- перетворити динаміку звучання твору, розраховану на концертні зали і відкриті майданчики (до 80 дБ), у динаміку, необхідну для подавання до каналу звукового мовлення і прослуховування у житловому приміщенні (приблизно 40 дБ);
- забезпечити акустичний і музичний баланс, просторову перспективу, потрібний тембр музичного інструменту або голосу;
- звести до найменших дефекти, що виникли в процесі запису або при "живій" передачі;
- підтримувати за показами вимірювача рівня першого типу номінальне значення найбільшого і найменшого рівнів сигналу під час записування, перезаписування і безпосередньої "живої" передачі;
- забезпечувати сумісність стереофонічної передачі (звукозапису) з монофонічною;
- підтримувати при підготуванні тематичних передач оптимальний баланс гучності, коли мова чергується з музикою.
5.2.7.3 Відповідальною за дотримання потрібних рівнів звукових сигналів в здійсненні "живих" художніх і інформаційних передач і виконання звукозаписів є особа, яка веде радіофонічну роботу.
5.2.7.4 Музично-художні і літературно-драматичні звукозаписи мають виконуватися звукорежисером. За потреби для участі в звукозаписуванні можуть залучатися режисер-постановник, редактор передачі, автор, композитор.
Під час художньо-оперативних записів, а також передач типу "радіоперекличка", "радіоміст", участь звукорежисера не обов'язкова. В цьому разі робота виконується режисером відповідної редакції. Відповідальною за художню і технічну якість запису є особа, що веде радіофонічну роботу. В інших випадках звукозапис може бути проведений оператором магнітного запису в присутності представника редакції. При цьому на оператора покладено відповідальність за технічну якість фонограми, а на представника редакції - за її зміст.
5.2.7.5 Для вимірювання сигналу звукового мовлення залежно від призначення використовуються вимірювачі рівня (ВР) двох типів:
- ВР першого типу, призначені для оцінювання рівня сигналу звукового мовлення в процесі його оперативного регулювання і контролювання динамічного діапазону сигналу на відповідність нормативним вимогам; діапазон вимірювання складає не менше 44 дБ;
- ВР другого типу, призначені для оцінювання рівня сигналів у точках тракту, де не здійснюється його оперативне регулювання, а контролюється лише найбільший рівень сигналу; діапазон вимірювання складає 23 дБ.
5.2.7.6 Юстування вимірювача рівня здійснюється, коли подається на його вхід гармонічний сигнал частотою 1000 Гц з нормованим значенням найбільшого рівня в даній точці тракту (контролюється електронним вольтметром), при цьому чутливість вимірювача рівня регулюється таким чином, щоб він показував рівень 0 дБ (100 %).
5.2.7.7 Працівники, які відповідають за підтримання нормованих значень рівня звукового сигналу, повинні перед початком вимірювання перевірити юстування вимірювачів рівня.
5.2.7.8 На виході тракту формування програм (ТФП) (в ЦА або програмній апаратній) мають застосовуватися обмежувачі інерційного типу, що спрацьовують, коли рівні перевищують нормований найбільший рівень, і захищають наступні ланки тракту від перевантаження. Авторегулятори, встановлені у стереотрактах, повинні бути стереофонічними, або мати об'єднану систему управління.
5.2.7.9 Під час безпосередніх ("живих") студійних і трансляційних передач, записів і перезаписів (зокрема з грамплатівок і компакт-дисків) регулювання рівнів має здійснюватися так, щоб максимальні покази вимірювача рівня, увімкненого до обмежувача, складали 0 дБ (100 %), за винятком випадків, викладених в п. 5.2.10.2. Можливі разові випадкові перебільшення рівня до плюс 3 дБ за шкалою вимірювача.
5.2.7.10 Коли регулюються найменші рівні сигналів (не враховуючи паузи і закінчення музичних фраз), потрібно витримувати такі показники вимірювача рівня:
- для музики мінус 25 дБ;
- для мовлення в художніх передачах мінус 14 дБ.
Винятками є:
- протяжні звуки в музичних творах;
- оформлювальна (фонова) музика і шуми в літературно-драматичних передачах.
Найменші рівні сигналів можливо знижувати до мінус 30 дБ.
5.2.7.11 Коли під час відтворення фонограми показник вимірювача рівня виходить за можливі межі, необхідно передати таку фонограму службі технічного контролю, а де такої служби немає - в цех (групу) звукозапису для перезаписування фонограми.
5.2.7.12 Квазипіковий рівень радіомовленнєвої передачі на виході обмежувача ЦА (програмної апаратної) не повинен перевищувати нормований (100 %) рівень більше як на 1 дБ.
5.2.8 Оброблення сигналів художнього мовлення
5.2.8.1 Звукорежисери і працівники, які виконують їхні функції, мають знати експлуатаційні характеристики технологічного обладнання (мікрофонів, мікшерних пультів, магнітофонів, ревербераторів, гармонайзерів, вокалстресорів та ін.), а також їхні можливості для застосування у вирішенні творчих задач, поставлених перед ними.
5.2.8.2 Працівники, які обслуговують технологічне обладнання (інженери, регулювальники радіоапаратури, механіки з обслуговування звукозаписуючої техніки, оператори магнітного запису), в процесі підготування та проведення мовленнєвих передач і звукозаписів оперативно підпорядковуються звукорежисеру.
5.2.8.3 Звукорежисер перед передачею (звукозаписом) має ознайомитися з партитурою твору. Після ознайомлення з партитурою визначається порядок роботи, послідовність запису окремих частин, складаються звукові плани, вибираються типи і кількість мікрофонів і складається план з приблизним розміщенням виконавців та мікрофонів.
5.2.8.4 Після підготовчих робіт звукорежисер проводить мікрофонні репетиції, під час яких:
- вибираються мікрофони за їхніми характеристиками, уточнюється їх кількість і визначається оптимальне розміщення виконавців і мікрофонів;
- встановлюються співвідношення рівнів сигналів, що надходять від мікрофонів та інших джерел;
- визначається міра використання спеціальних методів оброблення звукового сигналу (частотна корекція, штучна реверберація, автоматичне стиснення динамічного діапазону рівнів та ін.);
- разом з диригентом здійснюється попереднє оброблення виконання, корегування звукової партитури;
- установлюють правильні музичні і акустичні баланси, підбирають тембри звучання окремих інструментів, забезпечують хорошу прозорість;
- перевіряється на слух якість звучання;
- при стереофонічному звукозапису контролюється сумісність.
5.2.8.5 Регулювання динаміки музичних і мовленнєвих художніх передач та звукозаписів здійснюється вручну згідно з партитурою цього твору. Рекомендується під контролем звукорежисера застосовувати авторегулятори рівня для регулювання динаміки і одержання потрібного музичного балансу (співвідношення між гучністю звучання різних оркестрових груп), а також для підтримання нормованих значень рівня.
5.2.9 Оброблення мовних сигналів інформаційних передач внутрішнього радіомовлення
5.2.9.1 При мовних передачах і звукозаписах інформаційного характеру дикторське читання звукового матеріалу має бути рівним, без форсування звуку на початку фраз. Для дотримання цієї вимоги диктори систематично мають проходити відповідне тренування. Створення необхідних умов для тренування забезпечує технічна служба.
5.2.9.2 Для подавлення різних акустичних й електромагнітних завад в діапазоні низьких частот у мікрофонних трактах мають бути ввімкнені фільтри низьких частот.
5.2.9.3 Для покращання розбірливості інформаційних передач рекомендується в мікрофонних трактах пультів запису і мовлення вводити частотну корекцію з типовою частотною характеристикою, з можливим відхиленням на середніх частотах +-1 дБ.
5.2.9.4 Для підвищення середньої гучності звучання інформаційних радіомовленнєвих передач і покращання відношення сигнал/шум у місці приймання рекомендується в мікрофонних трактах пультів запису і мовлення здійснювати стиснення динамічного мовного сигналу з допомогою стискувача з величиною стиснення 10 дБ і часом відновлення 300 мс.
5.2.10 Регулювання співвідношення гучності мовних і музичних фрагментів
5.2.10.1 У тематичних передачах та звукозаписах, що складаються з чергування мовних і музичних фрагментів, вживають заходів щодо вирівнювання гучності мови і музики.
5.2.10.2 Для цього рекомендується:
а) в разі, коли мовний сигнал підлягав попередньому обробленню за пунктами 5.2.9.3 і 5.2.9.4, найбільші квазипікові рівні музики встановлюються на 3 - 4 дБ меншими, а мовні - дорівнюють нормованому значенню квазипікового рівня сигналу. При цьому на виході обмежувача пульту ЦА або програмної апаратної ТФП найбільший квазипіковий рівень мови буде 0 дБ (100 %), а музики - від мінус 3 дБ до мінус 4дБ;
б) якщо мовний сигнал не підлягає попередньому обробленню згідно з пунктами 5.2.9.3 і 5.2.9.4, то найбільші квазипікові рівні музики встановлюють на 5 - 6 дБ менше нормованого значення. При цьому на виході обмежувача пульту ЦА або програмної апаратної найбільший квазипіковий рівень мови буде 0 дБ (100 %), а музики - від мінус 5 дБ до мінус 6 дБ;
в) коли використовується для стиснення мовного сигналу стискувач, найбільші квазипікові рівні мовних сигналів на його вході встановлюють на 3 дБ вище, а рівні музики - на 3 дБ нижче нормованого (100 %) значення.
5.2.10.3 Рекомендується для зменшення відмінності гучності звучання мови від гучності звучання музики використовувати спеціальні автоматичні регулятори рівня гучності.
5.2.10.4 При одночасному звучанні мови і музики бажано в тематичних передачах і звукозаписах підтримувати рівень музичного "фону" на 12 - 25 дБ нижче найбільшого рівня мови, що складає 0 дБ (100 %).
5.2.11 Оброблення мовних сигналів інформаційних передач радіомовлення на закордонні країни
Для поліпшення розбірливості інформаційних передач в умовах збільшення ефірних завад слід використовувати сучасні технічні засоби оброблення звукових сигналів.
Рекомендується в мікрофонних трактах пультів запису і мовлення вводити частотну корекцію з типовою частотною характеристикою, з можливим відхиленням на середніх частотах +-1 дБ.
5.2.12 Фонограми
5.2.12.1 Класифікація фонограм
Всі фонограми, що надійшли до сховищ для зберігання, мають розкладатися на полицях згідно з прийнятою у фонотеці класифікацією.
Класифікація фонограм може проводитись за ознакою, зокрема:
- власні або надіслані фонограми;
- термін зберігання: безстрокове, тимчасове (3 - 5 років), до місяця;
- моно або стерео;
- порядковий номер;
- аналогова чи цифрова;
- типорозмір коробки, в якій зберігається фонограма;
- жанр або характер запису;
- рік запису;
- швидкість пересування звуконосія;
- рівень намагніченості;
- інша необхідна інформація.
Коли вибирається система класифікації, не обов'язково заносити всі ознаки, але чим більше ознак занесено в індекс фонограми, тим зручніше і швидше здійснюється вибір потрібної фонограми, зменшується брак у мовленні, полегшується праця не тільки робітників фонотеки, але і редакторів, які беруть участь в підготовці передачі. Зокрема, це дозволяє вести більш ретельний бухгалтерський облік.
5.2.12.2 Основні технічні вимоги до монофонічних та стереофонічних звукозаписів (фонограм)
Монофонічні звукозаписи поділяються на такі види:
- первинний монозвукозапис, отриманий після запису звукових сигналів першоджерел (оригінал);
- перша копія, отримана в результаті копіювання первинного монозвукозапису (дубль оригіналу і мовні копії);
- друга копія, отримана в результаті копіювання першої копії;
- третя копія, отримана після копіювання другої копії.
Стереофонічні звукозаписи поділяються на такі види:
- первинний стереозвукозапис, отриманий після запису стереофонічним методом звукових сигналів від першоджерела або в результаті зведення фонограми з багатьма доріжками - на дві доріжки (оригінал);
- первинна стереокопія, отримана після копіювання первинної фонограми (дубль оригіналу і мовні копії);
- друга стереокопія, отримана в результаті копіювання першої стереокопії.
Запис має здійснюватися на записуючих пристроях згідно з нормативними документами.
Магнітні фонограми для радіомовлення мають записуватися за такою швидкістю чи з такою частотою дискретизації, щоб параметри записаного сигналу відповідали вимогам до ТФП. Запис магнітних фонограм здійснюється на стрічку того ж типу, що використовувалася для настроювання тракту запису магнітофону.
Перевірка рівня намагнічування стрічки при записуванні проводиться квазипіковими вимірювачами рівня, юстованих за допомогою синусоїдального сигналу частотою 1000 Гц на відповідне значення номінального рівня на виході підсилювача відтворення магнітофону.
Канал відтворення магнітофону юстується чи підстроюється:
- для фонограм з монофонічним записом за допомогою вимірювальної стрічки СВМ 1.Р.19 або СВМ 1.Р.38;
- для фонограм зі стереофонічним записом за допомогою вимірювальної стрічки СВМ 2.Р.19 або СВМ 2.Р.38.
В кожному разі при відтворенні вимірювальних стрічок вимірювачі рівня, приєднанні до виходів магнітофонів, мають показувати 0 дБ (100 %).
Найбільші й найменші рівні записів магнітних фонограм мають відповідати вимогам, викладеним у підрозділі 5.2.
Магнітні фонограми зі стереофонічним записом мають задовольняти вимоги сумісності. Контролювання сумісності моноваріантного запису при стереозапису має здійснюватися суб'єктивно на слух через суматор і об'єктивно за допомогою стереогоніометра або ж фазового корелометра.
Намотування магнітної стрічки із записом фонограм має бути виконано на сердечники таким чином, щоб запис починався із зовнішніх витків рулону.
Діаметр рулону не повинен перевищувати 290 мм; намотування має бути рівним, без помітно виступаючих витків, робочим шаром назовні рулону.
На початку і в кінці фонограми підклеюються ракорди, колір і довжина котрих регламентується відповідним положенням.
Зі сторони початкового ракорду, що є продовженням неробочої сторони магнітної стрічки, повинні наноситися такі позначки:
- вид фонограми (оригінал, дубль оригіналу, номер копії);
- індекс і номер фонограми;
- назва твору;
- номер рулону;
- тривалість звучання цього рулону фонограми;
- загальна кількість рулонів.
Для фонограм зі стереофонічним записом доповнюється слово "стерео" після позначки виду фонограми. Початок позначок на ракорді має бути від місця склейки ракорду з магнітною стрічкою на відстані (300+-50) мм.
Між місцем склейки початкового ракорду зі стрічкою і початком фонограми, а також кінцем фонограми і місцем склейки кінцевого ракорду, має бути залишено недописану ділянку стрічки, що відповідає тривалості звучання від 0,8 с до 1,0 с.
Склейка магнітних стрічок всіх типів основ, а також магнітних стрічок з ракордом здійснюється з допомогою клейкої плівки. При цьому кінці стрічки, що склеюється, зрізаються під кутом приблизно 45 - 60 градусів до лінії і з'єднуються у стик, а на місце з'єднання з неробочого боку магнітної стрічки накладається відрізок клейкої плівки довжиною близько 15 мм.
У місцях склейки не має бути здуття, нерівності. Відрізки стрічки, що склеюється, не повинні мати поперечного зміщення і перекосу. Склейка магнітної стрічки з ракордом, якщо одна зі сторін ракорду є глянцевою, має робитися так, щоб ця сторона була б продовженням робочої сторони магнітної стрічки.
Кількість склеювань мовних дублів фонограми і готових оперативних фонограм не може перевищувати встановленої величини. Якщо ця вимога не виконується, фонограму потрібно переписати.
Визначення тривалості фонограм має здійснюватися лічильниками кількості стрічок (часу), вмонтованими в магнітофони. Похибка визначення тривалості фонограм не повинна перевищувати 0,7 % + 2 с від тривалості звучання вимірюваної фонограми. В телерадіоустановах, де використовуються магнітофони, швидкість пересування стрічки котрих залежить від частоти мережі живлення, якщо вони не мають вмонтованих лічильників, дозволяється визначати тривалість звучання секундоміром. В цьому разі похибка хронометрування не повинна перевищувати 1,5 % + 2 с.
Випробування готових фонограм здійснюється на професійному обладнанні звукозапису.
Перевірка рівнів запису проводиться з допомогою приєднаного до виходу відтворюючого пристрою квазипікового вимірювача рівня першого типу.
Перед початком контролю рівнів запису має виставлятися підсилення каналу відтворення.
Перевірка якості звучання фонограм проводиться за встановленою методикою з допомогою професійних контрольних агрегатів.
Готова фонограма вкладається в захисну коробку.
На коробці має бути етикетка встановленого зразка. На коробці з фонограмою з позначкою "стерео" наклеюється етикетка з поміткою "Стерео".
На етикетці коробки мають бути такі дані:
- назва установи-виробника;
- індекс і номер фонограми (на лицьовому і боковому краях етикетки);
- дата виготовлення оригіналу і перезапису;
- номінальна швидкість пересування стрічки чи частота дискретизації;
- номінальний рівень намагніченості;
- загальна тривалість звучання фонограми у хвилинах та секундах;
- вид фонограми (оригінал, дубль оригіналу, номер копії);
- вид звукозапису (моно, стерео, псевдостерео, аналоговий, цифровий);
- назва відділу і редакції;
- назва твору;
- дата передачі до телерадіофонду (фонотеки);
- ім'я та прізвище композитора;
- ім'я та прізвище автора тексту;
- ім'я та прізвище виконавця;
- супровід;
- кількість рулонів (дисків) цього звукозапису;
- номер рулону (диска) на лицьовому і боковому краях етикетки;
- номер акта, повідомлення;
- тривалість звучання цього рулону (диска) у хвилинах і секундах;
- номер протоколу і дата засідання художньо-технічної ради (для оригіналів);
- прізвища редактора, звукорежисера, оператора магнітного запису, працівника ВТК звукозапису;
- тип носія звукозапису;
- термін зберігання.
5.2.12.3 Оформлення фонограм
5.2.12.3.1 Оформлення фонограм, включаючи етикетку, супровідну документацію (паспорти, протоколи художньо-технічної ради, повідомлення), здійснюється оператором магнітного запису або редактором. При значному обсязі звукозаписів у великих установах телебачення і радіомовлення оформлення фонограм проводиться спеціально виділеною особою. Оригінал фонограми оформлюється за даними, надісланими редакцією, а дублі - за даними оригіналу.
5.2.12.3.2 Оригінал художньої фонограми, змонтований звукорежисером або оператором під керівництвом звукорежисера (режисера) і оформлений згідно з технічними умовами на магнітні фонограми, передається службі технічного і технологічного контролю. Після контролювання художні фонограми, якщо вони не мають технічних дефектів, поступають до художньо-технічної ради, яка оцінює їх якість. Якщо в установах телебачення та радіомовлення немає спеціально виділених технічних контролерів, то прослуховування оригіналу художнього запису перед передачею його до художньо-технічної ради здійснюється оператором магнітного запису разом зі звукорежисером. Якщо технічна якість оригіналу художньої стереофонограми оцінюється службою технічного контролю або оператором магнітного запису разом із звукорежисером, то перевіряється сумісність стереофонограми прослуховуванням її у моноваріантному запису.
5.2.12.3.3 При виявленні в оригіналі художньої фонограми технічних дефектів, останні мають бути відсунуті оператором магнітного запису під керівництвом звукорежисера. В разі неможливості відсунення дефекту оригінал бракується і запис цього художнього твору проводиться повторно (частково чи повністю).
5.2.12.3.4 Оригінал художньої фонограми, прийнятої художньо-технічною радою (або спеціально призначеною групою), передається апаратній звукозапису для виготовлення копій. Після прослуховування і оформлення їх оператором магнітного запису всі копії разом з оригіналом мають бути перемотані і передані телерадіофонду (до фонотеки). Перед відправленням на зберігання оригінал художньої фонограми вкладається в поліетиленовий мішок відповідного розміру. Коробки з оригіналом і його копіями заклеюються в паперовий пакет, на якому зазначається дата і ставиться особистий штамп оператора.
5.2.12.3.5 Контроль технічної якості магнітних фонограм з записами тематичних передач, а також фонограм для оперативного радіомовлення здійснюється технічними контролерами, а коли їх немає - операторами магнітного запису.
5.2.12.3.6 Технічні контролери, а де немає окремо виділених контролерів, то оператори запису, контролюючи фонограми, зобов'язані:
- перевірити правильність оформлення і відповідність технічних параметрів фонограм визначеним вимогам;
- приймаючи фонограми, перевірити правильність оформлення етикеток і ракордів;
- перевірити правильність хронометрування готових фонограм;
- вести журнал, в котрому зазначаються всі виявлені у фонограмах дефекти;
- інформувати осіб, що допустили дефекти в звукозапису, а також повідомляти актом керівників технічних служб (цехів) звукозапису про всі дефекти, виявлені у фонограмах.
5.2.12.3.7 На етикетках коробок з прийнятими фонограмами, в їхньому нижньому куті ставиться штамп контролера або оператора запису, котрі прийняли фонограму. Коробки з фонограмами, які прийняті, заклеюються в паперову бандероль.
5.2.12.3.8 Фонограми з виявленими дефектами передаються для виправлення до відповідних апаратних звукозапису. Після виправлення дефектів фонограми заново прослуховуються технічними контролерами або операторами магнітного запису, які виявили дефекти при первинному прослуховуванні.
5.2.12.3.9 В разі, коли виправлення дефектів не дає хороших результатів, фонограму бракують. При цьому на середині етикетки ставиться напис "Брак" і фонограма передається до телерадіофонду (фонотеки) для вилучення з обігу. Якщо характер дефекту має походження від першоджерела (оригіналу, дубля і т. ін.), то на оригінали і дублі додатково складається акт.
5.2.12.3.10 Фонограми, отримані в порядку обміну установами телебачення та радіомовлення, зокрема й з-за кордону, контролюються службою ВТК. Коли виявляються технічні дефекти, складається "Акт технічного браку фонограми", на підставі якого надсилається рекламація підприємству-виробнику.
5.2.12.4 Прийняття, видача, зберігання і транспортування фонограм
5.2.12.4.1 Для налагодження роботи щодо приймання, видавання і зберігання фонограм у всіх установах телебачення та радіомовлення створюються відділи фонограм (фонотеки).
5.2.12.4.2 На фонотеку покладаються такі завдання:
а) вжиття заходів щодо створення і підтримання потрібних умов для зберігання фонограм;
б) забезпечення цехів або технічних служб установи телебачення й радіомовлення фонограмами за замовленнями головних редакцій (редакцій для всіх видів робіт) і своєчасне постачання їх до апаратних, а також повернення до фонотеки. Коли є диспетчерська служба, функції постачання фонограм до апаратних та їх повернення до фонотеки покладаються на диспетчерську;
в) забезпечення своєчасного прийняття на зберігання всіх фонограм: і заново виготовлених, і отриманих від інших установ;
г) підготування, випуск і забезпечення головних редакцій і служб радіоустанови інформаційно-довідковими матеріалами на фонди звукозаписів;
д) систематизація картотеки за жанрами, авторами тощо;
е) налагодження обліку і оформлення документації про прийняття і видачу фонограм;
ж) оновлення фонду фонограм своєчасним оформленням замовлень на їхнє виготовлення;
з) передача за актами у відповідні підрозділи на розмагнічування фонограм з терміном зберігання, що закінчився, морально застарілих і технічно непридатних до мовлення;
і) налагодження перезаписування через технічні служби, а також відновлення і планової реставрації (згідно з внутрішньою інструкцією технічно застарілих, але таких, що мають велику художню або історичну цінність фонограм).
5.2.12.4.3 Контроль за вирішенням технічних питань щодо створення і підтримання необхідних умов для зберігання фонограм, забезпечення фонотек професійною апаратурою звукозапису, контрольними агрегатами, пристроями контролю за параметрами повітря, а також за проведенням профілактики технічного обладнання за графіком, погодженим з фонотекою, покладається на керівництво технічної служби установи телебачення та радіомовлення.
5.2.12.4.4 Коробки з фонограмами мають розміщуватись на стелажах у вертикальному положенні, щоб було добре видно номер фонограми.
5.2.12.4.5 Видача фонограм проводиться тільки за чітко і правильно оформленими замовленнями. Одночасно з видачею фонограм у контрольній картці переміщення фонограми має бути зазначено: дату видачі і номер апаратної, куди надходить фонограма.
5.2.12.4.6 Фонограми не видаються працівникам редакцій, а згідно з замовленнями постачаються працівниками фонотеки безпосередньо в апаратну (мовну, програмну, запису, монтажу) для використання в роботі.
5.2.12.4.7 Відправка фонограм всіма засобами транспорту має здійснюватись у спеціальному вологонепроникному упакуванні, що запобігає механічним пошкодженням коробки з фонограмами. Коли транспортується велика кількість фонограм, коробки з фонограмами мають пакуватись у вертикальному положенні.
5.3 Особливості використання багатоканального кабельного та мікрохвильового мовлення
5.3.1 Організація кабельного та мікрохвильового телебачення зобов'язана забезпечити своїм абонентам трансляцію по кабельному каналу програм державного та суспільного мовлення.
Порядок роботи цих організацій визначається розділом 5.
5.4 Порядок мовлення з використанням супутників встановлюється Національною радою
5.5 Зберігання текстових матеріалів передач
ТРО зобов'язані зберігати текстові матеріали передач протягом одного року після їхнього випуску.
Передачі, записані в повному обсязі на магнітну стрічку, можуть бути розмагнічені після закінчення десятиденного строку з часу останньої трансляції, якщо в цей строк не надійшла заява про спростування відомостей, які в них містяться. У разі виникнення спору вони розмагнічуються лише після його розв'язання (прийняття судового рішення, укладення мирової угоди тощо).
5.6 Підготовка і проведення особливо важливих предач
5.6.1 Особливо важливими передачами називаються передачі за участю перших керівників держави, їхніх виступів чи звернень до народу або їхні термінові послання чи заяви, передачі спеціальних урядових повідомлень, трансляція сесій Верховної Ради, парадів, демонстрацій, урочистих зборів у дні національних свят і інших важливих подій державного значення.
Крім згаданих, керівник ТРО може своїм розпорядженням віднести передачу своєї організації до категорії особливо важливих.
5.6.2 На проведення особливо важливих передач та визначення мереж їх розповсюдження рішення приймається керівництвом НРКУ, НТКУ, Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Рішення про проведення особливо важливих передач по каналах державного, обласного та регіонального мовлення приймає керівництво обласних чи регіональних телерадіоорганізацій.
5.6.3 Особливо важливі передачі можуть бути плановими і позаплановими.
5.6.4 Плановою особливо важливою передачею являється передача, передбачена в розкладі роботи редакційних служб не пізніше як за 20 діб до її проведення.
5.6.5 Позаплановою особливо важливою передачею являється передача, рішення про проведення якої надходить до редакційних служб менше як за 20 діб до її проведення.
5.6.6 В розкладах передач і нарядах-замовленнях на проведення особливо важливих передач чи звукозаписів обов'язково зазначається: "Особливо важлива".
5.6.7 Підготовка та проведення особливо важливих передач здійснюється відповідно до Правил експлуатації технічних засобів [8].
При визначенні ТРО особливо важливої передачі вона повинна повідомити про це власні технічні служби чи оператора зв'язку, якщо вона орендує в нього канал.
В цьому випадку технічні служби керуються вимогами Правил технічної експлуатації [9].
5.6.8 При трансляції особливо важливих передач тривалість роботи ТРО на каналі в разі перевищення визначеного часу може збільшуватися до закінчення особливо важливої передачі.
5.6.9 Державні ТРО зобов'язані передбачати в своїх програмах час і форми та забезпечувати можливості для виступів народних депутатів України з питань їхньої депутатської діяльності.
Участь народних депутатів України у передачах з інших питань здійснюється на загальних засадах.
5.7 Використання каналів мовлення в особливий період
5.7.1 ТРО, незалежно від форм власності, не мають права відмовитися від розповсюдження повідомлень про надзвичайні обставини. Право на використання телебачення і радіомовлення з цією метою належить органам і посадовим особам, яких уповноважено приймати рішення в умовах надзвичайних обставин.
5.7.2 На час загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях встановлюється особливий режим роботи телебачення і радіомовлення, за якого розповсюдження в ефірі теле- і радіопередач (програм) здійснюється лише ТРО спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення з використанням лише каналів підприємств, віднесених до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації України і спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення.
5.7.3 Органам виконавчої влади, уповноваженим у справах цивільної оборони, захисту населення і надзвичайних ситуацій, надається право використовувати без перешкод державні ТРО і технічні засоби мовлення для передачі інформації, пов'язаної з захистом населення.
5.7.4 Порядок мовлення ТРО під час оголошення надзвичайного та/чи воєнного стану визначається чинним законодавством України [10 - 12].
5.8 Трансляція додаткових сигналів каналами мовлення
5.8.1 Передача сигналів часу каналами телерадіомовлення ТРО здійснює на підставі дозволу Держспоживстандарту України [13].
Передача сигналів часу НТКУ та НРКУ здійснюється на підставі угоди з відповідним підрозділом Держспоживстандарту України.
5.8.2 Передача сигналів випробувальних рядків та інша додаткова інформація в повному телевізійному сигналі здійснюється відповідно до ДСТУ 3837 [14].
5.8.3 Передача сигналів ТЕЛЕТЕКСТУ здійснюється на виконання ліцензії Національної ради відповідно до ДСТУ 3444 [15].
5.9 В разі роботи на каналі більше однієї ТРО вони працюють за сіткою мовлення, передбаченою ліцензіями Національної ради.
ТРО зобов'язанні закінчувати мовлення в час, передбачений сіткою мовлення. В разі продовження передачі понад визначений час ТРО повинна погодити це з ТРО, що працюватиме за нею, та оператора телекомунікацій.
При непогодженні такого продовження оператор повинен перервати мовлення по закінченні логічної фрази.
Якщо затягується трансляція особливо важливої передачі, оператор зобов'язаний забезпечити роботу ТРО до закінчення трансляції цієї передачі.
6. ОБОВ'ЯЗКИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ
6.1 Обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу служби телевізійного мовлення
6.1.1 Обов'язки старшого по тракту
6.1.1.1 Старший по тракту є відповідальним технічним керівником робіт з технічного забезпечення створення телевізійної продукції в кінцевій точці телевізійного тракту, який використовується в даній роботі.
6.1.1.2 Старший по тракту призначається відповідно до місцевих інструкцій.
6.1.1.3 Старший по тракту зобов'язаний:
- до початку робіт організувати та забезпечити одержання апаратними - споживачами всіх необхідних сигналів, що задовольняють нормам, від усіх джерел, передбачених розкладом робіт;
- до початку роботи прийняти доповіді про готовність від усіх апаратних - учасників роботи;
- забезпечувати в тракті контроль якості телевізійних і звукових сигналів протягом всього часу підготовки і проведення робіт;
- у разі виникнення несправності оперативно повідомити про них апаратну - джерело для вживання заходів.
У разі непідтвердження несправності апаратною-джерелом організувати опитування персоналу в проміжних ланках тракту для виявлення непридатної ланки та можливості заміни її на резервну.
6.1.1.4 У разі технічної неможливості продовжувати передачу (запис) старший по тракту спільно з режисерською бригадою приймає рішення про призупинення передачі (запису) для усунення несправностей, переходу на резерв, запису технічного дубля і т. ін.
6.1.1.5 За необхідності старший по тракту залучає для оцінки якості сигналів представників ВТК (СТК).
6.1.2 Обов'язки технічного персоналу змін під час нормальної роботи обладнання
6.1.2.1 Черговий експлуатаційно-технічний персонал очолюється керівниками змін.
6.1.2.2 В кожній з апаратних призначається старший по апаратній, керуючий її черговим експлуатаційно-технічним персоналом.
6.1.2.3 Керівник зміни відповідає за безперебійну роботу технічних засобів (ТЗ) телекомунікацій, виконання цих Правил, Правил техніки безпеки, пожежної безпеки, посадових інструкцій, правил внутрішнього розпорядку, виконання заявок на роботу, дотримання розкладу.
6.1.2.4 Заступаючи на чергування, персонал зміни повинен перевірити: комплектність основного та резервного обладнання, наявність запасного майна (інструментів, приладів, технічної документації), наявність засобів техніки безпеки та пожежної безпеки.
6.1.2.5 Старший по апаратній, заступаючи на чергування:
- знайомиться із записами в журналах апаратної, зроблених попередньою зміною, та з розкладом завантаження апаратної;
- забезпечує перевірку працездатності основного і резервного обладнання та проведення регламентних робіт, передбачених інструкціями з експлуатації обладнання;
- доповідає про готовність до роботи керівнику зміни.
Під час чергування черговий персонал зобов'язаний:
- точно і неухильно додержувати встановлені режими та технічні характеристики нормальної роботи обладнання;
- додержуватися розкладу завантаження технічних засобів телекомунікацій;
- вести постійне спостереження за роботою обладнання;
- здійснювати всі необхідні в процесі роботи перемикання та регулювання, покладені на нього;
- вести експлуатаційно-технічну документацію апаратної;
- фіксувати всі зауваження, які виникають в процесі роботи до нього та до суміжних підрозділів.
Обслуговуючий персонал апаратних під час роботи зобов'язаний підтримувати оперативний зв'язок з наступними та попередніми ланками тракту і старшим по тракту.
6.1.3 Обов'язки технічного персоналу змін і їхні дії в разі порушення нормальної роботи обладнання
6.1.3.1 До порушень нормальної роботи обладнання належать:
- відхилення параметрів обладнання від встановлених експлуатаційно-технічних норм (ЕТН);
- технічний брак;
- технічне припинення;
- перерви і зниження якості роботи технічних засобів, обумовлені неправильними діями обслуговуючого персоналу або недодержанням технологічних режимів;
- вихід з ладу окремих частин, деталей або ланцюгів обладнання;
- непередбачені розкладом перерви в подаванні зовнішніх сигналів;
- припинення подачі електроенергії;
- аварія.
6.1.3.2 Відхиленнями параметрів обладнання від встановлених ЕТН вважаються такі відхилення, які не приводять до помітного погіршення якості ТВ зображення і звукового супроводу, тобто до технічного браку.
6.1.3.3 Технічним браком вважається таке відхилення параметрів обладнання від встановлених ЕТН, а також сукупність відхилень параметрів тривалістю більше 5 с, які викликають погіршення суб'єктивної якості зображення і звукового супроводу до оцінки 2 ("погано" за шкалою якості відповідно до додатка А ДСТУ 3787 [16]).
6.1.3.4 До технічного браку також відносяться дефекти зображення, викликані імпульсною завадою, що виникає з вини обладнання ТЗ, у вигляді іскрових смуг, рисок і крапок, коли суб'єктивна оцінка помітності дефектів за шкалою погіршення (додаток А ДСТУ 3787 [16]) відповідає 2 балам і нижче.
6.1.3.5 Технічним припиненням вважаються порушення нормальної роботи ТЗ тривалістю більше 5 с для засобів подавання програм і більше 55 с для радіотелевізійних передавальних станцій (РТПС) і інших ТЗ, які викликали провал на виході ТЗ ТВ-сигналу або сигналу звукового супроводу за наявності їх на вході. Тривалість технічної перерви рахується від початку відсутності ТВ-сигналу або сигналу звукового супроводу.
6.1.3.6 Аварією ТЗ вважається технічне припинення тривалістю 10 хвилин і більше.
6.1.3.7 У разі порушення нормальної роботи обладнання під час мовлення в ефір або записів в режимі прямої трансляції головним завданням експлуатаційно-технічного персоналу разом із режисерською бригадою є оперативна ліквідація порушення та забезпечення продовження роботи.
6.1.3.8 У разі виникнення під час мовлення в ефір завад у сигналі зображення або в звуковій програмі старший по тракту сповіщає випускаючого програму про необхідність переходу на резерв без призупинення передачі або з призупиненням. В останньому разі він повинен вказати тривалість необхідного призупинення.
6.1.3.9 Черговий експлуатаційно-технічного персоналу при порушенні нормальної роботи під час ефіру зобов'язаний:
- визначити характер несправності;
- перейти на роботу на резервному обладнанні;
- проконтролювати перехід режисерською бригадою на завчасно обумовлений резерв згідно з інструкцією, технологічною схемою.
Тривалість переходу на оперативне резервне обладнання (гарячий резерв) не повинна перевищувати 5 секунд.
Нормативи переходу на невизначені резерви (пов'язані зі зміною блоків, перезарядкою відеомагнітофонів, магнітофонів і т. ін.) встановлюються місцевими інструкціями залежно від конкретного обладнання і схем.
6.1.3.10 У разі неможливості забезпечення продовження роботи в ефірі шляхом переходу на резерв негайно доповісти начальнику зміни і старшому по тракту про несправність та вжити необхідних заходів щодо найшвидшого усунення її.
6.1.3.11 У разі неможливості продовження передачі в ефір з даної апаратної старший по тракту і керівник зміни спільно з відповідальними представниками програмної служби та служби, яка координує завантаження технічних засобів, приймає рішення про заміну технічних засобів.
6.1.3.12 Керівництво роботами по відновленню нормальної дії обладнання здійснює старший по апаратній і начальник ремонтної служби, які мають право викликати в будь-який час доби співробітників своїх служб для проведення робіт з ліквідації пошкодженого обладнання.
Примітка. Керівництво роботами з ліквідації пошкоджень обладнання залежно від обставин може взяти на себе керівник (головний інженер) підприємства або він покладає керівництво на іншого працівника.
6.1.3.13 Всі випадки порушення нормальної роботи обладнання повинні бути зафіксовані в оперативному журналі.
6.1.3.14 На всі випадки браку та технічних призупинень складається акт з розгляду причин порушень, аналізу дій з усунення браку, вжитих черговим і ремонтним персоналом разом з режисерською бригадою, і визначенням винних. Розгляд організовує керівник зміни (старший по тракту). Розгляд проводиться безпосередньо після закінчення роботи, під час якої мали місце брак або технічне зупинення.
6.1.3.15 У випадку неможливості визначення технічної причини дефекту безпосередньо після роботи, на її визначення може бути встановлений додатковий строк до 3 діб.
6.1.3.16 Під час записів і репетицій при порушенні нормальної роботи обладнання головним завданням чергового експлуатаційно-технічного персоналу разом з режисерською бригадою є вживання оперативних заходів щодо усунення порушення та продовження записів зі збереженням за можливості високої якості кінцевої продукції.
6.1.3.17 Черговий експлуатаційно-технічного персоналу при цьому зобов'язаний:
- визначити характер несправності і ступінь її впливу на якість кінцевої продукції, а також технологічні можливості апаратної;
- сповістити режисерську бригаду про наявність та характер несправності і разом з нею вирішити питання про продовження роботи з обмеженою кількістю технічних засобів;
- у разі попадання в запис фрагментів з низькою якістю, обумовленою несправностями технічних засобів, вимагати запис технічного дубля (в разі запису спеціально підготовлених передач, що не відносяться до поточних подій);
- у разі відмови режисерської бригади від запису технічного дубля зафіксувати цей факт в експлуатаційній документації (журнал апаратної, супроводжувальний документ до відеорулону) з підтверджуючим підписом режисера;
- у разі відмови режисерської бригади від продовження запису в режимі обмеженого обсягу технічних засобів сповістити старшого по тракту.
6.1.3.18 Старший по тракту (старший по апаратній) разом з представниками служб, які координують завантаження технічних засобів, вирішує питання про можливість продовження робіт з використанням інших технічних засобів.
6.1.3.19 З кожного випадку аварії в роботі ТЗ в п'ятиденний строк після ретельного розслідування має бути складений акт, у якому має зазначатися таке:
- місце, характер, початок, кінець і причини аварії;
- зміна, за якою закріплене обладнання, пошкодження якого викликало аварію;
- працівники, що виконували і керували роботами над усуненням аварії;
- дата останніх робіт з ремонту, перевірки експлуатаційного і технічного стану обладнання, відмова якого викликала аварію;
- особи, винні в аварії, що трапилась через неправильне керування або виконання робіт над усуненням її;
- заходи щодо запобігання подібних аварій.
6.1.3.20 Акт складається в трьох екземплярах, підписується старшим по тракту (старшим по апаратній), представником відділу технічної експлуатації і затверджується головним інженером. Один екземпляр акта подається до експлуатаційного відділу ТРО, другий - до ВТК замовника, а третій залишається в цеху.
6.1.3.21 Про аваріях, що привели до тривалих технічних припинень, в найкоротший термін доводиться до відома відповідного управління Державного комітету телебачення і радіомовлення (Держкомзв'язку та інформатизації України).
6.1.3.22 Порушення нормальної роботи ТЗ, що трапилися з вини підприємства-замовника, магістральних, обласних РРЛ, супутникових ТВ каналів, а також через припинення подачі електроенергії службами електромереж, в роботі ТРО враховуються окремо.
6.1.4 Обов'язки позазмінного персоналу, що мають відношення до технічного обслуговування обладнання телевізійного мовлення
6.1.4.1 Позазмінний технічний персонал повинен проводити необхідні ремонтно-регулювальні роботи, профілактичні огляди, ремонти і вимірювання, роботи з модернізації впровадження рацпропозицій тощо.
6.1.4.2 Позазмінний персонал може проводити роботи в апаратних тільки з дозволу старшого апаратної або за розпорядженням керівника експлуатаційного підрозділу.
6.1.4.3 Виконана позазмінним персоналом робота повинна бути прийнята керівником робіт і старшим апаратної (керівником зміни) з оформленням відповідного запису в журналі апаратної.
6.1.4.4 Якщо роботи не завершено в апаратній протягом робочого дня позазмінним персоналом, керівник робіт зобов'язаний доповісти старшому по апаратній (керівнику зміни) про стан робочого обладнання, на якому проводяться роботи.
6.1.4.5 Позазмінний персонал несе відповідальність за якість виконаних робіт.
6.2 Обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу служби радіомовлення
6.2.1 Обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу зміни під час нормальної роботи ТЗ РМ
6.2.1.1 Основними завданнями персоналу зміни є забезпечення чіткої, безперебійної і якісної роботи технологічного обладнання радіомовлення і звукозапису.
Виконання цих завдань має забезпечуватися правильною технічною експлуатацією, кваліфікованим обслуговуванням технологічного обладнання, своєчасним проведенням вимірювання якісних показників, технічних оглядів і ремонту обладнання.
6.2.1.2 Черговий експлуатаційно-технічний персонал (чергова зміна) заступає на роботу та закінчує її за розкладом і керується в своїй діяльності посадовими експлуатаційно-технічними інструкціями, що визначають робочі місця й обов'язки чергових працівників під час підготовки обладнання до різних робіт, проведення технічних випробувань, використання резервної апаратури та ін.
6.2.1.3 Черговий експлуатаційно-технічний персонал (надалі - персонал) очолюється керівниками змін: начальником зміни або старшим черговим, який є старшим на тракті радіомовлення і відповідає за працю всієї зміни, забезпечує виконання правил технічної експлуатації, правил внутрішнього розпорядку, правил техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії, дотримання посадових інструкцій, а також перевіряє правильність ведення черговими і позазмінними працівниками всієї експлуатаційної документації.
6.2.1.4 Черговий персонал працює за графіками, складеними керівниками відповідних цехів або груп і затвердженими головним інженером або керівником технічної служби організації. Всілякі підміни чергових працівників допускаються тільки з дозволу начальника цеху, старшого інженера, інженера. Тимчасова відсутність на робочому місці дозволяється лише з дозволу начальника зміни (старшого чергового) за умови підміни його іншим працівником.
6.2.1.5 Черговий персонал повинен забезпечувати безперебійну роботу обладнання РМ, з обов'язковим точним дотриманням усіх встановлених експлуатаційно-технічних норм і якісних показників роботи ТЗ трактів формування програм.
6.2.1.6 Заступаючи на чергування, персонал зміни зобов'язаний:
- перевірити кліматичні умови в технологічних приміщеннях (температура, вологість), дію вентиляції і установок кондиціювання повітря;
- перевірити загальне, місцеве й резервне освітлення;
- перевірити якість напруги на всіх фазах і працездатність регулюючих пристроїв в мережі електроживлення;
- перевірити якість напруги автономних джерел резервного електроживлення;
- перевірити справність і роботу пристроїв управління та сигналізації (кнопки, ключі, реле);
- перевірити дієздатність службового і оперативного зв'язку, командно-переговорних пристроїв;
- перевірити справність і дієздатність робочих і резервних ТЗ РМ зовнішнім оглядом, вмиканням і належним технічним випробуванням;
- перевірити наявність захисних засобів техніки безпеки, наявність технічної документації, запасного майна, деталей та інструментів згідно з описами, а також необхідною для роботи технічною документацією;
- ознайомитися із усіма записами в оперативному журналі, зробленими попередньою зміною;
- ретельно перевірити й уточнити добову робочу програму передач радіомовлення, розподілення передач (звукозаписів) між студіями й апаратними, за відрізками часу й програм;
- звірити записи про час виконання необхідних перекомутацій студійних трактів, радіомовленнєвих станцій та інших джерел і споживачів програм;
- ознайомитися із записами в журналах, зробленими попередньою зміною;
- доповісти старшому зміни про прийняття чергування й зробити відповідний запис в журналі прийняття-здачі чергування;
- звірити годинники в студіях і апаратних.
6.2.1.7 Під час безперервної роботи черговий персонал тієї чи іншої апаратної також повинен здійснювати всі необхідні записи в журналах, заступаючи або здаючи чергування.
6.2.1.8 Категорично заборонено робити прийняття-здачу зміни під час виконання відповідальних технічних операцій та при усуненні пошкоджень на тракті.
У таких випадках зміна, яка заступає на чергування, під керівництвом старшого зміни, що здає чергування, бере участь у відновленні нормальної роботи технічних засобів. Якщо усунення пошкоджень технічних засобів набуло затяжного характеру, то питання про зміну чергування вирішує начальник комплексу, цеху, групи.
6.2.1.9 Старший зміни, здаючи чергування, має повідомити особу, яка приймає чергування, про всі порушення нормальної роботи ТЗ, про розпорядження, що одержано під час чергування, про вказівки й телефонограми, про всі випадки порушень у мовленні.