З ініціативи розробника.
На основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України.
На основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.
З яких питань не видаються постанови Кабінету Міністрів України:
Затвердження положення.
Затвердження статуту.
Затвердження державної цільової програми, плану заходів.
Затвердження порядку, регламенту, правил, методики.
Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є:
Центральні органи виконавчої влади.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
Орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції.
Який проект акта не підлягає проведенню правової експертизи Міністерством юстиції України:
Про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері.
Про затвердження фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектора економіки.
Про делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках.
Про утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Який документ не подається разом з проектом акта до Міністерства юстиції України для проведення правової експертизи:
Довідка щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Довідка щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.
Пояснювальна записка.
Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Уряду:
Головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.
Головними розробниками - центральними органами виконавчої влади.
Головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
Головними розробниками - міністерствами.
Який з документів не підписується керівником органу, який є головним розробником, або особою, що його заміщує під час внесення проекту акта Кабінету Міністрів України на розгляд Уряду:
Супровідний лист.
Пояснювальна записка.
Порівняльна таблиця.
Довідка про погодження.
Який документ подається разом з проектом Закону, що вноситься до Кабінету Міністрів України, крім документів та матеріалів, передбачених пунктом 1 § 50 Регламенту Кабінету Міністрів України:
Довідка щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Експертний висновок.
Політична пропозиція.
Перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону.
У який строк заінтересований орган зобов'язаний за зверненням розробника взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів України, розробленого в ініціативному порядку, у частині, що стосується його компетенції:
В одноденний строк.
Протягом п'яти робочих днів.
Протягом десяти робочих днів.
У місячний строк.
Який документ надсилається центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра разом з проектом акта відповідному міністерству для його погодження міністром:
Висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.
Довідка щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Довідка щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Довідка про погодження.
Який проект акта не підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку:
З питань, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідацією їх наслідків, або з інших питань, пов'язаних з виникненням загрози життю та/або здоров'ю населення, а також з невідкладних питань щодо проведення антитерористичної операції та обороноздатності держави.
Який містить інформацію з обмеженим доступом.
З кадрових питань.
Що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України.
Який проект акта підлягає обов'язковому погодженню з Нацдержслужбою:
Про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері.
Щодо затвердження положення про центральний орган виконавчої влади.
Делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках.
Кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
Які наслідки настають у разі коли за висновком Мін'юсту проект акта Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції та законам України, актам Президента України:
Проект акта повертається на доопрацювання.
Проект акта не підлягає внесенню на розгляд Кабінету Міністрів України.
Щодо такого проекту акта проводяться узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі на рівні керівників головного розробника та заінтересованих органів.
Рішення щодо такого проекту акта приймається на засіданні Кабінету Міністрів України.
Який документ обов'язково візує керівник юридичної служби органу, який є головним розробником під час внесення проекту акта на розгляд Уряду.
Протокол узгодження позицій.
Проект акта.
Довідка про погодження.
Порівняльна таблиця.
У якому документі викладається мета прийняття акта, його короткий зміст, строки реалізації, очікувані результати для різних верств (груп) населення та/або позитивний вплив на розвиток окремих галузей економіки та регіонів з конкретними прикладами:
У прес-релізі.
У пояснювальній записці.
У інформаційно-довідкових матеріалах.
У висновку Мін'юсту.
До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону не додається:
Висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.
Пояснювальна записка.
Довідка щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Довідка про погодження.
Який розділ не містить концепція реалізації державної політики у відповідній сфері:
Проблема, яка потребує розв'язання.
Мета і строки реалізації концепції.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів.
Оцінка регуляторного впливу.
Який орган здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України:
Міністерство юстиції України.
Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Верховна Рада України.
Адміністрація Президента України.
Акти центральних органів виконавчої влади скасовуються:
Повністю чи в окремій частині керівником відповідного центрального органу виконавчої влади.
Повністю чи в окремій частині Міністром, через якого спрямовується та координується діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади.
Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідних розпоряджень. Проект такого розпорядження готує Мін'юст за дорученням Прем'єр-міністра.
Постановою Кабінету Міністрів України. Проект такої постанови готує Мін'юст за дорученням Прем'єр-міністра України.
Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України з кадрових питань готуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку та вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України:
Державним секретарем Кабінету Міністрів України.
Міністром Кабінету Міністрів України.
Прем'єр-міністром України.
Комісією з питань вищого корпусу державної служби.
Директорат державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв'язку
І. Питання на перевірку знань Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж"
Врегулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Врегулювання відносин між власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Врегулювання відносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Врегулювання відносин між органами державної влади, власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
2. На що поширюється сфера дії Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж":
На відносини з доступу до споруд електрозв'язку, будинкової розподільної мережі та кабельної каналізації електрозв'язку, що перебувають у власності операторів, провайдерів телекомунікацій.
На відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу всіх форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
На відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу державної форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
На відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу державної та комунальної форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
3. Які правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу Кабінет Міністрів України затверджує?
Правила надання доступу до інфраструктури та правила із визначення плати за доступ до елементів інфраструктури у сфері містобудування.
Правила із визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільної мережі.
Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі та інші правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
Кабінет Міністрів України не затверджує правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
4. Які повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування?
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури об'єкта кабельної каналізації електрозв'язку.
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі та до об'єкта будівництва.
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту.
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі та інфраструктури об'єкта електроенергетики.
5. Які повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування?
Розробляє та затверджує правила визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
Розробляє та затверджує норми визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
Розробляє та затверджує методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
Розробляє та затверджує вимоги щодо визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
6. Який орган затверджує Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу:
Верховна Рада України.
Кабінет Міністрів України.
Адміністрація Президента України.
Органи місцевого самоврядування.
7. Ким розробляються та видаються технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта?
Кабінетом Міністрів України.
Власником інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Замовником проектної документації з доступу.
8. Що мають містити технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
Вимоги щодо захисту технічних засобів телекомунікацій та передбачати відповідальність за їх умисне пошкодження.
Перелік робіт, що мають бути виконані для доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу. строк дії технічних умов та особливості безпечного доступу та користування інфраструктурою об'єкта доступу.
Вихідні дані для розроблення замовником проектної документації. перелік робіт, що мають бути виконані. строк дії технічних умов та наявні обмеження щодо доступу до певного елемента інфраструктури об'єкта доступу та/або порядку його експлуатації.
Перелік робіт, що мають бути виконані для доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу та наявні обмеження щодо доступу до певного елемента інфраструктури.
9. З якого дня набирають чинності технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
З моменту їх затвердження.
З дня їх офіційного оприлюднення.
Через 10 днів з дня офіційного оприлюднення.
З дня видачі їх замовнику власником інфраструктури об'єкта доступу.
10. За якою умовою можуть бути внесені зміни до технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу:
За погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Після затвердження Кабінетом Міністрів України.
Лише за згодою замовника.
Зміни можуть бути внесені за будь-якою умовою.
11. Який строк дії технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
1 рік.
Шість місяців.
Необмежений строк.
Є чинними протягом зазначеного в них строку їх дії.
12. Ким анулюється рішення про видачу технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу у разі несплати їх видачі замовником?
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Кабінетом Міністрів України.
Власником інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
Заінтересованими особами, що здійснюють державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
13. Протягом якого часу технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта доступу втрачають чинність, у разі якщо замовник оплатив, але з власної вини не отримав їх?
15 робочих днів з дня оплати.
30 календарних днів з дня оплати.
Шести місяців з дня оплати.
Немає обмежень.
14. Протягом скількох робочих днів замовник має внести плату за надання технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу з дня отримання письмової інформації про прийняття рішення власником інфраструктури об'єкта доступу про видачу технічних умов з доступу?
5 робочих днів.
10 робочих днів.
15 робочих днів.
25 робочих днів.
15. Одними із основних вимог до проектної документації з доступу до інфраструктури об'єкта доступу є?
Власник інфраструктури об'єкта доступу не може відмовити замовнику у погодженні проектної документації з доступу виключно на підставі її невідповідності виданим технічним умовам з доступу.
Проектна документація з доступу розробляється власником інфраструктури або іншою особою на замовлення замовника.
Проектна документація з доступу не потребує погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та/або юридичними особами, утвореними такими органами.
Проектна документація з доступу потребує погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та/або юридичними особами, утвореними такими органами.
16. Протягом скількох днів має бути погоджена проектна документація з доступу власником інфраструктури об'єкта доступу з дня її отримання від замовника?
10 календарних днів.
15 календарних днів.
15 робочих днів.
25 робочих днів.
17. На підставі чого здійснюється доступ до інфраструктури об'єкта доступу?
Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта.
Договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником. Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".
Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва.
18. Що є підставою для укладання сторонами договору з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
Проект договору з доступу із затвердженими Правилами.
Проект договору з доступу із затвердженими Правилами та погодженою власником інфраструктури проектної документації з доступу.
Підписане письмове звернення замовника із проектною документацією з доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
Підписане письмове звернення замовника із двома примірниками проектної документації, та проекту договору з доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
19. Який граничний строк укладання договору з доступу до інфраструктури об'єкта доступу між сторонами?
10 робочих днів.
Два тижні.
Один місяць.
Не визначений Законом.
20. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється на підставі:
Договору з доступу згідно з Правилами надання доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Договору з доступу згідно з Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Проектної документації з доступу.
Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу не встановлюється.
ІІ. Питання на перевірку знань Закону України "Про поштовий зв'язок"
1. Чим гарантується таємниця поштових відправлень, у тому числі листування та іншої письмової кореспонденції, електронних повідомлень, що пересилаються (передаються) засобами зв'язку?
Конституцією та законодавством України. Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та законодавством України.
Виключно законом України "Про поштовий зв'язок".
Таємниця поштових відправлень гарантується оператором поштового зв'язку.
2. Чому підлягають засоби поштового зв'язку, що застосовуються у мережах поштового зв'язку загального користування:
Ідентифікації та верифікації.
Стандартизації та сертифікації.
Внесенню до єдиного державного реєстру засобів поштового зв'язку.
Контролю на нагляду національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
3. Хто здійснює ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, формує цінову політику та регулювання відповідно до законодавства України тарифів на послуги поштового зв'язку?
Кабінет Міністрів України.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку.
Державна інспекція поштового зв'язку.
4. З якою періодичністю проводяться планові перевірки спрямовані на запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства про поштовий зв'язок?
Не частіше ніж один раз на три роки,
Не рідше, ніж один раз на три роки,
Не частіше, ні раз на рік,
Не рідше, ніж раз на рік.
5. Що має міститися у договорі, укладеному у будь-якій формі, стороною якого є національний оператор зв'язку?
Попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних.
Найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Посилання на Правила надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Інформація про тарифи на послуги поштового зв'язку.
6. Оператори поштового зв'язку не відповідають за:
Неналежне здійснення міжнародних поштових відправлень.
Порушення правил надання послуг поштового зв'язку, виготовлення з метою збуту чи збут свідомо підроблених поштових марок та кліше державних знаків маркувальних машин.
Псування засобів поштового зв'язку, крадіжку чи пошкодження поштових відправлень.
За ненадання чи неналежне надання послуг поштового зв'язку внаслідок прийняття органами доходів і зборів рішень щодо поштових відправлень під час здійснення митного контролю.
7. Міжнародні поштові відправлення під час переміщення через митний кордон України пред'являються операторами для:
Оподаткування згідно із Законом України "Про митний тариф".
Митного оформлення.
Митного контролю.
Нагляду на контролю посадовими особами уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі зв'язку.
8. За рахунок яких коштів оператори поштового зв'язку надають відповідно до законодавства України послуги на пільговій основі з покриттям пов'язаних з цим витрат?
За рахунок міжнародної допомоги, дотацій та субвенцій.
За рахунок Державного бюджету України.
За рахунок місцевих бюджетів.
За рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
9. Хто має право планування діяльності поштових операторів і визначення перспектив розвитку надання послуг поштового зв'язку виходячи з попиту на послуги поштового зв'язку та замовлень держави на ці послуги?
Кабінет Міністрів України.
Уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку.
Оператори поштового зв'язку.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
10. Ким здійснюється придбання, установка і утримання в належному стані абонентських поштових шаф?
Органами місцевого самоврядування.
Власниками житлових та адміністративних будинків.
Національним оператором поштового зв'язку.
Операторами поштового зв'язку.
11. Ким визначаються місця для розміщення поштових скриньок, призначених для збирання від відправників простих листів і поштових карток?
Національним оператором поштового зв'язку.
Національним оператором поштового зв'язку за погодженням з місцевими органами виконавчої влади.
Національним оператором поштового зв'язку за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Національним оператором поштового зв'язку за погодженням з місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
12. Як здійснюється проїзд транспортних засобів поштового зв'язку до об'єктів поштового зв'язку, в тому числі розташованих при вокзалах, станціях та портах, а також у пунктах пропуску через державний кордон України, з метою обміну поштових відправлень?
Безперешкодно, позачергово і безоплатно.
Безперешкодно, на пільгових умовах, з урахуванням здійснення контролю на нагляду.
Безперешкодно, відповідно до тарифів, визначених на поточних рік національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Безперешкодно, позачергово, безоплатно та безпечно.
13. Яку відповідальність несе оператор поштового зв'язку за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю?
Відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг.
Відшкодування його вартості пропорційно масі втраченого або пошкодженого вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку.
Відшкодування його вартості пропорційно масі втраченого або пошкодженого вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 200 відсотків вартості послуг поштового зв'язку.
Відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.
14. Тарифному регулюванню у сфері надання послуг поштового зв'язку підлягають:
Виключно універсальні послуги поштового зв'язку.
Послуги поштового зв'язку, перелік яких затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Послуги поштового зв'язку з доставки офіційних друкованих видань загальнодержавного рівня.
Послуги поштового зв'язку з доставки простих листів масою до 20 грамів і поштові картки з нанесеним на них відбитком спеціального штампа, відправниками яких є військовослужбовці строкової служби.
15. Національний оператор має виключне право на:
Видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу.
Видання каталогів і колекційних поштових марок та іншої філателістичної продукції.
Пересилання простих листів масою до 100 грамів та простих поштових карток.
Використання друкарських машин та надання дозволу на їх використання іншим фізичним та юридичним особам.
16. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень:
Розглядають скарги громадян, щодо роботи відділень операторів поштового зв'язку, розміщених на відповідних територіальних одиницях.
Затверджують графік роботи відділень операторів поштового зв'язку за відповідними територіальними одиницями.
Сприяють операторам в укладенні договорів оренди приміщень у житлових і нежитлових будинках з їх власниками для надання послуг поштового зв'язку.
Визначають осіб, відповідальних за здійснення виплат та доставки пенсій.
17. Для охорони об'єктів поштового зв'язку, забезпечення схоронності поштових відправлень і грошових коштів оператор може:
Мати спеціально обладнанні приміщення та грати на вікнах.
Мати підрозділи поштової безпеки та воєнізованої охорони.
Використовувати службових собак для охорони відділень поштового зв'язку.
Використовувати вогнепальну зброю для попередження нападу на відділення поштового зв'язку.
18. Поштовий зв'язок - це:
Приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
Набір послуг встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою,
Листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.
Продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.
19. Між ким укладається контракт на державне замовлення щодо надання послуг поштового зв'язку?
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку та національним оператором поштового зв'язку.
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку та оператором поштового зв'язку.
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України та оператором.
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, та оператором, визначеним Кабінетом Міністрів України.
20. Як виготовляються поштові скриньки, абонементні скриньки, абонентські поштові шафи?
Відповідно до встановлених стандартів.
Відповідно до нормативів, визначених міжнародними договорами.
В порядку та у спосіб, визначений Кабінетом Міністрів України.
В порядку та у спосіб, визначений уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку.
ІІІ. Питання на перевірку знань Закон України "Про телекомунікації"
До принципів діяльності у сфері телекомунікацій належать:
Забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил.
Представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.
Гласності і відкритості, вільного доступу до ринку телекомунікаційних послуг.
Рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.
Хто має право надавати телекомунікаційні послуги на території України?
Виключно юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України.
Юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або іноземні юридичні особи.
Юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та іноземні юридичні особи, та/або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України.
Юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та іноземні юридичні особи, та/або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України, а також іноземні громадяни.
Який обліково-звітний час застосовується при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій?
При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.
При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується виключно Центральноєвропейський час.
При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується виключно Грінвічський час.
Обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України.
Науково-технічне забезпечення функціонування й розвитку телекомунікацій здійснюється шляхом:
Організації семінарів та конференцій, у тому числі із залученням міжнародних експертів.
Створення нормативно-правової бази та розроблення нормативної документації, гармонізації державних і галузевих стандартів з міжнародними стандартами.
Співпраці з Національною академією наук України.
Співпраці з міжнародними організаціями у сфері телекомунікацій, проведення спільних заходів та обміну досвідом.
Хто здійснює державне управління у сфері телекомунікацій?
Органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку.
Спеціальні агентства та служби відповідно до закону.
Президент України.
Що належить до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері телекомунікацій?
Розробляє проекти законів, інших нормативно-правових актів.
Забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері телекомунікацій.
Визначає вимоги щодо рівня якості телекомунікаційних послуг.
Організовує та відповідає за розроблення стандартів у сфері телекомунікацій.
Який орган розробляє Концепцію розвитку телекомунікацій України, спрямовану на досягнення стратегічних інтересів та міжнародної конкурентоздатності України?
Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку за участю національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку.
Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України за участю центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку.
До повноважень центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку належать:
Забезпечує проведення державної політики у сфері телекомунікацій.
Вирішує в межах компетенції питання щодо готовності функціонування телекомунікаційних мереж загального користування в умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану.
Спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.
Здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг.
Який статус має Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації?
Є державним колегіальним органом зі спеціальним статусом, підзвітним Верховній Раді України.
Є державним колегіальним органом, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, підзвітним Верховній Раді України.
Є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Кабінету Міністрів України.
Є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
До повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації належить:
Виконує обов'язки Адміністрації зв'язку та радіочастот України.
Здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного ресурсу.
Інформує суб'єктів ринку телекомунікацій про політику та стратегію розвитку телекомунікаційних мереж загального користування.
Організовує проведення досліджень та розробку рекомендацій щодо конвергенції комп'ютерних та телекомунікаційних технологій.
Планові перевірки суб'єктів ринку телекомунікацій, їх відокремлених підрозділів проводяться:
Не частіше ніж один раз на п'ять років відповідно до планів, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Не частіше ніж один раз на три роки відповідно до планів, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
За рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо питань, зазначених у цих рішеннях.
Один раз на два роки відповідно до планів, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Яким є порядок призначення Голови та членів комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації?
Члени комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу, а Голова обирається шляхом таємного голосування.
Вони призначаються на посади та звільняються з посад Прем'єр-міністром України шляхом видання відповідного розпорядження.
Вони призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу за згодою Верховної Ради України.
Вони призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
Протягом якого періоду Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку приймає рішення щодо погодження засобу телекомунікацій, який може застосовуватися на мережах телекомунікацій?
Протягом 60 календарних днів від дати надходження заявки оператора, провайдера телекомунікацій.
Протягом 30 календарних днів від дати надходження заявки оператора, провайдера телекомунікацій.
Протягом 30 календарних днів від дати надходження заявки оператора, провайдера телекомунікацій, але не більше ніж 60 календарних днів.
Законом не передбачено такого періоду.
Кому може належати право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж?
Будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі.
Будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.
Будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі державної форми власності.
Будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами або нерезидентами України.
До прав споживачів телекомунікаційних послуг належать:
Використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності.
Вибір оператора, провайдера телекомунікацій.
Використовувати лічильники, що мають документ про підтвердження відповідності згідно із законодавством України.
Періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як засобів вимірювальної техніки в порядку, визначеному законодавством України.
До прав операторів телекомунікацій належать:
Звернення до комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для захисту своїх прав.
Вільний доступ до ринку телекомунікаційних послуг, незалежно від форми власності.
Планування та розвиток власних мереж.
Установлення будь-яких тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються.
Безоплатно оператором телекомунікацій надаються:
Послуги телефонного зв'язку або послуги з передачі текстового повідомлення.
Послуги з перерахування коштів як благодійної пожертви на користь політичної партії чи громадської організації.
Послуги з публічного збору благодійних пожертв з використанням благодійного телекомунікаційного повідомлення згідно з договором, укладеним між оператором телекомунікацій та неприбутковою організацією, у тому числі благодійною організацією (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальною громадою.
Послуги з перерахування коштів під час проведення національних спортивних змагань.
Оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами майнову відповідальність у випадку:
Невиконання чи неналежного виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються оператором телекомунікацій.
Невиконання чи неналежного виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом.
Невиконання чи неналежного виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо).
Безпідставних скорочень чи зміни переліку послуг.
До повноважень якого органу належить розподіл, присвоєння та облік номерного ресурсу, видача і скасування дозволів на його використання, державний нагляд за використанням номерного ресурсу?
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Кабінету Міністрів України.
Центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку.
Центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку спільно з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
До якої відповідальності притягуються особи, винні у порушенні законодавства про телекомунікації?
До майнової, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до закону
До цивільної та адміністративної відповідальності відповідно до закону.
До цивільної, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до закону.
До майнової дисциплінарної, кримінальної відповідальності відповідно до закону.
ІV. Питання на перевірку знань Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України"
Що є індикатором кіберзагрози:
Показники (технічні дані), що використовуються для виявлення та реагування на кіберзагрози.
Відомості про обставини кіберінциденту, зокрема про те, які об'єкти кіберзахисту і за яких умов зазнали кібератаки, які з них успішно виявлені, нейтралізовані, яким запобігли за допомогою яких засобів кіберзахисту, у тому числі з використанням яких індикаторів кіберзагроз.
Сукупність об'єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України у кіберпросторі, справляють негативний вплив на стан кібербезпеки держави, кібербезпеку та кіберзахист її об'єктів.
Закон України Про основні засади забезпечення кібербезпеки України не поширюється на:
Діяльність народних депутатів України, суддів та прокурорів у межах їх повноважень.
Діяльність щодо забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі.
Соціальні мережі, приватні електронні інформаційні ресурси в мережі Інтернет (включаючи блог-платформи, відеохостинги, інші веб-ресурси), якщо такі інформаційні ресурси не містять інформацію, необхідність захисту якої встановлена законом, відносини та послуги, пов'язані з функціонуванням таких мереж і ресурсів.
Діяльність іноземних юридичних осіб.
Що є критично важливими об'єктами інфраструктури:
Підприємства, установи та організації державної форми власності, діяльність яких безпосередньо пов'язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров'я людей.
Державні установи та організації, діяльність яких безпосередньо пов'язана з технологічними процесами, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України.
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов'язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров'я людей.
