Про затвердження методичних рекомендацій щодо розробки тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів

З метою удосконалення координації навчального процесу з підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів, підвищення його якості

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розробки типових програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів (додаються).

2. Адміністративно-фінансовому департаменту ознайомити з цим наказом заступників Начальника Головдержслужби України, керівників структурних підрозділів Головдержслужби, директорів Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школи вищого корпусу державної служби.

3. Управлінню організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Головдержслужби та доведення його до територіальних органів Головдержслужби, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Начальника Головдержслужби відповідно до розподілу обов'язків.

1. Розбудова системи підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування як національної мережі професійного навчання та оцінювання розвитку персоналу державної служби та служби в органах місцевого самоврядування з метою врахування викликів сучасності потребує постійного оновлення змісту навчання на підставі принципів:

- професійного зростання особистості;

- андрагогіки;

- інноваційності;

- неперервності;

- диференціації;

- елективності;

- акмеологічності;

- синергетичності.

2. Важливою тенденцією трансформації змісту професійного навчання державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування є актуалізація функціональної та галузевої підготовки. Це передбачає розробку програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів на засадах компетентнісно спрямованої освіти.

3. Підвищення кваліфікації за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих навчальних курсів відіграє особливу роль у професіоналізації державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, оскільки передбачає:

- чітку спрямованість на задоволення конкретних навчальних потреб і професійних інтересів державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування, що виникають у зв'язку зі змінами державної політики і законодавства;

- можливість за відносно короткий час здобути додаткові знання з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності, а також удосконалити окремі аспекти професійної компетентності (зокрема, розширити і систематизувати знання, підвищити рівень оволодіння уміннями, необхідними для виконання посадових обов'язків та ін.).

4. Професійна компетентність державного службовця відповідно до профілів компетентностей та посадової особи місцевого самоврядування виявляється в сукупності політичних, юридичних, економічних, соціально-комунікативних знань, психолого-педагогічної підготовки, управлінської компетенції тощо. Загальні знання, які необхідні державному службовцю чи посадовій особі місцевого самоврядування будь-якого рівня чи посади як складові моделі компетентності, мають бути доповнені відповідними вимогами до поведінкових проявів та особистісних професійно важливих якостей.

5. Компетентності як характеристики особистості мають дієвий, практично-орієнтований характер і передбачають наявність системи спеціальних (професійних) теоретичних і прикладних знань таких структурних компонентів:

- ціннісного;

- мотиваційного;

- когнітивного;

- операційно-технологічного.

6. У процесі розробки змісту програм підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування (в т.ч. програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів) обов'язковим є урахування їх ключових компетентностей.

7. Для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування ключовими компетентностями є:

- політико-правова компетентність, основу якої складають знання про роль держави в сучасному демократичному суспільстві; структуру та повноваження окремих гілок державної влади, характер взаємодії між ними; структуру й основні характеристики політичних партій, особливості їх взаємодії з державними органами; демократичні механізми формування та оновлення політичної еліти; основні положення конституційного та інших галузей права; вміння реалізовувати правові норми у професійній діяльності; здійснювати нормотворчу діяльність, застосовувати принципи, форми і методи організації контролю за виконанням Конституції та законів України; використовувати процедури юридичної експертизи управлінських документів;

- економічна компетентність, в основі якої закладено знання основних економічних категорій; механізмів функціонування ринкової моделі економіки; взаємозв'язків між власністю та підприємництвом; основних важелів кредитно-фінансового макрорегулювання економічних процесів; основних завдань податкової політики та її впливу на економічну динаміку; здатність використовувати критерії та показники економічної ефективності діяльності підприємств і організацій; методи комплексного мікроекономічного аналізу; механізми формування заробітної плати; методи цілеспрямованого регулювання зайнятості; усвідомлення проблем і перспектив інтеграції економіки України у світовий ринок;

- соціально-комунікативна компетентність, яка забезпечує володіння знаннями з основних соціологічних категорій; особливостей розвитку соціальних відносин з приводу власності і влади в сучасних індустріальних країнах; основних моделей соціальної диференціації та їх можливого впливу на підприємницьку та трудову мотивацію і соціальну стабільність; вміннями використовувати механізми вирішення конфліктів інтересів окремих соціальних груп; використовувати ефективні моделі трудових відносин; застосовувати методи дослідження громадської думки та цілеспрямованого впливу на неї; взаємодіяти із засобами масової інформації;

- психолого-педагогічна компетентність, основу якої складають знання про основні психологічні характеристики особи та методи їх діагностування;

- психологічні закономірності міжособистісної взаємодії і, зокрема, спілкування; спроможність здійснювати експертизи нововведень; здатність використовувати соціально-психологічні механізми регуляції групової творчої діяльності; формувати ефективні творчі та управлінські команди; розуміти психологію масових суспільних акцій (страйків, демонстрацій, заворушень тощо);

- професійно-фахова компетентність, що визначається вищою фаховою освітою, досвідом державної служби, володінням технологією підготовки управлінських документів (розробка, узгодження, затвердження, розмноження, розсилання тощо); класифікації документів; організації архівів та банків документальної інформації; методами змістовного аналізу документів; володіння діловою українською та іноземними мовами;

- управлінська компетентність, яка проявляється у наявності знань щодо сутності організації та управління; принципів і методів організаційної діяльності; механізму, структури та методів управління; здатності застосовувати ситуативні принципи пошуку оптимальних методів управлінської діяльності та стилю управління; використовувати основні методи і сучасні технології управління персоналом (професійний відбір, професійна адаптація, організація системи безперервного розвитку професіоналізму; комплексні методи ділової оцінки; управління трудовою мотивацією; регулювання трудових відносин, попередження і вирішення трудових конфліктів);

- інформаційно-комунікаційна компетентність, яка проявляється в оволодінні здатністю застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності; здійснювати діагностику різноманітних аспектів професійної діяльності, побудову алгоритмів дій підлеглих; використовувати прикладні комп'ютерні програми, можливості Інтернет, спілкуватися електронною поштою; застосувати метод навчальних проектів з використанням ІКТ; використовувати новітні комп'ютерні технології та Інтернет для вивчення передового досвіду та удосконалення професійної діяльності.

8. Розробка програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів має здійснюватися з урахуванням вимог законодавчих і нормативно-правових актів, які регламентують питання державного управління, організації і функціонування системи освіти в Україні, зокрема підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування" від 7 липня 2010 р. N 564 типові програми тематичних семінарів і тренінгів розробляються Національною академією державного управління при Президентові України та затверджуються Головдержслужбою.

9. Тематичні постійно діючі та короткострокові семінари, тренінги, спеціалізовані короткострокові навчальні курси проводяться за програмами, що розробляються відповідними навчальними закладами на підставі цих Методичних рекомендацій.

10. У методичних рекомендаціях використовуються терміни:

10.1. Тематичний короткостроковий (постійно діючий) семінар - навчальний захід (система заходів), який використовується в системі навчання державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування для періодичного підвищення кваліфікації персоналу (як у спеціальних навчальних закладах, так і без відриву від роботи) з метою підвищення їх професійної компетентності, забезпечення рівня професіоналізму, достатнього для ефективної професійної діяльності в умовах політичних змін, змін державної політики і законодавства тощо.

10.2. Тренінг (англ. training від train - навчати, тренувати, виховувати) - короткостроковий захід (або система заходів), який використовується у навчальному процесі з підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування з метою підвищення рівня їх професійної компетентності, формування системи професійних умінь, навичок інтелектуальної діяльності і самоосвіти шляхом сумісної діяльності тренера (викладача) й групи осіб, яка полягає у виконанні учасниками тренінгу (індивідуально чи у малих групах) під керівництвом тренера вправ, практичних завдань, за змістом і характером близьких до професійних; рольових і навчальних дій з метою вправляння у розробці і реалізації управлінських рішень в умовах, що імітують реальну обстановку протікання професійної діяльності.

10.3. Спеціалізований короткостроковий навчальний курс - захід з підвищення кваліфікації в системі навчання державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування, який передбачає сумісну навчальну діяльність викладача і слухачів з метою досягнення освітньої мети, яка полягає у забезпеченні високого рівня професіоналізму слухачів шляхом формування у процесі навчання системи додаткових знань (наприклад, з питань використання інформаційних технологій, вивчення іноземних мов, здійснення контролю за виконавчою дисципліною, з питань запобігання та протидії корупції, тощо) і спеціальних умінь, які забезпечують здатність ефективно здійснювати професійну діяльність.

10.4. Програма тематичного постійно діючого семінару (короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів) - це навчально-методичний документ, який визначає зміст навчання, вимоги до знань і умінь слухачів за темою відповідного семінару (тренінгу, курсів), рекомендації щодо розподілу навчального часу аудиторних занять і самостійної навчальної роботи для вивчення кожного з модулів і тем, а також рекомендації щодо засобів, методів, форм організації навчання і літератури для поглибленого вивчення матеріалу.

10.5. Типова програма тематичного постійно діючого семінару (короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів) - це навчально-методичний документ, що визначає обов'язковий компонент змісту підвищення кваліфікації за темою відповідного семінару (тренінгу, курсів), вимоги до знань і умінь слухачів, рекомендації щодо розподілу навчального часу аудиторних занять і самостійної навчальної роботи для вивчення кожного з модулів і тем, а також рекомендації щодо засобів, методів, форм організації навчання і літератури для поглибленого вивчення матеріалу.

11. Зміст програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів повинен відповідати таким вимогам:

- відповідність сучасним потребам державотворення, врахування тенденцій соціально-економічного розвитку країни;

- практична спрямованість на вирішення актуальних проблем державного управління, реалізації реформ, що проводяться в країні, розвитку громадянського суспільства;

- спрямованість на удосконалення системи професійних компетентностей слухачів;

- відповідність Положенню про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року N 564.

12. У процесі розроблення змісту навчання необхідно дотримуватися загально-дидактичних і методичних принципів, що сприяють розгортанню інноваційних процесів у підвищенні кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування.

12.1. Зміст загальнодидактичних принципів навчання:

- науковості та прогностичності;

- встановлення стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями;

- організаційної динамічності та усвідомленої перспективи;

- забезпечення умов для глибокого розуміння слухачем цілей освіти та професійного зростання, можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці;

- пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку;

- створення умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності слухачів;

- гнучкості та партнерства;

- побудова змісту навчання, що відповідає індивідуальним потребам і можливостям слухача.

12.2. Зміст методичних (локальних) принципів навчання:

- науково-методичного консультування;

- наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу;

- технологічності та інноваційності;

- використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісному підвищенню кваліфікації фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір;

- діагностичності;

- забезпечення можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі цілей освіти та підвищення кваліфікації.

13. Зміст навчання за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів розробляється з урахуванням потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування.

У процесі розроблення змісту навчання враховуються навчальні потреби, які виникають внаслідок змін державної політики, законодавчого і нормативно-правового забезпечення, завдань, умов і технологій управлінської діяльності.

Формування змісту навчання за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів здійснюється на основі аналізу документів, які регламентують питання діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів, типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад, посадових інструкцій державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, даних про їх завдання і функції, одержаних у процесі спостережень за роботою, аналізу продуктів діяльності, бесід, інтерв'ю, анкетувань тощо.

14. Розробка програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів спеціалізованих курсів здійснюється у такій послідовності:

а) вивчення і аналіз тенденцій щодо змін державної політики, законодавства, завдань і технологій діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

б) вивчення кількісних і якісних потреб у навчанні державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів;

в) розробка концептуальних засад змісту навчання за програмами навчання;

г) розробка змісту навчання з урахуванням пропозицій зацікавлених сторін, зокрема тих інституцій, які здійснюють підготовку матеріалів щодо впровадження реформ, змін державної політики і законодавства;

д) розробка матеріалів до кожного з розділів програми;

е) упорядкування програми.

15. У програмах тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів структурування навчального матеріалу здійснюється за модулями і темами. У програмах короткострокових семінарів та тренінгів, які присвячені вивченню вузького кола питань, структурувати матеріал доцільно за темами.

16. Зміст навчального матеріалу кожного модуля і теми включає теоретичну і практичну складові.

16.1. Теоретична складова змісту програми - це інформація про сутність понять, закономірності, принципи, класифікації, види, ознаки, правила, методи, засоби діяльності, пов'язані з вирішенням певних завдань і проблем діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в умовах змін.

Теоретична складова змісту навчання є інформаційним забезпеченням професійної діяльності. Тому матеріал цієї складової має забезпечувати розуміння теоретичних засад усіх структурних компонентів і аспектів професійної діяльності: мети, завдань, способів, умов, технології діяльності, критеріїв оцінювання процесу і результатів діяльності.

16.2. Практична складова модулів і тем включає систему навчальних завдань, виконання яких здійснюється із застосуванням знань теоретичної складової і забезпечує формування професійних умінь, необхідних для вирішення певного кола професійних завдань і проблем.

Практична складова програми має відповідати таким вимогам:

- спрямованість на формування професійних умінь;

- доступність;

- відповідність резерву часу;

- відповідність послідовності практичних навчальних завдань логічній послідовності професійних дій (від аналізу стану певної системи і формулювання проблеми та завдань щодо її вирішення до планування, організації, контролю та оцінки процесу і результатів виконання).

17. На практичну складову відводиться не менше 60% загальної кількості годин навчання за програмою семінару (тренінгу, курсів).

18. Тривалість навчання визначається відповідною програмою тематичного постійно діючого або короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів. Загальна тривалість навчання визначається в академічних годинах і включає час для проведення навчальних занять під керівництвом викладачів та самостійної навчальної роботи слухачів.

Тривалість аудиторної і самостійної навчальної роботи не повинна перевищувати 9 академічних годин на день.

19. Розподіл часу між аудиторною і самостійною навчальною роботою здійснюється з урахуванням того, що на самостійну роботу може бути відведено від 1/3 до 2/3 загальної кількості годин (відповідно до вимог наказу Міністерства освіти України "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" від 2 червня 1993 р. N 161) .

20. Програми тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів рекомендується розробляти за такою структурою:

I. Пояснювальна записка.

II. Орієнтовний тематичний план.

III. Зміст навчального матеріалу.

IV. Контроль навчання (для тематичних постійно діючих семінарів і спеціалізованих короткострокових навчальних курсів).

V. Рекомендована література.

VI. Додатки.

21. У Пояснювальній записці до програми розкривається:

- актуальність і значення тематичного постійно діючого або короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованого короткострокового навчального курсу у забезпеченні рівня компетентності, необхідного для ефективного вирішення завдань професійної діяльності у зв'язку зі змінами у державній політиці, нормативно-правовому забезпеченні, професійних завданнях, технології їх виконання тощо;

- категорія слухачів (учасників семінару або тренінгу);

- мета семінару (тренінгу, курсів);

- переліки знань і умінь, якими повинні оволодіти слухачі у результаті участі у роботі семінару, тренінгу, курсів ("Слухач повинен знати", "Слухач повинен вміти");

- рекомендації щодо добору методів, засобів, форм організації навчання і контролю результатів участі у роботі семінару, тренінгу, курсів.

22. У процесі розробки програми тематичного постійно діючого або короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів особливої уваги потребує визначення їх мети.

Мета семінару (тренінгу, курсів) визначається і формулюється як очікуваний результат засвоєння слухачами навчального матеріалу програми, що проявляється в удосконаленні їхньої професійної компетентності та забезпеченні здатності вирішувати певне коло завдань і проблем.

23. Переліки знань та умінь, які передбачається сформувати у слухачів під час семінару (тренінгу, курсів) повинні визначатися з урахуванням посадових обов'язків категорій осіб, для яких розроблена програма, а також їх навчальних потреб й інтересів.

Визначаючи перелік знань, необхідно передбачити його відповідність вимогам інформаційного забезпечення професійної діяльності слухачів.

Перелік умінь повинен бути зорієнтованим на забезпечення здатності слухачів виконувати повний цикл діяльності - від аналізу ситуації і формулювання проблеми до оцінки її вирішення.

24. Розділ "Орієнтовний тематичний план" включає назви модулів і тем навчального матеріалу, загальну кількість годин, рекомендації щодо їх розподілу на проведення аудиторних занять і самостійну навчальну роботу слухачів для опрацювання матеріалу кожної з тем. Зазначений розділ доцільно подавати у формі таблиці, зразок якої подано нижче.

25. У розділі "Зміст навчального матеріалу" подається виклад змісту кожного модуля і тем, що включає:

- перелік понять, закономірностей, принципів, класифікацій, ознак, правил, методів, засобів, які складають теоретичний компонент змісту навчального матеріалу теми;

- перелік завдань для оволодіння професійними уміннями, які складають практичний компонент змісту навчального матеріалу теми.

26. У процесі розроблення змісту навчання необхідно забезпечувати його інноваційність (табл.).

27. Розділ "Контроль навчання" обов'язково включається у програми тематичних постійно діючих семінарів і спеціалізованих короткострокових навчальних курсів. У програми тематичних короткострокових семінарів і тренінгів цей розділ може бути включеним за рішенням замовників.

У розділ "Контроль навчання" включаються комплекти контрольних завдань (тести, ситуаційні завдання або інший інструментарій для здійснення контролю результатів навчання за навчальною програмою).

28. Розділ "Рекомендована література" містить перелік нормативно-правових актів, основної і додаткової наукової, навчальної, методичної літератури для викладачів і слухачів, підготовлений згідно з вимогами Вищої атестаційної комісії України.

Перелік рекомендованої літератури потрібно наводити у такій послідовності:

а) законодавче і нормативно-правове забезпечення;

б) проекти, програми, пропозиції аналітиків-експертів;

в) навчально-методичні та наукові матеріали.

29. З метою ефективного досягнення мети семінару (тренінгу, курсів) доцільно розробляти навчально-методичні матеріали, які подаються у формі додатків до програм.

Додатки до програм можуть включати матеріали для використання під час навчальних занять, самостійної навчальної роботи слухачів та проведення контрольних заходів:

методичні матеріали для роботи під час аудиторних занять (тексти, що розкривають зміст теоретичного матеріалу; структурно-логічні схеми; таблиці; картки з описом професійних ситуацій; картки з описом навчальних вправ; плани-конспекти ділових ігор тощо);

методичні матеріали для самостійної роботи слухачів (перелік завдань для розширення, уточнення, систематизації знань і оволодіння професійними уміннями; методичні рекомендації з підготовки до занять; запитання і завдання для самоконтролю);

методичні матеріали для контролю оцінки якості навчання (переліки запитань для обговорення; тести; картки з описом професійних ситуацій і завдань; плани-конспекти ділових ігор тощо).

Навчально-методичні матеріали, які включаються в додатки до програм семінарів, тренінгів, курсів, необхідно розробляти з урахуванням таких вимог:

- відповідність програмам;

- спрямованість на реалізацію мотиваційної, інформаційної, дидактичної і контрольної функцій;

- забезпечення практичної спрямованості, науковості і логічної послідовності у вивченні матеріалу;

- сприяння формуванню системи знань як інформаційного забезпечення професійної діяльності, спрямування діяльності слухачів на самостійне оволодіння навчальним матеріалом;

29. Забезпечення зв'язку теоретичної і практичної підготовки до професійної діяльності;

- сприяння цілісному сприйманню професійних проблем і засвоєнню системи знань і умінь, необхідних для їх вирішення;

- спрямованість на формування навичок самоконтролю і самооцінки.

30. Критерії оцінки програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів:

- чіткість формулювання і реалістичність цілей навчання за програмою;

- цільова спрямованість змісту навчального матеріалу, його орієнтація на реалізацію цілей підвищення кваліфікації за програмою;

- орієнтація змісту навчального матеріалу програми на потреби практики державного управління, діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- відповідність змісту навчального матеріалу сучасним і перспективним вимогам до професійної компетентності та діяльності державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування;

- завершеність програми як повнота визначення обсягу необхідних теоретичних знань, професійних умінь, навичок інтелектуальної діяльності і навчальних завдань, що забезпечують їх формування;

- відповідність термінології, яка застосовується для формулювання цілей підвищення кваліфікації і змісту навчального матеріалу, загальноприйнятим нормам, що забезпечує однозначність розуміння вимог, визначених програмою, і можливість використовувати програму як основу для планування кожного із навчальних занять, самостійної навчальної роботи слухачів і контрольних заходів;

- реальність програми як можливість її реалізації у практиці діяльності навчального закладу (реальність забезпечується доступністю навчального матеріалу для засвоєння завдяки відповідності рівня його складності, новизни, обсягу навчального матеріалу підготовленості і пізнавальним можливостям слухачів, резерву часу, інформаційному, матеріально-технічному і кадровому забезпеченню навчального процесу);

- створення можливостей для контролю і оцінювання результативності навчання;

- встановлення логічної послідовності навчального матеріалу, відсутність невиправданих дублювань і матеріалу, що переобтяжує навчальний процес, не забезпечуючи належного внеску в досягнення цілей підвищення кваліфікації, тобто досягнення належного рівня компетентності слухачів тематичних семінарів, тренінгів, курсів.

31. Програми тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів розглядаються на засіданнях науково-методичних або вчених рад навчальних закладів, які їх розробляють, та затверджуються замовниками.

32. Добір форм організації та методів навчання доцільно здійснювати з урахуванням:

- загальнодидактичних та андрагогічних принципів навчання, зокрема, науковості, системності, активності, професійної спрямованості, наступності, зв'язку теорії з практикою, проблемності, врахування вікових особливостей слухачів, їх життєвої та професійної перспективи тощо;

- особливостей освітніх завдань з підвищення кваліфікації кадрів та змісту їх навчання;

- психологічних закономірностей та логічної послідовності навчального процесу від оволодіння загальними уявленнями про ті чи інші явища до готовності творчо застосувати знання та уміння у процесі виконання професійних завдань та функцій;

- можливостей оптимізації навчальної діяльності слухачів завдяки максимальному наближенню її змісту та характеру до професійної діяльності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

- доцільності активізації професійного та життєвого досвіду слухачів зрілого віку, особливої значимості для них взаємного навчання;

- необхідності поєднання елементів різних типів навчання, зокрема, тенденції до зростання ролі проблемно-пошукового типу навчання у порівнянні з пояснювально-ілюстративним;

- світового досвіду заміни традиційного підходу до ролей учасників навчального процесу, зокрема, посилення уваги до заміни ролі науково-педагогічних працівників як "передавачів" готової інформації на роль організаторів діяльності слухачів щодо постановки та вирішення наукових і професійних проблем.

33. У процесі добору методів, засобів, форм організації навчання необхідно забезпечити розвиток індивідуальної форми організації навчання та максимальне використання у навчальному процесі інформаційно-комп'ютерних технологій та Інтернет-ресурсів.

34. Впровадження програм тематичних постійно діючих і короткострокових тематичних семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів доцільно здійснювати у такій послідовності:

а) розробка програми тематичного постійно діючого, короткотермінового семінару, спеціалізованого короткострокового курсу, тренінгу;

б) формування бази даних викладачів для проведення навчання за програмою;

в) розробка інструментарію для вивчення кількісних і якісних потреб; проведення попереднього контролю компетентності слухачів; вивчення думки слухачів щодо актуальності навчального матеріалу кожного з модулів і методики викладання; вивчення впливу навчання на якість і ефективність виконання посадових завдань;

г) розробка навчально-методичних матеріалів до програми (навчальні посібники; тексти навчально-інформаційних матеріалів, у тому числі конспекти лекцій; структурно-логічні схеми; плани-конспекти проведення тренінгів; збірники практичних завдань з поясненням і зразками їх виконання; збірники навчальних професійних ситуацій для аналізу (зі зразками його виконання); розробки "ділових ігор"; роздаткові матеріали для самостійного опрацювання навчального матеріалу; збірники запитань і завдань для контролю і самоконтролю);

д) добір навчально-інформаційних матеріалів на електронних носіях до програми для надання слухачам у постійне користування;

е) розробка розкладів занять для слухачів, які навчаються за програмою;

є) проведення анкетування з метою вивчення думки слухачів щодо актуальності навчального матеріалу програми і методики викладання;

ж) аналіз результатів анкетувань і підготовка пропозицій щодо вдосконалення організації, змісту і методики викладання за програмою;

з) внесення змін до програми, навчання за якою передбачено планом-графіком у поточному чи наступному році, та її перезатвердження (за потребою).

35. Звіти про аналіз впровадження програм тематичних постійно діючих і короткострокових тематичних семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів надсилаються Головдержслужбі навчальними закладами системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щороку до 15 січня.