Про затвердження форм державної статистичної звітності по комунальному господарству

2.13. Доходи від експлуатації (рядок 33) відображають загальну суму за надані усі види послуг (по основним та допоміжним видам діяльності), включаючи оплату із бюджету за вуличне прибирання та інші послуги, виконані за рахунок бюджету, а також послуги ремонтних майстерень стороннім організаціям, власному капітальному будівництву, капітальному та іншим ремонтам за рахунок організації.

Із загальної суми доходів виділяються доходи (рядок 34), які отримано від населення. В доходи від населення включаються суми, що надійшли від населення за вивіз побутового сміття та рідких відходів із будинків в особистій власності громадян.

2.14. По рядку 35 показуються витрати на усі види послуг по санітарному очищенню та механізованому прибиранню територій міст та селищ міського типу за звітний рік.

До них відносяться витрати: на вивіз сміття та рідких відходів, на прибирання вулиць, на вивіз іншого вантажу, на експлуатацію споруджень для знешкодження (звалищ, полів компостування та асенізації, сміттєсортувальних та зливних станцій), на послуги допоміжного характеру і т. д. Ці витрати складаються із витрат на матеріали, пальне, амортизацію, заробітну плату працівників, утримування споруджень для знешкодження відходів, механічне обслуговування та ремонт транспортних засобів та спецмеханізмів, а також витрати по обслуговуванню господарства та його управління.

2.15. Доходи та витрати підприємств (організацій) по санітарному очищенню та механізованому прибиранню населених пунктів відображаються у державній статистичній звітності по даних бухгалтерського обліку.

2.16. По рядку 36 показується чисельність усіх працівників, які знаходяться у списку цього підприємства на кінець звітного року, що зайняті по всіх видах діяльності на підприємствах (організаціях) механізованого прибирання населених пунктів, включаючи адміністративно-управлінський персонал. По рядку 37 виділяється чисельність водіїв.

2.17. У довідці необхідно перелічити усі міста та селища міського типу, що обслуговує спецавтотранспорт підприємства.

1.1. Державну статистичну звітність про постачання теплоенергії складають енергозбутові підприємства, ТЕЦ, ГЕС, ДРЕС, АЕС, підприємства теплових мереж, підприємства електротепломереж, підприємства, організації, установи всіх міністерств і відомств, які мають на балансі котельні та теплові мережі і безпосередньо забезпечують населення та комунально-побутові установи теплоенергією та гарячим водопостачанням.

1.2. Державна статистична звітність про роботу опалювальних котельних та теплових мереж подається органу державної статистики за місцем знаходження підприємства, організації, установи не пізніше 25 січня наступного за звітним роком.

1.3. Не подають звіт підприємства, які є лише виробниками тепла, але безпосередньо не забезпечують споживачів теплом, а також підприємства, які відпускають теплоенергію і гарячу воду тільки на виробничо-технологічні потреби підприємств та організацій.

1.4. За правильність складання звіту та своєчасність його подання несуть відповідальність керівник та головний бухгалтер підприємства.

2.1. Джерела теплопостачання, їх теплова потужність та кількість котлів.

2.1.1. По рядках 01 - 04 показують кількість котельних на кінець звітного року, у тому числі показують кількість котельних потужністю до 3 Гкал/годину (рядок 02), потужністю від 2 до 20 Гкал/годину (рядок 03) і від 20 до 100 Гкал/годину (рядок 04). Дані рядка 01 повинні дорівнювати сумі даних рядків 02 - 04 або більше за рахунок котельних потужністю від 100 і більше Гкал/годину.

2.2. По рядку 05 показують кількість котельних, які працюють на твердому паливі, по рядку 07 - на газоподібному паливі.

2.3. По рядку 08 показується сумарна теплова потужність котельних на кінець звітного року, яка визначається по сумі номінальних паспортних потужностей усіх встановлених в них котлів і показується в Гкал/годину, в тому числі показується теплова потужність котельних до 3 Гкал/годину (рядок 09), від 3 до 20 Гкал/годину (рядок 10) та від 20 до 100 Гкал/годину (рядок 11). Дані рядка 08 повинні дорівнювати сумі даних рядків 09 - 11 або більше за рахунок котельних потужністю від 100 і більше Гкал/годину. Якщо по якомусь з котлів невідома паспортна потужність, то допускається експериментальна оцінка по максимальній погодинній витраті води або (за винятком) по годинній витраті палива.

2.4. По рядку 12 показується загальна кількість котлів (енергоустановок), встановлених в усіх котельнях, які знаходяться на балансі підприємств (організацій) на кінець звітного року, незалежно від того, знаходяться вони у роботі, резерві, ремонті, очікуванні ремонта або простоюють по інших причинах.

3.1. Протяжність теплових та парових мереж розраховується по довжині траси каналу з вкладеними в ній двома трубопроводами (прямого і зворотного) без включення дворових мереж.

3.2. По рядку 13 показується вся протяжність теплових і парових мереж у двотрубному обчисленні на кінець звітного року, а по рядку 14 - лише та частка цих мереж, яка знаходиться у ветхому та аварійному стані.

4.1. Кількість виробленої теплоенергії показується по рядку 15, в тому числі у котельних з потужністю до 3 Гкал/годину (рядок 16), від 3 до 20 Гкал/годину (рядок 17), від 20 до 100 Гкал/годину (рядок 18) і визначається по кількості та теплоутриманню відпущеної пари та гарячої води: для пари - по параметрам, для гарячої води - по водолічильниках і термометрах. Дані рядка 15 повинні дорівнювати сумі даних рядків 16 - 18 або бути більше за рахунок котельних потужністю від 100 і більше Гкал/годину

4.2. Для окремих підприємств та організацій, які не мають вимірювальних приладів для систематичного визначення виробництва теплоенергії, при незначному споживанні останньої допускається, за винятком, визначення цього показника розрахунково - по витраті палива і середньому коефіцієнту корисної дії котельної. Середньозважений ККД котельної визначається на основі періодичних теплотехнічних випробувань.

Для визначення виробництва теплоенергії по відповідній витраті палива користуються приведеною нижче таблицею.

Маючи дані про витрату палива у котельній за звітний рік і знаючи ККД котельної, є можливість розрахунково визначити виробництво теплоенергії.

Так, наприклад, якщо котельня заводу, яка відпускає теплоенергію населенню і на комунально-побутові потреби, витратила за звітний рік 812 тонн донецького вугілля з калорійним еквівалентом 0,814 при ККД котельної брутто 72 %, то витрати умовного палива становлять 650 тонн (812 т х 0,814), так як при ККД котельної 72 % на виробництво одної Гкал буде потрібно, відповідно наведеної вище таблиці, 198,41 кг умовного палива, тоді кількість виробленої теплоенергії становить 3276 Гкал:

Після цього з отриманого об'єму вироблення теплоенергії виключається тепло, витрачене на особисті виробничі потреби котельної (парові насоси, парові форсунки, обдувки і т. п.).

Якщо облік теплоенергії ведеться у тоннах пари, то перерахунок кількості виробленої пари в Гкал проводиться на підставі теплоутримання виробленої пари, що відповідає її середньому тиску і температурі. Так, наприклад, якщо котельня виробляє насичену пару при середньому тиску 4 ата, то по довідниках такому тиску відповідає тепломісткість пари 635.9 Ккал/кг. При цьому необхідно врахувати температуру споживаної води. Так, наприклад, якщо температура споживаної води була 10 град.C, то кількість тепла, отриманого з одним кілограмом пари, становить: 653,9 - 10 = 643,9 Ккал/кг.

Припустимо, що котельня виробила за місяць 1500 тонн пари при вказаному вище середньому тиску 4 ата та температурі споживаної водії 10 град.C. Тоді кількість виробленого тепла становить 965, 850, 000, Ккал (1500 х 1000 (х 653,9 - 10)), або приблизно 966 гігакалорій.

Як виняток, коли відсутня можливість оцінки ККД котла, дозволяється для котлів малої потужності (менш як 0,1 Гкал/годину, приймати витрати умовного палива на відпуск однієї гігакалорії тепла в середньому рівним 222,2 кг (тобто вважаючи, що з однієї тонни умовного палива на таких котлах можна отримати 4,5 Гкал теплоенергії)).

Для переводу потужності водонагріваючих котлів, вимірюваної в МВт, в Гкал/годину належить користуватись співвідношенням:

По рядку 19 вказується теплова енергія, одержана (куплена) зі сторони за весь звітний період, яка визначається по даних рахунків постачальників тепла, пред'явлених для оплати на основі показників приладів (або розрахунково).

По рядку 21 відображається фактично спожите тепло за звітний період усіма категоріями абонентів, визначене на підставі даних вимірювальних приладів, а при їх відсутності - по нормах споживання, затверджених в установленому порядку. В загальну кількість відпущеної теплоенергії не входить тепло, витрачене на власні потреби котельної, яке відображається окремо по рядку 20.

Дані рядка 21 повинні дорівнювати сумі даних рядків 22 та 26. По рядку 22 показується кількість теплоенергії, відпущеної своїм споживачам.

Із загальної кількості тепла, відпущеного своїм споживачам, виділяється кількість теплової енергії, відпущеної:

1) населенню (коли вартість витраченого тепла оплачується населенням незалежно від форми оплати);

2) на комунально-побутові потреби, які включають в себе відпуск теплової енергії таким підприємствам, установам та організаціям: середнім закладам освіти; школам, школам-інтернатам, дитячим будинкам, гімназіям, ліцеям, колегіумам, професійно-технічним училищам, вищим закладам освіти; технікумам, коледжам, інститутам, консерваторіям, академіям, університетам; лікувальним (лікарням, поліклінікам, амбулаторіям, медпунктам, санаторіям, будинкам відпочинку і т.п.); спортивним (спортклубам, стадіонам і т.п.); торгівельним (магазинам, кіоскам і т.п.); видовищним (театрам, кіно, клубам і т.п.); підприємствам громадського харчування (ресторанам, буфетам, столовим, кафе і т.п.); дитячим дошкільним закладам освіти; дитячим яслам, дитячим садкам; будинкам для престарілих та інвалідів; комунальним (готелям, будинкам і гуртожиткам для приїжджих); робітничим і студентським гуртожиткам; військовим частинам; підприємствам служби побуту, які виконують невиробничі види побутових послуг населенню, а також на комунальні і культурно-побутові потреби всіх підприємств, установ і організацій;

3) на виробничо-технологічні потреби підприємств. По рядку 26 показуються кількість теплоенергії, відпущеної іншим підприємствам (перепродавцям). По рядку 27 показуються всі втрати теплової енергії, які мали місце в звітному періоді. Загальна кількість втрат теплової енергії визначається як різниця між кількістю тепла, поданого в мережу (включаючи кількість виробленого тепла і придбаного зі сторони з відрахуванням тепла і придбаного зі сторони з відрахуванням тепла, витраченого на власні виробничі потреби котельних) і кількістю тепла, спожитого всіма споживачами (абонентами).

Вартість основних фондів виробничо-експлуатаційного призначення показується по рядку 28 - у гривнях.

По рядку 29 показуються всі доходи за відпущену теплову енергію, а по рядку 30 - в тому числі від населення.

Всі експлуатаційні витрати по виробництву теплової енергії за рік показуються по рядку 31 і складаються із:

- матеріальних витрат (рядок 32)

- з них на теплову енергію, одержану зі сторони (рядок 33)

- оплати нематеріальних послуг (рядок 34)

- оплати праці (рядок 35)

- відрахувань на соціальні заходи (рядок 36)

- амортизаційних відрахувань (рядок 37)

- витрати на капітальний ремонт (рядок 38)

- інших витрат (рядок 39)

Чисельність працівників основної діяльності на кінець звітного року показується по рядку 40.

Витрати умовного палива по нормі і фактично на виробництво теплової енергії визначаються по даним журналу витрат палива у натуральному виразі і в умовному паливі, приведеному по його теплотворній здатності.

Перерахунок натурального палива в умовне (7000 Ккал/кг), як правило, повинен проводитись підприємством на підставі періодичного визначення теплоти згорання палива у лабораторіях (особистих або сторонніх - по замовленню), обладнаних відповідними приладами, і при обов'язковому виконанні вимог державних стандартів по відбору і аналізу проб.

При відсутності можливості безпосереднього лабораторного визначення теплоти згорання палива допускається визначення її розрахунковим шляхом згідно даних лабораторного аналізу елементарного складу палива або аналізу на зольність і вологість з застосуванням загальновизнаних розрахункових формул і таблиць теплотворної здатності пальної маси. Так, при наявності даних про найменшу теплотворну здатність пальної маси, зольності і вологості робочого палива найменшу теплотворну здатність натурального палива Qрн визначається по формулі:

де Ap - зольність робочого палива в %; Wp - вологість робочого палива в %; Qн - найменша теплотворна здатність пальної маси, Ккал/кг.

Всі види натурального палива перераховуються в умовне, як правило, по їх фактичним калорійним еквівалентам, що визначається як відношення найменшої теплотворної здатності робочого палива даного виду до теплотворної здатності 1 кг умовного палива, тобто 7000 Ккал/кг.

Калорійний еквівалент (К) визначається по формулі:

де Qрн - найменша теплотворна здатність натурального палива в Ккал/кг.

Перерахунок натурального палива в умовне визначається шляхом множення кількості натурального палива на відповідний калорійний еквівалент.

Приклад. За рік витрачена така кількість різного палива, перерахунок якої в умовне приведено у таблиці:

На підставі цих розрахунків визначається витрата умовного палива, яка у даному прикладі складає 1505,7 т.

По рядку 41 показується витрата палива (у перерахунку на умовне) за нормою, затвердженою в установленому порядку, в цілому по підприємству, а по рядку 42 - фактична витрата палива.