Про затвердження Методичних рекомендацій формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України

З метою забезпечення реалізації "Основних напрямів конкурентної політики на 2002-2004 рр.", схвалених Указом Президента України від 19.11.2001 р. N 1097/2001,

1. Затвердити Методичні рекомендації формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Державному департаменту авіаційного транспорту забезпечити доведення зазначених Методичних рекомендацій до суб'єктів господарювання, які здійснюють аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Л.Ф.Дунаєва.

1.1. Методичні рекомендації формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України (далі - Методичні рекомендації) визначають єдині засади формування і визначення ставок аеропортових зборів і рекомендуються для застосування в роботі усіма аеропортами (суб'єктами підприємницької діяльності) незалежно від форм власності, які працюють у сфері надання спеціалізованих аеропортових послуг.

1.2. Методичні рекомендації розроблені з урахуванням положень Повітряного кодексу України, рекомендацій ІКАО, законів України "Про ціни та ціноутворення", "Про оподаткування прибутку підприємств", нормативно-правових актів, які регулюють порядок надання спеціалізованих послуг в аеропортах України та ведення господарської діяльності.

1.3. Методичні рекомендації сприятимуть створенню економічних передумов для ефективної роботи аеропорту і узгодженості інтересів аеропортів і користувачів аеропортових послуг.

1.4. Специфічні особливості формування і застосування ставок аеропортових зборів для окремого аеропорту, що не обумовлені даними Методичними рекомендаціями, відображаються у нормативно-правових актах, які регулюють аеропортові збори і затверджуються згідно з діючим законодавством.

1.5. Наведені нижче терміни використовуються у Методичних рекомендаціях у такому значенні:

аеропорт - підприємство, яке призначене для здійснення прийому і відправлення повітряних суден (ПС), обслуговування повітряних перевезень і має для цього льотне поле (аеродром), термінали (аеровокзали), інші споруди, необхідне обладнання та відповідний персонал;

акт незаконного втручання - протиправні дії, пов'язані з посяганням на безпечну діяльність авіації і авіаційних об'єктів, внаслідок яких сталися нещасні випадки з пасажирами та персоналом, майнові збитки, захоплення чи викрадення повітряного судна, або дії, що створюють ситуацію для таких наслідків;

багаж - власні речі пасажирів, що перевозяться ПС на умовах, визначених перевізником;

багаж зареєстрований - багаж, прийнятий перевізником під його відповідальність з підтвердженням цього шляхом видачі багажної квитанції та бирки;

багаж незареєстрований - будь-який багаж, в т. ч. ручна поклажа, що перевозиться за згодою перевізника під наглядом самого пасажира в салоні ПС;

безпека авіаційна - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність;

вантаж - майно (за виключенням пошти та багажу), яке перевозиться або прийняте для перевезення перевізником;

вантаж транзитний - вантаж, що перевозиться через проміжний аеропорт тим самим рейсом, яким він прибув у цей проміжний аеропорт;

вантаж трансферний - вантаж, що доставлено в аеропорт трансферу (пересадки) одним рейсом, а далі він перевозиться іншим рейсом (із зміною рейсу) того ж чи іншого перевізника;

завантаження - розміщення в салоні ПС пасажирів та в багажному відділені - багажу, вантажу, пошти тощо;

збори аеропортові - плата, яка стягується аеропортами за надання спеціалізованих аеропортових послуг за ставками, встановленими відповідно до чинного законодавства;

зміна завантаження - зміна розміщення пасажирів у салоні ПС, навантаження, розвантаження або перерозподіл багажу та вантажу у багажному відділенні ПС;

зліт - етап польоту, що включає пробіг від повної зупинки ПС до точки втрати торкання із ЗПС;

квитанція багажна - частина квитка, що підтверджує прийняття багажу до перевезення;

квиток (пасажирський квиток) - перевізний документ, який підтверджує факт укладання договору повітряного перевезення пасажира і його багажу та включає в себе багажну квитанцію;

квиток службовий (сервісний) - квиток, який згідно з затвердженими правилами авіакомпанії, що відповідають рекомендаціям міжнародної асоціації авіаційного транспорту (ІАТА), видається співробітникам авіакомпанії, членам їх сімей, а також іншим службовим особам;

максимальна злітна вага (МЗВ) ПС - максимальна конструктивна вага, яка вказана у сертифікаті льотної придатності ПС;

маршрут перевезення - вказані в перевізному документі (квитку, багажній квитанції тощо) у визначеній послідовності аеропорти (пункти) відправлення, трансферу, зупинок і кінцевого призначення;

обслуговування наземне - сукупність послуг (крім аеропортових спеціалізованих), що надаються наземними службами аеропорту і плата за які здійснюється згідно з чинним законодавством;

пасажири - особи, що перевозяться ПС, за винятком членів екіпажу, співробітників перевізника при виконанні службових обов'язків, уповноважених представників відповідних органів влади та осіб, що супроводжують вантаж;

пасажир транзитний - пасажир, що перевозиться через проміжні аеропорти (пункти) тим же рейсом, яким він прибув у ці проміжні аеропорти (пункти);

пасажир трансферний - пасажир, що доставляється в аеропорт (пункт) трансферу (пересадки) одним рейсом, а далі перевозиться іншим рейсом (із зміною рейсу) того ж чи іншого перевізника;

перон - частина льотного поля, яка призначена для розміщення ПС з метою стоянки, посадки-висадки пасажирів, завантаження, розвантаження, а також іншого обслуговування ПС;

посадка - етап польоту із висоти 15 м (9 м для випадків, що обумовлені п. 3.6, 2.1 Эксплуатационных норм летной годности самолетов, МГА СССР, 1982 г.) над рівнем торця злітно-посадочної смуги (ЗПС) до точки торкання зі ЗПС та пробіг до повної зупинки ПС;

посадка рейсова - посадка ПС за умовами здійснення рейсу; посадка технічна - посадка ПС за умовами, що пов'язані з його технічним станом або іншими причинами, при яких не здійснюється зміна завантаження;

послуги аеропортові спеціалізовані - послуги, які пов'язані із специфікою роботи аеропорту і забезпечують здійснення безпечної посадки, стоянки та зльоту ПС, комплексу авіаційної безпеки та користування пасажирськими терміналами;

поле льотне - контрольована зона аеропорту, яка включає ЗПС, площі для розміщення служб обслуговування польотів, перони, а також резервні зони;

політ - знаходження ПС у стані, що обумовлений його функціональним призначенням, тобто у стані руху в повітрі, включаючи зліт та посадку;

політ випробувальний - політ для встановлення льотної придатності ПС або експлуатаційної придатності окремих видів його обладнання;

політ міжнародний - будь-який політ, при якому перетинається кордон іноземної держави, тобто держави іншої, ніж держава реєстрації ПС або держава - експлуатант ПС;

політ пошуково-рятувальний - політ з метою пошуку і рятування осіб від небезпеки, що загрожує або може загрожувати їх життю і здоров'ю;

політ санітарний - політ щодо перевезення тяжкохворих або важкопоранених осіб (яким вже надано медичну допомогу) або пацієнтів в критичному стані з однієї лікарні до іншої спеціальним рейсом;

політ тестовий - політ для перевірки ПС перед сертифікацією або після виконання ремонтних робіт;

польоти технічні - польоти, при яких не здійснюється перевезення пасажирів та вантажу, а виконуються: польоти повітряних буксирів, авіаопилювальні, парашутні, фотопольоти, аерознімальні польоти тощо;

політ тренувальний - політ в учбових цілях під наглядом льотного інструктора;

ПС пасажирське - ПС, яке перевозить будь-яких осіб, крім екіпажу, співробітників перевізника при виконанні службових обов'язків, уповноважених представників відповідних органів влади та осіб, що супроводжують вантаж;

ПС вантажне - ПС, крім пасажирського, що перевозить вантаж або пошту (майно);

рейс авіаційний - закінчена операція щодо переміщення транспортного повітряного судна у повітряному просторі й часі за встановленим маршрутом і розкладом;

рейс авіаційний міжнародний - авіарейс, будь-який пункт маршруту якого знаходиться за межами Державного кордону України;

рейс авіаційний регулярний - авіарейс, який періодично здійснюється згідно із встановленим розкладом і маршрутом;

рейс додатковий - авіарейс, який здійснюється додатково до встановленого розкладу за маршрутом регулярного рейсу;

сполучення повітряне - засіб забезпечення зв'язку у просторі й часі за допомогою ПС;

сполучення повітряне внутрішнє - будь-яке повітряне сполучення, що здійснюється виключно в межах території однієї держави;

сполучення повітряне міжнародне - будь-яке повітряне сполучення, що здійснюється через повітряний простір більш ніж однієї держави;

ставки аеропортових зборів - розміри плати за надання спеціалізованих аеропортових послуг, які визначені і встановлені відповідно до чинного законодавства;

стоянка нормативна - регламентований проміжок часу, необхідний для виконання комплексу наземного обслуговування авіарейсу і встановлений виходячи з технологічних особливостей аеропорту;

термінал (аеровокзал) - комплекс споруд і обладнання аеропорту, призначений для обслуговування пасажирів й супроводжуючих осіб, багажу і вантажу, розміщення контрольних служб;

час стоянки ПС - проміжок часу від часу прибуття до часу відправлення ПС зі стоянки;

час відправлення ПС зі стоянки - момент прибирання гальмівних колодок від коліс відбуваючого літака на місці його стоянки;

час прибуття ПС на стоянку - момент встановлення гальмівних колодок під колеса прибулого літака на місці його стоянки.

2.1. Аеропортові збори встановлюються на спеціалізовані послуги аеропортів і мають наступну вартісну основу:

Збір за посадку-зліт ПС (без обслуговування повітряного руху) компенсує витрати пов'язані з: використанням та утриманням злітно-посадочної смуги, рулильних доріжок та інших споруд і будівель аеродрому, технічного обладнання, обладнання відповідних засобів телекомунікації та світлосигналізації; утриманням у готовності аварійно-рятувальної команди; забезпеченням нормативної стоянки ПС та інше;

Збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі (терміналі) компенсує витрати, пов'язані з використанням та утриманням пасажирського терміналу для обслуговування пасажирів до початку реєстрації та осіб, які їх зустрічають і проводжають, за винятком витрат на наземне обслуговування;

Збір за наднормативну стоянку ПС компенсує витрати, пов'язані з утриманням твердого покриття перонів, розташуванням ПС на місцях стоянки, їх протипожежною охороною, відповідним освітлювальним обладнанням понад час, обумовлений нормативною стоянкою. Витрати на цей збір визначаються за їх розподілом між нормативним і наднормативним часом використання стоянки. Нормативний час стоянки становить: для пасажирських ПС - 3 години, для вантажних ПС - 6 годин;

Збір за авіаційну безпеку компенсує витрати на забезпечення комплексу заходів, які здійснюють певні підрозділи аеропорту щодо захисту пасажирів, членів екіпажу ПС, працівників аеропорту і авіакомпаній від загрози їх життю і здоров'ю, а також повітряних суден, аеропортових споруд, обладнання і вантажу від знищення (втрати) або пошкодження.

2.2. Основними принципами при визначенні ставок аеропортових зборів є:

відповідність структури та змісту витрат, що відносяться до собівартості, переліку спеціалізованих послуг (робіт), які надаються споживачам, і правилам, встановленим в аеропортах щодо їх виконання;

недопущення подвійного нарахування витрат;

здійснення розрахунків ставок за документально підтвердженими показниками виробничої діяльності аеропорту.

2.3. Розрахунок ставок аеропортових зборів здійснюється у наступній послідовності:

за результатами виробничої діяльності аеропорту за звітній період визначається фактична сума витрат щодо кожного збору окремо, вартісна основа якого обумовлена у пункті 2.1 цих Методичних рекомендацій;

на підставі документально підтверджених показників роботи аеропорту за звітний період визначаються прогнозні обсяги послуг у натуральних одиницях виміру;

розраховується планова сума витрат на перспективу з урахуванням очікуваних обсягів перевезень, прогнозної зміни рівня заробітної плати, рівня цін на основні ресурси та інших складових суми витрат;

визначається рівень прибутковості як співвідношення запланованого на певний період прибутку до повної суми планових витрат, які включені до собівартості на цей період.

2.4. Ставки аеропортових зборів встановлюються із розрахунку на визначену в натуральному вимірі одиницю показників виробничої діяльності аеропорту або у відсотковому значенні від ставки іншого аеропортового збору.

3.1. Базою для формування аеропортових зборів є фактичні витрати, які згідно з вимогами чинного законодавства та діючим порядком їх обліку відносяться до собівартості продукції (робіт, послуг). До собівартості спеціалізованих аеропортових послуг включаються витрати, які визначені у формі N 2 "Звіт про фінансові результати" (додаток до П(С)БО 3), за кодами рядків 040, 070, 080, 090, 140 (тільки в частині, що відноситься на операції з основними засобами).

Плановий розмір витрат встановлюється на основі їх визначення за бюджетом (фінансовим планом) аеропорту на певний період, що відповідає перспективній стратегії і тактиці розвитку аеропорту.

При формуванні вартісної основи аеропортових зборів враховуються податки, збори та інші обов'язкові платежі, які згідно з чинним законодавством включаються до собівартості послуг.

3.2. При формуванні структури основних (виробничих) підрозділів аеропорту таким чином, коли кожний з підрозділів надає послуги та виконує роботи, витрати на здійснення яких повністю компенсуються певним аеропортовим збором, суми витрат, що відображені в бухгалтерському обліку, складають основу собівартості збору.

Крім витрат згаданих підрозділів у собівартості збору враховується частина витрат інших основних підрозділів (служб), які приймають часткову участь у наданні тієї чи іншої послуги. Базою щодо розподілу виробничих витрат між такими підрозділами можуть бути матеріальні витрати, площа використовуваних приміщень, чисельність персоналу тощо.

Приклад.

Посадку-зліт обслуговують такі основні підрозділи, як аеродромна служба (АС), база радіо-світло-технічного забезпечення польотів (РСТЗП) тощо. Витрати цих підрозділів прямо відносяться до вартісної основи визначення ставки збору за посадку-зліт. До витрат цього збору додається сума витрат служби спецтранспорту (ССТ) в частині, яка формує вартісну основу збору за посадку-зліт (з урахуванням для розподілу витрат натуральної одиниці виміру, зокрема, часу роботи машинного парку).

До збору за забезпечення авіаційної безпеки безпосередньо відносяться витрати служби авіаційної безпеки (САБ), воєнізованої охорони (ВОХР), відділу інженерно-технічного забезпечення авіаційної безпеки та режиму (ВІТЗАБ і Р) тощо. Додатково до вартісної бази розрахунку ставки цього збору включаються витрати, пов'язані із навчанням, режимом перепусток працівників основних підрозділів, що забезпечують заходи авіаційній безпеки. У даному випадку розподіл витрат здійснюється за кількістю працівників.

3.3. Витрати обслуговуючих підрозділів (служб) відносяться на собівартість збору за непрямими методами розрахунку, а саме, пропорційно визначеній базі розподілу цих витрат. Базою щодо розподілу витрат можуть бути різні показники: матеріальні витрати, вартість основних засобів, чисельність працівників, витрати на оплату праці тощо. Розподіл витрат обслуговуючих підрозділів, що пов'язані із наданням технічних послуг, здійснюється у два етапи: спочатку витрати розподіляються між основними (виробничими) підрозділами, а потім здійснюється віднесення визначених по підрозділах витрат на відповідні збори.

Приклад.

Витрати служби тепло-технічного і сантехнічного обслуговування (ТТіСТО) можуть розподілятися пропорційно обсягам використаного газу й води: витрати служби електрозв'язку - пропорційно кількості телефонних номерів; витрати служби безпроводового зв'язку - пропорційно кількості засобів цього зв'язку тощо.

3.4. Сума виробничої собівартості (ВСІ) по кожному (і-ому) збору розраховується за формулою:

Ввпі - витрати основних виробничих підрозділів (служб), які у повному обсязі віднесено на і-й збір;

Вівпі - частина витрат інших виробничих підрозділів, яка віднесена на і-й збір;

Вопі - частина витрат обслуговуючих підрозділів, яка віднесена на і-й збір.

3.5. Враховуючи, що адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні та фінансові (в частині, що відноситься на собівартість) витрати визначаються в цілому по аеропорту, розподіл їх між видами зборів здійснюється за коефіцієнтом, який розраховується за формулою:

Кр - коефіцієнт розподілу:

ЗВазо - адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні та фінансові (в частині, що відноситься на собівартість) витрати по аеропорту в цілому;

ЗПС - повна сума витрат, що віднесені до собівартості продукції (робіт, послуг) аеропорту в цілому.

3.6. Повна сума витрат (ПСі), яку віднесено до собівартості певного (і-го) виду збору, розраховується за формулою:

ВСі - сума виробничої собівартості і-збору;

Кр - коефіцієнт розподілу адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних та фінансових (в частині, що відноситься на собівартість) витрат.

3.7. Контроль результату виконаних розрахунків щодо формування вартісної основи аеропортових зборів здійснюється на підставі загальної суми (що приймається за контрольну) собівартості діяльності аеропорту за звітний період, прийнятий для розрахунку, яка відображається у формі N 2 "Звіт про фінансові результати" (за визначеними у пункті 3.1 Методичних рекомендацій кодами рядків). При цьому загальна сума фактичної собівартості авіаційних зборів повинна дорівнювати різниці між загальною (контрольною) сумою, собівартістю послуг за наземне обслуговування та сумою собівартості щодо неавіаційної діяльності. Наведений механізм контролю стосується й збалансування планового розміру собівартості авіаційного збору в цілому. Суми фактичних витрат щодо кожного збору є базою для здійснення аналізу і встановлення планового розміру повної собівартості.

3.8. Порядок розрахунку повної суми витрат, що відноситься до собівартості зборів для деяких аеропортів, може мати певні відмінності в залежності від особливостей ведення бухгалтерського обліку та організаційної структури аеропорту.

3.8.1. З метою забезпечення правильного визначення витрат і встановлення ставок зборів за аеропортове обслуговування у випадку, коли в балансі відображаються показники не тільки аеропорту, а ще й авіакомпанії (авіакомпаній) або інших структур, необхідно організувати бухгалтерський облік окремо у розрізі кожного із суб'єктів.

3.8.2. Враховуючи практику малих аеропортів, які ведуть бухгалтерський облік тільки за статтями витрат, не виділяючи підрозділи, розподіл виробничих витрат за видами зборів здійснюється за статтями пропорційно певної статті витрат, прийнятої для бази розрахунку.

Приклад.

Розподіл виробничих витрат за прийнятою для розрахунку базою, зокрема витратами на персонал, здійснюється у наступній послідовності:

- витрати за статтями розподіляються за видами зборів пропорційно чисельності працівників, що здійснюють операції, пов'язані з тим чи іншим збором;

- підраховується сума виробничих витрат, що відноситься на конкретний аеропортовий збір, і визначається його питома вага у виробничих витратах, які відображені у бухгалтерському обліку;

- пропорційно визначеного співвідношення розраховується частина витрат обслуговуючих підрозділів, адміністративних витрат, витрат на збут тощо.

3.8.3. При проведені бухгалтерського обліку з більшим укрупнюванням для визначення витрат, що відносяться до конкретного збору, допускається використання спрощеного методу:

- виділяються із загальної суми виробничих витрат, які відображені в бухгалтерському обліку, витрати, що не компенсуються аеропортовими зборами. Залишок витрат - це виробничі витрати, які відносяться до всіх аеропортових зборів (ВВаз);

- розраховується питома вага витрат на аеропортові збори у загальній сумі виробничих витрат (ПВаз);

- всі витрати щодо технічного та іншого обслуговування, адміністративні та інші витрати (ЗВазо) відносяться на аеропортові збори пропорційно питомої ваги витрат на аеропортові збори (ПВаз);

- розрахунок повної суми витрат, яка відноситься на собівартість всіх аеропортових зборів (ПСаз), здійснюється за формулою:

S - знак суми

- повну суму витрат аеропортових зборів (ПСаз), можна розподіляти між видами зборів пропорційно чисельності обслуговуючого персоналу, що виконує певні роботи на виробничих ділянках, витрати на здійснення яких компенсуються тим чи іншим збором. Можливо використовувати й іншу базу щодо розподілу повної суми витрат аеропортових зборів;

- контроль розрахунків виконується аналогічно пункту 3.7 Методичних рекомендацій.

4.1. При визначені ставок аеропортових зборів застосовуються наступні об'ємні показники діяльності аеропорту за прийнятий для розрахунку період з коригуванням його відповідно до прогнозу:

Збір за посадку-зліт ПС. На підставі сертифікатів льотної придатності повітряних суден підсумовується максимальна злітна вага (МЗВ) всіх відправлених з аеропорту ПС (тис. тонн).

Збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі (пасажирський збір). Згідно з офіційною звітністю аеропорту загальна кількість (тис. осіб) зареєстрованих та трансферних пасажирів за виключенням пасажирів, які звільняються від сплати цього збору, а саме: транзитні пасажири; діти до 2-х років; пасажири зі службовими (сервісними) квитками авіакомпаній; пасажири рейсів, які виконуються виключно для перевезення королівських осіб, голів держав і урядів; пасажири рейсів з метою пошуку, рятування і санітарних, які виконуються за завданням компетентних органів.

Збір за наднормативну стоянку. Ставки цього збору визначаються у відсотковому визначенні від ставки збору за посадку-зліт за час (добу або її частину) стоянки ПС наднормативний термін.

Збір за авіаційну безпеку. Для пасажирських ПС одиниця виміру приймається аналогічно пасажирського збору, для вантажних ПС - аналогічно збору за посадку-зліт.

4.2. Розраховується загальний рівень прибутковості, який при необхідності дозволяється диференціювати у розрізі зборів.

Після встановлення планового розміру прибутковості (рентабельності) визначаються загальні розміри ставок щодо кожного аеропортового збору за формулою:

ЗСі - загальна ставка і-го збору;

ППСі - сума планової собівартості, що включає повні витрати, які віднесено до і-го збору (тис. грн.);

Кп - коефіцієнт прибутковості, прийнятий у розрахунках (у долях одиниці);

ПОі - плановий обсяг послуг (робіт) в натуральному вимірі, прийнятий для розрахунків і-го збору (тис. од.).

4.3. Загальні ставки аеропортових зборів розраховуються у національній валюті на одиницю прийнятого показника обсягу послуг (робіт) виробничої діяльності.

4.3.1. Ставка збору за посадку-зліт встановлюється на одну тонну МЗВ відправлених ПС, при цьому витрати, пов'язані із забезпеченням нормативної стоянки ПС включаються до витрат аеропортового збору за посадку-зліт і окремо не оплачуються.

4.3.2. Ставка збору за обслуговування пасажирів (пасажирський збір) встановлюється на одного відправленого пасажира і компенсує витрати, пов'язані із функціонуванням аеровокзалів (терміналів), в частині, що не враховується в платі за наземне обслуговування.

4.3.3. Ставка збору за наднормативну стоянку ПС розраховується у відсотковому співвідношенні від ставки збору за посадку-зліт ПС у денний час в залежності від часу стоянки - за кожну добу або її частину. Зазначений збір дозволяється розрахувати за прогресивною шкалою часу стоянки.

Приклад.

У випадку, коли стоянка ПС звужує обмежені технічні можливості перону аеропорту, доцільно за допомогою ставки збору регулювати цей процес, встановлюючи підвищений її загальний рівень або підвищуючи її за прогресивною шкалою за кожну добу понад першу тощо. Рівень цього збору розраховується окремо для пасажирських і вантажних ПС, враховуючи відмінності технології їхнього обслуговування, вантажомісткість тощо. Час наднормативної стоянки визначається з моменту встановлення до моменту прибирання стояночних колодок за виключенням часу нормативної стоянки.

4.3.4. Ставка збору за авіаційну безпеку встановлюється: для пасажирського ПС - на одного відправленого пасажира, для вантажного ПС - на одну тонну МЗВ відправленого ПС. При визначенні ставки збору за авіаційну безпеку для пасажирських ПС кількість транзитних пасажирів враховується з коефіцієнтом 0,5.

Розподіл витрат між обслуговуванням пасажирських та вантажних ПС здійснюється за МЗВ або загальною кількістю рейсів, обслуговування яких здійснив аеропорт за звітний період.

4.4. Якщо аеропорт, крім внутрішніх сполучень, обслуговує експлуатантів міжнародних сполучень, окремо розраховуються ставки аеропортових зборів для внутрішніх та міжнародних сполучень. Ставки аеропортових зборів для міжнародних сполучень (Смі) розраховуються за формулою:

ППСі - сума планової собівартості, що включає повні витрати, які віднесено до і-го збору (тис. грн.);

Кп - коефіцієнт прибутковості, прийнятий у розрахунках (у долях одиниці);

ПОмі - плановий обсяг послуг (робіт) при виконанні міжнародних польотів у натуральному вимірі (тонни, пасажири, час стоянки), прийнятий для розрахунку і-того збору;

ПОві - плановий обсяг послуг (робіт) при виконанні внутрішніх польотів у натуральному вимірі (тонни, пасажири, час стоянки), прийнятий для розрахунку і-того збору;

Кв - коефіцієнт співвідношення ставок зборів аеропортового обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів (у долях одиниці), обумовлений витратами на здійснення аеропортового обслуговування цих рейсів та результатами маркетингу щодо ринку авіаційних послуг.

Ставки зборів для внутрішніх рейсів (Сві) визначаються за формулою:

У випадку, коли аеропорт обслуговує виключно внутрішніх експлуатантів, ЗСі = Сві.

5.1. Ставки аеропортових зборів розраховуються у національній валюті.

Перерахунок аеропортових зборів до валюти 1 групи класифікації іноземних валют, що встановлено Національним банком України (НБУ), здійснюється у доларах США з урахуванням середнього за розрахунковий період значення курсу валюти.

5.2. Розрахунок ставок аеропортових зборів здійснюється без врахування податку на додану вартість. Нарахування сум податку на додану вартість за надані аеропортові послуги здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

5.3. Проект ставок аеропортових зборів подається на розгляд та затвердження у встановленому чинним законодавством порядку із супроводжуючими документами, що наведені у додатку цих Методичних рекомендацій.

1. Копія балансу підприємства (Ф-1).

2. Копія звіту про фінансові результати (Ф-2).

3. Копія звіту про роботу авіаційного транспорту (Ф-31).

4. Довідка з аеропортового обслуговування повітряних суден і пасажирів (таблиця 1).

5. Калькуляція планової собівартості аеропортових зборів (таблиця 2).

6. Показники діяльності аеропорту (таблиця 3).

7. Розрахунок загальних ставок аеропортових зборів (таблиця 4).

8. Розрахунок ставок аеропортових зборів для міжнародних та внутрішніх сполучень (таблиця 5).

9. Розрахунок зміни фінансових показників діяльності аеропорту (таблиця 6).

10. Проект ставок аеропортових зборів (таблиця 7).

11. Пояснювальна записка з обгрунтуванням зовнішніх та внутрішніх причин перегляду ставок (зміни цін і тарифів на спожиті ресурси, зміни у техніці та технології обслуговування, фактор сезонності тощо), а також дані щодо прийнятності проектних ставок у потенціальних конкурентів, консультації з експлуатантами тощо).