Про введення в дію Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників прокуратури України

Ввести в дію Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників прокуратури України з 1 червня 1992 року.

Прокурорам Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняним до них, ректору Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України утворити атестаційні комісії. Вирішити питання про утворення за погодженням з Генеральною прокуратурою України таких комісій у прокуратурах окремих великих міст з районним поділом.

До складу комісій включити найбільш досвідчених і авторитетних працівників прокуратур.

1. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестуванню, яке має сприяти забезпеченню оптимальної розстановки кадрів і є важливим засобом оцінки їх ділових якостей та усунення недоліків у роботі і поведінці.

2. Атестування проводиться один раз у п'ять років. При вирішенні питання про висунення на вищу посаду чи пониження в посаді, а також наявності серйозних недоліків у роботі або поведінці прокурорів і слідчих атестування за пропозицією керівника відповідної прокуратури або її структурного підрозділу проводиться достроково.

3. Молоді спеціалісти підлягають атестуванню після закінчення стажування або при достроковому призначенні їх на посаду, а повторно - через 2 роки.

4. Особи, які мають досвід роботи в правоохоронних органах, але вперше призначені на прокурорсько-слідчі посади, підлягають атестуванню не раніше ніж через 6 місяців роботи на цих посадах.

5. Атестування професорсько-викладацького складу та інших працівників навчальних закладів Генеральної прокуратури України, які мають класні чини, проводиться відповідно до цього Положення.

1. При Генеральній прокуратурі України утворюється Вища атестаційна комісія. Її склад затверджується Генеральним прокурором України.

2. Вища атестаційна комісія проводить атестування всіх прокурорсько-слідчих працівників Генеральної прокуратури України (крім членів колегії), прокурорів областей, міста Києва, прирівняних до них прокурорів та їх заступників, заступників прокурора Республіки Крим, ректора та проректорів Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України, а також керівників інших навчальних закладів та їх заступників.

3. Прокурорами Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняними до них, керівниками навчальних закладів Генеральної прокуратури України, а також за погодженням з Генеральною прокуратурою України прокурорами окремих великих міст з районним поділом утворюються відповідні атестаційні комісії.

Ці комісії проводять атестування прокурорсько-слідчих працівників та працівників навчальних закладів за винятком тих, що атестуються Вищою атестаційною комісією.

4. Атестаційні комісії утворюються у складі голови, його заступника, відповідального секретаря та членів комісії з числа досвідчених і авторитетних працівників.

5. План роботи атестаційної комісії складається щорічно, затверджується відповідним прокурором та надсилається в підпорядковані прокуратури.

1. На кожного працівника складається атестація на підставі матеріалів, які характеризують його ділові та особисті якості.

2. Атестації готують:

2.1. Заступники Генерального прокурора України - на начальників управлінь і відділів Генеральної прокуратури, старших помічників та помічників Генерального прокурора України, керівників навчальних закладів Генеральної прокуратури України.

2.2. Начальники управлінь і відділів Генеральної прокуратури України - на своїх заступників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих в особливо важливих справах та слідчих в особливо важливих справах.

2.3. Начальник управління кадрів Генеральної прокуратури України з участю керівників інших структурних підрозділів - на прокурорів областей, міста Києва та прирівняних до них.

2.4. Прокурори Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняні до них - на своїх заступників. Начальники відповідних підрозділів Генеральної прокуратури України через управління кадрів вносять свої зауваження до цих атестацій.

2.5. Заступники прокурорів Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняних до них - на начальників управлінь і відділів, старших помічників і помічників прокурорів цих прокуратур.

2.6. Начальники відділів кадрів прокуратур Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняних до них з участю керівників інших структурних підрозділів цих прокуратур - на прокурорів міст, районів, міжрайонних і прирівняних до них.

2.7. Начальники управлінь і відділів прокуратур Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняних до них - на своїх заступників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих в особливо важливих справах (Республіка Крим), слідчих в особливо важливих справах та старших слідчих цих прокуратур.

2.8. Прокурори міст, районів, міжрайонні і прирівняні до них - на всіх підпорядкованих їм прокурорсько-слідчих працівників.

2.9. Керівники навчальних закладів - на своїх проректорів або заступників, проректори - на завідуючих кафедрами та відділами, завідуючі кафедрами та відділами - на підлеглих працівників.

3. В атестації зазначаються основні біографічні дані працівника - посада, класний чин, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, стаж роботи в органах прокуратури і на останній посаді, нагороди та заохочення, дисциплінарні стягнення протягом періоду, за який працівник підлягає атестуванню (крім тих, що зняті у встановленому порядку).

Оцінка роботи працівника, характеристика його ділових і особистих якостей мають бути конкретними, обгрунтованими, об'єктивними. В атестації вказуються як позитивні якості працівника, так і недоліки в його роботі та поведінці.

4. У висновку атестації вказується про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді, чи про неповну службову відповідність з умовою повторного атестування через шість місяців чи рік. Комісія може також внести рекомендації про заохочення, присвоєння позачергового класного чину, зарахування в резерв чи призначення на вищу посаду, вивчення та розповсюдження досвіду роботи, направлення на стажування чи навчання з метою підвищення кваліфікації, пониження в посаді або класному чині.

Висновки атестації стажистів мають свідчити про їх підготовленість до самостійної роботи слідчим чи помічником прокурора або про продовження терміну стажування.

5. Атестація подається в атестаційну комісію за місяць до її розгляду і може бути обговорена у відповідному колективі.

6. Працівник, який підлягає атестуванню, має бути ознайомлений не пізніше, ніж за місяць як з підготовленою, так і з затвердженою на нього атестацією під розписку.

7. У випадку складання атестації з порушенням вимог цього Положення голова атестаційної комісії або комісія повертають її для доопрацювання.

1. Вища атестаційна комісія та атестаційні комісії проводять засідання в присутності не менше двох третин, а рішення приймають більшістю голосів її загального складу.

2. Атестації розглядаються, як правило, в присутності осіб, які підлягають атестуванню. На засідання комісій можуть бути запрошені прокурори Республіки Крим, областей, міста Києва, міст, районів та прирівняні до них при розгляді атестацій підлеглих їм працівників.

3. Розгляд розпочинається з доповіді відповідального секретаря або члена комісії, який зачитує текст підготовленої атестації, після чого члени комісії можуть задавати запитання працівнику, що проходить атестування.

Після відповідей на запитання члени комісії і запрошені мають право виступу в межах відведеного головуючим часу.

Голосування має бути відкритим.

4. Відповідальний секретар комісії веде протокол засідання. В протоколі зазначаються дата і місце його проведення, присутні члени комісії, особи, які підлягають атестуванню, а також запрошені керівники, порядок денний, доповідач з кожного питання, короткий зміст виступів, рішення відносно кожного працівника, який пройшов атестування, а також окремі думки членів комісії. Протокол підписують голова і відповідальний секретар комісії.

5. Рішення комісії в 10-денний строк затверджується відповідним прокурором, який вживає заходів до його виконання. Якщо прокурор не згоден з висновком атестації, він може змінити його, письмово мотивуючи своє рішення.

Для усунення недоліків, зазначених в атестації, може втановлюватись термін, після закінчення якого на засіданні комісії заслуховується працівник, котрому зроблені зауваження під час атестації.

Голова комісії залучає керівників структурних підрозділів до перевірок фактичного виконання особами, що проходили атестування, зауважень, пропозицій комісії по усуненню недоліків.

6. Рішення комісії може бути оскаржено прокурору вищого рівня протягом 10 днів після ознайомлення з атестацією.

7. Працівник, який визнаний комісією таким, що не відповідає займаній посаді, протягом місяця після затвердження атестації може бути переведений за його згодою на іншу роботу. При відсутності такої згоди з ним може бути розірвано трудовий договір згідно з законодавством про працю.

8. Атестації, як затверджені, так і представлені (у разі розбіжностей між ними), додаються до особистої справи працівника. Копія атестації надсилається до прокуратури вищого рівня, якщо до її компетенції входить призначення, затвердження чи надання згоди на призначення працівника.

9. Про роботу за рік голова атестаційної комісії звітує на колегії відповідної прокуратури.

1. Молоді спеціалісти, які закінчують вищі юридичні учбові заклади, направляються на роботу в органи прокуратури згідно з чинним законодавством України. Не можуть бути прийняті до органів прокуратури молоді спеціалісти, які були засуджені за скоєння злочинів, за винятком реабілітованих, а також особи, що не є громадянами України.

2. У порядку підготовки до розробки міжвідомчого розподілу молодих спеціалістів прокурори областей подають у Генеральну прокуратуру України до 15 грудня щорічно заявку про потребу в молодих спеціалістах на наступний рік.

3. Управління кадрів Генеральної прокуратури України, прокуратури областей за місцем знаходження юридичних вищих учбових закладів з метою виявлення студентів, які здатні і бажають працювати в прокуратурі, встановлюють контакти і взаємодію з вузами по вивченню ділових і особистих якостей студентів, удосконаленню навчального процесу. Під час навчання цікавляться їх успішністю, поведінкою, готовністю до виконання завдань, що стоять перед органами прокуратури.

4. Управління кадрів Генеральної прокуратури України направляє своїх представників для участі в роботі комісій по розподілу випускників вузів, які вирішують питання, що виникають в ході персонального розподілу молодих спеціалістів.

5. Генеральна прокуратура України на підставі виписок з відомостей персонального прозподілу спеціалістів:

надсилає до вищих учбових закладів посвідчення про направлення на роботу молодих спеціалістів;

перераховує кошти учбовим закладам через прокуратури за місцем їх перебування для оплати проїзду молодих спеціалістів до місця їх роботи і видачі допомоги в розмірі місячної стипендії;

повідомляє прокурорів областей про направлення в їхнє розпорядження молодих спеціалістів із зазначенням строку прибуття і посади.

6. Посвідчення про направлення на роботу вручається молодим спеціалістам одночасно з дипломом. Без диплома посвідчення не дійсне.

Особи, які закінчили заочні і вечірні відділення юридичних вузів, приймаються, як правило, до органів прокуратури на загальних підставах. Їм можуть видаватися посвідчення у встановленому порядку лише при наявності клопотань обласних прокуратур.

7. Керівники органів прокуратури зобов'язані створювати нормальні умови праці і побуту для молодих спеціалістів.

Забороняється протягом трьох років по закінчені вищих юридичних учбових закладів використовувати їх на роботі в органах прокуратури не за фахом, а також в апараті Генеральної прокуратури України, обласних і прирівняних до них прокуратурах.

8. Прокурори областей надсилають до управління кадрів Генеральної прокуратури України і відповідного учбового закладу підтвердження про прибуття молодих спеціалістів.

У разі неприбуття молодого спеціаліста до місця роботи прокурори областей з'ясовують причини, про які повідомляють Генеральну прокуратуру України.

9. Відповідно до ст. 46 Закону України "Про прокуратуру" особи, які закінчили вищі юридичні учбові заклади і не мають досвіду практичної роботи за фахом, проходять стажування в міських, районних та прирівняних до них прокуратурах строком до одного року. Вони призначаються на посади: слідчий-стажист або помічник прокурора-стажист. Кількість цих посад щорічно встановлюється Генеральною прокуратурою України. За відсутністю таких посад, молоді спеціалісти можуть зараховуватись для проходження стажування на вакантні посади слідчих або помічників прокурорів міських, районних та прирівняних до них прокуратур, з виплатою заробітної плати, встановленої для слідчих-стажистів та помічників прокурорів-стажистів.

10. В строк стажування зараховується час роботи студентів вищих юридичних учбових закладів на вакантних посадах у період проходження ними виробничої практики в органах прокуратури.

11. Час стажування включається до трудового стажу, який дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років і додаткової відпустки. Періоди тривалої відсутності на роботі молодого спеціаліста (у з'язку з призовом на військові збори, відпусткою по вагітності і родах, догляду за дитиною і т.ін.) до строку стажування не включаються. Період відсутності на роботі через хворобу може бути за рішенням атестаційної комісії включено до періоду проходження стажування тоді, коли молодий спеціаліст повністю завершив програму і виявив уміння, ініціативу під час виконання службових обов'язків.

12. Молоді спеціалісти, які одержали право на самостійне працевлаштування, особи, котрі закінчили юридичні вузи і не пройшли стажування з поважних причин (служба в Збройних Силах України, хвороба і таке інше), при прийнятті до органів прокуратури зобов'язані пройти стажування відповідно до цього Положення.

13. Основним завданням стажування є підготовка молодих спеціалістів до самостійного виконання прокурорсько-слідчої роботи.

Під час стажування молоді спеціалісти набувають практичних і організаційних навиків, необхідних для виконання обов'язків слідчого і помічника прокурора, вивчають специфіку роботи органів прокуратури, поглиблюють одержані в вузах теоретичні знання розслідування злочинів і здійснення прокурорського нагляду, освоюють криміналістичну техніку при розслідуванні злочинів, знайомляться з досвідом прокурорської практики.

14. Відповідальність за організацію стажування молодих спеціалістів за місцем розподілу покладається на керівників прокуратур областей та прирівняних до них прокуратур, які:

- організують стажування молодих спеціалістів у прокуратурах районів і міст відповідно до цього Положення та індивідуальних планів стажування;

- призначають керівниками стажування висококваліфікованих прокурорсько-слідчих працівників, які володіють новим, творчим підходом до дорученої справи, проявили себе вмілими вихователями і наставниками;

- проводять для молодих спеціалістів індивідуальні та групові консультації, широко використовують для їх навчання семінарські заняття, ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій і найбільш типових помолок, що допускаються в слідчій та прокурорській практиці, а також позитивний досвід роботи;

- підсумовують результати стажування, розробляють і вживають заходів щодо його вдосконалення, розглядають питання про заохочення кращих керівників стажування;

- щорічно до 20 вересня звітують перед управлінням кадрів Генеральної прокуратури України про організацію і результати стажування з оцінкою якості підготовки спеціалістів по конкретних вищих юридичних учбових закладах.

15. Безпосереднє керівництво стажування забезпечують міські, районні та прирівняні до них прокурори, на котрих покладається:

- складання разом з молодими спеціалістами індивідуальних планів стажування, контроль за їх виконанням, періодичне заслуховування на оперативних нарадах звітів про хід стажування;

- підготовка після закінчення строку стажування проекту атестації з висновком про можливість використання молодого спеціаліста на посаді слідчого або помічника прокурора;

- подання звіту прокуратурі вищого рівня про виконання молодими спеціалістами індивідуальних планів стажування.

16 Загальне керівництво стажування молодих спеціалістів покладається на управління кадрів Генеральної прокуратури України.

17. Стажування проводиться за індивідуальним планом, складеним стосовно конкретних умов роботи даної прокуратури, з урахуванням пропозицій молодого спеціаліста та рівня його підготовки.

18. Основне місце в індивідуальному плані повинно бути відведено вивченню наказів Генерального прокурора України, питань слідства, прокурорського нагляду, організації роботи міськрайпрокуратури.

За час стажування на посаді слідчого молодий спеціаліст під контролем керівника розслідує не менш чотирьох справ про злочини різних категорій, набуває практичних навиків у застосуванні криміналістичної техніки і науково-технічних засобів.

Стажування з питань прокурорського нагляду проводиться під керівництвом районного прокурора, його заступника або висококваліфікованого помічника прокурора. Молодий спеціаліст виконує функції помічника прокурора при безпосередній участі керівника стажування, а згодом, з урахуванням засвоєння питань - самостійно.

19. Молоді спеціалісти під час стажування користуються правами і пільгами, встановленими для слідчих і помічників прокурорів міських, районних та прирівняних до них прокуратур. Процесуальні та інші документи вони підписують як виконуючі обов'язки слідчого або помічника прокурора. Службові посвідчення їм видаються відповідно зі ст. 55 Закону України "Про прокуратуру".

20. Під час стажування молодий спеціаліст зобов'язаний:

- оволодівати практичними навиками здійснення прокурорського нагляду та розслідування злочинів;

- сумлінно виконувати службові обов'язки та індивідуальний план стажування;

- скласти звіт про виконання цього плану;

- неухильно додержуватися правил внутрішнього трудового розпорядку прокуратури.

21. Після закінчення стажування молоді спеціалісти підлягають атестації відповідно до Положення "Про атестування прокурорсько-слідчих працівників прокуратури України". Атестація повинна відбивати ступінь підготовки спеціаліста до самостійної роботи слідчим або помічником прокурора, його організаторські та практичні навики, отримані під час стажування, ініціативу й активність, особисті якості.

22. Атестаційна комісія у присутності молодого спеціаліста розглядає його атестацію, звіт про виконання індивідуального плану, заслуховує повідомлення відповідного прокурора чи керівника стажування про роботу молодого спеціаліста в період стажування і робить висновок про його підготовленість до самостійної роботи на посаді слідчого або помічника прокурора. Одночасно розглядається питання про присвоєння йому першого класного чину.

23. При позитивному висновку атестаційної комісії прокурор області видає наказ про призначення молодого спеціаліста на посаду слідчого або помічника районного (міського) прокурора. Після двох років роботи за місцем разподілу молодий спеціаліст проходить повторну атестацію згідно з п.3 розділу 1 Положення "Про атестування прокурорсько-слідчих працівників прокуратури України".

Ознайомлення молодого спеціаліста з наказами про призначення на посаду, присвоєння йому класного чину проводиться урочисто в присутності всіх працівників міської, районної, та прирівняних до них прокуратур.

24. Якщо атестаційна комісія після річного стажування молодого спеціаліста дійде до висновку про неможливість призначення його на самостійну роботу через непідготовленість, строк стажування може бути продовжено, але не більш ніж на шість місяців. По закінченні додаткового строку молодій спеціаліст знову підлягає атестуванню. Якщо і за повторного атестування комісія дійде до висновку про непідготовленість стажиста до роботи слідчим або помічником прокурора, прокурор області за згодою управління кадрів Генеральної прокуратури України вживає заходів до його працевлаштування в іншому відомстві.

25. Переведення молодих спеціалістів з органів прокуратури однієї області до іншої проводиться за погодженням між прокурорами цих областей, про що повідомляється управління кадрів Генеральної прокуратури України. У всіх випадках переведення проводиться за згодою молодих спеціалістів.

Звільнити молодих спеціалістів протягом перших трьох років роботи можна тільки з відома управління кадрів Генеральної прокуратури України.

26. Відповідно до ст. 120 Кодексу законів про працю України молоді спеціалісти мають право на компенсацію витрат у зв'язку з направлення на роботу в іншу місцевість, а також на одержання інших компенсацій.

Розміри компенсацій та порядок їх виплати встановлюються чинним законодавством.

27. У випадках відмови молодого спеціаліста без поважних причин приступити до роботи або звільнення за вчинки, які є підставою для припинення трудового договору, прокурори областей вживають заходів до стягнення коштів, що були виплачені в зв'язку з переїздом до місця роботи, а також місячну стипендію, яку видано по закінчені вузу.

Молоді спеціалісти, які не прибули або відмовились приступити до роботи з поважних причин, зобов'язані повернути виплачені їм кошти за винятком витрат на дорогу.

З молодих спеціалістів, які не приступили до роботи у зв'язку з призовом до Збройних Сил України, виплачені кошти не стягуються.