Концепція підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі звязку та сфери інформатизації до 2007 року

У XXI сторіччі наука та освіта стають стратегічним ресурсом розвитку інформаційного суспільства, могутнім чинником світової інтеграції, засобом відтворення та нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу. Розвиток наукоємних телекомунікаційних та інформаційних технологій стає одним з основних показників розвитку суспільства. Згідно глобального прогнозу у 2005 році більше 50% фахівців, зайнятих у світовому виробництві, буде працювати у сфері інфокомунікацій. Розвиток інформаційного суспільства визначається розвитком інформаційної інфраструктури та галузі телекомунікацій, які єднають країну зі світовою спільнотою.

Сьогодні стає загальновизнаним фактом, що засоби телекомунікацій знаходяться на етапі революційного перетворення, яких охопив системи і мережі електрозв'язку та інформаційні послуги, які вони надають.

Розвиток галузі телекомунікацій на найближче десятиріччя буде визначатися лібералізацією та глобалізацією ринку телекомунікації. Лібералізація зумовлена переходом від монопольної структури надання послуг до конкурентного середовища і, як наслідок, лавиноподібним зростанням кількості операторів недержавної чи змішаної форм власності та кількістю мереж, заснованих на сучасних технологіях.

Головним проявом глобалізації в телекомунікаціях є зменшення ролі національних кордонів. Глобалізація підтримується новітніми інформаційними технологіями, такими як Інтернет, що призводять до розмивання міждержавних кордонів. У прогнозованому періоді розвиток галузі телекомунікацій та інформатизації буде характеризуватися конвергенцією різноманітних технологій та послуг, процесів і мереж.

Конвергенція послуг забезпечує розширення функціональних можливостей для користувачів. Конвергенція процесів дозволяє провайдерам послуг працювати з обладнанням різних виробників з різними технологіями. Конвергенція мереж веде до стирання різниці між мережами загального користування, корпоративними мережами, мережами передачі даних, телефонними мережами.

У новому сторіччі телекомунікації будуть цифровими, мобільними і персональними, внаслідок чого зникне різниця між місцем проживання і роботою, своєю країною і зарубіжжям, між реальною присутністю і телеприсутністю. В умовах різкого зменшення терміну життєвого циклу обладнання та інтеграцією надаваних послуг все більшої ваги набуває адаптивне програмне забезпечення, яке надає багатофункціональність термінальним пристроям.

Завданням Концепції розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі телекомунікацій та сфери інформатизації є визначення:

- загальних тенденцій розвитку освіти, та їх вплив на розбудову системи підготовки фахівців галузі зв'язку;

- пріоритетних напрямів технологічного і управлінського розвитку галузі, які визначають зміст освіти та необхідні спеціальності підготовки фахівців;

- основ політики розбудови системи підготовки фахівців галузі;

- особливостей підготовки фахівців галузі, з урахуванням сучасних та майбутніх потреб, напрямку розвитку форм і методів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

- розвитку політики безперервного навчання як основи системи підготовки фахівців галузі сучасного рівня.

У процесі розроблення Концепції були враховані положення Конституції та законів України, а також наступних Указів Президента України та постанов державних органів:

- постанова Кабінету Міністрів України "Про Державну національну програму" "Освіта" ("Україна XXI століття") від 03.11.93 р.;

- Указ Президента України "Про Основні напрями реформування вищої освіти України" від 12.09.95 р.;

- Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" від 09.10.2001 р. N 941/2001;

- наказ Міністерства освіти України від 02.06.93 р. "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України";

- постанови КМУ від 15 вересня 1999 р. N 1697 "Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства";

- наказ Міністерства освіти та науки України від 08.12.95 N 340 "Про затвердження Положення про організацію екстернату у ВНЗ України";

- Концепція національного виховання, схвалена Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти України 30 червня 1994 р.;

- наказ Міністерства зв'язку України від 22.05.95 р. про створення Відомчого навчально-науково-виробничого комплексу "Зв'язок" на базі Української державної академії зв'язку (ВННВК "Зв'язок");

- Указ Президента "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів" від 16.11.2000 р. за N 1241/2000;

- проект Національної доктрини розвитку освіти в Україні у XXI сторіччі.

Концепція розроблена Державним комітетом зв'язку та інформатизації України за участю Одеської національної академії зв'язку ім. О.С.Попова, а також провідних фахівців організацій:

- Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України;

- Київського інституту зв'язку;

- Головного навчального центру ВАТ "УКРТЕЛЕКОМ";

- Українського науково-дослідного інституту зв'язку;

- Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення;

- Київського, Львівського та Одеського електротехнікумів зв'язку.

У сучасному освітянському просторі чітко виявилися дві взаємопов'язані тенденції - глобалізація і регіоналізація вищої освіти.

Глобалізація вищої освіти є наслідком утворення глобального всесвітнього ринку інтелектуальної праці та інтелектуального капіталу, на який виходять випускники усіх, в тому числі регіональних, навчальних закладів. Забезпечення належних прав і свобод вітчизняним фахівцям - важливе перспективне державне завдання.

Перехід в усіх сферах життя суспільства від командно-адміністративної системи до ринкових відносин, децентралізація усього суспільного життя гостро поставила питання регіоналізації вищої освіти України - всебічний розвиток регіональних вищих навчальних закладів. Закономірною тенденцією стало задоволення потреб людей у здобутті якісної вищої освіти у регіоні проживання.

Процес регіоналізації вищої освіти України на практиці проявляється як:

- розвиток регіональних вищих навчальних закладів освіти;

- розвиток мережі філіалів ВНЗ у регіонах, створення філіалів факультетів або кафедр на спеціалізованих підприємствах;

- розвиток інформаційних технологій навчання, в першу чергу дистанційного навчання (ДО), які не потребують фізичного знаходження студентів у ВНЗ.

Стає очевидним, що вища освіта недалекого майбутнього - це сукупність вищих навчальних закладів, об'єднаних глобальною інформаційною мережею. Таким чином головна перспективна лінія розвитку освітянської діяльності - це розвиток інформаційних технологій навчання, які передбачають:

- впровадження нових інформаційних технологій, які забезпечують розвиток творчої, самостійної та індивідуальної роботи студентів, в першу чергу, дистанційного й інтерактивного навчання;

- зміна методів і критеріїв оцінки рівня знань, які виключають суб'єктивний підхід викладачів щодо оцінки рівня знань студентів;

- введення тестово-модульних завдань з урахуванням нових технологій та програм, які можуть оцінювати студентів без участі викладача, що відповідає вимогам Указу Президента про боротьбу з корупцією.

В основу систем дистанційного та інтерактивного навчання покладено принцип індивідуалізації та різноманітності освіти, що передбачає урахування специфіки самостійної роботи зі спеціально розробленими навчальними матеріалами, які забезпечують підвищення оперативності й якості підготовки та перепідготовки фахівців, сприяє швидкому впровадженню нової техніки і передових технологій.

Це здійснюється шляхом побудови індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності, використання доступу до мережі високоякісних інформаційних і методичних баз даних, розширенню можливостей молоді для сприймання складної інформації, випуску електронних підручників, переведення бібліотечної справи на електронну базу.

Головні тенденції технічного розвитку можуть бути сформульовані як перехід:

- від спеціалізованих телекомунікаційних мереж, які надають спеціалізовані послуги, до відкритих і взаємодіючих мереж з інтеграцією усіх видів інформаційних послуг;

- від технологій, орієнтованих на передачу мовного трафіка, до цифрових, пакетних технологій передачі трафіка даних і мультимедійного трафіка;

- від традиційних термінальних пристроїв у вигляді телефону, факсимільного апарату, персонального комп'ютера, ТВ-приймача до мультимедійних терміналів з інтеграцією функцій доступу до різноманітної інформації;

- від абонентського доступу на базі мідного кабелю до широкосмугового доступу, який буде забезпечуватися різноманітними системами, наприклад, волоконно-оптичними та коаксіальними, радіодоступу, супутникового доступу, мережами кабельного телебачення тощо.

Згідно стратегії розвитку зв'язку України загального користування на період до 2010 року передбачається:

- проведення структурних перетворень (реструктуризація, лібералізація та формування ринку послуг) для прискорення розвитку зв'язку в ринкових умовах;

- створення технічної бази інформатизації шляхом впровадження новітніх технологій, інтеграції Єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ) в європейську та глобальну інформаційні інфраструктури.

Основними пріоритетами розвитку галузі зв'язку України є:

- забезпечення розвитку телефонних мереж шляхом завершення створення цифрових мереж, прискорення переобладнання існуючих мереж на базі новітніх технологій і цифрового обладнання;

- сприяння прискореному розвитку фіксованого та рухомого радіозв'язку;

- створення єдиної інтегрованої багатосервісної широкосмугової мережі;

- впровадження нових видів послуг та нових технологій оброблення, перевезення і доставки усіх видів поштових відправлень на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у поштовому зв'язку, використанні комп'ютерних методів оброблення повідомлень;

- дослідження, розроблення та впровадження нових принципів організації зв'язку, організація розроблення та виробництва в Україні основних видів технічних засобів зв'язку на рівні європейських і світових стандартів якості.

Забезпечення зв'язку України технічними засобами повинно базуватися насамперед на виробництві вітчизняного обладнання на рівні кращих світових зразків і здійснюється згідно з Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України і Комплексною цільовою науково-технічною програмою "Розроблення та виробництво засобів зв'язку", в яких передбачено:

- розширення науково-виробничу кооперацію між провідними науковими та навчальними центрами галузі;

- створення науково-технічних центрів для координації робіт за напрямами, які мають забезпечити розроблення основних вимог до апаратури, метрологічного забезпечення, сприяти сертифікації обладнання, проводити єдину технічну політику щодо технічних засобів зв'язку.

Виконання таких масштабних завдань ставить нові вимоги по випереджаючому кадровому забезпеченню та науково-технічному розвитку галузі. Перед закладами освіти постає задача підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі телекомунікацій, де освітянський рівень працівників галузі, сформований ще 10-20 років тому, не відповідає бурхливому зростанню технологічної бази та новітніх засобів телекомунікацій. Галузь електрозв'язку знаходиться в складному періоді реструктуризації і має стійку потребу в підготовці фахівців високої кваліфікації.

Особливо гостро проблема підготовки фахівців стоїть для підгалузі поштового зв'язку. Підготовкою спеціалістів для поштового зв'язку не займається жодна установа вищої освіти в Україні. Серед керівних та інженерно-технічних робітників підгалузі поштового зв'язку дуже низька доля фахівців з вищою освітою з поштового зв'язку (менше 3%).

Виходячи з вищенаведеного, виникла необхідність привести у відповідність сучасним процесам та потребам Концепцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі зв'язку та сфери інформатизації, приділивши увагу новим напрямам освіти та науки, дистанційним та інтерактивним формам навчання, більш повно інтегрувати освіту-науку-виробництво у єдиний комплекс, покликаний підготувати сучасного фахівця зв'язку.

Концепцію підготовки сучасних фахівців зв'язку у вищих навчальних закладах для галузі зв'язку та сфери інформатизації розроблено з метою забезпечення якості підготовки таких фахівців зв'язку, які гарантують вихід галузі на передові рубежі науково-технічного прогресу, докорінного поліпшення професійної підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів, їхньої конкурентоздатності, компетентності та високої громадської відповідальності з урахуванням задач й умов роботи вищих навчальних закладів.

Аналіз тенденцій технічного розвитку підгалузі електрозв'язку показує, що головні напрямками розвитку, які спричиняють до зміни потреб у спеціальностях підготовки є:

- інтеграція технологій на основі цифрових методів передачі усіх видів інформації у галузях зв'язку, мовлення та інформатизації. Застосовуються єдині методи подання інформації, єдині протоколи обміну між різними системами, єдині апаратно-програмної платформи обробки тощо. Різко зросла потреба у фахівцях з цифрової обробки інформації, особливо з точки зору інтеграції індустрії виробництва засобів зв'язку у галузі;

- широке застосування оптичних методів передачі та обробки інформації. Використання волоконно-оптичних ліній зв'язку революційно змінило вигляд телекомунікаційних мереж, призвело до різкого зростання пропускної здатності мереж і дозволило надавати користувачам принципово нові послуги - доступ до мультимедійних баз даних, проведення відеоконференцій тощо;

- значне зростання відсотка програмного продукту у загальній вартості телекомунікаційних мереж. Усе більше функцій телекомунікаційних систем забезпечується апаратно-програмними або виключно програмними засобами. У дійсний час близько 70% собівартості телекомунікаційних систем складає інтелектуальна (програмна) вартість і тільки 30% - апаратне забезпечення. Це призвело до різкого збільшення потреби у програмних засобах, а отже - до збільшення потреби у спеціалістах, які здатні вирішувати ці питання для галузі зв'язку. Задачі, що постають перед галуззю, неможливо вирішувати без застосування сучасних комп'ютерних систем і телекомунікаційних комплексів, які, у свою чергу, потребують сучасного вітчизняного апаратного та програмного забезпечення.

Таким чином спеціальна підготовка для підгалузі електрозв'язку повинна включати:

- грунтовне вивчення теоретичних засад телекомунікацій;

- інтенсивну підготовку по програмуванню та сучасним інформаційним технологіям;

- поглиблену підготовку бакалаврів за спеціальностями, оскільки підготовка за єдиним навчальним планом в рамках одного напряму "Телекомунікації" фахівців не в змозі задовольнити потреби галузі зв'язку;

- підготовку фахівців з юридичних питань, маркетингу, проектування і будівництва інфраструктури телекомунікацій, стандартизації, сертифікації та ліцензування для зв'язку фахівців у галузі безпеки життєдіяльності.

Назріла необхідність у підготовці бакалаврів не з напрямів, а за спеціальностями, що дозволить в рамках напряму "Телекомунікації" відкрити нові спеціальності з розробки засобів зв'язку, інформатизації, програмного забезпечення систем зв'язку, мобільного зв'язку.

Для ефективного та оперативного вирішення питань розвитку спеціальностей і спеціалізацій, адаптації навчальних планів до вимог швидкого оновлення технологій телекомунікацій необхідно провести структурну розбудову системи освіти галузі - створення, у рамках інтеграції підрозділів науково-дослідних та вищих навчальних закладів галузі, інститутів за напрямками - телекомунікацій, поштового зв'язку, радіо, інформатизації, економіки та менеджменту.

Поштовий зв'язок - це єдина мережа об'єктів, маршрутів, технологій, технічних засобів, трудових ресурсів, нормативної документації, структур керування, призначених для надання населенню, підприємствам, установам, організаціям послуг поштового зв'язку.

Спеціаліст поштового зв'язку повинен мати глибоку підготовку за рядом досить складних і віддалених один від одного напрямків, які не можуть бути надані в межах будь-якої іншої спеціальності чи спеціалізації. До таких напрямків, зокрема, відносяться:

- створення, модернізація та оптимізація мереж перевезення пошти;

- телекомунікаційні мережі поштового зв'язку;

- технологічні процеси та інформаційні технології поштового зв'язку;

- автоматичні лінії, машини та механізми з оброблення пошти;

- розпізнавальні системи поштового зв'язку;

- автоматизовані системи управління, контролю і проектування поштового зв'язку.

Інформаційні мережі поштового зв'язку мають спільні з інформаційними мережами електрозв'язку теоретичні методи дослідження і проектування, спільні методи формування, злиття, передавання, розділення та доставляння інформаційних потоків. Втім, інформаційні мережі поштового зв'язку мають і чітко визначену специфіку.

Якщо функції інформаційних мереж електрозв'язку полягають лише в передаванні інформаційних електронних потоків, то функції інформаційних мереж поштового зв'язку полягають в передаванні інформаційних потоків трьох типів: матеріальних, документальних та електронних.

На відміну від інформаційних мереж електрозв'язку в інформаційних мережах поштового зв'язку слід враховувати як маси поштових відправлень, так і час їх просування, що складає основу специфіки поштового зв'язку, а разом з нею - основу спеціалізації "Мережі поштового зв'язку".

Виходячи з викладеного, доцільно ввести в ВНЗ галузі підготовку спеціалістів та магістрів за спеціалізацією "Мережі поштового зв'язку" спеціальності "Інформаційні мережі зв'язку", надавши їй 4-й рівень акредитації на базі діючої підготовки бакалаврів за напрямом 6.0924 "Телекомунікації".

В основу системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі телекомунікацій та сфери інформатизації покладено наступні принципи:

- безперервності підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- цілеспрямованості й фундаменталізації навчання;

- поєднання теоретичного навчання з набуттям практичних навичок;

- активізації самостійної творчої роботи студентів;

- індивідуалізації та різноманітності форм навчання, що передбачає урахування специфіки майбутньої роботи студентів;

- гуманітаризації навчання, що забезпечує підвищення загальної культури студентів.

Зміст освіти у технічному вищому навчальному закладі, який формується на основі Національної доктрини розвитку освіти України, поділяється на три головні напрями:

1) фундаментальна підготовка, що спрямована на вивчення загальнотеоретичних дисциплін - математики, фізики, інформатики, теорії електричних кіл, теорії електрозв'язку, технічної електродинаміки. Така підготовка створює основу для глибокого оволодіння спеціальними дисциплінами, забезпечує розвиток творчого потенціалу молоді, сприяє розвитку наукового кругозору;

2) гуманітарна освіта, яка будується на принципах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.99 р. N 1697 "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення";

3) професійно-практична підготовка, яка дає глибоке розуміння принципів побудови систем та мереж зв'язку, інтегрує інтелектуальний і технічний потенціал ВНЗ, науково-дослідних і проектних установ, операторів зв'язку та підприємств, виробників засобів зв'язку з метою формування навичок та умінь практичної роботи випускників. В основу підготовки покладено принцип активізації самостійної творчої роботи студентів по оволодінню спеціальністю, формуванню потреби постійного оновлення своїх знань.

Підготовка фахівців усіх напрямів базується на широкому впровадженні інформаційних технологій у навчальний процес, створенні можливості для самостійного, творчого навчання.

Поєднання фундаментальної, професійно-практичної та гуманітарної підготовки забезпечить підготовку фахівців, які будуть спроможні включитися у виробничий процес на підприємстві з перших днів роботи та будуть здатні до постійного самостійного підвищення кваліфікації.

Особливістю фундаментальної підготовки студентів, яка зорієнтована на подальшу професійну підготовку фахівців для галузі зв'язку та інформатизації, є:

- надання випереджаючих фундаментальних знань щодо базових технологій систем і мереж телекомунікацій та інформатизації;

- поглиблене вивчення спеціальних розділів математики, фізики та інформатики, введення сучасних розділів до навчальних планів, наприклад дискретної математики, теорії кінцевих автоматів, оптики, теорії електромагнітного поля, програмування, спеціалізовані мікропроцесорні системи тощо.

Гуманітарна підготовка у вищому навчальному закладі реалізує принцип загальної гуманітаризації навчання, що передбачає підвищення загальної культури студентів, національної свідомості та формування ціннісної орієнтації молоді. Гуманітарна підготовка фахівців для галузі зв'язку та сфери інформатизації покликана:

- формувати особистість професіонала-патріота, громадянина України, чітко зорієнтованого в сучасних реаліях, створювати трудову та моральну життєтворчу мотивацію, активну громадську і професійну позицію;

- навчати основним принципам побудови професійної кар'єри і навичкам поведінки в колективі й суспільстві, в системі соціальних відносин;

- надавати спеціалістам глибокі знання української та світової культури, історії та філософської спадщини, іноземних мов.

- всебічно розвивати особистість студентів, підвищувати загальну культуру студентства, збагачувати його естетичний досвід.

Пріоритетним напрямком в організації виховного процесу в ВНЗ повинен стати індивідуальний підхід до виховання особистості студентів, стимулювання їхніх внутрішніх здібностей до саморозвитку і самовиховання, духовному пошуку, створення виховного середовища, широке залучення студентів до досягнень духовної і моральної культури.

Особливу увагу необхідно приділити формуванню інформаційної культури студентської молоді як складової частини загальної культури. XXI сторіччя - сторіччя інформації, у якому загальний розвиток суспільства визначається ступенем розвитку інформатизації. Тому підготовка у вищому навчальному закладі повинна створити необхідну базу для розвитку цієї галузі в Україні.

Глобалізація телекомунікацій ставить нові вимоги фахівців зв'язку, повинні мати не тільки глибоку фахову підготовку, а й економічну, юридичну та мовну. Стає нагальною потребою вивчення правових та економічних питань міжнародного та національного регулювання галузі телекомунікацій, а також поглибленого вивчення одної, а в перспективі - двох іноземних мов.

Для ефективного проведення гуманітарної, соціально-психологічної і виховної роботи в ВНЗ доцільно створити:

- гуманітарний факультет. Згідно з загальної концепції розвитку освіти в Україні, концептуальними засадами гуманітарної освіти в Україні, потребами удосконалення соціальної роботи на підприємствах зв'язку, а також у відповідності з Указом Президента України "Про розвиток соціологічної науки в Україні" від 25 квітня 2001 року N 275/2001. Вчена рада Одеської національної академії зв'язку ім. О.С.Попова пропонує відкрити спеціалізацію щодо підготовки бакалаврів за фахом "Соціологія". Підготовка бакалаврів цього напрямку зможе забезпечити кваліфікованими кадрами соціологічні та соціально-психологічні служби підприємств зв'язку. Фахівці-соціологи необхідні на підприємствах зв'язку для: здійснення аналізу та оцінки ефективності роботи як всієї організації, так і персоналу; дослідження суспільної думки та зв'язку з громадськістю; пропаганди нових інформаційних технологій; оцінки якості послуг підприємств зв'язку населенню; поліпшення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі та, як наслідок, підвищення продуктивності праці персоналу;

- лабораторію соціологічних досліджень (відповідно до Указу Президента України "Про розвиток соціологічної науки в Україні"). Її відкриття необхідне з метою аналізу міжособистісних відносин у студентському середовищі, визначення ситуацій взаємин, у якій бере участь суб'єкт, і розпізнавання конфліктних. Вивчення суспільної думки Академії необхідно з метою удосконалювання навчального і виховного процесів;

- центр соціально-психологічної адаптації. Його створення обірунтоване тим, що відсутність умов для адаптації особистості до змін веде до роздвоєності, а також плюралізації буття особистості студента. Неприйняття студентом сьогоднішніх суспільних реалій обумовлює фрагментоване сприйняття власного життя. Це стає причиною втрати ціннісних і нормативних опор, що веде до аномії, маргиналізації особистості.

Розвиток професійної підготовки у вищих навчальних закладах галузі повинен забезпечуватися:

- безперервною підготовкою з інформатики (особливо з мікропроцесорних засобів і програмування) упродовж усього навчання у вищому навчальному закладі;

- перехід на підготовку бакалаврів за спеціальностями, що дозволить в рамках напряму "Телекомунікації" відкрити нові спеціальності з розробки засобів зв'язку, інформатизації, програмному забезпеченню систем зв'язку, мобільному зв'язку, юристів, спеціалістів з маркетингу та проектуванню і будівництву інфраструктури телекомунікацій.

Практична підготовка забезпечує інтеграцію наукових знань, яких набувають студенти у ВНЗ, з практичним досвідом, який базується на досвіді операторів зв'язку та виробників засобів телекомунікацій.

Головними цілями практичної підготовки фахівців для галузі зв'язку та сфери інформатизації є підготовка фахівців, які мають:

- практичні навички технічної, управлінської та організаторської роботи;

- достатню практичну підготовку за фахом, знають структуру та принципи функціонування підприємств зв'язку України;

- досвід практичного проектування засобів та мереж телекомунікацій та надання інформаційних послуг;

- досвід виконання обов'язків на майбутньому місці роботи.

Практична підготовка забезпечується безперервним багатоступеневим практичним навчанням студентів.

На першому етапі студент проходить навчально-ознайомлювальну практику, на якій має ознайомитися зі структурою та функціями підприємства зв'язку.

На другому етапі - професійно-технічне навчання робітничим професіям.

На третьому етапі - проходження технологічної та експлуатаційної практики на підприємствах, операторах зв'язку та виробниках засобів зв'язку. Під час практики студент повинен оволодіти базовими навичками виконання обов'язків техніків, інженерів.

На четвертому етапі - робота над дипломним проектом з урахуванням потреб виробництва та тенденцій розвитку галузі. Переддипломна практика та дипломне проектування може відбуватися за місцем майбутньої роботи, у науково-дослідних та проектних інститутах або на профілювальних кафедрах ВНЗ.

Розвиток практичної підготовки у вищих навчальних закладах галузі повинен базуватися на виробничій базі провідних підприємств галузі зв'язку та інформатизації України і зумовлювати широке залучення ведучих фахівців галузі до підготовки студентів. Доцільно створення Центрів нової техніки та технологій, які будуть інтегрувати науковий потенціал ВНЗ та виробничу базу операторів зв'язку, а також уведення в ліцензійні угоди операторів зв'язку й інших підприємств галузі вимоги щодо участі у практичній підготовці студентів.

Освіта фахівців в галузі зв'язку та інформатизації реалізується поетапним багатоступеневим методом підготовки, що включає в себе:

- довузівську підготовку - створення навчальних комплексів школа - вищий навчальний заклад, виявлення найбільш обдарованих до роботи у галузі зв'язку та інформаційних технологій випускників середніх шкіл;

- підготовку фахівців високої кваліфікації у ВНЗ за різними формами навчання з отриманням ними освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста або магістра;

- обов'язкове стажування на підприємствах галузі за отриманою спеціальністю протягом не менше одного року;

- контрактну підготовку фахівців з отриманням ними освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

- післядипломне навчання та перепідготовку кадрів.

Враховуючи актуальність інформатизації та впровадження новітніх технологій в усі галузі та сфери діяльності суспільства, в тому числі і в галузі телекомунікацій, одним з основних завдань підготовки фахівців для галузі телекомунікацій стає професійна орієнтація молоді, яка включає в себе:

- створення спеціалізованих класів у гімназіях, ліцеях, школах з поглибленою професійно-технічною освітою за напрямом телекомунікації;

- розвивати співробітництво з Малою академією наук, залучати науковців та викладачів галузевих закладів для керівництва науковими роботами школярів та участі в студентських наукових конференціях;

- професійне навчання учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і гімназій у тісній взаємодії з вищим навчальним закладом або підприємствами галузі зв'язку з обов'язковим здобуттям робочої професії;

- створення гуртків за інтересами, комп'ютерних клубів з доступом до глобальної комп'ютерної мережі Інтернет на базі підприємств та установ електро- та поштового зв'язку переважно у сільській місцевості для залучення молоді до використання нових комп'ютерних технологій;

- довузівську підготовку у вищих навчальних закладах і на підприємствах галузі з метою визначення найбільш здібних працівників для подальшого навчання.

Післядипломна освіта є системою підвищення професійного рівня фахівців галузі, що забезпечує поглиблення, розширення й оновлення професійних знань (підвищення кваліфікації) та одержання нової кваліфікації або нової спеціальності на основі здобутого раніше рівня освітньої підготовки і набутого практичного досвіду (перепідготовка).

Післядипломна освіта здійснюється галузевими навчальними закладами на договірних засадах з підприємствами, установами і організаціями галузі та фізичними особами. Режим, форми та терміни навчання визначаються навчальним закладом, який здійснює навчальний процес, відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань освіти. Кількість фахівців і напрями перепідготовки потребують спеціальних досліджень та корегувань з урахуванням існуючої та перспективної потреби та кадрової політики підприємств галузі.

Розвиток післядипломної освіти та обов'язкове підвищення кваліфікації працівників галузі забезпечується шляхом:

- обов'язкового стажування та підвищенням кваліфікації фахівців галузі, керівних працівників, викладачів і фахівців ВНЗ на провідних підприємствах галузі, науково-навчальних центрах в Україні та за її межами. Оптимальна періодичність навчання складає від 1-2 років (інформаційні технології, сучасні телекомунікаційні технології) до 5 років (базові технології);

- передбачення цільового фінансування післядипломної освіти окремою статтею у кошторисах підприємств;

- забезпечення провідних галузевих навчальних закладів зразками нової техніки та документації;

- введення в ліцензійні угоди операторів зв'язку та інших підприємств галузі вимоги щодо підвищення кваліфікації фахівців у ВНЗ і стажування викладачів на підприємствах.

Для поширення спеціальних знань, залученню талановитої молоді доцільно розвивати співробітництво галузевих наукових та навчальних закладів з Науково-технічним товариством радіоелектроніки та зв'язку ім. О.С.Попова.

Підготовка науково-педагогічних кадрів покликана формувати наукову еліту галузі і є безперервним багатоступеневим навчанням, яке розпочинається з середніх курсів ВНЗ та складається з наступних етапів:

- підготовка магістрантів, починаючи з відбору найбільш обдарованих та схильних до науково-педагогічної праці студентів середніх курсів;

- підготовки здобувачів та наукових співробітників, які, працюючи на виробництві чи в наукових закладах, виявили схильність до наукової роботи. Необхідно створити умови для плідної участі здобувачів у науковій роботі ВНЗ або науково-дослідних інститутах;

- підготовка фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру.

Співпраця з академічними та галузевими науковими закладами є стратегічно важливим для розвитку системи підготовки та перепідготовки кадрів галузі. Створення двох базових регіональних науково-навчальних комплексів (м. Київ та м. Одеса), в яких об'єднати педагогічний потенціал вищих навчальних закладів і науковий потенціал галузевих науково-дослідних інститутів (наприклад, у м. Києві - КІЗ, УНДІЗ, Гіпрозв'язок; в м. Одесі - ОНАЗ, УНДІРТ, ОНДІЗ). Створення об'єднаних науково-технічних рад дозволить проводити скоординовану технічну політику розвитку галузі, націлити наукові дослідження на розв'язання нагальних потреб галузі, підприємств зв'язку та інформатизації. З розвитком виробництва засобів зв'язку та інформатизації доцільно буде включити в центри проектно-конструкторські заклади та базу дослідного виробництва. Це дозволить реалізувати на практиці головний принцип підготовки фахівців - навчання на основі досягнень науки.

Необхідно продовжити створення Відомчого навчально-науково-виробничого комплексу "Зв'язок" на базі Одеської національної академії зв'язку (ВННВК "Зв'язок").

При розробці принципів реструктуризації та приватизації національних операторів зв'язку необхідно передбачити захист інтересів галузевих навчальних та наукових закладів як бази для підготовки та перепідготовки кадрів.

Повинно стати нормою стажування науково-педагогічних працівників на провідних підприємствах зв'язку та інформатизації України та за кордоном, а фахівців підприємств - у науково-навчальних центрах.

Для розвитку підготовки науково-педагогічних кадрів доцільно розробити систему заохочення роботи молодих фахівців у вищих навчальних закладах, наприклад, шляхом надання позик на придбання житла на умовах подальшої роботи тощо.

Повноцінна інтеграція України у світовий інформаційний простір неможлива без інтеграції до світової системи навчання та оцінки кваліфікації фахівців. Міжнародна діяльність ВНЗ складається з участі у міжнародних асоціаціях, з творчих науково-технічних і навчально-методичних зв'язків із зарубіжними вищими навчальними закладами та організаціями, а також навчання іноземних студентів.

Широкий розвиток міжнародних зв'язків та інтеграція до світової системи навчання забезпечується:

- погодженням навчальних планів зі світовим и вимогами до професійного навчання. Створенням спільних навчальних програм з іноземними навчальними закладами, у першу чергу за програмою бізнес-навчання та, як наслідок, створення можливості отримання студентом двох дипломів - українського та іноземного. Це дасть можливість поступового вирішення питань про нострифікацію дипломів галузевих ВНЗ;

- широким використанням фахівців ВНЗ для роботи у міжнародних організаціях з проведення національної технічної політики, участі в конференціях і виставках. Розширенням участі ВНЗ у міжнародних науково-дослідних і науково-технічних проектах, проектах технічної допомоги;

- широкою пропагандою можливостей навчання іноземних громадян у ВНЗ. Укладанням довгострокових контрактів на навчання з іноземними операторами зв'язку;

- розвитком практики обміну студентами. Укладанням контрактів з довгострокової педагогічної та наукової роботи викладачів у зарубіжних країнах;

- використанням можливостей ВНЗ для проведення міжнародних конференцій, семінарів, виставок по актуальним проблемам інфокомунікацій, з залученням видатних вчених як України, так і зарубіжжя.

Плідна робота по підготовці фахівців освіти, галузевих науковців можлива лише за умови вдосконалення системи соціального захисту працівників освіти. Для цього необхідно:

- ширше використовувати можливості громадської організації "Зв'язківці України" для захисту інтересів працівників галузі на всіх рівнях;

- створити систему матеріального стимулювання викладачів, наукових співробітників, студентів у галузевих навчальних закладах за рахунок частки доходів галузевих підприємств;

- вирішувати житлові проблеми співробітників навчальних закладів з частковим фінансуванням будівництва житла, що дозволить заохочувати молодих талановитих випускників ВНЗ до викладацької та наукової роботи;

- розробити галузеву програму реконструкції навчального фонду та гуртожитків навчальних закладів;

- вдосконалити систему оздоровлення викладачів із залученням до цієї роботи профспілкові організації, надавати путівки до санаторіїв з частковою оплатою за рахунок профспілкових зборів та коштів навчальних закладів, ввести систему медичного страхування;

- розробити програму соціальної підтримки ветеранів, пенсіонерів та молоді.

Головними умовами реалізації положень Концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі зв'язку та сфери інформатизації є:

- удосконалення правового поля - розв'язання протиріч у діючих законах та постановах державних органів, надання більшої самостійності навчальним закладам;

- кардинальне покращання технічної бази навчальних закладів - надання сучасної техніки зв'язку та метрологічного обладнання, створення технопарків за участю галузевих ВНЗ;

- участь провідних операторів зв'язку у фінансування навчальних закладів - фінансування науково-дослідних робот в інтересах галузі, виділення цільової фінансової допомоги для покращання матеріального становища викладачів та студентів;

- розвиток практичної підготовки викладачів та студентів - розвиток системи стажування викладів у компаніях операторів та виробників обладнання, як в Україні, так і за кордоном;

- розширення міжнародних зв'язків навчальних закладів - участі в міжнародних науководослідних та інвестиційних проектах, обміну студентами та викладачами.

Початком реалізації Концепції слід вважати 1 вересня 2002 року.

Подальша реалізація положень Концепції здійснюється шляхом виконання комплексних планів розвитку навчальних закладів галузі, які розроблюють на підставі визначених у Концепції пріоритетів.

Реалізація вищезазначених заходів надасть можливість створити багатоступеневу систему підготовки фахівців за схемою "школа - довузівська підготовка - вищий навчальний заклад - післядипломна освіта". Фахівці, які будуть підготовлені за такою схемою, отримують:

- глибокі фундаментальні знання, вміння синтезувати та застосовувати їх в практичній діяльності;

- високий творчий потенціал, вміння широко та масштабно мислити;

- здатність сміло приймати новаторські рішення та втілювати їх у життя;

- сучасне економічне мислення, навички управлінської та організаторської роботи;

- уміння активно використовувати електронно-обчислювальну та спеціалізовану мікропроцесорну техніку для розв'язання задач галузі зв'язку та інформатизації;

- уміння створювати сучасні інформаційні системи, національне програмне забезпечення для них і вільне володіння існуючими системами;

- уміння прогнозувати подальший розвиток систем зв'язку регіону на основі наукових досягнень і світового досвіду;

- здатність та уміння в розробці, конструюванні та виробництві сучасних засобів телекомунікацій та інформаційних мереж.

Для контролю за поточним рівнем професійної підготовки фахівців галузі та оперативним коригуванням на базі науково-навчальних центрів, під керівництвом ДКЗІУ пропонується створити галузеві комісії, які повинні розглядали питання підготовки фахівців у галузевих ВНЗ, створення нових спеціальностей підготовки фахівців, доцільність та зміст підготовки фахівців для галузі в інших вищих навчальних закладах України.