- узгодженого з відповідними центральним органами влади та суб'єктами транскордонного співробітництва отримання спеціально визначеної службової інформації, що безпосередньо пов'язана з транскордонною діяльністю (митної, прикордонної, екологічної, податкової тощо);
- узгоджених з Держкомстатом і суб'єктами транскордонного співробітництва спеціальними статистичними спостереженнями та формування спеціальних оглядів на основі наявної статистичної інформації;
- узгодженого центральними органами виконавчої влади (за відповідною функціональною ознакою) збирання та опрацювання відповідної галузевої інформації (Мінекономіки, Мінфін, Мінтрансзв'язку, Укравтодор, Мінприроди, МНС, Мінагрополітики, Мінпромполітики, МОЗ, Мінкультури тощо) на місцях та взаємообміну уніфікованою інформацією між центральними органами виконавчої влади;
- формування суб'єктами транскордонного співробітництва за узгодженою Мінекономіки, Мінрегіонбудом та МЗС уніфікованою формою узагальненої щоквартальної інформації щодо здійснення транскордонного співробітництва в регіонах;
- подання суб'єктами та учасниками транскордонного співробітництва мінімальної уніфікованої інформації щодо здійснюваних транскордонних проектів.
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
щодо координації
на національному
та регіональному рівнях
проектів у галузі
транскордонного
співробітництва
за Європейським інструментом
сусідства і партнерства
ВІДОМОСТІ,
що мають надаватись до обґрунтування необхідності співфінансування транскордонних проектів і програм з державного і місцевих бюджетів
1. Попередній розрахунок загальної вартості нового проекту та/або техніко-економічне обґрунтування, попередньо розроблене за участі партнерів по транскордонному співробітництву.
2. Оцінка впливу проекту на соціально-економічний і просторовий розвиток території та запобігання основним ризикам.
3. Данні про наявність/можливість стратегічної екологічної оцінки впливу на показники сталого розвитку та техногенно-екологічної безпеки у зоні дії проекту.
4. Відомості про загальні обсяги фінансування, визначені спільними операційними та іншими програмами ENPI чи міжнародними джерелами для реалізації подібних проектів за ключовими пріоритетами регіональної, структурної, безпекової, транспортної, енергетичної, екологічної політики ЄС, пріоритетами і заходами відповідних міжнародних програм, а також очікувані обсяги основного фінансування з міжнародних джерел проекту, щодо якого подається запит на бюджетне співфінансування.
5. Оцінка загальних витрат на повну реалізацію результатів проекту (програми), включаючи попередній обрахунок необхідних кредитних і можливих грантових залучень, подальших потреб у бюджетному фінансуванні, очікуваних обсягів і видів інвестицій та залучення приватного капіталу.
6. Інформація про національне і міжнародне нормативно-правове забезпечення для залучення необхідних фінансових джерел.
7. Оцінка потенційних економічних і соціальних наслідків і ризиків залучення зазначених джерел співфінансування транскордонних проектів і програм.
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
щодо координації
на національному
та регіональному рівнях
проектів у галузі
транскордонного
співробітництва
за Європейським інструментом
сусідства і партнерства
Основні напрямки співпраці суб'єктів транскордонного співробітництва з центральними органами влади
1. Сприяння розвиткові малого прикордонного руху як визначального елементу для подолання депресивного статусу межуючих територій та розв'язання спільних соціально-економічних проблем.
2. Застосування узгоджених принципів містобудування та просторового розвитку територій з урахуванням їх транзитного потенціалу, природної, історичної та етнокультурної спадщини і рівня соціально-економічного розвитку.
3. Ініціювання розвитку багаторівневої системи транскордонних транспортних сполучень за головними, допоміжними і місцевими напрямками вантажопасажирського руху відповідно до послання Єврокомісії від 31.01.2007 "Розширення основних транс'європейських транспортних осей до сусідніх країн. Настанови щодо транспорту в Європі та сусідніх регіонах".
4. Здійснення необхідних кроків для розвитку транскордонного транзиту енергоносіїв з урахуванням потреб місцевого енергозабезпечення, включаючи ефективне використання місцевих та альтернативних джерел енергії, застосування сучасних енергозберігаючих технологій та вторинних енергетичних ресурсів.
5. Розбудова сучасної прикордонної інфраструктури, що відповідає завданням вищезазначеного транзиту, потребам місцевого населення та вимогам європейської безпеки.
6. Прискорення розвитку економічних і соціальних секторів, що безпосередньо визначаються транзитними можливостями, зокрема транскордонної туристично-рекреаційної діяльності, надання транспортних, телекомунікаційних, інформаційних та інших сучасних видів послуг.
7. Сприяння суб'єктами і учасниками транскордонного співробітництва розвитку прикордонних і міжрегіональних торгово-економічних зв'язків, включаючи співробітництво торгово-промислових палат, спільне проведення відповідних виставкових та інших відповідних заходів, створення двосторонніх та багатосторонніх центрів інформаційно-логістичного забезпечення тощо.
8. Стимулювання інноваційно-інвестиційній діяльності, зокрема розвитку і налагодження співробітництва в сфері малого і середнього підприємництва, створення спільних підприємств, реалізації кластерних моделей розвитку підприємницької діяльності, формування місцевих джерел фінансування та інформування щодо такої діяльності.
9. Сприяння встановленню постійних зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності та взаємному залученню інвестицій, включаючи створення спеціальних зон сприяння розвитку транскордонній економічній діяльності.
8. Становлення спільних або взаємодіючих систем моніторингу за господарською діяльністю і соціальними проблемами, гармонізованих статистичних спостережень та застосування підходів "технологічного передбачення".
9. Створення необхідних умов для сталого соціально-економічного і просторового розвитку територій (екоєврореігонів) відповідно до "Керівних принципів сталого просторового розвитку на Європейському континенті", схвалених Радою Міністрів країн-членів Ради Європи у 2002 р. та нових підходів "Європи Регіонів", визначених Лінцькою Декларацією від 21.03.2002 з питань регіональної політики, європейських транспортних мереж, сталої агрокультури і захисту сільських місцевостей та інших проблем управління і майбутнього Європи, ініційованою Асамблеєю Регіонів Європи та прийнятою Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи, Комітетом Регіонів ЄС та ще 14 європейськими регіональними інституціями.
10. Стратегічна екологічна оцінка транскордонних проектів та застосування інтегрованого попередження і контролю забруднень в усіх сферах економічної діяльності, послідовна мінімізація і покращення ефективності поводження з промисловими і муніципальними відходами на основі запровадження "кращих доступних технологій" (ВАТ - Best Available Technology) як основи інноваційно-інвестиційної діяльності, у першу чергу в басейнах прикордонних річок.
11. створення спільних (гармонізованих) систем моніторингу стану довкілля, техногенно-екологічної безпеки, оцінки ризиків, щодо застосування небезпечних речовин і матеріалів та розробка спільних проектів з прогнозування, попередження, запобігання та ліквідації негативних наслідків природно-антропогенних надзвичайних ситуацій на основі сучасних інформаційних технологій.
12. Співробітництво з взаємного інформування і надання допомоги у попередженні та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і антропогенного характеру, розробка спільних планів дій та створення відповідних спільних структур.
13. Узгодження та послідовна розбудова систем водозабезпечення, використання водних ресурсів та інших елементів сталого і безпечного водокористування на транскордонних водотоках і у басейнах.
14. Створення транскордонних елементів європейської екомережі, зокрема національних парків, розбудова сучасних систем збереження і сталого використання природних ресурсів, в першу чергу в прикордонних гірських районах, басейнах річок та на інших екологічно вразливих територіях.
15. Запровадження сучасних технологій повного циклу відтворення лісів (в першу чергу гірських), включаючи застосування європейського досвіду визначення оптимальної стиглості і технологій заготівлі деревини та інших лісових ресурсів, їх переробки та використання вторинних ресурсів.
16. Вироблення спільних підходів до розбудови біо-динамічного агропромислового комплексу.
17. Формування багаторівневої системи транскордонної взаємодії в сфері освіти й виховання, починаючи від дитячого дошкільного виховання і до обмінів студентами, співшукачами магістерських і докторських ступенів та професорсько-викладацьким складом, зокрема щодо гармонійного запровадження Болонського процесу.
18. Наукове та гуманітарне співробітництво, що включає:
а) співробітництво з охорони здоров'я населення, створення умов для взаємного надання послуг в цій сфері, контролю санітарно-гігієнічного стану, ведення статистики захворювань і патологій, вживання спільних заходів щодо запобігання розповсюдженню епідемій та особливо небезпечних хвороб; обмін медичним персоналом, зокрема з метою підвищення кваліфікації;
б) стимулювання взаємодії між університетами та іншими вищими навчальними закладами, науковими центрами, окремими фахівцями та професійною громадськістю щодо наукових досліджень, що мають безпосереднє значення для реалізації вищезазначених напрямків транскордонного співробітництва;
в) розробку і реалізацію спільних дослідних проектів і програм щодо викладання мов та забезпечення взаємодії культур на міжнаціональному і міжетнічному рівні народів на паритетній основі, протидія незаконному переміщенню культурних цінностей;
г) підтримку та розвиток транскордонних проектів з розв'язання проблем молоді, становлення системи молодіжних обмінів на тривалу перспективу, розбудову співробітництва за усіма можливими транскордонними спортивними заходами;
д) формування спільного інформаційного простору, що має сприяти взаємопроникненню культур на основі спільної культурної спадщини;
е) спільне облаштування пам'яток історії та культури, кладовищі і військових захоронень, пам'ятних місць етнічних (етнокультурних) меншин.
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
щодо координації
на національному
та регіональному рівнях
проектів у галузі
транскордонного
співробітництва
за Європейським інструментом
сусідства і партнерства
КРИТЕРІЇ
комплексної оцінки відповідності транскордонних програм і проектів
1. Євроінтеграційні критерії:
1) відповідність завданням Угоди з ЄС: не відповідає (0-1); мало відповідає (2-3); пов'язаний з однією статтею (4-5); відповідає одній статті (6-7); відповідає одній статті та пов'язаний з реалізацією інших (8-10); повністю відповідає декільком статтям Угоди (11-12);
2) відповідність Плану дій (Плану заходів із реалізації Плану дій): не відповідає (0-1); мало відповідає (2-3); пов'язаний з одним пріоритетом діяльності (4-5); відповідає завданню одного з пріоритетів (6-7); відповідає завданню одного з пріоритетів та пов'язаний із реалізацією інших пріоритетів Плану дій (8-10); повністю відповідає конкретним завданням Плану дій та Плану заходів (11-12);
3) відповідність Закону України "Про транскордонне співробітництво": не відповідає (0-1); мало відповідає (2-3); здійснюється за наявною формою транскордонного співробітництва, визначеною Законом (4-5); здійснюється за відповідною угодою між суб'єктами транскордонного співробітництва або в межах єврорегіону (6-7); відповідає завданням спільної програми в межах єврорегіону (8-9); відповідає основним завданням Державної програми розвитку транскордонного співробітництва, інших державних програм та/або критеріям отримання субвенцій з державного бюджету на фінансування проектів транскордонного співробітництва (10-11); отримує співфінансування за міжнародними проектами (12);
4) відповідність Програмам ENPI: не відповідає (0-1); мало відповідає (2-3); відповідає загальній меті Програми (4-5); відповідає пріоритету програми (6-7); відповідає пріоритетам і заходам декількох Програм ENPI або пріоритетам "тематичного виміру" ENPI (8-10); відповідає заходам Програми та пріоритетам Єврорегіону (11-12).
2. Техніко-економічні та інноваційно-інвестиційні критерії:
2.1. Техніко-економічні критерії:
1) економічна ефективність: не визначена (0-1); розрахунок ускладнений у зв'язку з відсутністю методики чи даних (2-3); термін окупності більше 25 років (4-5); термін окупності 10-25 років (6-7); термін окупності 5 - 10 років або вагомий позитивний вплив на розвиток суміжних галузей соціально-економічної сфери (8-10); термін окупності менше 5-10 та/або визначальний вплив на сталий просторовий розвиток регіону та/або на реалізацію транзитного потенціалу України (11-12);
2) інноваційна спрямованість: немає (0-1); відновлення колишніх позитивних чинників розвитку окремих виробництв (2-3); відновлення колишніх позитивних чинників розвитку галузей (4-5); відновлення інноваційної привабливості території в цілому (6-7); сучасне технологічне (у т.ч. інформаційне) переозброєння окремих виробництв чи видів діяльності (8-10); запровадження "кращих доступних технологій" (11-12);
3) поліпшення інвестиційної привабливості регіону: не передбачається (0-1); передбачається опосередковано (2-3); поліпшення інвестиційної привабливості окремого виробництва чи виду діяльності (4-5); поліпшення інвестиційної привабливості важливої галузі (6-7); поліпшення інвестиційної привабливості регіону в цілому (8-10); безпосереднє залучення значних прямих іноземних інвестицій (11-12).
2.2. Соціально-економічні критерії:
1) підвищення рівня зайнятості населення в регіоні: не передбачається (0-1); передбачається опосередковано (2-3); відновлення робочих місць, що існували раніше (4-5); збільшення кількості робочих місць на одному виробництві або за видом діяльності (6-7); збільшення кількості робочих місць в галузі або на території в цілому (8-10); забезпечення сталого зростання рівня зайнятості на перспективу (11-12);
2) сприяння розвиткові людського потенціалу: не сприяє (0-1); сприяє опосередковано (2-3); позитивно впливає на якість життя (4-5); позитивно впливає на освітній рівень та/чи стан здоров'я населення (6-7); позитивно впливає на творчий та професійний потенціал населення (8-10); забезпечує стале зростання стандартів життя на території (11-12).
3. Захист довкілля та відповідність критеріям сталого розвитку:
Не сприяє (0-1); сприяє опосередковано (2-3); зменшення негативного впливу на один компонент довкілля та/чи здоров'я населення (4-5); покращення використання природних ресурсів та/чи ресурсоенергозбереження на окремому виробництві та у виді діяльності (6-7); покращення використання природних ресурсів та/чи ресурсоенергозбереження у базовій галузі (8-10); запровадження інтегрованого попередження і контролю забруднень на території та/чи у транскордонному вимірі (11-12).
4. Відповідність критеріям безпеки:
Відсутність оцінки ризиків та визначення впливу проекту на будь-які показники безпеки (0-1); оцінка ризиків невиконання окремих завдань проекту (2-3); оцінка ризиків у разі нереалізації проекту в цілому (3-4); обґрунтування зменшення рівня ризиків технічного (технологічного, інформаційного) характеру (5-6); оцінка, запобігання та пом'якшення наслідків щодо ризиків техногенно-екологічного характеру (7-8); запобігання і пом'якшення наслідків щодо ризиків соціально-економічного характеру (9-10); визначення та доведеність підвищення інтегрального рівня безпеки сталого розвитку ключових галузей і регіону в цілому (11-12).
5. Кількісні показники проекту (програми):
1) вартісні показники: до 50 тис.грн. (0-2); від 50 до 300 тис.грн. (3-4); до 1 млн.грн. (5-6); можливість залучення не менше 75% фінансування Програм ENPI (7-8); можливості та перспективи залучення Структурних фондів ЄС, системних кредитів та прямих іноземних інвестицій (9-12);
2) тривалість реалізації проекту (програми), його продовження та результативності: до 0,5 року (0-2); до 1 року (3-5); до 2 років (6-8); перспектива продовження проекту після періоду 2007-2013 років (9-10); забезпечення продовження проекту на більш тривалу перспективу (11-12).