Про внесення змін до Положення про технічну інспекцію праці профспілок та Типового положення про представників профспілок з питань охорони праці

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про охорону праці" в новій редакції та на виконання рішень IV з'їзду ФПУ з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Президія Федерації професійних спілок України

1. Внести зміни до Положення про технічну інспекцію праці профспілок та Типового положення про представників профспілок з питань охорони праці, виклавши їх в новій редакції згідно з додатками 1 і 2.

Увести зазначені положення в дію з 1 листопада 2003 року.

2. Визнати такою, що втратила чинність з 1 листопада 2003 року, постанову Президії Ради Федерації професійних спілок України від 02.06.2000 N П-27-9 "Про внесення змін до Положення про технічну інспекцію праці профспілок та до Типового положення про представників профспілок з питань охорони праці".

3. Запропонувати членським організаціям ФПУ переглянути власні нормативні документи та рішення щодо організації діяльності технічної інспекції праці та представників профспілок з питань охорони праці і при вести їх у відповідність з новою редакцією положень, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

4. Рекомендувати центральним і обласним органам галузевих профспілок і регіональним профспілковим об'єднанням вжити додаткових заходів щодо поліпшення підготовки технічних інспекторів праці та інших представників профспілок з питань охорони праці, підвищення ефективності громадського контролю за додержанням роботодавцями вимог законодавства про охорону праці, забезпечення належної реалізації прав і повноважень цієї категорії профспілкових працівників та активу відповідно до положень Закону України "Про охорону праці", рішень IV з'їзду ФПУ.

5. Управлінню апарату ФПУ з питань охорони праці та здоров'я членів профспілок (Горецький В.І.) разом з Підприємством "Профінформ" (Юрченко Л.І.) забезпечити опублікування зазначених положень в одному з номерів "Бібліотечки голови профспілкового комітету".

6. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Голови Федерації профспілок України Єфіменка О.В.

Це Положення визначає правові основи діяльності технічної інспекції праці професійних спілок, що входять до складу Федерації профспілок України, і містить вимоги щодо побудови й організації роботи цієї інспекції, розмежування функцій технічних (головних технічних) інспекторів праці, реалізації ними прав і повноважень, визначених чинним законодавством України для представників профспілок з питань охорони праці.

1.1. Технічна інспекція праці профспілок (далі - технічна інспекція праці) утворюється рішеннями виборних органів всеукраїнських профспілок, регіональних профоб'єднань та Президії Федерації профспілок України з метою кваліфікованого й ефективного виконання профспілками захисних функцій в галузі охорони праці.

Головним завданням технічних (головних технічних) інспекторів праці, як повноважних представників профспілок з питань охорони праці, є забезпечення практичної реалізації прав і повноважень, наданих цим представникам законами України "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", іншими нормативно-правовими актами.

1.2. Технічна інспекція праці у своїй роботі керується трудовим законодавством, законами України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, статутами профспілок і ФПУ, положеннями, що регламентують діяльність профспілкових об'єднань, рішеннями державних і профспілкових органів та цим Положенням.

1.3. Це Положення поширюється на технічного (головного технічного) інспектора праці будь-якої професійної спілки або профоб'єднання, що входить до складу Федерації профспілок України, та на технічного (головного технічного) інспектора праці ФПУ.

1.4. Повноваження технічного (головного технічного) інспектора праці всеукраїнської профспілки поширюються на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, видів господарської діяльності й відомчої належності та на фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємства), за умови, що на цих підприємствах працюють члени відповідної профспілки.

Повноваження технічного (головного технічного) інспектора праці регіонального профоб'єднання та технічного (головного технічного) інспектора праці Федерації профспілок України поширюються на всі підприємства відповідного регіону (міста, області, Автономної Республіки Крим або України в цілому).

1.5. Технічна інспекція праці взаємодіє з органами державної влади й управління, які займаються вирішенням проблем охорони праці, з органами державного нагляду за охороною праці, правоохоронними органами, закладами охорони здоров'я, фахівцями Фонду соціального страхування від нещасних випадків, правової інспекції праці профспілок, з профспілковим активом та уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.

2.1. Технічна інспекція праці створюється за галузевим і територіальним принципами, складається з технічних (головних технічних) інспекторів праці всеукраїнських профспілок і регіональних профоб'єднань та підпорядковується відповідним виборним органам цих профспілок і об'єднань.

2.2. Технічні (головні технічні) інспектори праці, що перебувають у підпорядкуванні всеукраїнських профспілок, іменуються "Технічний (головний технічний) інспектор праці..." (далі наводиться найменування всеукраїнської профспілки).

Технічні (головні технічні) інспектори праці, що перебувають у підпорядкуванні регіональних профоб'єднань, іменуються "Технічний (головний технічний) інспектор праці..." (далі наводиться найменування відповідного регіонального профоб'єднання).

Зазначені спеціалісти, які працюють в апараті ФПУ, іменуються "Технічний (головний технічний) інспектор праці Федерації профспілок України".

2.3. Технічними (головними технічними) інспекторами праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною освітою, які мають стаж практичної роботи на виробництві за спеціальністю не менше трьох років.

Технічні (головні технічні) інспектори праці на початку роботи і періодично (не рідше одного разу на три роки) проходять у встановленому порядку навчання, підвищення кваліфікації та перевірку знань з питань охорони праці.

2.4. Безпосереднє керівництво і контроль за роботою технічних інспекторів праці здійснюють керівники управлінь, відділів або інших структурних підрозділів апарату виборних органів всеукраїнських профспілок, регіональних профоб'єднань або ФПУ (ці керівники, як правило, одночасно є головними технічними інспекторами праці).

Обов'язки щодо забезпечення взаємодії всіх технічних інспекторів праці в межах певного регіону або України в цілому покладаються відповідно на регіональне профоб'єднання та на ФПУ.

Здійснення захисту прав працівників та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці на конкретному підприємстві забезпечуються насамперед технічним інспектором праці тієї профспілки, членами якої є працівники підприємства. У разі потреби технічний інспектор праці регіонального профоб'єднання проводить роботу на цьому підприємстві разом з фахівцями галузевої профспілки або за погодженням з керівництвом відповідного виборного органу цієї профспілки.

2.5. Питання штатної чисельності, розмірів заробітної плани та порядку фінансування технічних (головних технічних) інспекторів праці вирішуються відповідними виборними органами всеукраїнських профспілок і регіональних профоб'єднань, а щодо технічних інспекторів праці ФПУ - Головою Федерації профспілок України.

2.6. За угодами між відповідними виборними органами всеукраїнських профспілок і регіональних профоб'єднань технічні (головні технічні) інспектори праці регіональних профоб'єднань можуть безпосередньо обслуговувати підприємства, працівники яких є членами різних профспілок. Утримання таких інспекторів провадиться на пайових засадах.

2.7. Технічним (головним технічним) інспекторам праці видається Посвідчення єдиного зразка за формою N ТI-1, що підтверджує право пред'явника безперешкодно, в будь-який час відвідувати і перевіряти підконтрольні підприємства з питань згідно із законодавством.

3.1. Здійснюють громадський контроль за додержанням роботодавцями, посадовими особами підприємств і органів виконавчої влади законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, створенням безпечних і здорових умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов для працівників, забезпеченням їх засобами індивідуального та колектив ного захисту, впровадженням та ефективністю дії системи управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях;

3.2. Захищають права й інтереси членів профспілок з питань охорони праці в органах державної влади й місцевого самоврядування, у стосунках з роботодавцями, об'єднаннями роботодавців і громадян;

3.3. Представляють у комісіях з трудових спорів, прокуратурі, судах та інших органах влади, керівних і робочих органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків інтереси членів профспілки з питань охорони праці, зокрема, осіб, які потерпіли від нещасних випадків або професійних захворювань, а також сімей загиблих на виробництві;

3.4. Аналізують стан і причини виробничого травматизму та профзахворювань, якість актів форми Н-1 та вимагають від роботодавців здійснення профілактичних заходів щодо поліпшення умов і підвищення рівня безпеки праці, контролюють додержання Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;

3.5. Готують пропозиції до проектів загальнодержавної, галузевих і регіональних програм з питань охорони праці, а також до Генеральної, галузевих та регіональних угод з цих питань, здійснюють контроль за виконанням передбачених ними заходів;

3.6. Беруть участь в опрацюванні законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, довкілля й з питань державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

3.7. Домагаються від роботодавців включення до колективних договорів та угод заходів, спрямованих на поліпшення умов і підвищення рівня безпеки праці, досягнення встановлених нормативів охорони праці, попередження виробничого травматизму та профзахворювань, здійснюють контроль за їх виконанням;

3.8. Беруть участь у роботі комісій:

- зі спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві;

- з комплексного обстеження підприємств органами державного нагляду за охороною праці на відповідність фактичного стану умов і безпеки праці вимогам законів та інших нормативно-правових актів;

- з прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого і соціально-культурного призначення на відповідність цих об'єктів вимогам охорони праці;

- з питань охорони довкілля, захисту населення від негативного екологічного впливу;

- з перевірки знань посадовими особами нормативно-правових актів з охорони праці;

3.9. У разі необхідності організовують проведення або домагаються незалежної експертизи умов і безпеки праці, а також об'єктів виробничого й соціально-культурного призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;

3.10. За дорученням сторони застрахованих осіб у Фонді соціального страхування від нещасних випадків беруть участь у роботі спеціальних комісій, створених згідно з законодавством при виконавчій дирекції цього Фонду та її робочих органах на місцях, щодо розгляду спорів про суми страхових внесків, розміри знижок чи надбавок до страхових тарифів, накладення штрафів або про розміри шкоди, наявність прав на її відшкодування та з інших питань;

3.11. Готують до розгляду виборними органами профспілок проекти документів та пропозиції щодо актуальних питань охорони праці та довкілля;

3.12. Надають практичну допомогу профспілковим організаціям, профкомам підприємств, їх комісіям і громадським інспекторам з охорони праці у здійсненні громадського контролю за додержанням роботодавцями і посадовими особами законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, вдосконаленні колдоговірної практики регулювання цих питань, беруть участь у проведенні навчання профспілкового активу, інформують первинні профспілкові організації про результати своєї роботи на підприємствах, висновки і запропоновані заходи;

3.13. Розглядають скарги і пропозиції членів профспілок з питань, що належать до компетенції технічної інспекції праці.

Технічні (головні технічні) інспектори праці мають право:

4.1. Безперешкодно і в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства (за пред'явленням посвідчення встановленого зразка) з метою проведення перевірки з питань, що належать до компетенції технічної інспекції праці;

4.2. Вносити роботодавцям, державним органам управління й нагляду обов'язкові для розгляду подання (форма N ТІ-3) з питань охорони праці, вимагати усунення наявних недоліків і порушень законодавства з цих питань, вжиття відповідних санкцій до конкретних посадових осіб і працівників, винних у цих порушеннях, та одержувати від них аргументовану відповідь;

4.3. Подавати висновки (форма N ТІ-3) про причини нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань і відповідальних за це посадових осіб, а також про відповідність або невідповідність чинним нормативам умов і безпеки праці на конкретних робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах чи інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому;

4.4. Вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому в разі загрози життю або здоров'ю працівників на час усунення цієї загрози;

4.5. Брати участь у розгляді роботодавцями, об'єднаннями роботодавців і громадян поданих профспілками або їх представниками пропозицій з питань згідно з компетенцією технічної інспекції праці;

4.6. Одержувати від роботодавців, посадових осіб і працівників підприємств необхідні пояснення й документи з усіх питань охорони праці;

4.7. Безоплатно одержувати від органів статистики, центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій дані про стан охорони праці, виробничого й невиробничого травматизму та професійної захворюваності;

4.8. Вносити відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів з охорони праці.

5.1. Технічні (головні технічні) інспектори праці самостійні в прийнятті рішень і несуть у встановленому порядку відповідальність за їх правомірність та об'єктивність.

5.2. Обсяг роботи кожного технічного (головного технічного) інспектора праці визначається відповідно до розподілу функціональних обов'язків або посадової інструкції, що затверджується керівником відповідного профоргану з урахуванням вимог цього Положення.

5.3. Робота технічних (головних технічних) інспекторів праці ведеться за поточними планами з урахуванням непередбачених обставин (наприклад, потреби взяти участь у розслідуванні нещасних випадків, у розгляді скарг членів профспілок, що надійшли до інспекції, тощо), а також необхідності якомога більше перебувати безпосередньо в трудових колективах підприємств, установ, організацій, що ними обслуговуються.

5.4. Головний технічний інспектор праці всеукраїнської профспілки здійснює методичне керівництво роботою технічною інспекцією праці цієї профспілки, визначає напрями її діяльності, сприяє сумлінному, якісному й кваліфікованому виконанню кожним працівником інспекції покладених на нього завдань.

Головний технічний інспектор праці регіонального профоб'єднання забезпечує узгодження дій технічних інспекторів праці різних профспілок у межах відповідного регіону та обмін досвідом роботи між ними, опрацьовує загальні підходи й методи контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

5.5. З метою вдосконалення форм і методів контролю за охороною праці, підвищення кваліфікації технічних інспекторів праці та обміну досвідом роботи з усіх питань, що відносяться до їх компетенції, головні технічні інспектори праці всеукраїнських профспілок, регіональних профоб'єднань та Федерації профспілок України періодично проводять відповідні семінари-наради технічної інспекції праці.

5.6. Рішення технічного інспектора праці можуть бути оскаржені головному технічному інспектору праці, якому він безпосередньо підпорядкований. При незгоді з рішенням останнього спір розглядається головним технічним інспектором праці відповідної всеукраїнської профспілки, а з міжгалузевих питань - головним технічним інспектором праці регіонального профоб'єднання.

Розбіжності між головними технічними інспекторами праці всеукраїнських профспілок і регіональних профоб'єднань розглядаються головним технічним інспектором праці Федерації профспілок України.

Якщо у всеукраїнській профспілці або в регіональному профоб'єднанні посада головного технічного інспектора праці відсутня, рішення відповідних технічних інспекторів праці можуть бути оскаржені безпосередньо головному технічному інспектору праці Федерації профспілок України.

5.7. Технічні (головні технічні) інспектори праці профспілок користуються єдиними формами документів: Посвідченням форми N ТI-1 (додаток 1), звітності про роботу форми N ТІ-2 (додаток 2) та висновку (або подання) форми N ТІ-3 (додаток 3).

5.8. Роботодавець відповідно до законодавства повинен забезпечити необхідні умови для роботи технічного (головного технічного) інспектора праці на підприємстві в період проведення ним перевірки або виконання інших обов'язків згідно з цим Положенням.

Відповідно до законів України "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та Положення про технічну інспекцію праці профспілок, затвердженого постановою Президії Федерації профспілок України від " " 200__ р. N ________, технічний (головний технічний) інспектор праці, як повноважний представник профспілок, має право:

безперешкодно і в будь-який час відвідувати і перевіряти підконтрольні підприємства з питань охорони праці за пред'явленням цього посвідчення;

вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому в разі загрози життю або здоров'ю працівників;

вносити роботодавцям, державним органам управління й нагляду обов'язкові для розгляду подання з питань охорони праці, одержувати від них аргументовану відповідь тощо.

Під час перевірок Посвідчення дійсне на підприємствах, в установах, організаціях, а також на об'єктах фізичних осіб, які згідно з законодавством використовують найману працю, незалежно від форми власності та виду господарювання, відповідно до сфери діяльності _______________________________________________________

(найменування всеукраїнської профспілки або регіонального профоб'єднання)

Примітка: До Звіту додається пояснювальна записка, вносяться проблемні та постановочні питання, що потребують вирішення

Це Положення визначає правові основи діяльності представників профспілок з питань охорони праці (далі - представники профспілок) і містить вимоги щодо організації їхньої роботи залежно від рівня профспілкової організації (профоргану), який вони представляють, та з урахуванням обов'язків, прав і повноважень профспілок у сфері охорони праці, визначених чинним законодавством.

1.1. Відповідно до законів України "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки в особі своїх виборних органів і представників здійснюють громадський контроль за додержанням роботодавцями вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, створенням безпечних і здорових умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими за особами індивідуального й колективного захисту, представляють інтереси членів профспілок з усіх питань охорони праці в органах державної виконавчої влади й місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, об'єднаннями роботодавців та громадян.

1.2. Головним завданням представників профспілок є захист прав та інтересів членів своєї профспілки (профспілок) у цій сфері трудових відносин, надання їм практичної допомоги у вирішенні відповідних питань.

1.3. Представником профспілки (профспілок) є:

а) на виробничому рівні:

- член виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (далі - підприємство) чи структурного підрозділу підприємства або профспілковий представник;

- член комісії з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації (який діє згідно з Типовим положенням про цю комісію, затвердженим постановою Президії ФПУ від 05.11.2004 N П-10-4);

- громадський (старший громадський) інспектор з охорони, праці (який діє згідно з Типовим положенням про громадського інспектора з охорони праці, затвердженим постановою Президії ФПУ від 05.11.2004 N П-10-4;

- інший член первинної профспілкової організації підприємства, обізнаний у питаннях охорони праці";

б) на рівні вищестоящих профспілкових органів:

- член президії центрального, обласного, міського, районного або іншого органу галузевої профспілки, регіонального профоб'єднання або Федерації профспілок України;

- технічний (головний технічний) інспектор праці (який діє згідно з Положенням про технічну інспекцію праці профспілок, затвердженим постановою Президії ФПУ від 17.09.03 N П-5-13);

- інший спеціаліст з питань охорони праці апарату виборного органу всеукраїнської галузевої профспілки, регіонального профоб'єднання або апарату ФПУ;

- експерт або інший фахівець, залучений відповідним профспілковим органом для проведення незалежної експертизи певного об'єкта чи здійснення експертної оцінки з окремих цільових питань охорони праці, виробничого середовища.

1.4. Повноваження представника профспілки (профспілок) визначаються рішенням виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації або постановою президії відповідного профспілкового органу. У випадках виконання разових доручень зазначені повноваження, як виняток, можуть надаватися також згідно з рішенням голови профкому підприємства (профорганізатора) або керівника відповідного профоргану.

Представник профспілки (профспілок) під час виконання своїх обов'язків поза межами підприємства (організації), де він працює, підтверджує свої повноваження:

- Посвідченням встановленого зразка (якщо видача посвідчень передбачена відповідним положенням);

- завіреною копією рішення відповідного виборного профспілкового органу;

- довідкою за підписом голови відповідного виборного профспілкового органу, скріпленою печаткою цього органу.

1.5. Працівники міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, які згідно з посадовими обов'язками відповідають за організацію роботи щодо створення безпечних і здорових умов праці на виробництві, не можуть бути представниками профспілок з питань охорони праці на підпорядкованих підприємствах, дільницях, у цехах, службах тощо.

1.6. Повноваження представників профспілок поширюються на всі підприємства, установи, організації або виробничі об'єкти фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання (далі - підприємства), де працюють члени відповідної профспілки, або які належать до сфери дії відповідного регіонального профоб'єднання.

1.7. Повноваження представника профспілки зберігаються, як правило, на строк повноважень виборного профспілкового органу (профкому підприємства), якщо більш короткий строк не було визначено під час призначення певної особи цим представником.

1.8. Представники профспілок у своїй роботі керуються Кодексом законів про працю України, законами України "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, статутами профспілок і ФПУ, положеннями, що регламентують діяльність профспілкових об'єднань, технічної інспекції праці профспілок, комісій і громадських інспекторів з охорони праці, рішеннями державних і профспілкових органів та цим Положенням.

1.9. Керівництво і контроль за роботою представників профспілок здійснюють відповідні виборні органи профспілок; регіональних профоб'єднань та Федерації профспілок України, а також за їх дорученням - керівники управлінь, відділів, секторів чи інших структурних підрозділів з охорони праці.

На підприємстві безпосереднє керівництво й контроль за роботою представників профспілок здійснює виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник).

1.10. Профспілковий орган, профком підприємства (профорганізатор), який призначив представника профспілки (профспілок), може відкликати його подання чи висновки, якщо вони суперечать нормативно-правовим актам з охорони праці або не відповідають вимогам захисту прав та інтересів працівників.

1.11. Представники профспілок взаємодіють з первинними профспілковими організаціями, відповідними комісіями, службами та посадовими особами підприємств, державними органами управління й нагляду за охороною праці та відповідними виконавчими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Представники профспілок зобов'язані:

2.1. Забезпечувати практичну реалізацію повноважень, наданих профспілкам законами України "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці.

2.2. Здійснювати представництво й захист інтересів членів профспілок у сфері охорони праці та довкілля в органах державної влади, місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, об'єднаннями роботодавців та громадян.

2.3. Перевіряти стан умов і безпеки праці, охорони довкілля на підприємствах, виконання відповідних програм, зобов'язань колективних договорів і угод, забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями, засобами індивідуального й колективного захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, газованою солоною водою, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком тощо і домагатися від роботодавців усунення наявних недоліків.

2.4. Брати участь:

- в опрацюванні проектів загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, відповідних угод з цих питань, формуванні розділу "Охорона праці" колективних договорів та визначенні роботодавцями комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів або підвищення існуючого рівня охорони праці;

- у розробленні нових і перегляді чинних нормативно-правових актів з охорони праці, а також положень, інструкцій та інших актів з цих питань, що діють у межах підприємства;

- у підтвердженні згідно з законодавством факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівника або людей, які його оточують, або виробничого середовища чи довкілля, та обґрунтованості відмови працівника від роботи з цих причин;

- визначенні підстав та розмірів зменшення одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, якщо за результатами розслідування нещасного випадку однією з головних його причин було встановлено порушення потерпілим вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

2.5. Аналізувати стан охорони праці і причини виробничого травматизму й професійної захворюваності, домагатися від роботодавця вжиття ефективних заходів щодо поліпшення умов і підвищення рівня безпеки праці, здійснювати контроль за додержанням установленого порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

2.6. Брати участь у роботі комісій:

- з розслідування нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;

- з перевірки знань посадовими особами і працівниками нормативно-правових актів з охорони праці;

- з прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого й соціально-культурного призначення на відповідність їх вимогам охорони праці;

- з перевірки або комплексного обстеження стану охорони праці на підприємстві (підприємствах), що проводяться органами державного нагляду за охороною праці.

2.7. Сприяти потерпілим, членам сімей загиблих на виробництві або особам, які, представляють їхні інтереси, у вирішенні питань щодо участі їх у розсліду ванні, ознайомленні з матеріалами за його наслідками, своєчасного одержання актів установленої форми, розгляду роботодавцем заяв у разі незгоди зі змістом цього акта, своєчасного і повного одержання страхових виплат та всіх видів соціальної допомоги, що мають надаватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно з законодавством.

Представники профспілок мають право:

3.1. Безперешкодно і в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства (за пред'явленням Посвідчення встановленого зразка за формами ПП-1, ТI-1 або іншого документа) з метою проведення перевірки або участі в роботі комісій з питань, що належать до компетенції представників профспілок з охорони праці.

3.2. Одержувати від роботодавців, посадових осіб і працівників необхідні документи й пояснення з питань охорони праці.

3.3. Вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

3.4. Подавати свої висновки про обставини й причини нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також про відповідальних за це посадових осіб.

3.5. Вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому в разі загрози життю або здоров'ю працівників.

3.6. Організовувати проведення або домагатися незалежної експертизи умов і безпеки праці, а також об'єктів виробничого й соціально-культурного призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;

3.7. Брати участь:

- у визначенні та здійсненні державної політики в галузі охорони праці, трудових відносин і соціального захисту працівників, внесенні пропозицій з цих питань відповідним органам;

- у розгляді спорів і конфліктів з питань охорони праці в комісіях з трудових спорів, у прокуратурі, суді тощо;

- у розгляді органами виконавчої влади й місцевого самоврядування, роботодавцями, об'єднаннями роботодавців та громадян своїх пропозицій згідно з компетенцією представників профспілок з питань охорони праці;

3.8. Безоплатно одержувати від органів статистики дані з питань охорони праці, виробничого й невиробничого травматизму та професійної захворюваності в межах своїх повноважень.

4. Форма посвідчення представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці (N ПП-1) та форма висновку або подання представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці (N ПП-2) наведені у додатках відповідно 1 і 2 до цього Положення.

5. Представники профспілок з Питань охорони праці всеукраїнських профспілок та регіональних профоб'єднань щорічно надають інформацію про свою роботу Федерації профспілок України в терміни та за формою Звіту технічного (головного технічного) інспектора праці профспілок (згідно з додатком 2 до Положення про технічну інспекцію праці профспілок).

Відповідно до законів України "Про охорону праці" та "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" представник профспілки (профспілок) має право:

безперешкодно і в будь-який час відвідувати й перевіряти підконтрольні підприємства з питань охорони праці;

вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або в цілому в разі загрози життю або здоров'ю працівників;

вносити роботодавцям, державним органам управління й нагляду обов'язкові для розгляду подання з питань охорони праці, одержувати від них аргументовану відповідь тощо.

Під час перевірок Посвідчення дійсне на підприємствах, в установах, організаціях, а також на об'єктах фізичних осіб, які згідно з законодавством використовують найману працю, незалежно від форми власності та виду господарювання, відповідно до сфери діяльності _______________________________________________________

(найменування всеукраїнської профспілки або регіонального профоб'єднання)

Відповідно до статті 41 Закону України "Про охорону праці" та статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" надаю: