Про стан та перспективи виконання цільових програм наукових досліджень відділень НАН України

Заслухавши та обговоривши виступи академіків-секретарів відділень НАН України про стан та перспективи виконання цільових програм наукових досліджень відділень НАН України, Президія Національної академії наук України відзначає, що зазначені програми сприяли більш ефективній реалізації пріоритетного напряму "Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук", затвердженого Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки". Протягом 2002-2006 років внаслідок виконання цих програм отримано вагомі фундаментальні та прикладні результати.

Зокрема, за програмою "Математичне моделювання фізичних і механічних процесів у сильно неоднорідних середовищах" створена теорія глобальної стійкості розв'язків функціонально-диференціальних, стохастичних та імпульсних систем. Розроблена концепція застосування штучних нейронних мереж для реалізації багатосіткових паралельних методів при дослідженні фізичних процесів у неоднорідних середовищах довільної форми. Досліджено вплив неоднорідності вугілля на процеси перерозподілу напружень в околі виробки при підземному видобуванні корисних копалин на великих глибинах.

За програмою "Наукові основи створення інтелектуальних інформаційних систем" створено нові математичні моделі опису основних процесів, що характерні для природно багатокомпонентних грунтових середовищ, спеціалізовані методи для розв'язування оптимізаційних задач знаходження структур надійних мереж. Розроблено теорію збурення інверсних та проекційних операторів, нові фундаментальні засади оптимізації нелінійного синтезу нейрофункціональних обчислювальних середовищ. Створена теорія оптимального керування багатокомпонентними стохастичними системами, які функціонують на скінченому графі. Запропоновано новий математичний апарат для теоретичного аналізу ефективності методів моделювання складних процесів за статистичними даними в умовах неповноти і невизначеності інформації.

За програмою "Розробка сучасних проблем механіки матеріалів і машин" встановлено нові закономірності деформування елементів конструкцій сучасної техніки при статичних і динамічних навантаженнях та в задачах стійкості з врахуванням структури матеріалу, впливу різноманітних фізико-механічних полів, взаємодії з середовищем. Розроблено сучасні методи прогнозування міцності зразків нової техніки, методи визначення технічного стану, залишкового ресурсу та безпеки експлуатації конструкцій енергетичних і транспортних машин в теплоенергетиці, атомній енергетиці, на трубопровідному та залізничному транспорті. Виявлено нові закономірності формування та руйнування масиву гірських порід при відпрацюванні вугільних пластів. Розроблено наукові основи створення нових технологій продуктивного й безпечного видобування вугілля високонавантаженими лавами, методи розрахунку й оптимізації параметрів гірничо-металургійних машин нового технічного рівня для процесів переробки мінеральної сировини. Встановлено нові фізичні закономірності, пов'язані із розповсюдженням збурень у багатофазних суцільних середовищах з урахуванням ефектів теплообміну, в'язкості та пружно-рідинної взаємодії.

За програмою "Фізичні та астрофізичні дослідження фундаментальних проблем будови та властивостей матерії на макро- та мікроскопічному рівнях" вивчені нерівноважні процеси та самоорганізація в адсорбованих плівках, передбачено новий цілочисельний ефект Холла, який спостережений в багатьох лабораторіях світу, досліджено нестаціонарні процеси на Сонці та глобальну геодинаміку, запропонована нова технологія для комірок пам'яті для квантових комп'ютерів, проведено дослідження взаємодії повільних електронів з атомами, результати якого мають застосування у фізиці плазми та астрофізиці. Розроблені нові рідкокристалічні та композиційні матеріали з унікальними властивостями, фотоприймачі ІЧ-діапазону, методика локації грозових розрядів та магнітних бур.

За програмою "Наукові основи нарощування мінерально-сировинної бази України" окреслені наукові прогнози відносно нових напрямів пошуково-розвідувальних робіт на різні види мінеральної сировини, нові сучасні методики пошуку вуглеводнів, твердих, рідкісних та корисних копалин, а також науково обґрунтована доцільність дорозвідки та дорозробки родовищ корисних копалин, що експлуатуються. Розроблено мінералогічні, геохімічні, петрологічні критерії діагностики порід та комплексів, перспективні на рідкісноземельне та цирконієве зруденіння та виділено перспективні площі для пошуків родовищ рідкісних металів. Створено та апробовано на практиці нові комп'ютерні (інтерактивні) методики вирішення завдань пошуку корисних копалин, контролю екологічного стану довкілля, оцінювання стану рослинного покриву, прогнозування врожайності сільськогосподарських культур тощо. Вивчені особливості утилізації метану в окиснювальних і відновних умовах морського середовища та складові його бюджету в Чорному морі. Обґрунтовано розміщення нафтогазоносних провінцій з позицій палеоокеанографії.

За програмою "Фундаментальні проблеми створення матеріалів з наперед заданими властивостями, методів їх з'єднання і обробки" досліджено та створено нові конструкційні матеріали - високоміцні низьколеговані сталі, сплави титану, алюмінію, леговані чавуни, інструментальні та функціональні матеріали, методи їх з'єднання, діагностики та обробки. Створено нові ефективні технології вироблення чавуну, сталей, кольорових металів та сплавів, керамічних матеріалів, технологій зварювання і паяння, одержання виливків складної конструкції залізовуглецевих і кольорових сплавів, нові методи інженерії поверхонь матеріалів. Розроблено нові засоби визначення залишкових напружень у зварних конструкціях. Вивчені процеси деградації структури та властивостей зварних з'єднань високоміцних сталей внаслідок водневого окрихчення. Виконано цикл досліджень з математичного і фізичного моделювання матеріалів, процесів, технологій, інструментів та конструкцій. Розроблені методи синтезу тонких плівок фулериту для створення фоточутливих сенсорних та інших елементів приладів. Одержані анодні матеріали з нанопорошків для твердофазних паливних комірок. Розроблено воденьакумулюючі матеріали на основі сплавів магнію, титану та рідкісноземельних металів і дешеві металогідридні електроди. Одержано нові керамічні композиційні матеріали на основі нітридів алюмінію з широким діапазоном електропровідності, теплопровідності та діелектричної проникності. Досліджено формування комплексних дефектів як центрів світіння в сполуках селеніду цинку. Розроблено технології одержання детекторів для різних типів випромінювань: рентгенівського, ультрафіолетового, заряджених частинок.

За програмою "Наукові основи сучасних енергоефективних технологій генерування та перетворення сонячної та теплової енергії" досліджено теплофізичні та термодинамічні основи принципу дискретно-імпульсного введення енергії та вперше розроблено уніфіковані математичні моделі динаміки полідисперсних систем у стаціонарному та нестаціонарному закипаючих адіабатичних потоках. Розроблено алгоритми, програми розрахунку на ЕОМ та проведено чисельний аналіз аеропружних коливань лопаткових апаратів з урахуванням розладу власних частот коливань. Досліджено вплив розладу лопаткового вінця за рахунок розкиду власних частот та масового коефіцієнта на аеропружну поведінку лопаткового вінця.

За програмою "Фундаментальні основи створення нових речовин і матеріалів та фізико-хімічні принципи управління хімічними реакціями"вперше показано, що варіювання природи розчинника дозволяє цілеспрямовано змінювати процес самоскладання нанокомпозитів типу напівпровідниковий спряжений полімер/мезопориста неорганічна матриця, контролювати кількість інкорпорованого полімеру і конформацію його ланцюгів всередині матриці завдяки ефекту пам'яті про початкову конформацію полімеру у вихідному розчині. Синтезовано наноструктурні оксиди титану, титано-кремнезем, цирконій- та залізо- титани, чутливі до УФ- та видимого світла, у вигляді плівок і порошків.

За програмою "Фізіолого-біохімічні та молекулярно-генетичні основи функціонування живих систем і розробка принципів керування ними" при ідентифікації пухлино-асоційованих антигенів для новітніх імунохімічних методів діагностики та лікування раку із застосуванням SEREX-технології ідентифіковано понад 60 пухлино-асоційованих антигенів раку кишечника, меланоми молочної та щитоподібної залоз, що будуть використані для створення сучасних протипухлинних вакцин методами генної інженерії та специфічних протипухлинних антитіл. Розроблено методики для генної діагностики деяких спадкових захворювань, спадкової схильності до розвитку масових патологій та генетично обумовлених форм чоловічого і жіночого безпліддя. На основі дріжджів створено продуценти ферментів та гетерологічних білків біоаналітичного та медичного призначення.

За програмою "Генетична та клітинна інженерія як основа "зеленої революції" в рослинництві" розроблено системний підхід до підвищення врожайності сільськогосподарських культур та покращення їх властивостей шляхом використання новітніх біотехнологій, а також розширення видів як кормових, лікарських, так і квіткових рослин. Шляхом мутаційної селекції створено низку високопродуктивних сильних за якістю зерна сортів озимої пшениці. З використанням методів генетичної трансформації створено лінії кормових та технічних культур, стійких до ряду гербіцидів та бактеріальних захворювань. Отримано нові штами азотфіксуючих бактерій для підвищення врожайності бобових культур. Розроблено методи ефективної транзієнтної експресії генів з метою отримання ліній, які здатні нагромаджувати великі кількості рекомбінантного білка, зокрема фармацевтичних протеїнів. Створено системи генетичної трансформації пластома. Дослідження флори України уможливило винайдення нових видів рослин - носіїв генів стійкості до засолення та інших несприятливих чинників, розширило можливості збереження біорізноманіття. Вперше в світі розроблено методи тривалого зберігання в стані ангідробіозу й реактивації морських мікроводоростей зі збереженням їх генетичних і фізіолого-біохімічних характеристик.

За програмою "Стратегія та моделі довгострокового економічного розвитку" вперше у вітчизняній економічній науці вироблено цілісну стратегію інноваційного розвитку в комплексі економіко-стратегічних та економіко-інноваційних аспектів. Здійснено комплексний аналіз можливостей модернізації національного господарства у контексті глобалізації й інтеграційних процесів та класифікацію факторів, що впливають на економічні явища і процеси. Визначені й обґрунтовані можливості структурної модернізації економіки України та її регіонів. Розроблені теоретико-методологічні засади формування та розвитку системи соціально-трудових відносин у контексті формування світового ринку праці. Розроблена методологія і науково обґрунтовані методи комплексної оцінки природно-ресурсного потенціалу України, еколого-економічної оптимізації його використання.

За програмою "Суспільно-політичні та соціокультурні трансформації українського суспільства: історичні передумови, тенденції і прогнози" досліджено широкий спектр соціальних, політико-правових, етнокультурних, світоглядних, релігійних проблем, зокрема, роль і значення історичних традицій у житті сучасної України, піднесення політичної культури, формування громадянського суспільства, історія та перспективи розвитку взаємовигідних відносин України з зарубіжними країнами, проблеми піднесення ролі гуманітарних чинників у суспільному розвитку, збереження і актуалізація історико-культурного, духовного надбання українського народу. Видано узагальнюючі комплексні наукові праці, прогнози та обґрунтовані пропозиції щодо забезпечення стабілізації українського суспільства, подолання у ньому політичного протистояння, нейтралізації джерел міжетнічних, міжконфесійних та міжрегіональних конфліктів.

За програмою "Література, мова і культура українського народу в світовому контексті: комплексні дослідження" розроблені проблеми розвитку літератури, мови, мистецтва та традиційно-побутової культури, комп'ютерної лінгвістики. Вивчено європейський дискурс в українській літературній традиції. Сформовано і упорядковано український діалектний фонофонд. Досліджено історичні та сучасні етнокультурні процеси в Україні. Підготовлено фундаментальні праці "Етнічна та етнокультурна історія України" (т. 1), "Проблеми охорони та дослідження української етнографічної спадщини". Результати напрацювань узагальнено у двох книгах 4-го тому "Історії української культури", другій та третій книгах фундаментальної етнографічної праці "Українці". Розроблено теоретико-методологічні та системотехнічні аспекти створення нового покоління україномовних словників, їх електронних версій та інших засобів комп'ютерного опрацювання природної мови.

Президія НАН України відзначає, що цільові програми наукових досліджень відділень НАН України останніми роками стали помітною складовою відомчого замовлення на проведення фундаментальних досліджень. Щороку за цими програмами наукові установи відділень виконували понад 320 тем наукових досліджень, що становило близько 15% тематики, яка фінансувалася за бюджетною програмою "Фундаментальні дослідження наукових установ НАН України". Загальний обсяг фінансування програм за весь період їх виконання - 391,55 млн.грн. Результати досліджень за програмами опубліковано в авторитетних вітчизняних та закордонних фахових виданнях, доповідались на численних міжнародних конференціях, симпозіумах, лягли в основу наукових доповідей, доповідних записок, методичних матеріалів щодо вирішення актуальних загальнодержавних проблем та були направлені до Кабінету Міністрів України, Секретаріату (Адміністрації) Президента України, Верховної Ради України, інших органів виконавчої та законодавчої влади всіх рівнів.

Разом з тим аналіз стану виконання цільових програм наукових досліджень відділень НАН України виявив певні недоліки. Зокрема, не забезпечено концентрацію досліджень у рамках програм на дійсно пріоритетних напрямах фундаментальних досліджень, що проявляється в надто широкій тематиці та надмірній кількості проектів цих програм. Відсутня належна комплексність досліджень, практично немає проектів, які виконуються декількома установами відділення. Потребують удосконалення конкурсні засади у відборі проектів за програмами. Більшою мірою треба залучати до виконання проектів за програмами молодих науковців.

Враховуючи досвід реалізації цільових програм наукових досліджень відділень НАН України, керуючись пропозиціями Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України та положеннями Указу Президента України від 11.07.06 N 606 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року "Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України", Президія Національної академії наук України

1. Взяти до відома інформацію академіків-секретарів відділень НАН України про стан виконання цільових програм наукових досліджень відділень НАН України у 2002-2006 роках.

2. Вважати доцільним продовження практики формування цільових програм наукових досліджень відділень НАН України з урахуванням пропозицій відділень щодо орієнтовного переліку зазначених програм, виконання яких передбачається розпочати з 2007 року (додаток 1).

3. Затвердити Положення про порядок формування цільових програм наукових досліджень відділень НАН України (додаток 2).

4. Відділенням НАН України:

4.1 Відповідно до Положення про порядок формування цільових програм наукових досліджень відділень НАН України до 15.09.06 винести на затвердження Президії НАН України проекти нових цільових програм наукових досліджень, виконання яких передбачається розпочати з 2007 року, їх концепції та обсяги фінансування.

Врахувати при цьому необхідність:

- концентрації ресурсів на найбільш пріоритетних і актуальних напрямах фундаментальних досліджень;

- розвитку цілеспрямованих фундаментальних досліджень, спрямованих на прискорення технологічного розвитку України;

- забезпечення комплексності і міждисциплінарності досліджень;

- залучення до виконання програм молодих вчених.

4.2. До 01.10.06 на основі результатів, отриманих в рамках цільових програм наукових досліджень відділень НАН України, подати до Президії НАН України пропозиції щодо додаткового започаткування нових цільових програм прикладних досліджень та науково-технічних проектів.

5. Провести конкурс проектів за новими цільовими програми наукових досліджень відділень НАН України до 15 листопада 2006 року. Відділенням НАН України забезпечити високий науковий рівень експертизи, якісний відбір проектів, залучення до цієї роботи наукових рад, комісій та комітетів НАН України.

6. Головам секцій НАН України разом з відповідними науковими радами підготувати для розгляду у жовтні-листопаді поточного року на засіданнях Президії НАН України підсумки виконання комплексних фундаментальних та прикладних програм наукових досліджень та пропозиції щодо нових програм.

7. Науково-організаційному відділу Президії НАН України:

- разом з Фінансово-економічним відділом Президії НАН України передбачити в бюджетному запиті на 2007 та наступні роки кошти для фінансування завдань нових цільових програм наукових досліджень відділень НАН України;

- спільно з відділеннями НАН України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації найбільш важливих результатів виконання цільових програм наукових досліджень відділень НАН України.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на голів секцій НАН України

"Сучасні методи дослідження математичних моделей в задачах природознавства та суспільних наук";

"Теоретичні основи розробки сучасних комп'ютерних технологій";

"Розробка пріоритетних напрямів фундаментальних проблем механіки суцільного середовища та механіки машин в інтересах національної економіки";

"Фундаментальні властивості фізичних систем мікро- і макросвіту";

"Корисні копалини України та перспективи нарощування їх запасів";

"Моніторинг навколишнього середовища і безпеки України";

України:

"Фундаментальні проблеми створення матеріалів з наперед заданими властивостями, методів їх з'єднання і обробки";

України:

"Наукові основи створення нових і підвищення ефективності використання традиційних джерел енергії";

"Фундаментальні проблеми в фізиці елементарних частинок, ядерній фізиці та ядерній енергетиці";

"Розробка стратегії розвитку пріоритетних напрямів в хімії";

"Фундаментальні основи геноміки та протеоміки";

"Збереження біорізноманіття та його відтворення на основі біомаркерів, геноміки та біотехнологій";

"Україна XXI століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку";

"Культурно-цивілізаційний діалог XXI ст.: проблеми інтеграції України у світове співтовариство";

"Мова, культура і гуманітарна наука в Україні: розвиток та дослідження в контексті сучасних глобалізаційних процесів";

"Літературний процес та етнокультурні реалії в умовах суспільних трансформацій початку XXI століття";

"Теорія,методологія та системологія мовних процесів".

1. Це положення встановлює порядок формування цільових програм наукових досліджень відділень НАН України, що фінансуються за рахунок коштів, які виділяються НАН України із загального фонду Державного бюджету України.

Метою цільових програм наукових досліджень відділень НАН України (далі - програми) є забезпечення адресної підтримки пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень з актуальних проблем відповідних наукових галузей, що здійснюються установами відділень НАН України. Програми є відомчим замовленням НАН України, яке здійснюється відповідно до Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України, затвердженого постановою Президії НАН України від 28.01.05 N 24.

2. Рішення про формування програм приймає Президія НАН України.

3. Відділення НАН України:

- здійснюють загальне керівництво і контроль за формуванням завдань програм, їх реалізацією, цільовим використанням бюджетних коштів, забезпеченням координації досліджень;

- організовують роботу з формування програм;

- залучають до формування та реалізації програм наукові ради, комітети та комісії НАН України, що діють при відділеннях;

- визначають на основі аналізу стану та світових тенденцій розвитку відповідного наукового напряму та характеристик проблеми назву цільової програми, її концепцію, яка відображає основні цілі та кінцеві результати, наявні умови і можливі шляхи вирішення проблеми.

4. Розроблення проекту програми, її формування за результатами конкурсного відбору поданих установами наукових проектів, експертизу проектів, наукове керівництво, координацію робіт установ-виконавців здійснює Бюро відділення НАН України, яке у разі необхідності створює для цього наукову раду програми. У цьому випадку наукова рада є розробником та органом управління програми, вона визначає стратегію формування і реалізації програми, вирішує принципові питання ресурсного забезпечення завдань програми, розглядає стан і результати їх виконання. Склад наукової ради програми, положення про неї затверджується рішенням Бюро відділення НАН України.

5. Президія НАН України після розгляду відділенням НАН України затверджує назву, терміни виконання, орієнтовні обсяги бюджетного фінансування, керівника та концепцію програми. В концепції програми висвітлюється стан наукової проблематики, вказується, який науковий доробок передбачається створити, умови, необхідні для прискореного розвитку обраних напрямів досліджень, та які можливості відкривають результати цих досліджень.

Відділення НАН України оголошує конкурс наукових проектів і у встановлений Президією НАН України термін здійснює відбір наукових проектів та їх комплексну експертизу.

6. Програми формуються і виконуються на основі наукових проектів. Науковий проект подається на експертизу у формі запиту на відкриття теми наукових досліджень за відомчою тематикою. Загальні вимоги щодо відбору, затвердження наукових проектів, їх реєстрації та обліку, поточного контролю за виконанням, оцінювання отриманих результатів і приймання завершених робіт за проектами реалізуються відповідно до Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України.

7. Відділення НАН України на підставі результатів експертизи наукових проектів уточнює структуру програми, визначає основні завдання, етапи виконання, очікуваний результат та затверджує склад основних завдань програми з визначенням відповідних базових установ, переліку наукових проектів, їх виконавців та співвиконавців, наукових керівників, фінансового забезпечення.

8. Наукові проекти, що увійшли до складу затвердженої програми, включаються в установленому порядку до тематичних планів досліджень відповідних наукових установ та враховуються у бюджетних пропозиціях при формуванні бюджетного запиту НАН України на черговий фінансовий рік.

9. У ході виконання програми вона може доповнюватися новими проектами, з неї можуть вилучатися проекти, продовження робіт за якими визнано недоцільним. У програму можуть вноситись також інші зміни та доповнення, спрямовані на досягнення поставлених цілей. Рішення про зміни та доповнення до програми за поданням наукової ради, керівника програми приймає відділення НАН України.

10. Фінансове забезпечення виконання програм здійснюється відповідно до обсягів видатків, затверджених НАН України відповідним законом про Державний бюджет України. Вартість науково-дослідних робіт, що виконуються в рамках наукових проектів, визначається щорічно відділенням НАН України (науковою радою програми) відповідно до затверджених НАН України обсягів фінансування і запланованого при затвердженні програми фінансового забезпечення наукових проектів.

11. Відділення НАН України щороку звітує перед Президією НАН України про виконання програми з включенням найважливіших результатів у Звіт про діяльність НАН України за відповідний рік.