Для науково-технічного обґрунтування впровадження цифрового телерадіомовлення протягом липня-грудня 2006 року Національна рада за окремою бюджетною програмою із застосуванням тендерних процедур організувала проведення та виконання таких науково-дослідних робіт:
- розроблення та обґрунтування поетапного переходу від аналогового до цифрового мовлення на принципах синхронних мереж розповсюдження програм;
- розроблення технічних принципів реалізації цифрового мовлення в Україні у вигляді синхронних мереж розповсюдження програм;
- розробка проектів впровадження першого етапу цифрового мовлення у Київській, Луганській, Закарпатській областях та Автономній республіці Крим;
- створення та встановлення програмного забезпечення автоматизованого моніторингу цифрового мовлення.
30 листопада 2006 року розпорядженням N 592-р Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення, в якій, однак, не було враховано більшість із пропозицій Національної ради. Цим самим розпорядженням протягом чотирьох місяців Мінтрансзв'язку доручено розробити і подати Державну програму впровадження цифрового телерадіомовлення.
Обсяги ліцензійного збору в 2006 році та фінансово-економічна діяльність Національної ради
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.1995 N 392 "Про розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення" та на підставі прийнятих Національною радою рішень про визначення переможцями конкурсу на мовлення та видачу ліцензій телерадіоорганізаціям на ефірне, проводове, кабельне та супутникове мовлення та відповідно до "Положення про порядок розрахунку та сплати телерадіоорганізаціями грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензії (дубліката ліцензії), за внесення змін до ліцензії на мовлення" за 2006 рік було прораховано плату за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на телерадіомовлення на основі 510 рішень на загальну суму 11785,4 тис.грн. Фактично до Державного бюджету надійшли кошти у сумі 11919,9 тис.грн. (з урахуванням сплачених у 2006 році рахунків за 2005 рік), що порівняно з 2005 роком більше в 2,7 раза.
Діаграма 1
Динаміка надходження плати за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на телерадіомовлення за 2006 рік (щоквартально)
Таблиця 12
Динаміка надходження коштів до Державного бюджету за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на телерадіомовлення протягом 1995-2006 років
Сума ліцензійних зборів у 2006 році порівняно з минулим роком значно збільшилася, але не досягла рівня 2004 року (найбільшого з часу існування Національної ради). Слід зважити, однак, що у 2004 році до Державного бюджету було перераховано позапланові кошти ліцензійного збору (15301,1 тис.грн. при визначеному завданні 8840,0 тис.грн.) у зв'язку з видачею декільком ТРО ліцензій на виконання рішень Господарського суду в позаконкурсний спосіб, що не передбачено законодавством.
Зростання обсягу ліцензійного збору в 2006 році порівняно з минулим роком пояснюється закінченням терміну дії ліцензій на мовлення у 49 телерадіоорганізацій. За результатами розгляду заяв цих телерадіоорганізацій Національною радою прийнято рішення про продовження терміну дії ліцензій та перераховано ліцензійний збір у сумі 7312,7 тис.грн., у тому числі від "ТРК "Студія "1+1" - 5938,9 тис.грн.
У 2006 році внесені зміни до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", якими передбачено, що розповсюдження телерадіопрограм та передач у багатоканальній телемережі здійснюється за умови отримання ліцензій провайдера програмної послуги. Рішенням Національної ради затверджено графік видачі ліцензій провайдера програмної послуги через переоформлення ліцензій на право користування каналами мовлення в кабельних телемережах з вересня 2006 року.
Таблиця 13
Структура грошових надходжень у 2006 році за видами мовлення
Кількість проведених розрахунків за видачу, продовження та переоформлення ліцензій у 2006 році порівняно з минулим роком збільшилося на 27,1 відсотків, але майже третя частина їх кількості по ефірному мовленню (111 рахунків) виписувалася на внесення незначних змін до чинних ліцензій (переоформлення), що також вплинуло на загальний обсяг ліцензійного збору.
Діаграма 2
Динаміка кількості проведених розрахунків розміру плати за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на мовлення та провайдера програмної послуги за 2001-2006 рр.
На виконання норм, визначених статтею 31 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Національною радою була розроблена нова Методика розрахунку розмірів ліцензійного збору за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги.
При розробці Методики застосовано принципи нарахування ліцензійного збору залежно від ресурсного потенціалу мережі мовлення, потужності радіоелектронних засобів мовлення та з урахуванням особливостей кожного способу розповсюдження програм, методу модуляції (аналоговий, цифровий) та способу доступу до інформації (відкритий, кодований тощо).
Протягом року проект цього нормативно-правового акту перебував на доопрацюванні та погодженні в Міністерстві фінансів України. Запровадження методики дозволить здійснювати ліцензування мовлення відповідно до вимог чинного законодавства України, надавати телерадіоорганізаціям рівні умови в частині сплати ліцензійного збору залежно від особливостей їх діяльності, збільшити надходження до Державного бюджету України.
Виконуючи чинне у 2006 році "Положення про порядок розрахунку та сплати телерадіоорганізаціями грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензії (дубліката ліцензії), за внесення змін до ліцензії", Національна рада не тільки розраховувала розмір ліцензійного збору, а й контролювала терміни сплати його телерадіоорганізаціями до Державного бюджету України.
Відповідно до вимог Законів України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та "Про телебачення і радіомовлення" щодо здійснення контролю за виконанням ліцензійних умов, протягом року проводився аналіз фінансово-господарської діяльності ТРО, що мають ліцензії Національної ради на мовлення. Результати аналізу засвідчили, що провідні загальнонаціональні телерадіоорганізації України є фінансово спроможними. Простежується тенденція до збільшення кількості прибуткових суб'єктів телерадіомовлення. Зокрема, залишається фінансово-стабільною діяльність операторів і провайдерів багатоканального мовлення та радіокомпаній, що працюють у FM-діапазоні.
Водночас економічні можливості місцевих ТРО залишаються дуже обмеженими. Особливо це стосується до комунальних ТРО, фінансування яких обмежується можливостями місцевих бюджетів, а власна комерційна діяльність не покриває всіх витрат. При цьому матеріально-технічна база більшості регіональних ТРО є застарілою, зношення обладнання сягає від 60 до 90 відсотків. Така ж ситуація характерна і для обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК).
Видатки Національної ради з Державного бюджету України на 2006 рік
Діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення фінансується з Державного бюджету України. При цьому на 2006 рік Національною радою було передбачено видатки за окремими бюджетними програмами на:
КПКВК 6441010 "Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення". Загальний фонд становить 15395,0 тис.грн., з них видатки споживання - 13633,0 тис.грн та видатки розвитку - 1762,0 тис.грн.
КПКВК 6441020 "Впровадження першого етапу цифрового телерадіомовлення". Загальний фонд видатків - 10000,0 тис.грн., у тому числі на видатки розвитку - 10000,0 тис.грн.
КПКВК 6441030 "Розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж". Загальний фонд видатків передбачено в розмірі 500,0 тис.грн., в тому числі на видатки розвитку - 500,0 тис.грн.
Видатки споживання за програмою "Керівництво та управління за здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення" спрямовувалися на забезпечення діяльності та виконання наглядових повноважень та регуляторних функцій Національної ради та її апарату, передбачених Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
Видатки розвитку спрямовувалися на:
- придбання устаткування для автоматичної обробки інформації, копіювальної техніки, аудіо- та відеотехніки для створення належних умов роботи працівників апарату, в тому числі регіональних секретаріатів (829,0 тис.грн.);
- створення програмного забезпечення паспортизації регіональних ТРО (91,0 тис.грн.);
- розробку програмного забезпечення для створення інтегрованих баз даних ліцензування та державної реєстрації ТРО у відповідності з вимогами Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з метою уніфікації системи обліку телерадіоорганізацій (89,0 тис.грн.);
- розробку програмного забезпечення комплексу телерадіомоніторингу та для багатоканального автоматичного аналізу змісту телепрограм "Аналітик-НР" та спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизованого контролю якості приймання і запису телепрограм (99,5 тис.грн.);
- створення інформаційної системи для проведення засідань Національної ради (система "Етер") (23,8 тис.грн.);
- розробку модуля системи документообігу "Робоче місце працівника апарату Національної ради", призначеного для інформаційного забезпечення працівниками апарату виконання розпоряджень керівництва, впровадження електронного архіву документів та автоматичного контролю виконання (29,9 тис.грн.);
- розробку програмного продукту для забезпечення офісної роботи працівників Національної ради (26,7 тис.грн.);
- розробку програмного продукту для забезпечення роботи серверу та локальної мережі адмінбудинку Національної ради (29,0 тис.грн.);
- придбання офісних меблів для забезпечення належних умов роботи працівників Національної ради (64,4 тис.грн.).
У процесі розбудови моніторингового центру встановлено спеціалізоване обладнання та проведена модернізація існуючого на загальну суму 518,7 тис.грн. На сьогодні можливості моніторингового комплексу обмежуються архівацією лише 8 телевізійних каналів. Другий етап передбачає створення комплексу 16-канального моніторингу, відеозахвату і архівації програм ефірного та кабельного телебачення систем Secam/Pal. Новий комплекс буде виконувати функції прийому та запису до 16 каналів ефірного (кабельного телебачення) в автоматичному режимі, 4 каналів супутникового телебачення. Він дозволить зберігати інформацію на серверах і проводити її оперативний моніторинг. Крім того, буде створено комплекс 8-канального моніторингу супутникових і цифрових кабельних телерадіоканалів стандартів DVB-S і DVB-C, комплекс регіонального моніторингу ефірних та кабельних телеканалів і FM-мовлення, операторський комплекс для розшифровки і аналізу телерадіопрограм.
У моніторинговому центрі введено в дію комплекс багатоканального автоматичного контролю і аналізу телерадіопрограм. В основу його роботи покладено використання спеціального програмного забезпечення, на розробку якого витрачено 79,9 тис.грн. за бюджетною програмою "Впровадження першого етапу цифрового телерадіомовлення". Програмне забезпечення автоматизованого моніторингу цифрового мовлення призначене для прийому цифрових телепрограм, запису, зберігання, моніторингу та аналізу змісту програм телебачення з метою планового та оперативного контролю відповідності змісту телерадіопрограм вимогам законодавства України.
Крім того, за цією бюджетною програмою спрямовані кошти на розробку трьох науково-дослідних робіт:
- розроблення технічних принципів реалізації цифрового мовлення в Україні у вигляді синхронних мереж розповсюдження програм, яка призначена для вирішення питань щодо побудови мережі цифрового телерадіомовлення в Україні. В результаті її реалізації були розроблені принципи планування частотних присвоєнь, переходу цифрового наземного телебачення DVB-T в III діапазоні на телевізійний растр 7 МГц та інші принципи, які необхідно реалізовувати в процесі впровадження в Україні цифрової наземної радіомовної служби у смугах частот III, IV, V діапазонів (174-230 та 470-862 МГц). Вартість виконаної роботи - 298,0 тис.грн.;
- розроблення та обґрунтування поетапного переходу від аналогового до цифрового мовлення на принципах синхронних мереж розповсюдження програм за результатами якої розраховані параметри електромагнітної сумісності РЕЗ у зонах частотних присвоєнь з урахуванням існуючих антенно-щоглових систем, визначене необхідне покриття в зонах присвоєнь з урахуванням демографічних, економічних та інших факторів та необхідна кількість додаткових антенно-щоглових систем для реалізації синхронних одночастотних мереж та економічне обґрунтування їх вартості, розроблені сценарії перетворення частотних присвоєнь у присвоєння для реалізації з урахуванням правових підстав та часових параметрів ліцензування в смугах частот 174-230 та 470-862 МГц та пріоритетності зон присвоєнь. На виконання цієї роботи витрачено 297,0 тис.грн.;
- розробка проектів впровадження першого етапу цифрового мовлення у Київській, Луганській, Закарпатській областях та Автономній Республіці Крим, під час якої здійснені розрахунки зон упевненого прийому цифрових сигналів та орієнтовні висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів цифрового ефірного мовлення, надані пропозиції щодо технічної реалізації на перехідному етапі паралельного існування аналогового та цифрового мовлення, відпрацьовані варіанти розповсюдження за допомогою цифрової ефірної мережі максимальної кількості телевізійних програм стандартної якості, програм для мобільних приймальних пристроїв та інші варіанти подальшої модернізації мережі за допомогою впровадження новітніх технологічних рішень. Кошторисна вартість роботи - 297,6 тис.грн.
Передбачалося також спрямувати кошти в сумі 8,9 млн.грн. на придбання обладнання для впровадження першого етапу цифрового мовлення в Україні та проведення ще двох науково-дослідних робіт (розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів цифрового мовлення та розробка 2-системної моделі вітчизняного перетворювача сигналів цифрового мовлення). Але у зв'язку з призупиненням проведення тендеру з впровадження першого етапу розвитку цифрового телерадіомовлення в Україні до прийняття цільової Державної програми ці кошти повернені до Державного бюджету України.
3. Загальні питання забезпечення виконання наглядових повноважень Національної ради
Організація моніторингу ТРО
Одним із основних інструментів Національної ради у виконанні її наглядових повноважень згідно зі ст. 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" є моніторинг телерадіопрограм. Моніторинг здійснюється шляхом перегляду телепрограм (прослуховування радіопередач), які розповсюджуються телерадіоорганізаціями. Моніторинг є першим етапом перевірок телерадіоорганізацій, який дає матеріал для висновків щодо дотримання ТРО умов ліцензій та виконання норм чинного законодавства.
Національна рада запровадила проведення системного моніторингу радіоорганізацій та телеорганізацій. Його метою є здійснення нагляду за дотриманням вимог, визначених чинними нормативно-правовими актами у сфері телерадіомовлення та в галузях, пов'язаних із цією сферою (Закон України "Про рекламу", Закон України "Про захист суспільної моралі", виборче законодавство тощо). Це дало змогу отримувати й аналізувати і загальні тенденції функціонування та розвитку сфери телерадіомовлення в Україні, і зрізи мовлення окремих телерадіоорганізацій.
Вперше подібний моніторинг проведено в серпні-вересні 2005 року, а принципи його організації використані при підготовці нової Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, яка була погоджена з громадськістю і затверджена Національною радою 23 листопада 2005 року.
Упродовж 2006 року здійснено 8 комплексних моніторингів загальнонаціональних телерадіоорганізацій з метою контролю дотримання ними положень чинного законодавства України. Особлива увага зверталася на дотримання законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про рекламу", "Про кінематографію" та виконання умов Меморандуму між телекомпаніями та Національною радою.
Організація і статистика перевірок телерадіоорганізацій
Нагляд за дотриманням вітчизняного законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та умов, зазначених у ліцензіях телерадіоорганізацій на право мовлення, визначений Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", є однією з головних функцій Національної ради. Національною радою розроблено Інструкцію про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, яка була попередньо погоджена з ТРО. Перевірки дотримання телерадіоорганізаціями норм чинного законодавства здійснюються шляхом аналізу не лише ефірної, а й організаційно-правової діяльності телерадіоорганізацій.
Підставами для планових перевірок є закінчення визначеного ст. 36 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" терміну дії ліцензій телерадіоорганізацій (для ефірного мовлення та багатопрограмного мовлення в багатоканальних телемережах - 7 років, для супутникового, проводового, кабельного мовлення - 10 років) та завершення року мовлення телерадіоорганізації з дня видачі ліцензії.
Підставами для позапланових перевірок є звернення громадян, органів державної влади, дані моніторингу Національної ради або інформація представників Національної ради в областях (регіонах) про ознаки порушень законодавства.
Протягом 2006 року Національна рада перевірила 266 телерадіоорганізацій. Серед них 182 телерадіоорганізації, які відпрацювали перший повний календарний рік після отримання ліцензії, та телерадіоорганізації, термін дії ліцензії яких закінчується.
Підставою для перевірок 84 телерадіоорганізацій були скарги громадян, звернення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
У 2006 році Національна рада зафіксувала ознаки порушень чинного законодавства та умов ліцензій у роботі 59 телерадіоорганізацій.
Результати перевірок засвідчили, що найтиповішими ознаками порушень стали:
- недотримання умов ліцензії у частині мови ведення передач (11 телерадіоорганізацій);
- недостатні обсяги програм власного або вітчизняного виробництва (30 телерадіоорганізацій);
- недотримання умов ліцензій щодо виконання окремих пунктів програмної концепції (48 телерадіоорганізацій);
- недотримання норм рекламного законодавства (15 телерадіоорганізацій);
- невідповідність кількості переліку телеканалів, що ретранслюються в кабельних мережах, умовам ліцензії, відсутність угод на право розповсюдження програм (9 телерадіоорганізацій).
4. Дотримання телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та умов ліцензій
Протягом 2006 року на засіданнях Національної ради розглянуто 136 питань про результати перевірок телерадіоорганізацій України. Протягом 2006 року 56 телерадіоорганізаціям Національна рада оголосила попередження та до двох телерадіоорганізацій вжито найсуворішу санкцію, визначену Законом України "Про телебачення і радіомовлення", - подано до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення.
Структура порушень законодавства ефірними мовниками у 2006 році становить:
- законодавство про захист суспільної моралі - 2%;
- сітка мовлення - 4%;
- норми Закону України "Про рекламу" - 10%;
- норми Закону України "Про вибори народних депутатів України" - 22%;
- недотримання умов ліцензій у частині "програмна концепція мовлення" - 38%;
- комплексні порушення - 18%;
- недотримання умов ліцензій у частині "мова" - 6%.
Порушення ліцензійних умов і умов ліцензій провайдерами програмної послуги у 2006 році:
- недотримання умов ліцензій у частині "перелік програм, які заявлені для трансляції (ретрансляції) у кабельній мережі" - 87%;
- перешкоджання законній діяльності Національної ради - 13%.
Національною радою постійно вживаються заходи щодо збільшення обсягу державної мови в ефірі телерадіоорганізацій. Так, на початку 2006 року мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних та регіональних телеканалів дорівнювала приблизно 30% від загального обсягу мовлення телекомпаній, а станом на вересень частка мовлення державною мовою становила 55-98% від загального мовлення.
Для аналізу стану дотримання радіокомпаніями вимог мовного законодавства протягом року було проведено чотири комплексні моніторинги та моніторинги місцевих радіокомпаній.
У переважній більшості дотримуються вимог ст. 9, 10 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" радіоорганізації західних областей. Тим часом окремі керівники радіоорганізацій намагаються обійти закон і "обрамити" ту чи іншу музичну годину декількома словами ведучого (ді-джея) державною мовою, а решту часу наповнити іноземним пісенним продуктом. Так працює, наприклад, тернопільська FM- станція "Радіо ТОН", мотивуючи це "необхідністю виживати в ринкових умовах".
Є приклади і прямо протилежні: у Тернополі FM-радіостанція "УХ-радіо" у своїх програмах використовує виключно україномовні пісні, і Національна рада рекомендує іншим компаніям працювати в тому ж напрямі.
Іншою є картина у східних регіонах держави. Середній обсяг мовлення українською мовою в ефірі радіокомпаній Донецької області становить 30-35%, хоча й тут простежується тенденція щодо збільшення відсотку використання в ефірі державної мови.
Активно використовували в ефірі державну мову протягом цього року такі телекомпанії: ТОВ "ТРК "ЕРА", ТОВ "ТРК "НБМ" та ТОВ "ТРК "Експрес Інформ" ("5 канал"), ВАТ "Телеканал "Тоніс", ЗАТ "Телеодин", НТКУ.
У радіоефірі на початку року частка мовлення державною мовою дорівнювала 34-53%, у серпні-вересні використання української мови сягало 68-97% від загального обсягу мовлення. Так, в ефірі телерадіокомпаній ТОВ "ТРК "Пілот-Україна", ТОВ "ТРО "Русское Радио" - Україна" державна мова в загальному обсязі мовлення є домінуюче.
Обсяг мовлення державною мовою максимально наближений до стовідсоткового в ефірі таких радіокомпаній: ТОВ "ТРК "НБМ" ("Радіо 5"), ЗАТ "СТУДІЯ "Європа Плюс Україна", ТОВ "ТРК "Радіо-Ера", ЗАТ "ТРК "Люкс", ДП "ТРО "Довіра".
Національною радою проводився також аналіз мовлення ТРО під час виборів. На початку 2006 року перевірялася діяльність телерадіоорганізацій України щодо дотримання ними Закону України "Про вибори народних депутатів". На засіданнях Національної ради було розглянуто питання про 16 телерадіоорганізацій, діяльність яких мала ознаки порушення Закону України "Про вибори народних депутатів".
Тривала співпраця Національної ради з громадськими організаціями й державними установами (Асоціація батьків України, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі, Міністерство культури України) щодо контролю за дотриманням телерадіоорганізаціями норм Закону України "Про захист суспільної моралі" та інших нормативних документів, які стосуються захисту етичних норм українського суспільства. Протягом року Національною радою здійснювався контроль за виконанням норм законодавства про захист неповнолітніх і зменшення на телеекранах кількості передач і кінофільмів з елементами насильства, приниження людської гідності. Понад те, Національною радою внесено доповнення до Додатку рішення Національної ради N 781 від 18.06.2003 року та прийнято рішення N 369 від 11.05.06 р. "Про внесення доповнень до Додатка рішення Національної ради N 781 від 18.06.2003 р. "Про запровадження візуальних позначок класифікації відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані".
Серед практичних результатів діяльності в цьому напрямі - ухвалення рішення Національної ради від 08.02.2006 р. N 99 "Про порушення вимог Експертної комісії при Міністерстві культури і мистецтв України щодо трансляції програми "Вікна" з Дмитром Нагієвим" ЗАТ "ТК "TET", м. Київ", оголосила попередження ЗАТ "Телекомпанія "TET", м.Київ і зобов'язала негайно припинити трансляцію програми "Вікна" з Дмитром Нагієвим" або перенести показ програми на нічний час між 00 год. 00 хв. та 06 год. 00 хв., рішенням N 100 від 08.02.2006 р. "Про трансляцію в ефірі ЗАТ "ТК "TET", м. Київ, телешоу "ДОМ-2", рекомендувала ЗАТ "Телекомпанія "TET", м. Київ, призупинити трансляцію телешоу "ДОМ-2" до отримання відповідних експертних висновків".
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кінематографію" документом, який визначає умови розповсюдження і демонстрування фільмів на території України є державне прокатне посвідчення, яке видається Міністерством культури та туризму України. Національною радою встановлені факти демонстрування фільмів з порушенням порядку та умов демонстрування відповідно до умов прокатного посвідчення.
Загалом, основні ознаки порушення щодо кінопоказу, що фіксувалися впродовж 2006 року моніторингами програмного наповнення загальнонаціональних та регіональних телеканалів, можна поділити на дві групи:
- невідповідність часу фактичного показу тому часові, який зазначений у державному прокатному посвідченні на право розповсюдження і демонстрування фільмів;
- невідповідність позначок обмеження глядацької аудиторії під час демонстрування фільмів обмеженням, зазначеним у прокатних посвідченнях.
5. Дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки вітчизняного продукту у програмах (передачах)
Однією з головних особливостей програмного наповнення вітчизняних телеканалів є високий відсоток використання кінопродукції.
У квітні 2006 року Національна рада здійснила моніторинг загальнонаціональних телеканалів на предмет нагляду за виконанням ними вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення", "Про кінематографію" та інших норм чинного законодавства щодо регулювання порядку розповсюдження та демонстрування фільмів в Україні. Моніторингу підлягали телеканали, які у своєму програмному наповненні використовують кінотелевізійну продукцію: "Перший Національний", "Студія "1+1", "Інтер", ICTV, TET, НТН, ТРК "Україна", "Тоніс", "Новий канал" та "СТБ". Зафіксовано трансляцію 64 телевізійних серіалів, 88 документальних, мультиплікаційних фільмів та серіалів, 102 художніх фільми. Загальний обсяг кінотелепродукції за тиждень моніторингу становив 37025 хвилин, тобто 36,7% всього загального обсягу мовлення всіх зазначених телеканалів за тиждень.
Статтею 14 Закону України "Про кінематографію" передбачено, що всі іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку мають бути дубльовані, субтитровані чи озвучені державною мовою або мовами національних меншин. Пункт 3 статті 10 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачає також, що коли мова оригіналу (або дублювання) фільму та/чи іншої програми (передачі) не є українською, такі фільми та/чи програми (передачі) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою.
Виконуючи законодавство, Національна рада здійснила низку заходів щодо зазначених вимог. Внаслідок активних дій протягом року відсоток використання української мови під час демонстрування кіно- та телепродукції на загальнонаціональних телеканалах був таким:
- оригінальне озвучення українською мовою - 2%;
- озвучення українською мовою іноземних фільмів - 51%;
- титрування іноземних фільмів українською мовою без озвучення - 24%;
- озвучення російською мовою - 23%.
З набранням чинності з 1 березня 2006 року нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національною радою аналізується і стимулюється наявність у радіоефірі пісенного матеріалу українських авторів та виконавців. Для порівняння: на початку 2006 року частка вітчизняних музичних творів в ефірі мережевих радіостанцій у середньому становила 7-10%, у серпні - в середньому зафіксовано 25-35%. ТОВ "ТРК "Ера", ТРК "Золоті ворота", ЗАТ "Наше радіо", ТОВ "ТРК "Дивосвіт", ТОВ "ТРК "НБМ", НРКУ ("Промінь"), ТОВ "ТРК "Пілот-Україна" є лідерами щодо максимального використання музичних творів вітчизняних авторів та виконавців, оскільки обсяг використання таких творів у них - у межах 65,1%.
Загалом обсяг національного продукту для телебачення в середньому по країні становить 75%.
Серед місцевих компаній, в ефірі яких під час перевірок було зафіксовано найнижчі показники, - НТРК "Ірта", м. Луганськ; Чернівецька асоціація комерційної інформації ТК "ТВА", м. Чернівці; ТОВ "Телестудія "Астра ТБ", м. Гірник. Найвищі показники зафіксовано у ТРК "Алекс ТВ", м. Запоріжжя; Одеської ОДТРК.
Таким чином, у використанні телерадіоорганізаціями національного продукту спостерігаються стійкі позитивні тенденції. Окрім фактів, наведених вище, у радіомовленні тепер практично відсутня практика ретрансляції програм іноземних радіостанцій. Наші слухачі мають можливість чути в ефірі позивні "Радіо "Шансон", "Авторадіо", "Європа Плюс Україна", "Русское радио" - Україна", "Хіт-ФМ" тощо, але передачі цих радіостанцій програмуються в Україні, ведуться державною мовою. Аналіз отриманих у результаті системних моніторингів даних засвідчив, що необхідна для радіомовлення якісна вітчизняна музична продукція нині існує і може успішно використовуватися у комерційній діяльності радіостанцій. Національна рада започаткувала створення національного музичного архіву, що дозволить програмним директорам радіостанцій отримувати повнішу та оперативнішу інформацію про наявність різножанрових музичних творів вітчизняних виконавців.
6. Дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування
У питаннях контролю за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування Національна рада тісно співпрацює зі спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - Держспоживстандартом та його територіальними органами. Як передбачено статтею 26 Закону України "Про рекламу", Національна рада, після опрацювання інформації про порушення телерадіоорганізаціями рекламного законодавства в частині, що стосується її повноважень, регулярно передає Держспоживстандарту інформацію про ознаки порушень, стосовно захисту прав споживачів.
Протягом 2006 року до Національної ради надійшло 411 звернень громадян. Здебільшого ці звернення стосувалися практики рекламної діяльності, яка передбачена законодавством. Це і переривання фільмів, і приєднання до рекламних блоків анонсів, які збільшують внутрішньофільмові паузи, спонсорство торгових марок під якими випускається алкогольна продукція тощо. На всі факти порушень законодавства про рекламу, на які вказували громадяни, Національна рада невідкладно реагувала.
Аналіз динаміки розвитку рекламного ринку загальнонаціональних та регіональних ТРО в попередні роки свідчить, що головними порушеннями в діяльності телерадіоорганізацій у цій сфері були перевищення часу мовлення, відведеного на рекламу, мова реклами та рекламування алкогольних напоїв.
У 2006 році загальна картина змінилася. Після внесення змін до Закону України "Про рекламу" ринок почав пристосовуватися до нових умов роботи і запропонував нові рекламні технології, які не мають регламентаційних норм у вітчизняному законодавстві (наприклад, телемагазини, рекламні акції "product placement" тощо).
Моніторинги засвідчують, що головною тенденцією рекламного ринку у сфері телерадіомовлення України є нині зміщення акцентів зі звичайної реклами на спонсорську.
Національною радою спільно з іншими державними установами України (Кабінет Міністрів України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Держспоживстандарт України, МЗС України, Міністерство зв'язку та транспорту України, Міністерство фінансів України) створено робочу групу з опрацювання нормативно-правової бази з питань трансляції/ретрансляції реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій, що транслюються/ретранслюються на територію України. Засідання робочої групи відбуваються за участю дистриб'юторів та представників іноземних супутникових каналів мовлення на території України.
7. Дотримання вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу в статутних фондах телерадіоорганізацій та вимог до установчих і статутних документів телерадіоорганізацій
Заснування телерадіоорганізацій згідно з п. 2 ст.12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" іноземними фізичними та юридичними особами в Україні заборонено. При цьому участь іноземних фізичних та юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій України визначається п. 3 тієї самої статті. Іноземні фізичні та юридичні особи не мають права брати участь у заснуванні телерадіоорганізацій, але можуть при цьому ставати їх співвласниками.
Національною радою за звітний період не зафіксовано порушень вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо участі іноземних фізичних та юридичних осіб у заснуванні телерадіоорганізацій.
Станом на 1 січня 2007 року в Україні зареєстровано 21 телерадіоорганізацію, співвласниками яких є іноземні особи. Перелік цих телерадіоорганізацій наведено в таблиці 14.
Таблиця 14
Перелік ТРО з іноземними інвестиціями
8. Засновники (власники) телерадіоорганізацій, оцінка стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку
Дані про засновників усіх телерадіоорганізацій України містяться у Державному реєстрі телерадіоорганізацій України.
Національна рада постійно аналізує стан і місцевих, і загальнонаціонального телерадіоінформаційних ринків. Результати аналізу місцевого телемовлення засвідчують тенденції його неухильного скорочення і збільшення мережевого за рахунок переходу місцевих телерадіоорганізацій у режим ретрансляції програм загальнонаціональних і регіональних телекомпаній. В Україні станом на 1 грудня ліцензії на місцеве телевізійне мовлення видано 116 організаціям, але лише 46 з них здійснюють самостійне мовлення.
Національною радою розробляються комплексні заходи щодо захисту місцевого мовлення, що передбачають:
1) відмову від ліцензійного принципу "один канал - один мовник", яка дасть можливість місцевим телеканалам отримувати окремі відрізки часу в ефірі потужніших телекомпаній;
2) вжиття заходів щодо поступового припинення розміщення реклами, що поширюється на окремі регіони, в ефірі загальнонаціональних мовників;
3) поступове зупинення ретрансляції програм загальнонаціональних і регіональних мовників місцевими телерадіоорганізаціями.
Національна рада розуміє складність реалізації таких заходів, тому планує проводити їх з урахуванням інтересів усіх суб'єктів телерадіомовлення.
Національна рада постійно контролює дотримання телерадіоорганізаціями встановлених чинним законодавством антимонопольних обмежень (ст. 8 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"). Оскільки такий контроль здійснюється на стадії ліцензування та внесення змін до ліцензій, чинне законодавство наділило Національну раду усіма механізмами для того, щоб не допустити порушення телерадіоорганізаціями визначених законодавством антимонопольних обмежень. За звітний період Національною радою не зафіксовано порушення телерадіоорганізаціями антимонопольного законодавства.