Про затвердження Методичних рекомендацій із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 N 160 "Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України" та з метою належної організації діяльності у сфері інженерного захисту територій, зокрема ефективного відведення поверхневих вод, що сприятиме попередженню підтоплення територій населених пунктів,

1. Затвердити Методичні рекомендації із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод, що додаються.

2. Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту (Ігнатенко О.П.) надіслати цей наказ до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання у роботі та подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Шаповаленка В.Г.

1. Методичні рекомендації із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою організації діяльності у сфері інженерного захисту територій, в тому числі - для очищення зливових стоків від завислих речовин, нафтопродуктів, неорганічних сполук, органічних речовин і інших складників, концентрація яких перевищує максимально допустиму відповідно до діючих нормативів.

2. У кожному населеному пункті рекомендується забезпечити довгострокові систематичні спостереження за станом водовідведення поверхневих вод підтоплюваних територій, з метою прогнозування його змін та планування заходів із ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ.

3. Терміни, що використовуються у Методичних рекомендаціях, вживаються у значеннях, які наведені у Водному кодексі України, законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про благоустрій населених пунктів", постановах Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 N 160 "Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України" та від 25.03.99 N 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами".

1. Споруди поверхневого водовідведення, що використовуються для відведення дощових і талих вод з поверхні дахів будівель, доріг та інших територій, рекомендується влаштовувати з урахуванням типу каналізаційної мережі та відстані від місця збирання зливових вод до місця їх випускання.

2. В містах, як правило, передбачається дощова каналізація закритого типу. Застосування відкритих пристроїв водовідведення допускається в районах одно-, двоповерхової забудови, в сільських населених пунктах і на території паркових масивів.

3. В мережу дощової каналізації рекомендується спускати тільки наступні категорії вод: дощові і талі, дренажні, від поливу і миття дорожніх покриттів, від мийки автомобілів після проходження води через грязевідстійники і маслоуловлювачі, виробничих стоків, які не мають органічних забруднювачів чи слабозабруднені неорганічними домішками.

Агресивність виробничих стоків не повинна перевищувати гранично допустимі концентрації.

4. Дощові і талі води з територій виробничих підприємств, якщо вони містять специфічні забруднення чи підвищену, в порівнянні зі стоками із міських проїздів, концентрацію нафтопродуктів, перед випуском в міську дощову каналізацію рекомендується піддавати очистці, яку проводять підприємства за власний рахунок.

5. Для зменшення виносу забруднень поверхневим стоком рекомендується передбачати здійснення наступних заходів:

недопущення скидання в дощову каналізацію відпрацьованих речовин, в тому числі нафтопродуктів;

огородження зон озеленення бордюрами, які попереджують змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття;

огородження будівельних майданчиків з упорядкуванням відведення поверхневого стоку тимчасовою системою відкритих каналів і відстоюванням його в земляних відстійниках;

локалізацію ділянок території, де неминучі аварійні просипи і проливи сировини і проміжних продуктів;

упорядкування складування і транспортування сипучих і рідких речовин;

організацію регулярного прибирання територій міст і селищ з максимальною механізацією прибиральних робіт;

проведення своєчасного ремонту дорожніх покриттів.

6. Розрахунок кількісних та якісних характеристик зливових стоків.

7. Гідравлічні розрахунки каналізаційних мереж для відведення зливових стоків.

7.1. При значних заглибленнях початкових ділянок колекторів дощової каналізації рекомендується враховувати збільшення їх пропускної здатності за рахунок напору, що створюється шляхом підйому рівня води в колодязях.

7.2. При розрахунках стоку з басейнів площею понад 50 га з різними ухилами поверхні землі та характером забудови рекомендується виконувати перевірочні визначення витрат дощових вод з різних частин басейну і найбільшу із отриманих витрат приймати за розрахункову.

При цьому, якщо розрахункова витрата дощових вод із даної частини басейну виявиться меншою від витрат, на які розраховано колектор дільниці, що знаходиться вище, рекомендується розрахункову витрату для цієї дільниці колектора приймати рівною витратам на дільниці, що знаходиться вище.

7.3. Величина діаметрів труб дощової каналізації залежить від місцевих умов і, але, як правило, не рекомендується застосовувати труби діаметром меншим, ніж 200 мм.

Таблиця 1. Швидкості течії дощових вод.

Таблиця 2. Швидкості руху дощових і виробничих стічних вод.

7.7. Довжину ділянки вулиці від водорозподілу до першого дощоприймача (довжину вільного пробігу води) рекомендується приймати в межах від 150 до 300 м в залежності від ухилу вулиці, інтенсивності дощів, характерних для даної місцевості, щільності забудови.

На перехрестях вулиць рекомендується встановлювати дощоприймачі з боку стоку води перед смугою переходу вулиці пішоходами.

Решітки дощоприймачів рекомендується встановлювати, як правило, на одному рівні з поверхнею лотка проїжджої частини вулиці.

7.8. Відстань між колодязями на з'єднаннях дощоприймачів рекомендується приймати на вуличних мережах не більше 20 м і на внутрішньоквартальних мережах не більше 10 м.

Ухил з'єднання від дощоприймачів рекомендовано приймати не менше 0,02.

1. Схему відведення і очищення поверхневого стоку рекомендується визначати за якісними та кількісними характеристиками.

2. При визначенні схем очисних споруд надається перевага ставкам-відстійникам.

3. Перед спорудами для регулювання і очищення поверхневого стоку рекомендується передбачати установку затримуючих решіток.

4. Для регулювання витрат поверхневого стоку з територій міст і селищ в більшості випадків рекомендується віддавати перевагу акумулюючим ємностям, а не регулюючим резервуарам.

5. Споруди для регулювання та очищення поверхневих стоків.

5.1. При включенні регулюючих резервуарів у загальну систему водовідведення рекомендується застосовувати три основні схеми:

схема, за якою всі дощові води надходять до резервуару по трубі великого діаметру з одночасним відведенням частини води по трубі малого діаметра (спорожнення резервуару);

схема, за якою на підвідному дощовому колекторі встановлюються розділові камери, через які частина дощового стоку направляється в регулюючі резервуари, а спорожнення регулюючих резервуарів здійснюється через насосну станцію;

схема, аналогічна попередній, але спорожнення регулюючих резервуарів здійснюється по трубі малого діаметра.

Об'єм регулюючих резервуарів рекомендується визначати виходячи з витрат і режиму надходження дощових вод.

5.2. Для розрахунку характеру споруд з регулювання та очищення поверхневого стоку з територій міст і селищ рекомендується враховувати наступні початкові дані:

загальну площу водозбору й площу окремих басейнів каналізації;

баланс території каналізації за родом поверхні;

режим атмосферних опадів у даній місцевості;

схему дощової або виробничо-дощової каналізаційної мережі (існуючої та на перспективу);

гідравлічний розрахунок колекторів дощової каналізації;

розрахункові концентрації забруднюючих домішок у поверхневому стоці, а при влаштуванні виробничо-дощової каналізації - ще й склад виробничих стічних вод;

необхідну ступінь очищення стічних вод.

5.3. При проектуванні регулюючих резервуарів рекомендується передбачати підтримання у них в суху погоду деякого постійного рівня заповнення (на глибину від 0,8 до 1,0 м) і можливість періодичного повного спорожнення та очищення від осаду, а також аварійне скидання води для запобігання переповнення резервуару.

6. Розрахунок акумулюючих ємностей.

6.3. Акумулюючі ємності рекомендується проектувати прямокутними в плані і розділеними на секції.

6.4. Корисний об'єм однієї секції рекомендується розраховувати на прийом стоку шару опадів від 2,5 до 5,0 мм.

6.5. Секції акумулюючої ємності рекомендується обладнувати пристроями для періодичного видалення плаваючих нафтопродуктів і осаду.

6.6. Для періодичного видалення з акумулюючої ємності накопиченого осаду рекомендується передбачити встановлення гідроелеваторної установки або насосної станції, обладнаної плунжерними чи іншими насосами, призначеними для перекачування шламів з високим вмістом механічних домішок.

6.7. Для зневоднення осаду рекомендується витримувати його на мулових майданчиках або на майданчиках зневоднення, навантаження на які, як правило, приймається 3 куб.м на квадратний метр за рік.

6.8. Майданчики рекомендується розділяти на карти, обладнані випускними пристроями для відведення мулової води.

6.9. У деяких випадках доцільно застосовувати багаторічне накопичення осаду в ставках-мулонакопичувачах, які рекомендується влаштовувати в місцях природного пониження рельєфу.

7. Ставки-відстійники.

7.1. Для досягнення більшого ефекту освітлення рекомендується надавати перевагу проточним ставкам-відстійникам, а не звичайним горизонтальним чи радіальним відстійникам.

7.2. Рекомендується влаштовувати земляні ставки.

7.3. Для влаштування ставків-відстійників рекомендується використовувати природні пониження рельєфу, яри, кар'єри, придатні для використання в цих цілях. Крім того, допускається використання пересихаючих русел струмків.

8. Визначення параметрів ставків-відстійників.

8.1. Показник ефективності осадження завислих речовин в ставках-відстійниках в залежності від гідравлічної крупності часток, що осідають, рекомендується приймати за таблицею 3.

Таблиця 3. Ефективність осадження завислих речовин при різному часі перебування стоку в ставках-відстійниках.

8.2. Розміри ставків у плані рекомендується приймати конструктивно за місцевими умовами при глибині проточної частини від 1 до 3 мм.

Число секцій рекомендується приймати не менше двох.

8.3. Осад, що утворюється в ставках, рекомендується видаляти не менше двох раз за рік.

Для видалення осаду рекомендується передбачати можливість спорожнення кожної секції ставка-відстійника.

8.4. Конструкцію ставків-відстійники для приймання поверхневого стоку із селітебної території рекомендується здійснювати в аналогічний спосіб.

8.5. Повну глибину ставка рекомендується визначати як суму глибин відстійної і регулюючої частин.

Глибину відстійної частини рекомендується приймати в межах від 1,0 до 1,5 м.

Глибину регулюючої частини рекомендується визначати як відношення об'єму акумулюючої ємності до об'єму площі дзеркала води в ставку.

8.6. На відповідних рівнях рекомендується розміщувати отвори з регулюючими засовами для можливості скиду зарегульованої витрати поверхневого стоку.

9. Розрахунки параметрів очисних споруд для очищення зливових стоків. Відстійники.

9.1. Для часткового механічного очищення поверхневого стоку в окремих випадках рекомендується застосовувати проточні горизонтальні відстійники, які забезпечують затримання спливаючих домішок, в тому числі нафтопродуктів.

9.2. Рекомендується враховувати, що ефект видалення завислих речовин у проточних відстійниках може коливатися в межах від 15 до 75% і складати в середньому при висоті зони відстоювання від 2 до 3 м:

30% при tp = 1 год.;

45% при tp = 2 год.;

60% при tp = 3 год.

9.3. Під час проектування проточних горизонтальних відстійників рекомендується враховувати наступні характеристики:

витрату дощового стоку, що надходить на очисні споруди, куб.м;

температуру стічних вод, град. C;

вміст важких механічних домішок, мг/л;

вміст нафтопродуктів та масел, мг/л;

щільність важких і легких забруднень, г/куб.см;

необхідну ступінь очищення, %;

допустимий вміст забруднення води, мг/л;

гідравлічну крупність часток, яку необхідно видалити для забезпечення необхідного ступеню очищення, мм/с.

9.4. У випадку необхідності зменшення обсягу очисних споруд при обмеженій площі і за необхідності підвищення ефективності існуючих відстійників, рекомендується застосовувати тонкошарове відстоювання.

При конструюванні відстійника обов'язково рекомендується враховувати щільну стиковку відповідних пластин у сусідніх блоках (модулях).

10. Визначення технологічних параметрів споруд з фільтруючими завантаженнями.

10.1. Для додаткового фільтрування поверхневого стоку, відстояного в акумулюючій ємності горизонтального відстійника або в ставку-відстійнику, рекомендується застосовувати напірні або безнапірні (відкриті) швидкі фільтри із зернистим завантаженням, яке відрізняється простотою регенерації.

В якості зернистого завантаження рекомендується кварцовий пісок, керамзит, антрацит та синтетичні матеріали - еластичний пінополіуретан і пінистий полістирол. Високий ефект фільтрації досягається при обробці стоку флокулянтами (наприклад, поліакриламідом).

10.2. В напірних пінополіуретанових фільтрах (далі ФПЗ) рекомендується застосовувати завантаження із еластичного пінополіуретану марок 35 - 0,8; 40 - 0,8; 40 - 1,2 в подрібненому вигляді (крихти з розмірами сторін від 1 до 2 см). Технологічні параметри ФПЗ при флокуляційній обробці стоку рекомендується приймати наступними:

висота шару завантаження - від 1,0 до 1,5 м;

щільність завантаження - від 50 до 70 кг/куб.м;

швидкість фільтрування - від 20 до 25 м/год.;

ефект освітлення - від 90 до 95%;

грязеємність завантаження 50 кг/куб.м;

втрати напору на початку фільтроциклу - від 0,5 до 0,6 м вод.ст., в кінці фільтроциклу - від 1 до 2 м вод.ст.

10.3. Регенерацію завантаження рекомендується здійснювати за рахунок трьох - п'яти кратного водоповітряного промивання в статичних умовах.

В тих випадках, коли не виключене періодичне чи постійне надходження в водостоки нафтовміщуючих стічних вод чи відпрацьованих нафтопродуктів (з концентрацією вмісту масел і нафтопродуктів понад 10 мг/куб.дм), в пінополіуретанових фільтрах рекомендується передбачати водоповітряне промивання завантаження з механічним його віджиманням.

10.4. Рекомендуються такі допустимі концентрації в дощових водах, що подаються на очищення в напірні ФПЗ з пінополіуретановим завантаженням:

масел і нафтопродуктів - 150 мг/куб.дм;

завислих речовин - 100 мг/куб.дм.

Концентрація цих речовин в очищеній воді не повинна перевищувати 10 мг/куб.дм.

10.5. В пінополістирольних фільтрах рекомендується застосовувати завантаження із спінених гранул полістиролу марок ПСВ і ПСВ-С діаметром від 2 до 5 мм із уявною щільністю від 0,1 до 0,2 г/куб.см.

Технологічні параметри пінополістирольних фільтрів при флокуляційній обробці стоку рекомендується приймати наступними:

висота шару завантаження - від 2,0 до 2,5 м;

швидкість фільтрування - від 30 до 40 м/год.;

ефект освітлення - 90%;

грязеємність завантаження - від 30 до 50 кг/куб.м;

втрати напору на початку фільтроциклу від 0,4 до 3,0 м вод.ст., в кінці фільтроциклу - до 10,0 м вод.ст.;

регенерація здійснюється за рахунок зворотного водоповітряного промивання (витрати води 30 л/с · кв.м, витрати повітря - від 10 до 12 л/с · кв.м, час оброблення - від 15 до 20 хв.).

При безреагентному фільтруванні на пінополістирольних фільтрах швидкість фільтрування рекомендується приймати в межах від 10 до 30 м/год, ефект освітлення - від 90 до 60%.

Допустиму концентрацію мінеральних масел, нафтопродуктів і жирів в дощових водах, що подаються на очищення в напірні ФПЗ з пінополістирольним завантаженням рекомендується приймати 10 мг/куб.дм.

10.6. При застосуванні фільтрів для самостійного очищення поверхневого стоку регенерацію фільтруючого завантаження рекомендується виконувати після кожного використання фільтру.

11. Визначення технологічних параметрів установок і споруд для глибокого доочищення дощових стоків.

11.1. Перед скиданням відфільтрованих дощових стоків в водойму може виникнути потреба в їх глибокому доочищенні від нафтопродуктів, органічних речовин, іонів амонію, нітритів, нітратів, фосфатів та важких металів. Ступінь доочищення цих стоків рекомендується визначати відповідно до нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водойму, в яку вони відводяться.

Для глибокого доочищення стоків рекомендується використовувати споруди адсорбційного очищення або установки з використанням мембранних технологій очищення: ультрафільтрації або гіперфільтрації.

На перших ступенях глибокого доочищення рекомендовано здійснювати очищення дощових стоків від нафтопродуктів та іонів заліза. Концентрація нафтопродуктів у стоках, які поступають на глибоке доочищення, не повинна бути більшою за наступні величини:

6 мг/куб.дм при їх гранично-допустимій концентрації (ГДК) у очищеній воді 0,3 мг/куб.дм;

1 мг/куб.дм при їх ГДК у очищеній воді 0,05 мг/куб.дм.

11.2. В апаратурне оформлення адсорбційного очищення стічних вод рекомендується включати комплекс заходів, які, як правило, містять наступні технологічні операції:

подавання стічних вод в адсорбер;

контакт стічних вод з адсорбентом в адсорбері;

відокремлення очищеної води від адсорбенту і виведення її з адсорбційної апаратури;

видалення відпрацьованого адсорбенту із адсорбера з подальшою утилізацією;

завантаження в адсорбер чистого адсорбенту.

Для доочищення дощових стоків рекомендується використовувати адсорбер із нерухомим завантаженням з фракцією 0,8-5,0 мм, фільтрування через яке відбувається зверху вниз із швидкістю до 12 м/год.

Якщо адсорбер на тонкому шарі завантаження закінчується (за рахунок високої ефективності адсорбції або малої концентрації адсорберу) або якщо процес можна перервати на період заміни завантаження чи його регенерацію, то все завантаження, яке використовується для адсорбації, рекомендується розміщувати в одному адсорбері.

11.3. Якщо розмір необхідного завантаження більший за розмір одного адсорбера чи процес не можна перервати, то рекомендується використовувати декілька послідовно працюючих адсорберів або порційне (дискретне чи безперервне) виведення із адсорберу відпрацьованого адсорбенту.

11.4. Рекомендується встановлювати паралельно працюючі адсорбери для забезпечення необхідної ступені очищення.

11.5. В якості адсорберів рекомендується використовувати промислове обладнання, призначене для фільтрування води через інші завантаження, наприклад, іонообмінні фільтри.

11.6. Для доочищення дощових стоків на адсорбційних спорудах від нафтопродуктів рекомендується використовувати завантаження із активованого вугілля з макро- і мезопористою структурою.

11.7. Для доочищення дощових стоків від іонів заліза рекомендується їх фільтрування через завантаження із природного діоксиду марганцю.

11.8. Для доочищення дощових стоків на адсорбційних спорудах від розчинених органічних речовин, розмір часток яких менше 1 нм, рекомендується використовувати завантаження із активованого вугілля, яке має мікропористу структуру.

11.9. Для доочищення дощових стоків на адсорбційних спорудах від іонів амонію і важких металів рекомендується використовувати завантаження із алюмосилікатних порід - цеоліту клиноптилолітового типу.

11.10. Для доочищення дощових стоків на адсорбційних спорудах в якості завантаження допускається використання інших адсорбентів, технічні характеристики яких дозволять досягти необхідного ступеню очищення води від нафтопродуктів, розчинених органічних речовин, іонів амонію та важких металів.