Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел

На забезпечення належного функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів, Порядок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2006 року N 554, та з метою запровадження єдиного підходу до розроблення узгоджених, чітких та прозорих методик інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо підготовки методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Сасюка М.М.

1.1. Методичні рекомендації щодо підготовки методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел (далі - Методичні рекомендації) розроблені на забезпечення функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів, Порядок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2006 року N 554, та з метою запровадження єдиного підходу до розроблення узгоджених, чітких та прозорих методик інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел.

1.2. Методичні рекомендації описують порядок розроблення, структуру та зміст методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел. Вони призначені для використання науковими установами, науково-дослідними інститутами, підприємствами і організаціями, які беруть участь у розробленні та реалізації цих методик на замовлення Нацекоінвестагентства або за власною ініціативою.

1.3. Методики для інвентаризації викидів парникових газів від окремих антропогенних джерел розглядаються та схвалюються на засіданні Науково-технічної Ради Нацекоінвестагентства, після чого затверджуються наказом Нацекоінвестагентства.

У цих Методичних рекомендаціях терміни і скорочення мають такі значення:

2.1. Антропогенні викиди - викиди парникових газів, які пов'язані з діяльністю людини. Вони додаються до викидів від природних джерел і порушують природний баланс навколишнього середовища.

2.2. Антропогенні джерела - об'єкти або групи об'єктів однієї категорії або підкатегорії джерел, визначених керівництвами Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (далі - МГЕЗК), які призводять до антропогенних викидів парникових газів.

2.3. Базовий рік - рік, відносно якого встановлюються якісні та кількісні зобов'язання за Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату (далі - РКЗК ООН) та Кіотським протоколом до неї. Для більшості країн, включаючи Україну, базовим роком є 1990 р. Україна також вибрала цей рік як базовий для викидів перфторвуглеців, гідрофторвуглеців та гексафториду сірки.

2.4. Верифікація - незалежна оцінка правильності проведення інвентаризації парникових газів, яка може виконуватися незалежними експертними організаціями.

2.5. Дані про діяльність (ДД) - дані щодо обсягів діяльності людини в різних сферах економіки, які призводять до викидів парникових газів за певний період часу.

2.6. Інвентаризація викидів - оцінка антропогенних викидів парникових газів, яка проводиться у відповідності з прийнятими РКЗК ООН методичними принципами, викладеними в керівництвах МГЕЗК. Оцінка викидів переважно передбачає не виміри, а розрахунок викидів, але припускається також проведення вимірів, якщо таке рішення буде прийняте на національному рівні.

2.7. Категорія або підкатегорія, сектор методики МГЕЗК - класифікація антропогенних джерел за видами антропогенної діяльності, запропонована керівництвами МГЕЗК. Методики МГЕЗК 2006 р. визначають наступні сектори антропогенної діяльності: "Енергетика"; "Промислові процеси та використання продуктів"; "Сільське, лісове господарство та інше використання земель"; "Відходи". Перелік основних секторів, категорій та підкатегорій МГЕЗК наведено у додатку до Методичних рекомендацій.

2.8. Керівництва МГЕЗК - керівництва МГЕЗК містять керівні принципи розрахунку антропогенних викидів і поглинання парникових газів (далі - ПГ), яких повинні дотримуватися всі країни, і низку коефіцієнтів викидів, які необхідно використовувати, якщо в країні відсутні більш точні дані про національні коефіцієнти викидів (коефіцієнти викидів за замовчуванням). МГЕЗК підготувала серію керівництв: базову методику 1996 р., більш складну методику 2001 р. і наразі найбільш досконалу методику 2006 р. Окремо у 2003 р. була підготовлена методика з оцінки викидів і поглинання парникових газів при використанні земель.

2.9. Коефіцієнти викидів (КВ) - коефіцієнти, на які множаться дані про діяльність для розрахунку антропогенних викидів парникових газів. Коефіцієнти викидів звичайно визначаються в результаті детальних досліджень. Їх чисельні значення можуть бути закріплені міжнародними або національними методиками.

2.10. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) - група, яка заснована у 1988 р. як спільний орган програми ООН з навколишнього середовища та Всесвітньої метеорологічної організації з метою отримання максимально достовірних і авторитетних даних, пов'язаних зі зміною клімату. РКЗК ООН прийнято рішення, що методичні керівництва з оцінки антропогенних викидів і поглинань готує саме МГЕЗК.

2.11. Методика МГЕЗК - міжнародна методика проведення інвентаризації викидів і поглинання парникових газів, викладена в керівництвах МГЕЗК. Методика є обов'язковою для всіх країн - Сторін РКЗК ООН, але припускає певну ступінь гнучкості і вибір національних значень коефіцієнтів викидів, обґрунтованих за допомогою спеціально проведених наукових досліджень або результатів безпосередніх вимірювань. Такі коефіцієнти викидів мають бути офіційно представлені в Національних доповідях з інвентаризації для РКЗК ООН.

2.12. Моніторинг - діяльність із збору та архівування усіх необхідних даних для оцінки або вимірювання обсягів антропогенних викидів парникових газів.

2.13. Національна доповідь з інвентаризації - доповідь, яка містить інформацію про антропогенні викиди і поглинання ПГ в країні - Стороні РКЗК ООН, починаючи з базового року. Вона готується щорічно і надається до Секретаріату РКЗК ООН.

2.15. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) - міжнародна угода, що визначає загальні принципи дій країн світу щодо вирішення проблем зміни клімату. РКЗК ООН була прийнята у 1992 р. в Ріо-де-Жанейро і набрала чинності у 1994 р. Сторонами РКЗК ООН є більш ніж 190 країн.

3.1. Методика для інвентаризації викидів парникових газів від окремих антропогенних джерел (далі - Методика), як правило, повинна містити наступні розділи:

сфера застосування;

нормативні посилання;

терміни та скорочення;

обґрунтування необхідності розробки методики;

мета та основні завдання;

основні положення методики;

дані про діяльність;

коефіцієнти викидів;

оцінка невизначеності;

узгодження з існуючими методиками;

рекомендації щодо використання методики;

перелік посилань.

В залежності від особливостей антропогенного джерела Методика може містити й інші розділи та висвітлювати додаткові питання.

3.2. У розділі "Сфера застосування" необхідно чітко визначити:

антропогенне джерело викидів ПГ, для якого розроблена Методика, з визначенням відповідної категорії або підкатегорії МГЕЗК;

види ПГ, які розраховуються за Методикою.

3.3. У розділі "Нормативні посилання" повинні бути наведені посилання на нормативні документи (якщо такі існують), на основі яких створюється Методика.

3.4. Розділ "Терміни та скорочення" повинен містити перелік термінів та скорочень, які вживаються в цій Методиці.

3.5. У розділі "Обґрунтування необхідності розробки методики" слід вказати, які саме недоліки попередніх методик (якщо вони існували чи існують) усунені в Методиці, або які удосконалення у порівнянні з попередніми методиками були зроблені.

3.6. У розділі "Мета та основні завдання" слід вказати, на розв'язання яких першочергових та довгострокових проблем спрямована Методика.

До таких проблем, зокрема, можуть відноситися:

проведення інвентаризації видів та викидів ПГ на визначених об'єктах;

проведення інвентаризації на національному рівні;

прогнозування обсягів викидів ПГ;

оцінка заходів зі скорочення викидів ПГ;

складання державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря;

оцінка викидів ПГ за відсутності та з урахуванням проекту зі скорочення викидів ПГ.

За результатами аналізу визначеного антропогенного джерела до напрямків застосування Методики можуть бути включені й інші завдання.

3.7. У розділі "Основні положення методики" необхідно навести основні розрахункові формули для інвентаризації викидів ПГ і вказати ступінь її деталізації.

Основна розрахункова формула, яка визначена керівництвами МГЕЗК, має наступний вигляд для кожного ПГ:

де S - знак суми;

i - тип даних про діяльність.

Кількість даних про діяльність та їх тип, а також відповідні коефіцієнти викидів залежить від ступеню деталізації Методики. Наприклад, даними про діяльність можуть бути обсяги виробництва вапна з відповідним коефіцієнтом викидів в тоннах діоксиду вуглецю на тонну виробленого вапна, або обсяги спожитих для виробництва вапна вапняку та доломіту з відповідними коефіцієнтами викидів в тоннах діоксиду вуглецю на тонну спожитого вапняку чи доломіту.

Викиди ПГ можуть також бути розраховані на основі балансових методів. Наприклад, при виробництві чавуну найбільш точним буде балансовий метод, який враховує надходження вуглецю до технологічного процесу (з рудою, вапняком і доломітом, які використовуються як флюси, з коксом, який використовується як відновлювач і як паливо) і втрати вуглецю (з рудою і шлаком). Якщо припустити, що весь інший вуглець викидається у вигляді діоксиду вуглецю, то сумарні викиди розраховуються шляхом множення на коефіцієнт 44/12.

3.8. У розділі "Дані про діяльність" необхідно навести перелік та джерела вихідних даних в залежності від ступеню їх деталізації, а також можливі підходи до їх моніторингу та верифікації.

3.9. У розділі "Коефіцієнти викидів" слід вказати коефіцієнти викидів ПГ, які використовуються. При використанні КВ за умовчанням необхідно обґрунтувати можливість їх використання для умов України. Якщо запропоновані національні КВ, то необхідно обґрунтувати їх коректність з посиланнями на проведені дослідження чи результати безпосередніх вимірювань, порівняти з діапазонами, рекомендованими керівництвами МГЕЗК та обґрунтувати причини можливих розходжень.

3.10. У розділі "Оцінка невизначеності" слід навести оцінки невизначеності даних про діяльність, коефіцієнтів викидів та результатів розрахунків. Необхідно ідентифікувати всі можливі джерела невизначеності та кількісно їх оцінити. Невизначеність даних про діяльність та коефіцієнтів викидів визначається точністю статистичних даних, результатів можливих безпосередніх вимірювань, значеннями, рекомендованими керівництвами МГЕЗК або експертними оцінками. Невизначеність результатів розрахунків визначається згідно з методиками, які містяться в керівництвах МГЕЗК.

3.11. У розділі "Узгодження з існуючими методиками" слід навести порівняльний аналіз Методики з існуючими (за наявності) з обґрунтуванням можливих розбіжностей. Обов'язково необхідно порівняти результати розрахунків за запропонованою Методикою з тими, які отримані за методикою, що використовується для проведення національної інвентаризації.

3.12. У розділі "Рекомендації щодо використання методики" необхідно обов'язково навести рекомендації щодо можливості застосування Методики для проведення інвентаризації на національному рівні. Цей розділ також може містити рекомендації щодо особливостей використання Методики в залежності від специфіки антропогенного джерела.

3.13. Розділ "Перелік посилань" повинен містити повний перелік джерел даних про діяльність, коефіцієнти викидів, невизначеність тощо.