МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 859 від 03.12.2002
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення реструктуризації державних підприємств транспортно-дорожнього комплексу
З метою вдосконалення процесу реструктуризації підприємств, організацій і установ транспортно-дорожнього комплексу та надання методичної допомоги фахівцям у проведенні роботи щодо реструктуризації державних підприємств,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення реструктуризації державних підприємств транспортно-дорожнього комплексу (додаються).
2. Створити постійно діючу комісію Мінтрансу з питань реструктуризації підприємств галузі у складі:
Дунаєв Л.Ф. - заступник Державного секретаря - голова комісії;
Медін Ю.М. - начальник Управління власності та структурних перетворень - заступник голови комісії;
Члени комісії:
Логінова Л.М. - керівник Департаменту нормативно-правового забезпечення;
Бурдей В.В. - керівник Департаменту економічного аналізу та стратегічного планування;
Черкашин С.В. - керівник Департаменту соціальної та кадрової політики;
Попов В.І. - начальник відділу реструктуризації Управління власності та структурних перетворень;
Садловська І.П. - начальник відділу фінансової політики Департаменту економічного аналізу та стратегічного планування;
Легкодух Н.А. - провідний спеціаліст відділу реструктуризації - секретар комісії.
3. Державним департаментам, Укрзалізниці, об'єднанням, підприємствам, установам і організаціям, що входять до сфери управління Мінтрансу:
3.1. Забезпечити проведення відповідної роботи згідно зазначених Методичних рекомендацій.
3.2. Створити постійно діючі комісії з питань реструктуризації державних підприємств та в термін до 20.12.2002 р. надати Управлінню власності та структурних перетворень (Медін Ю.М.) склад зазначених комісій.
3.3. В термін до 31.01.2003 р. розробити та надати на розгляд Мінтрансу перелік та проекти реструктуризації державних підприємств на період до 2011 р.
4. Управлінню власності та структурних перетворень (Медін Ю.М.) в термін до 01.03.2002 р. розробити та надати на розгляд керівництву Мінтрансу Програму реструктуризації державних підприємств транспортно-дорожнього комплексу на період до 2011 р.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Дунаєва Л.Ф.
Міністр Г.М.КірпаМетодичні рекомендації щодо проведення реструктуризації державних підприємств транспортно-дорожнього комплексу
1. Загальні положення
1.1 Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог Комплексної програми реструктуризації державних підприємств, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.08.2001 р. N 401-р та Методичних вказівок щодо проведення реструктуризації державних підприємств, затверджених наказом Мінекономіки від 23.01.1998 р. N 9 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 23.03.1998 р. за N 187/2627.
1.2. Ці рекомендації розроблено для надання методичної допомоги фахівцям Державних департаментів, Укрзалізниці, об'єднань, підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Мінтрансу у проведенні роботи щодо реструктуризації державних підприємств.
1.3. Метою проведення реструктуризації є створення суб'єктів підприємницької діяльності, які здатні ефективно функціонувати в умовах становлення ринкової економіки та виробляти конкурентноспроможну продукцію, що відповідала б вимогам товарних ринків.
1.4. Реструктуризація - це здійснення комплексу адміністративно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на приведення умов функціонування підприємства у відповідність з умовами ринку, що змінюються та розробленою стратегією розвитку підприємства.
2. Основні етапи проведення реструктуризації
2.1. Робота щодо реструктуризації підприємств на початковій стадії проводиться фахівцями підприємств при участі та підтримці центральних та місцевих органів виконавчої влади, банків.
2.2. Визначається перелік підприємств, які підлягають реструктуризації та черговість її проведення. Для вирішення цього питання необхідно здійснити відповідні основні заходи:
2.2.1. Провести аналіз економічного стану підприємств та вибрати форми і методи реструктуризації.
2.2.2. Розробити проект реструктуризації.
2.3. Для проведення аналізу економічного стану підприємств, вибору форм і методів реструктуризації та підготовки проекту реструктуризації на кожному з визначених підприємств створюються робочі групи.
2.4. Для забезпечення своєчасної розробки проекту реструктуризації розробляється план-графік проведення робіт щодо реструктуризації підприємства, у якому визначаються терміни виконання та відповідальні виконавці. План-графік затверджується головою робочої групи. План-графік проведення робіт щодо реструктуризації підприємства повинен включати наступні заходи:
2.5. Розроблений проект реструктуризації, в якому повинні бути відображені конкретні заходи щодо його реалізації, надається постійно діючій комісії Державних департаментів, Укрзалізниці, об'єднань з питань реструктуризації, яка в місячний термін розглядає його, робить відповідні висновки і пропозиції та направляє галузевій комісії Мінтрансу.
2.6. Залежно від визначених шляхів реорганізації підприємства, впливу передбачувальних результатів реструктуризації на розвиток пріоритетних напрямів та економіки в цілому, а також необхідних розмірів фінансування галузева комісія Мінтрансу:
- готує наказ про проведення реструктуризації підприємства;
- в разі необхідності готує проект рішення Кабінету Міністрів України про проведення відповідних заходів.
3. Аналіз економічного стану підприємств та вибір форм і методів реструктуризації
3.1. Економічний стан підприємства повинен визначатись на підставі аналізу фінансово-господарських показників діяльності підприємства, зроблених оцінок потенціальних можливостей виробництва та становища на товарних ринках за попередні роки. Для цього використовуються такі матеріали (за звітний період):
аналіз фінансово-господарського стану підприємства;
показники оцінки конкурентоспроможності видів продукції, що виробляється (робіт, послуг);
рівень виробничого та науково-технічного потенціалу, а також прогресивності технологічних процесів;
стан коопераційних зв'язків та збуту продукції;
наявність кадрового складу підприємства;
структура заробітної плати;
належність соціальної інфраструктури підприємства;
наявність незавершеного будівництва;
оцінка впливу виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію та зайнятість у регіоні;
інша інформація щодо виробничої діяльності підприємства.
3.2. Аналіз фінансово-господарського стану підприємства проводиться на основі даних бухгалтерського звіту (в обсязі форм річного та квартального), статистичних та аналітичних даних. Він повинен містити оцінку загальної вартості майна, активів і пасивів балансу, аналіз структури коштів підприємств (активів) і структури джерел коштів (пасивів), аналіз нематеріальних активів та аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості, аналіз собівартості та рентабельності продукції.
3.3. Важливе значення має оцінка технічного рівня і якості продукції, яка виробляється на підприємстві, та відповідність її вимогам товарного ринку. При цьому аналізуються стан реалізації продукції, ціни, основні споживачі та конкуренти. У результаті аналізу необхідно зробити висновки щодо конкурентоспроможності продукції.
3.4. Оцінюючи виробничий потенціал, потрібно визначити ступінь завантаженості і зносу основних фондів. Аналізуються також обсяги і номенклатура продукції та ступінь монополізму підприємства, оцінюються питома матеріалоємність, енергоємність продукції і прогресивність технологічних процесів у порівнянні з показниками роботи підприємств передових країн світу. Аналіз наявності та стану науково-технічного потенціалу виробництва дає змогу визначити його вплив на перспективи розвитку підприємства.
3.5. Значна залежність виробників від наявності сировини, матеріалів, їх якості та кооперованих поставок може призводити до перебоїв у функціонуванні, тому при аналізі доцільно визначитись щодо географії поставок взагалі та імпортних, зокрема, і шляхів їх скорочення.
3.6. При аналізі показників праці використовуються показники динаміки чисельності працюючих та рівня заробітної плати, рівень зайнятості працівників, втрати робочого часу, приховане безробіття, плинність кваліфікованих робітників та інженерно-технічних кадрів, віковий склад керівництва, робітників, інженерно-технічних працівників та службовців.
3.7. Важливою причиною важкого фінансового становища може бути утримання на балансі підприємства соціальної інфраструктури, тому необхідно проаналізувати наявність об'єктів соцкультпобуту, витрати, пов'язані з ними, розмір державних асигнувань, якщо такі мали місце.
3.8. Невід'ємною частиною аналізу є оцінка об'єктів незавершеного будівництва та можливість їх реалізації шляхом приватизації. Це дасть змогу одержати кошти на поповнення нормованих обігових коштів, технічне переобладнання виробництва, освоєння нових технологій та здійснення природоохоронних заходів.
3.9. Необхідно визначити вплив виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію, наявність робочих місць та соціальну напруженість у регіоні. Аналізуючи вплив на екологію, доцільно використати також інформацію про штрафні санкції щодо забруднення навколишнього середовища.
3.10. За результатами аналізу необхідно зробити необхідні висновки стосовно ліквідації підприємства через здійснення процедури банкрутства або здійснення його реструктуризації.
4. Розробка проекту реструктуризації
4.1. Проект реструктуризації має визначати:
- економічне обгрунтування необхідності проведення реструктуризації;
- форми і методи реструктуризації;
- шляхи вирішення фінансових, соціальних та інших питань, пов'язаних із реструктуризацією;
- затрати на проведення реструктуризації і джерела їх фінансування;
- конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту.
4.2. Реструктуризацію підприємств можуть забезпечити наступні оптимально підібрані організаційно-економічні заходи:
- заміна керівництва підприємства;
- часткова або повна приватизація;
- часткове закриття;
- проведення процедури банкрутства;
- поділ великих підприємств на частини;
- відокремлення від підприємств непрофільних структурних підрозділів;
- звільнення підприємств від об'єктів соцкультпобуту;
- продаж (або передача в оренду) частини основних фондів підприємства;
- поліпшення якості товарів (робіт, послуг), що випускаються;
- підвищення ефективності маркетингу;
- зменшення витрат на виробництво;
- впровадження нових прогресивних форм і методів управління;
- скорочення чисельності зайнятих на підприємстві із забезпеченням соціальних пільг при звільненні;
- тимчасове призупинення капітального будівництва та продаж об'єктів незавершеного будівництва;
- відстрочка або списання боргів;
- пошук інвестицій та інвесторів;
- залучення кредитів.
Ці заходи можуть здійснюватися згідно чинного законодавства комплексно або окремо в залежності від визначених форм реструктуризації.
4.3. Вибір тих чи інших заходів щодо виходу підприємства з кризи залежить від очікуваних результатів їх застосування (потенційна прибутковість), потрібних для цього коштів і можливостей їх придбання, терміну одержання результатів. Реалізація вибраного заходу повинна забезпечити задовільний фінансовий стан підприємства на поточний період і перспективу. При цьому необхідно враховувати соціальні та екологічні наслідки від проведення заходу.
4.4. Обов'язковою умовою при виборі конкретного заходу є наявність техніко-економічного обгрунтування доцільності його здійснення.
У разі проведення реструктуризації підприємства шляхом його поділу розробляється бізнес-план нового підприємства.
4.5. При виборі форм і методів реструктуризації потрібно визначити суму фінансових коштів, яка дасть змогу її реалізувати (кошторис затрат), та розробити механізм фінансування реструктуризації. Слід звернути увагу на затрати, пов'язані з вивільненням робітників.
4.6. Проект реструктуризації після розробки подається на розгляд галузевої комісії, яка приймає відповідне рішення.
Проект реструктуризації підприємства повинен вирішувати питання:
- створення умов для адаптації державних підприємств до вимог ринку;
- зміни організаційно-правового статусу державних підприємств;
- передачі в комунальну власність об'єктів житлово-комунальної сфери;
- формування ефективної структури виробництва;
- приватизації непрофільних виробництв;
- науково-технічне оновлення виробництва;
- розвиток виробництва для задоволення потреб міжгалузевої та галузевої кооперації.
4.7. Фінансування заходів з реструктуризації підприємства може здійснюватись за рахунок:
- підприємства щодо якого прийнято рішення про реструктуризацію;
- потенційних інвесторів;
- видатків на фінансування приватизації, передбачених чинним законодавством.
4.8. У разі здійснення заходів з реорганізації підприємства до проекту реструктуризації додаються розподільчі баланси за останній звітний період. Підготовка розподільчого балансу підприємства передбачає складання розподільчого пакету документів фінансової звітності підприємства за формою та обсягах, що визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Начальник відділу реструктуризаціїУправління власності таструктурних перетворень В.І.Попов