Про затвердження нової редакції Порядку розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комітетом ядерного регулювання України, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 10.07.2002 N 83

9.3. Облік нормативно-правових актів кожної галузі регулювання ядерної та радіаційної безпеки ведеться в окремих журналах обліку, де зазначаються наступні інформаційні дані стосовно кожного акта: найменування акта, класифікаційне позначення акта, дата та номер розпорядчого документа, яким затверджений акт, дата та номер державної реєстрації акта, реєстраційний код акта у Єдиному державному реєстрі, орган, який видав акт, наявність грифу обмеження доступу до документа. Місце нормативно-правового акта в журналі обліку визначається реєстраційним номером. При записах допускаються загальноприйняті скорочення.

9.4. Примірники нормативно-правових актів, зазначені у п. 8.8.10 цього Порядку, є контрольними та повинні містити повні тексти з усіма додатками.

До кожної папки, де розміщуються нормативно-правові акти, складається опис актів, які в них містяться. В них зазначаються найменування актів та дати їх прийняття.

9.5. У випадку внесення змін або скасування чинного нормативного акта Юридичне управління робить відповідні відмітки у обліковому журналі (у разі скасування акта відповідні записи в обліковому журналі перекреслюються по діагоналі).

Після скасування нормативно-правових актів їх примірники не вилучаються з папок, оскільки вони можуть бути використані у нормотворчій діяльності.

Завершені журнали обліку зберігаються в Юридичному управлінні.

9.6. Протягом року Юридичне управління забезпечує внесення змін в перелік чинних нормативно-правових актів у сфері регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що знаходяться в сфері компетенції Держатомрегулювання. Цей перелік розміщується на веб-сайті Держатомрегулювання.

10.1. Перевірка чинних нормативно-правових актів здійснюється з метою забезпечення їх відповідності законодавству України, вимогам інших чинних нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, сучасному розвитку науки і техніки, а також їх відповідності рекомендаціям МАГАТЕ, вимогам законодавства ЄС.

10.2. Перевірку нормативно-правових актів здійснюють один раз на п'ять років, якщо в пояснювальній записці до документа не встановлено інше.

10.3. Перевірка нормативно-правових актів здійснюється у плановому порядку Юридичним управлінням або структурним підрозділом, в сфері компетенції якого знаходиться об'єкт регулювання цього акта.

10.4. За результатами перевірки готується звіт про перевірку, в якому надаються пропозиції щодо:

доцільності подальшого застосування нормативно-правового акта;

перегляд з відповідним включенням до планів робіт;

скасування нормативно-правового акта.

Форму звіту з перевірки нормативно-правового акта надано у Додатку 12 (форма Додатка 12 додається).

10.5. Перегляд нормативно-правових актів Держатомрегулювання здійснюється у плановому порядку при виникненні таких підстав:

а) обґрунтованих висновків за результатами його перевірки щодо:

- невідповідності законодавству України;

- невідповідності (протиріччя, дублювання та інші недоліки) чинним нормативно-правовим актам Держатомрегулювання або нормативно-правовим актам інших центральних органів виконавчої влади, що є обов'язковими для Держатомрегулювання або для юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється дія цього нормативного акта;

б) досвіду, що отримано Держатомрегулюванням від здійснення дозвільної діяльності, зворотного зв'язку від ліцензіатів, а також подій та аварій, що мають бути враховані у цьому нормативно-правовому акті;

в) змін у сфері компетенції, відповідальності, організації та процедур функціонування Держатомрегулювання;

г) наявності неврегульованих питань на законодавчому рівні, що відносяться до сфери дії цього нормативно-правового акта та повинні у ньому вирішуватися;

д) потреби в удосконаленні нормативно-правових актів шляхом вилучення непрактичних, помилкових, недіючих та інших неадекватних положень;

е) відсутності урахування сучасних досягнень науки і техніки, в тому числі у сфері забезпечення безпеки, рекомендацій міжнародних організацій.

Перегляд регуляторних актів здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта не пізніше наступного робочого дня з дня його оприлюднення передається до спеціально уповноваженого органу.

10.6. Під час перегляду нормативно-правового акта розробляють новий документ замість чинного. При цьому переглянутий документ скасовують у встановленому порядку, а в новому вказують (на зворотному боці титульного аркуша), замість якого документа він розроблений.

10.7. Зміни до нормативно-правового акта вносяться при зміні, виключенні або внесенні нових вимог, а також при продовженні, обмежені або скасуванні обмеження терміну дії документа.

10.8. Внесення змін до нормативно-правових актів здійснюється у порядку, встановленому для розроблення та видання цих актів.

10.9. Кожній зміні, яку вносять до нормативно-правового акта, присвоюють порядковий номер і визначають дату введення зміни в дію.

10.10. Спостереження за всіма змінами, які вносяться до нормативно-правових актів, їх облік та своєчасне внесення в документи та картотеку фонду нормативних документів у сфері ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання здійснюється Славутицькою філією ДНТЦ ЯРВ, на яку відповідно до наказу від 31.01.2003 N 18, покладені функції фондоутримувача вищезазначеного фонду.

10.11. Підставою для скасування наказу Держатомрегулювання про затвердження нормативно-правового акта можуть бути:

а) відмова, за будь-якої причини, у державній реєстрації нормативно-правового акта, що підлягає обов'язковій державній реєстрації;

б) введення в дію нового нормативно-правового акта на заміну старого;

в) обґрунтований висновок щодо невідповідності нормативно-правового акта законодавству України за результатами його перевірки;

г) інші підстави відповідно до законодавства України.

Скасування нормативного акта здійснюється шляхом видання відповідного наказу.

10.12. Структурний підрозділ, який забезпечує підготовку регуляторних актів, що знаходяться у сфері його компетенції, стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснює базове, повторне та періодичне відстеження його результативності відповідно до статті 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та відповідно до Методики відстеження результативності регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року N 308. Звіти про відстеження результативності прийнятих Держатомрегулюванням регуляторних актів надаються до Юридичного управління для оприлюднення шляхом розміщення на веб-сайті Держатомрегулювання.

11.1. Затверджені нормативно-правові акти направляються в СФ ДНТЦ ЯРБ для їх тиражування, а також реєстрації та зберігання у фонді нормативних документів у сфері ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання (далі - фонд).

Структурний підрозділ, відповідальний за виконання роботи, при направленні на тиражування введеного в дію нормативно-правового акта подає такі документи:

а) копію наказу про затвердження нормативно-правового акта (паперову та на дискеті);

б) паперову копію тексту нормативно-правового акта українською та російською мовами;

в) електронну копію тексту нормативно-правового акта українською та російською мовами (на дискеті).

Після реєстрації нормативно-правового акта у фонді його паперові копії залишаються в СФ ДНТЦ ЯРБ, а копії з магнітного носія заносяться у базу даних нормативно-правових актів Держатомрегулювання.

11.2. При опублікуванні та тиражуванні зареєстрованого нормативно-правового акта обов'язковим є посилання на номер і дату державної реєстрації.

11.3. Після тиражування нормативно-правового акта СФ ДНТЦ ЯРБ надсилає до Держатомрегулювання екземпляри, що йому належать. Ці екземпляри надходять у структурний підрозділ, відповідальний за виконання роботи, для розсилки відповідно до наказу (причому 2 примірника надаються в УПКР для науково-технічного архіву).

12.1. Одним з шляхів удосконалення нормативно-правової бази України у сфері використання ядерної енергії є застосування відповідних міжнародних документів. Напрямок державної політики щодо гармонізації національних законодавчих актів, норм, правил та стандартів, а також процедур оцінювання відповідності з європейськими документами передбачено статтями 51 та 56 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством та їх державами-членами від 14 червня 1994 року. Шляхи та темпи реалізації окремих пріоритетів, обумовлених ходом проведення економічних реформ та спрямованих на досягнення критеріїв, що випливають із цілей союзу держав, встановлені у Програмі інтеграції України до Європейського Союзу, схваленої Указом Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072/2000. Пріоритетні положення цієї Програми реалізуються шляхом виконання заходів, що затверджуються розпорядженнями Кабінету Міністрів України щорічно. Зазначені заходи, які відносяться до компетенції Держатомрегулювання, впроваджуються шляхом включення до відповідних планів роботи Держатомрегулювання.

Україна є країною - членом МАГАТЕ та відповідно до Програми технічного співробітництва з МАГАТЕ отримує допомогу, зокрема стосовно створення системи нормативно-правового регулювання в сфері використання ядерної енергії, ядерної та радіаційної безпеки, гармонізованої з загально визнаними міжнародними вимогами в цій сфері. Однією з форм цієї допомоги є забезпечення України з боку МАГАТЕ проектами стандартів з безпеки та прийнятими стандартами, які мають рекомендаційний характер щодо їх використання країнами-членами. Стандарти МАГАТЕ з безпеки являють собою розвинену нормативну базу, яка відображає сучасні підходи до забезпечення безпеки і відповідні вимоги, та охоплює усі сфери використання ядерної енергії у мирних цілях. Тому застосування стандартів МАГАТЕ з безпеки, а також актів вторинного законодавства Європейського Союзу (директив, регламентів, рішень, рекомендацій або висновків тощо у сфері використання ядерної енергії, ядерної та радіаційної безпеки) для удосконалення національної системи нормативно-правового регулювання є найбільш ефективним, з точки зору економії, ресурсів і часу. Але такий підхід потребує розумного співвідношення застосування міжнародних документів та технічних стандартів країни походження певних проектів, установок та обладнання, які використовуються або плануються до використання в Україні.

12.2. Основними термінами щодо застосування міжнародних документів є:

міжнародні документи - стандарти МАГАТЕ з безпеки, акти вторинного законодавства Європейського Союзу (директиви, регламенти, рішення, рекомендації або висновки тощо у сфері використання ядерної енергії, ядерної та радіаційної безпеки);

застосування/імплементація (міжнародного документа) - будь-яке використання міжнародного документа з метою регулювання безпеки у певній сфері використання ядерної енергії в Україні. Міжнародний документ може бути застосований шляхом прямого застосування, прийняття (з редакційними змінами та технічними відхиленнями), трансформації;

пряме застосування - видання національного нормативно-правового акта, ідентичного міжнародному документу;

прийняття (з редакційними змінами та технічними відхиленнями) - видання національного нормативно-правового акта на основі відповідного міжнародного документа, із зазначенням будь-яких відхилень від міжнародного документа;

трансформація - видання гармонізованого національного нормативно-правового акта на основі відповідного міжнародного документа шляхом його суттєвого перероблення;

редакційна зміна - будь-яка дозволена зміна, що не змінює змісту міжнародного документа;

технічне відхилення / виправлення - будь-яка розбіжність між технічним змістом (структурою документа, його побудовою, викладенням та оформленням) міжнародного документа і відповідного національного, яка не порушує його еквівалентності;

структура документа - порядок розташування пунктів, підпунктів, параграфів, таблиць, рисунків, додатків;

ідентичний нормативно-правовий акт - національний нормативно-правовий акт, який є ідентичним за змістом і формою подання відповідному міжнародному документу;

гармонізовані (еквівалентні) документи - документи (міжнародні документи та національні нормативно-правові акти), які забезпечують загальне однозначне розуміння вимог безпеки;

модифікований нормативно-правовий акт - національний нормативно-правовий акт, який має технічні відхилення від відповідного міжнародного документа.

12.3. Порядок застосування міжнародних документів в Україні має забезпечувати:

однозначну та легку простежуваність впровадження в національні нормативно-правові акти положень відповідних міжнародних документів;

надання можливості в обґрунтованих випадках внесення змін та технічних відхилень у національні нормативно-правові акти порівняно з впроваджувальними міжнародними документами;

чітку ідентифікацію будь-яких розбіжностей між національним і впроваджувальним міжнародним документом;

мінімізацію кількості та важливості розбіжностей.

12.4. До методів застосування міжнародних документів відносяться:

пряме застосування;

прийняття (з редакційними змінами та технічними відхиленнями);

перероблення (розроблення на основі міжнародного документа гармонізованого національного нормативно-правового акта).

12.5. У разі використання методу прямого застосування Держатомрегулювання після здійснення зазначених у п. 12.8 підготовчих процедур видає у встановленому порядку нормативно-правовий акт, ідентичний міжнародному документу. У вступі або у додатку до цього акта надається пояснення щодо його ідентичності певному міжнародному документу, а також відповідна інформація чи інструкції щодо його застосування.

12.6. У разі використання методу прийняття (з редакційними змінами та технічними відхиленнями) міжнародний документ видається після здійснення зазначених у п. 12.8 підготовчих процедур як модифікований національний нормативно-правовий акт. За потреби технічні відхилення та їх причини можуть бути наведені у додатку до акту. Цей метод має перевагу в тому, що використовується повний текст міжнародного документа і є можливість внести дозволені редакційні зміни та/чи технічні поправки, які не порушують еквівалентності з відповідним міжнародним документом.

12.7. У разі трансформації міжнародного документа на його основі готується національний нормативно-правовий акт, який може містити значні відхилення від міжнародного документа, але обов'язковою умовою є його гармонізація. Хоча перероблення і є діючим методом прийняття міжнародних документів можливість пропустити важливі відхилення, які можуть бути замасковані змінами у викладі положень чи вживанні слів, утруднює порівняння міжнародного документа з відповідними національними і визначення ступеня їхньої відповідності. У разі перероблення міжнародного документа у пояснювальній записці до відповідного національного нормативно-правового акта зазначаються відхилення та їх причини.

Нормативно-правові акти, які суперечать міжнародним документам, можуть прийматися лише за наявності достатнього обґрунтування необхідності прийняття такого акта і на певний чітко визначений у наказі, яким він затверджується, термін.

12.8. Послідовність дій щодо застосування міжнародних документів:

1. Визначення міжнародних документів, які регулюють діяльність у відповідній сфері.

У разі прийняття рішення щодо необхідності розроблення певного нормативно-правового акта з метою регулювання безпеки у відповідній сфері використання ядерної енергії структурний підрозділ, у компетенції якого знаходиться цей акт, здійснює моніторинг існуючих міжнародних документів в цій сфері, перелік та тексти яких розміщено у локальній мережі та веб-сайті Держатомрегулювання.

2. Переклад міжнародних документів на українську мову.

У разі, якщо за результатами моніторингу та попереднього аналізу знайденого документа зроблено попередній висновок, що за своїм змістом він задовольняє потребам, завдання щодо перекладу цього документа на українську мову включається до плану НДДКР.

3. Здійснення детального аналізу міжнародного документа.

Після перекладу документа проводиться його детальний аналіз щодо відповідності законодавству та державній політиці України у сфері використання ядерної енергії, національним підходам щодо забезпечення безпеки, а також економічних, соціальних та політичних наслідків прийняття тощо.

4. Надання рекомендацій щодо застосування міжнародного документа.

За результатами вищезазначеного аналізу надаються рекомендації щодо застосування міжнародного документа, а також певного методу відповідно до п. 12.4 цього нормативного акта.

5. Підготовка національного нормативно-правового акта відповідно до обраного методу застосування міжнародного документа.

6. При використанні будь-якого з методів застосування міжнародних документів, зазначених у п. 12.4 цього акта, процедури його внутрішнього та зовнішнього погодження здійснюються відповідно до вимог розділу 8 цього акта.

1. РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО Державним комітетом ядерного регулювання України

2. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 23.05.2001 N 18.

3. ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 13 липня 2001 р. за N 592/5782

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. РОЗРОБНИКИ:

Роз'яснення щодо заповнення додатка 5

1. У розділі РОЗРОБЛЕНО наводять назву організації, що розробила нормативно-правовий акт (наприклад: Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки або Державний комітет ядерного регулювання України).

У розділі ВНЕСЕНО наводять назву організації, що подала проект нормативно-правового акта на затвердження (наприклад: Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Державний комітет ядерного регулювання України).

У разі, якщо нормативно-правовий акт розроблено Державним комітетом ядерного регулювання України, то відомості цих двох розділів наводять у одному:

1. РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО Державним комітетом ядерного регулювання України

2. У розділі ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ наводять назву організації, що затвердила нормативно-правовий акт, номер наказу і дату затвердження.

У разі, якщо нормативно-правовий акт реалізує законодавчі норми законів України, зазначають: "У цьому нормативному акті реалізовані норми...". Такі відомості оформлюють відповідно до наказу про затвердження цього нормативно-правового акта, або відповідно до інформації, що наведена в нормативному акті.

3. У розділі ЗАРЕЄСТРОВАНО наводять відомості про державну реєстрацію нормативно-правового акта в Міністерстві юстиції України.

4. Розділ ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ наводять, якщо нормативно-правовий акт введено вперше. У разі, якщо нормативно-правовий акт розроблений на заміну інших нормативно-правових актів і такі відомості відображені у наказі про затвердження нормативно-правового акта, то наводять розділ НА ЗАМІНУ.

У цьому ж розділі наводять відомості про скасування або втрату чинності нормативно-правових актів у зв'язку з уведенням в дію цього нормативно-правового акта, якщо такі відомості відображені у наказі про затвердження нормативно-правового акта.

5. В розділі РОЗРОБНИКИ наводять перші літери імен і по батькові та прізвища розробників нормативно-правового акта, їх вчені ступені, вчені звання.

1. Пояснювальна записка має такі розділи:

- підстава для розробки нормативно-правового акта;

- сфера дії нормативно-правового акта;

- мета та завдання розробки;

- характеристика об'єкта регулювання цим нормативно-правовим актом;

- характеристика проекту нормативно-правового акта;

- введення в дію, термін дії та перевірки нормативно-правового акта;

- місце нормативно-правового акта в системі нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;

- взаємозв'язок з іншими нормативно-правовими актами;

- відомості щодо розсилки на відгук 1-ї редакції проекту;

- відомості щодо погодження;

- джерела інформації, які були використані при розробці цього нормативно-правового акта;

- фінансово-економічні розрахунки;

- соціально-економічні результати реалізації акта;

- додаткові відомості.

2. Пояснювальну записку складають до кожної редакції нормативно-правового акта.

У ній фіксують зміни основних норм, характеристик та вимог в цієї редакції нормативно-правового акта по відношенню до попередньої редакції та вказують підставу для таких змін.

3. Зміст розділів Пояснювальної записки.

3.1. У назві Пояснювальної записки вказують повну назву нормативно-правового акта та порядковий номер його редакції.

3.2. У розділі "Підстава для розробки нормативно-правового акта" зазначають:

а) чинні нормативно-правові акти, на підставі яких розроблюється проект, та номер пункту Плану нормативного регулювання Держатомрегулювання або інших планів (державних, міжнародних програм), згідно якому розробляється цей нормативно-правовий акт;

б) назву організації - виконавця роботи;

в) дату затвердження технічного завдання.

3.3. У розділі "Мета та завдання розробки" зазначають:

а) якими державними органами, організаціями, підприємствами, установами тощо буде застосовуватися нормативно-правовий акт;

б) конкретні кінцеві результати, які будуть забезпечені введенням в дію нормативно-правового акта, що розробляється, та завдання, виконання яких забезпечить досягнення цих результатів.

До кінцевих результатів відноситься також вирішення пріоритетних проблем, пов'язаних із забезпеченням безпеки життя, захистом здоров'я людей, охороною навколишнього природного середовища, попередженням аварій, використанням сучасних інформаційних технологій, підвищенням системи якості функціонування Держатомрегулювання;

в) інші проблеми, які мають бути вирішені при розробці.

3.4. У розділі "Характеристика об'єкта регулювання" зазначають:

а) коротку характеристику об'єкта регулювання та його відповідність встановленому чинними нормативно-правовими актами України рівню безпеки, сучасним досягненням науки і техніки, необхідному рівню системи якості;

б) взаємозв'язок об'єкта регулювання з іншими об'єктами регулювання в цій та суміжних галузях, а також наслідки введення в дію нормативно-правового акта, що розробляється, для інших перелічених об'єктів регулювання;

в) наявність чинних нормативно-правових актів, дія яких поширюються на цей об'єкт регулювання, а також відповідність регламентованих в них критеріїв та вимог основним характеристикам об'єкта регулювання;

г) своєчасність розробки нормативно-правового акта та ступінь готовності щодо його впровадження, наявність економічних, методологічних, технічних, інформаційних та інших передумов, кваліфікованого персоналу тощо;

д) основи для встановлення норм, правил, характеристик та вимог у проекті:

- вимоги чинних нормативно-правових актів України, документи міжнародних організацій, документи інших країн,

- перевірені на практиці національні та закордонні відкриття та винаходи,

- звіти щодо результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (посилання на звіти із зазначенням їх місцезнаходження).

3.5. У розділі "Характеристика проекту нормативно-правового акта" надається опис проекту за такими критеріями:

а) відповідність вимогам технічного завдання;

б) відповідність вимогам чинних нормативно-правових актів України;

в) відповідність рекомендаціям МАГАТЕ, регулюючим документам Європейського Союзу в сфері використання ядерної енергії;

г) відповідність сучасному науково-технічному рівню;

д) направленість на підвищення безпеки об'єкта регулювання;

е) повнота та адекватність опису об'єкта регулювання;

ж) використання стандартизованої термінології, системи одиниць вимірювання, фізичних величин та їх позначень.

3.6. У розділі "Введення в дію, термін дії та перевірки нормативно-правового акта" зазначають:

а) підставу передбаченого строку введення в дію нормативно-правового акта з урахуванням терміну на виконання основних підготовчих заходів;

б) обґрунтування для затвердження проекту нормативно-правового акта без обмеження терміну дії;

в) підставу для запропонованого строку першої перевірки та періодичності строків наступних перевірок.

3.7. У розділі "Місце нормативно-правового акта в системі нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки" надають позначення нормативно-правовому акту за класифікаційним принципом відповідно до системи нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (крім цифрового позначення порядкового номеру документа).

3.8. У розділі "Взаємозв'язок з іншими нормативно-правовими актами" зазначають:

а) чинні нормативно-правові акти, зокрема міжнародні документи, положення яких пов'язані з викладеними у проекті та характер цього взаємозв'язку;

б) підстави для подальшого перегляду, внесення змін або скасування чинних нормативно-правових актів, які пов'язані з нормативно-правовим актом, що розробляється.

3.9. У розділі "Відомості щодо розсилки на відгук" зазначаються:

а) органи державної влади, організації та підприємства, які надали відгук;

б) коротка загальна характеристика зауважень та пропозицій;

в) результати розгляду відгуків;

г) результати проведення погоджувальної наради (при необхідності).

3.10. У розділі "Відомості щодо погодження проекту нормативно-правового акта" зазначаються державні органи та організації, які погодили проект згідно з вимогами законодавства.

3.11. У розділі "Джерела інформації" надаються відомості щодо джерел інформації, які були використані при розробці нормативно-правового акта.

3.12. У розділі "Фінансово-економічні розрахунки" відображуються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансування державного або місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється у записці).

3.13. У розділі "Соціально-економічні результати реалізації акта" надається прогноз очікуваним соціально-економічні результати реалізації акта.

3.14. До розділу "Додаткові відомості" включають варіанти рішень деяких питань та окремі питання щодо проекту з проханням до організації, якій надсилається проект на відгук, висловити свою думку.

3.15. Текст Пояснювальної записки викладається державною мовою, однозначною, чіткою та зрозумілою термінологією. Текст повинен містити інформацію, викладену стисло, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, що не несуть змістовного навантаження.

3.16. Пояснювальна записка має окрему нумерацію сторінок, підписується на останній сторінці Головою Держатомрегулювання, або в разі його відсутності - особою, яка його заміщує.

Просимо повернути на доопрацювання поданий на державну реєстрацію наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 17 серпня 2001 року N 62 "Про затвердження Вимог до звіту про аналіз безпеки провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання".

Термін доопрацювання - 15 днів.

Подається після доопрацювання наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 17 серпня 2001 року N 62 "Про затвердження Вимог до звіту про аналіз безпеки провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання".

Всі зауваження Мін'юсту враховані.