишнього середовища

3.2.1. Вимоги до приміщення, в яких розташоване обладнання автоматизованих робочих місць

Приміщення СЦПС повинні відповідати вимогам діючих норм та правил. Приміщення операторної зали, де розміщені робочі місця диспетчерів, повинно(ні) мати обмежений доступ сторонніх осіб, природне освітлення та бути забезпеченими:

штучним та аварійним освітленням;

природною вентиляцією;

основним та резервним джерелами живлення електрообладнання;

стаціонарним телефонним зв'язком;

засобами аудіо запису, що забезпечують запис телефонних та радіопереговорів з можливістю їх архівації і збереження протягом 1 місяця;

захисним заземленням та засобами захисту апаратури від розрядів блискавки;

первинними засобами пожежогасіння та пожежною сигналізацією.

3.2.2. Вимоги до приміщень, в яких розташоване серверне та телекомунікаційне обладнання

У приміщеннях, в яких встановлено серверне та телекомунікаційне обладнання, відповідно до ГОСТ 15150-69 повинні бути штучно створені кліматичні умови з параметрами:

температура навколишнього середовища від +10 C до + 35 C;

відносна вологість повітря не більше 80% при температурі +25 C;

атмосферний тиск від 650 мм рт. ст. до 800 мм рт. ст.;

Забезпечення у приміщеннях виконання кліматичних умов для експлуатації роботи обладнання не є предметом цієї роботи і покладається на Замовника.

3.2.3. Режим роботи об'єктів автоматизації

У складі об'єктів автоматизації є оперативно-диспетчерські служби, які працюють в режимі цілодобового чергування, відповідно до графіку роботи.

4.1. Вимоги до системи в цілому

4.1.1. Вимоги до структури і функціонуванню системи

Нижче наводиться базова схема, що відображає структуру побудови та функціонування СЦПС:

Рисунок 1. Базова схема побудови СЦПС

Технологічна ланка від об'єкта пожежного спостерігання до пульта пожежного спостерігання не є предметом цієї роботи, а регламентується діючими в Україні нормами та правилами. Структура єдиної бази даних визначається на стадії технічного проектування.

Перелік підсистем, їх призначення і основні характеристики, вимоги до кількості рівнів ієрархії і ступеню централізації системи

СЦПС повинна складатися з таких підсистем:

Підсистема маршрутизації (доставки) і прийому сповіщень про пожежу

Підсистема реєстрування пультів пожежного спостерігання і карток об'єктів пожежного спостерігання

Підсистема інтеграції з системою оперативного реагування

Підсистема резервування функцій СЦПС і регіонального розподілу Єдиної Бази Даних СЦПС

Підсистема забезпечення контрольованого доступу до карток об'єктів, що містяться в ЄБД СЦПС

Підсистема моніторингу каналів зв'язку

Підсистема архівації тривожних сповіщень

Підсистема документування дій оператора АРМ СЦПС

Підсистема управління СЦПС

Підсистема маршрутизації (доставки) і прийому сповіщень про пожежу

Підсистема повинна забезпечувати маршрутизацію (доставку) тривожних сповіщень до Регіонального сегменту ЄБД і ЄБД СЦПС (для забезпечення резервування сповіщення про пожежу), що надходять від пультів пожежного спостерігання по визначених каналах зв'язку. Сповіщення, що надходять до ЄБД СЦПС пересилаються до Регіонального сегменту ЄБД.

Підсистема реєстрування пультів пожежного спостерігання і карток об'єктів пожежного спостерігання