МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
| 13.05.2009 N 324 |
Про затвердження методичних рекомендацій "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів"
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити методичні рекомендації "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів" (додаються).
2. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду методичні рекомендації "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.
Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
| Перший заступник Міністра, головний державний санітарний лікар України | О.М.Біловол |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
13.05.2009 N 324
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
"Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів"
1. Загальні положення
Існуючі методичні підходи до оцінки і регламентації застосування пестицидів з позицій безпеки для професійних контингентів і населення передбачають переважне використання санітарних норм допустимого забруднення повітря (ГДК, ОБРВ). При цьому порівнюють концентрації, які утворюються з їх допустимими значеннями. Такий підхід дозволяє оцінювати забруднення виробничого, комунального, побутового, природного середовища.
В даний час при гігієнічному нормуванні і регламентації застосування пестицидів широко використовується оцінка шляхів, інтенсивності і тривалості їх впливу на людину (1, 2). Оцінці впливу на людину передують етапи, що включають оцінку токсичності досліджуваної речовини, залежності "доза-час-ефект", екстраполяцію експериментальних даних на людину і встановлення безпечного рівня впливу.
У різних сучасних методиках, що описують процес оцінки можливості виникнення токсичного ефекту у людини, використовується поняття "ризик".
Ризик залежить від наявності і сили прояву трьох складових: 1) шкідливого чинника, його потенційної і реальної небезпеки; 2) шляхів, інтенсивності і тривалості впливу; 3) організму і його чутливості до шкідливого чинника.
Стосовно регламентації використання пестицидів з позицій безпеки для людини, оцінка ризику дозволяє встановити ступінь можливості прояву токсичного ефекту в залежності від небезпечності речовини, шляхів, інтенсивності і тривалості експозиції і має очевидні переваги в порівнянні з оцінкою вмісту пестицидів в окремих об'єктах виробничого і навколишнього середовища.
У той же час, оцінка ризику ґрунтується на загальних принципах гігієнічного нормування, пов'язана з гігієнічними нормативами і системою гігієнічної регламентації.
Мета методичних рекомендацій "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів" (далі - методичні рекомендації) - сприяти одержанню однорідної й достовірної інформації при дослідженні способів і умов застосування пестицидів для їх регламентації з позицій безпеки для професійних контингентів і населення, які піддаються інгаляційному і перкутанному впливу пестицидів під час і після їх застосування.
Методичні рекомендації призначені для науково-дослідних установ токсиколого-гігієнічного профілю МОЗ, лабораторій і кафедр, що займаються гігієнічною регламентацією пестицидів, практичних установ державної санітарно-епідеміологічної служби для оцінки умов застосування пестицидів і обґрунтування профілактичних заходів.
Запропонована програма досліджень (послідовність, обсяг, методики, ін.) не повинна зв'язувати творчої ініціативи наукових колективів і окремих дослідників у плані залучення і використання додаткових і особливо нових адекватних методик.
При проведенні досліджень, спрямованих на вивчення інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на різні групи людей (професійні контингенти і населення), використовують натурний гігієнічний експеримент, а при оцінці його результатів - експериментально встановлені параметри токсичності діючої речовини (далі - д.р.) і препаративної форми пестициду.
Умови проведення натурних гігієнічних досліджень повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 03.08.98 N 1 (далі - ДСП 8.8.1.2.001-98).
Інформація про параметри токсичності діючої речовини і препаративної форми пестициду повинні відповідати вимогам "Методических указаний по гигиенической оценке новых пестицидов" N 4263-87, переліку критеріїв небезпечності, що визначені "Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності", затвердженою постановою головного державного санітарного лікаря України від 03.08.98 N 2 (ДСанПіН 8.8.1.002-98).
Мета дослідження полягає в оцінці величини ризику інгаляційного та перкутанного впливу пестицидів на професійні контингенти і населення, розробці на її основі гігієнічних вимог і регламентів, що забезпечують збереження здоров'я людини під час і після застосування пестицидів.
Завдання дослідження: установити інгаляційну і перкутанну дози д.р. пестициду, що впливають на людину під час і після застосування даної препаративної форми; обґрунтувати допустимі інгаляційну і перкутанну дози д.р. пестициду; установити і оцінити величини ризику інгаляційного, перкутанного і комплексного впливу; обґрунтувати вимоги безпеки, санітарно-захисні зони, строки безпечного виходу людей для проведення робіт після застосування пестициду.
Об'єкт дослідження: повітря зони дихання, робочої зони, шкірні покрови, одяг, які забруднюються д.р. пестициду внаслідок хімічного захисту певної культури (об'єкта).
Предметом дослідження є масові концентрації і кількості д.р. пестициду в повітрі зони дихання, робочої зони, на шкірних покровах й одязі, умови виконання певних видів діяльності (хімічний захист, роботи або перебування на прилеглих та оброблених територіях/об'єктах під час та після хімічного захисту), що характеризують шляхи, інтенсивність і тривалість впливу д.р. на людину.
Дослідженню підлягають:
- пестициди, застосування яких передбачається різними суб'єктами господарювання (спеціалізованими підрозділами в агропромисловій або іншій галузі народного господарства, фізичними особами в особистих господарствах, на дачних, присадибних ділянках, у побуті);
- способи застосування (наземний, авіаційний);
- застосування за допомогою різноманітної апаратури (штангові, вентиляторні, ранцеві обприскувачі, пристрої для протруювання насіннєвого матеріалу, інші пристрої для застосування пестицидів);
- види обприскування (в залежності від норми витрати робочої рідини - багатолітражне, малолітражне, ультрамалооб'ємне);
- застосування на основних сільськогосподарських культурах (польові й овочеві, ягідники і виноградники, садові та високі шпалерні насадження), а також протруювання насіння та його висів;
- технології застосування робочих розчинів пестицидів (стрічкове внесення, дискретне обприскування, гербігація), застосування пестицидів у різноманітних агрегатних станах (у вигляді газу, твердих або рідких аерозолів), застосування отруєних принад, внесення гранульованих препаратів та ін.;
- застосування різних препаративних форм однієї діючої речовини;
- типові виробничі цикли (повторювані сукупності операцій, наприклад: підготування препарату до застосування, заправка апаратури або пристосувань, застосування препарату тощо), які багаторазово виконуються одним працюючим під час хімічного захисту рослин або інших об'єктів;
- механізовані, ручні роботи, типові цикли діяльності людини в технології вирощування культури або при використанні об'єктів після застосування пестицидів.
2. Визначення термінів
У цих методичних рекомендаціях терміни і поняття вживаються у такому значенні:
- ризик - міра можливості порушення рівня здоров'я людей у зв'язку з дією шкідливого чинника;
- професійні контингенти - особи, які виконують роботи з пестицидами в агропромисловій або інших галузях народного господарства;
- населення - особи, які індивідуально застосовують пестициди в особистих господарствах, на дачних, присадибних ділянках, у побуті, а також особи, які виконують роботи або знаходяться на прилеглих та оброблених територіях (об'єктах) під час та після застосування хімічного захисту в різних галузях народного господарства;
- експозиційна доза - міра, яка характеризує кількість пестициду, що впливає на організм людини. Визначається як виміряна або розрахована кількість діючої речовини пестициду в конкретному об'єкті навколишнього середовища та на поверхні, що стикається з межами організму (органи респіраторного тракту, шкіра) протягом точно установленого часу;
- допустимі дози (далі - ДД) для професійних контингентів -
орієнтовні дози за робочу зміну на добу, які при інгаляційному
(далі- ДД ) і перкутанному (далі - ДД ) впливі при щоденній або
інг шк
періодичній роботі з пестицидом при тривалості, яка обумовлена
потребами захисту сільськогосподарських культур або інших
об'єктів, протягом усього робочого стажу не повинні викликати
захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються
сучасними методами досліджень;
ДДД - максимальна нешкідлива добова доза пестициду для людини, що не викликає яких-небудь несприятливих впливів на організм при щоденному надходженні протягом усього життя даного і наступних поколінь. Використовують в якості критерію для оцінки ризику впливу пестицидів на населення;
- коефіцієнт небезпечності - відношення експозиційної дози до допустимої дози пестициду;
- індекс небезпечності - сума коефіцієнтів небезпечності для різних шляхів впливу пестициду.
3. Методика дослідження вмісту пестицидів у повітрі і встановлення експозиційної дози, що впливає на організм людини інгаляційним шляхом
3.1. Відбір проб повітря здійснюють відповідно до загальних вимог ГОСТ 12.1.005-88. "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) (6).
3.2. Відбір проб проводять у зоні дихання людини до початку робіт (контроль), при виконанні типових виробничих циклів, робочій зоні на межі ділянки (у крайки поля, ділянки, по периферії приміщення) і на межі санітарно-захисної зони під час хімічного захисту рослин (інших об'єктів) в області зносу пестициду (забруднення) з урахуванням напрямку руху повітря.
3.3. Після завершення хімічного захисту відбір проб повітря робочої зони над обробленою ділянкою (об'єктом) рекомендується проводити через 1 год, 1, 2, 3, 4, 7, 10, 15 діб і до повного зникнення пестициду, що надходить у повітря. Для коригування термінів контролю використовують відомості про терміни виконання агротехнічних (технологічних) заходів, типових для даної культури (об'єкта), характер діяльності на ділянці (об'єкті) після застосування пестициду.
3.4. Час, швидкість відбору проб повітря, поглинальні середовища, що використовуються, повинні відповідати методичним вказівкам з кількісного визначення пестициду в повітрі та його агрегатному стану. Об'єм окремої проби повітря повинен забезпечувати вимірювання концентрації пестициду на рівні <= 0,5 ГДК або ОБРВ у повітрі (робочої зони - при дослідженні інгаляційного впливу на людей, які зайняті застосуванням пестицидів, атмосферному повітрі - при дослідженні інгаляційного впливу на людей, які не зайняті їх застосуванням), якщо це не суперечить вимогам методичних вказівок.
3.5. При виконанні окремих виробничих циклів та після завершення робіт в одній точці повинно бути паралельно відібрано не менше 3-х проб повітря. Відбір проб здійснюється протягом 3-х послідовних циклів (не менше ніж 50% тривалості зміни - періоду застосування, контакту). При цьому проводять хронометраж виробничих циклів (періоду контакту).
3.6. У залежності від поставлених завдань і об'єктивних обмежень обсяг спостережень, число проб, число точок відбору, терміни контролю можуть бути змінені.
3.7. У процесі відбору проб реєструють температуру, вологість і швидкість руху повітря та його напрямок згідно ГОСТ 12.1.005-88 (6).
3.8. Варіанти аналізу і розрахунку фактичного (або очікуваного) вмісту пестициду в пробах подані в додатку 1.
3.9. Для встановлення дози пестициду, що впливає на організм людини інгаляційним шляхом за робочу зміну (період контакту протягом доби) - Д , мг/кг маси тіла, використовують формулу:
інг
К t + К t +... К t
1 1 2 2 n n
Д = ---------------------- x V x t x n, (3.1)
інг t + t + ... t c
1 2 n
де К - середні арифметичні величини окремих
1, 2...n
вимірювань концентрацій пестициду в повітрі зони дихання (робочої
зони) при виконанні окремих виробничих циклів, мг/куб.м;
t - тривалість окремих виробничих циклів, хв;
1, 2...n
V - стандартизований об'єм дихання людини, куб.м/(кг м.т. x хв),
що дорівнює 0,00041 при масі тіла людини 70 кг (професійні
контингенти) і 0,0005 при масі тіла 60 кг (населення);
t - середня тривалість виробничого циклу, хв;
c
n - кількість виробничих циклів за робочу зміну (за період
контакту протягом доби).
3.9.1. Якщо за об'єктивних причин дослідження обмежені одним виробничим циклом, тоді Д інг , мг/кг маси тіла розраховують за формулою (на прикладі застосування пестицидів у сільському господарстві):
К x 0,029 x t x n
Д = -------------------, (3.2)
інг m
де
К - середня арифметична величина концентрації пестициду в повітрі зони дихання (робочої зони) при виконанні окремої виробничої операції (циклу застосування), мг/куб.м;
0,029 - стандартизований об'єм дихання людини, куб.м/хв;
t - тривалість окремої виробничої операції (при заправці, обприскуванні, протруюванні) або циклу застосування, хв;
n - нормована кількість циклів (повторюваних сукупностей операцій) за робочу зміну (за період робіт протягом доби); n набліжено P x t x v/V, де P - продуктивність сільськогосподарської машини, га/хв, т/хв (причипні, навісні обприскувачі: ОП-2000 наближено 0,17 га/хв, ОН-630 наближено 11 га/хв на польових культурах; ОПВ-1200 від 0,05 га/хв у садах та на виноградниках до 0,04 га/хв на хмільнику; ранцеві обприскувачі наближено 0,0017 га/хв на городніх культурах, до 0,001 га/хв на виноградниках й у садах; протруювачі ПС-10 наближено 0,28 т/хв, ПСШ-5 наближено 0,06 т/хв); t - тривалість робочої зміни в агропромисловому секторі (при застосуванні діючої речовини та її препаративної форми 1-го і 2-го класів небезпечності - 240 хв, 3-го і 4-го класів небезпечності - 360 хв) або тривалість застосування препаративної форми, призначеної для роздрібного продажу населенню при обробці 0,1 га (60 хв); V - об'єм бака для робочої рідини (або фактичний об'єм витраченої робочої рідини), л; v - норма витрати робочої рідини, л/га, л/т;
m - маса тіла дорослої людини, кг, що дорівнює 70 (професійні контингенти) і 60 (населення).
4. Методика дослідження вмісту пестицидів на шкірних покровах і встановлення експозиційної дози, що впливає на організм людини перкутанним шляхом
4.1. Дослідження вмісту пестицидів на шкірних покровах здійснюють методом змиву з поверхні шкіри і методом нашивок на спецодязі.
До початку робіт відбирають контрольні змиви. У залежності від обсягу і способу застосування пестициду відбір проб (змивів, нашивок) здійснюють після завершення виробничого циклу або через 1, 2-3 години після початку роботи та після останнього виробничого циклу даної робочої зміни (періоду контакту).
Відбір проб для дослідження вмісту пестициду на шкірних покровах людини проводять безпосередньо після відбору проб повітря в зоні дихання і хронометражу виробничого циклу (періоду контакту).
4.2. Відбір проб методом змиву здійснюють відповідно до методичних вказівок "Оценка воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи" , затверджених МОЗ СРСР від 01.11.1979 N 2102-79 (7).
Змиви з кистей рук (рукавичок), обличчя і шиї проводять із всієї поверхні.
Для вивчення забруднення шкірних покровів під одягом (у теплий період року) проводять змиви з поверхні шкірних покровів передпліч, плечей, грудей, спини і гомілок. Площа окремого змиву складає 1 кв.дм, кількість змивів >= 8.
4.3. Відбір проб методом нашивок здійснюють за допомогою поглинаючих матеріалів. У якості поглинаючих матеріалів використовують 3-х шарові нашивки (зовнішній шар - бавовняна тканина, середній шар - медична марля, внутрішній - фільтр "синя стрічка"), що поміщають у футляр із площею відкритої поверхні 1 або 0,33 кв.дм, прикріплюють до спецодягу відповідно до наведеної нижче схеми розміщення нашивок на спецодязі.
Області розміщення нашивок на спецодязі:
H1 - головний убір; H2 - груди; H3 - спина; H4 - правий плечовий суглоб; H5 - лівий плечовий суглоб; H6 - праве плече; H7 - ліве плече; H8 - праве передпліччя; H9 - ліве передпліччя; H10 - праве стегно; H11 - ліве стегно; H12 - права гомілка; H13 - ліва гомілка.
4.4. Межу вимірювання пестициду в змивах із шкірних покровів і в нашивках, мг, встановлюють за рівнем мінімальної детектованої кількості, яка досягнута в умовах лабораторного визначення, межа відносної похибки не більше 25%.
4.5. Для встановлення експозиційної дози використовують результати вимірювання вмісту пестициду:
у змивах із всієї поверхні кистей рук (рукавичок), обличчя і шиї (при необхідності - ступней), мг;
у змивах зі шкірних покровів передпліч, плечей, грудей, спини і гомілок під одягом, (вміст, мг, при площі змиву 1 кв.дм, перераховують на площу відповідної ділянки тіла, кв.дм, результат виражають у мг) або в нашивках на спецодязі (сумарний вміст в середніх і внутрішніх шарах нашивки, мг/кв.дм, перераховують на площу відповідної ділянки шкіри під спецодягом, кв.дм, результат виражають у мг).
Вихідні дані для встановлення експозиційної дози при забрудненні пестицидами шкірних покровів людини подані в додатку 2.
4.6. Варіанти аналізу і розрахунку фактичного (або очікуваного) вмісту пестициду в пробах подані в додатку 3.
4.7. Для встановлення дози пестициду, що впливає на організм
людини при надходженні речовини на шкіру за робочу зміну (період
контакту протягом доби) - Д , мг/кг маси тіла, використовують
шк
формулу:
К + К + ... К
1 2 n
Д = ------------------ x N, (4.1)
шк n x m
де К - сумарна кількість пестициду на шкірі після
1, 2...n
виконання окремих виробничих циклів, мг;
m - маса тіла дорослої людини, кг, що дорівнює 70 (професійні
контингенти) і 60 (населення);
n - кількість досліджених виробничих циклів;
N - кількість виробничих циклів за робочу зміну або за період
контакту протягом доби (розраховують виходячи з середньої
тривалості одного виробничого циклу і тривалості робочої
зміни/періоду контакту).
4.7.1. Якщо за об'єктивних причин дослідження обмежені одним
виробничим циклом (див. 3.9.1), тоді Д , мг/кг маси тіла
шк
розраховують за формулою:
К x n
Д = -------, (4.2)
шк
де К - сумарний рівень забруднення відкритих ділянок шкіри і шкіри під спецодягом після завершення окремої виробничої операції (циклу застосування), мг;
n - нормована кількість циклів за робочу зміну (за період робіт протягом доби); n x P x t x v/V, де P - продуктивність сільськогосподарської машини, га/хв, т/хв (причипні, навісні обприскувачі: ОП-2000 наближено 0,17 га/хв, ОН-630 наближено 0,11 га/хв на польових культурах; ОПВ-1200 від 0,05 га/хв у садах і на виноградниках до 0,04 га/хв на хмільнику; ранцеві обприскувачі наближено 0,0017 га/хв на городніх культурах, до 0,001 га/хв на виноградниках й у садах; протруювачі ПС-10 наближено 0,28 т/хв, ПСШ-5 наближено 0,06 т/хв); t - тривалість робочої зміни в агропромисловому секторі (при застосуванні діючої речовини і її препаративної форми 1-го і 2-го класів небезпечності - 240 хв, 3-го і 4-го класів небезпечності - 360 хв) або тривалість застосування препаративної форми, призначеної для роздрібного продажу населенню при обробці 0,1 га (60 хв); V - об'єм бака для робочої рідини (або фактичний об'єм витраченої робочої рідини), л; v - норма витрати робочої рідини, л/га, л/т;
m - маса тіла дорослої людини, кг, що дорівнює 70 (професійні контингенти) і 60 (населення).
4.8. Для орієнтовної оцінки можливих рівнів забруднення шкірних покровів працюючих при виконанні виробничих операцій, що передбачають безпосередній контакт з обробленими (забрудненими внаслідок зносу) пестицидом рослинами (об'єктами), використовують методику дослідження спроможності вказаних рослин (об'єктів) забруднювати контактуючі поверхні.
4.8.1. У якості контактуючих (поглинаючих) модельних поверхонь використовують латексні хірургічні рукавички і 3-х шарові нашивки на одязі згідно з пунктом 4.3. Дослідник виконує стандартні виробничі операції, що передбачають безпосередній, щільний контакт кистей рук у рукавичках і контакт одягу (нашивок) з обробленими рослинами (об'єктами).
При виконанні досліджень в аграрному секторі виробничі операції здійснюють протягом >= 10 хв у 3-х кратній повторності починаючи з 1-ої (закритий ґрунт) або 3-ої (відкритий ґрунт) доби, і далі відповідно до періодичності, встановленої для відбору проб повітря робочої зони над обробленою ділянкою (див. пункт 3.3).
При виконанні виробничих операцій використовують схеми, прийняті для відбору проб рослин, які можуть забезпечити найбільшу репрезентативність досліджень (на прикладі аграрного сектора): по діагоналі (польові й овочеві культури), по двом суміжним сторонам (ягідники, виноградники й інші шпалерні насадження), метод конверта (закритий ґрунт) (8). Варто враховувати переважаючий характер немеханізованих робіт, що виконуються при вирощуванні культур, спосіб використання об'єктів, оброблених пестицидами.
Виробничі операції на обробленій ділянці (об'єкті) здійснює дослідник у засобах індивідуального захисту, спецодягу і взутті, що повинні виключати вплив пестициду інгаляційним і перкутанним шляхами.
4.8.2. Для встановлення орієнтовної експозиційної дози використовують результати вимірювання вмісту пестициду в змивах із рукавичок (доза, що впливає на шкірні покрови кистей рук), обличчя, шиї і в нашивках на одязі (доза, що впливає на шкірні покрови інших частин тіла) відповідно до пункту 4.5. При цьому слід враховувати, що вміст пестициду в зовнішньому шарі модельних поверхонь служить індикатором можливості надходження пестициду на відкриті шкірні покрови і одяг, а сумарний вміст в середньому і внутрішньому шарах - про можливість надходження пестициду на шкіру під одягом.
Можливий вміст пестициду на шкірі подають у вигляді дози за
робочу зміну або за період контакту з обробленим (забрудненим)
об'єктом протягом доби (Д , мг/кг маси тіла) відповідно до пункту
шк
4.7.
5. Обґрунтування критеріїв допустимого інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на професійні контингенти і населення. Принципи оцінки і зменшення ризику
5.1. Регламентація застосування пестицидів на основі оцінки ступеня ризику виникнення токсичного ефекту шляхом визначенням коефіцієнтів та індексу небезпечності повинна передбачати використання диференційованих критеріїв для різних груп людей, що можуть зазнавати впливу пестицидів: перша група - професійні контингенти, друга група - населення.
Слід враховувати, що при характеристиці ризику спільними для першої і другої груп є переважаючі шляхи впливу (інгаляційний і перкутанний), відмінними - інтенсивність, тривалість впливу (пов'язані з нормою витрати, площею і кількістю циклів застосування пестициду за день, кількістю робочих днів, періоду контакту за сезон застосування). Відмінними є, також, чутливість до впливу (пов'язана з віковими й індивідуальними відмінностями). Для професійних контингентів індивідуальні відмінності повинні нівелюватися медичними і кваліфікаційними вимогами, що пред'являються при допуску до робіт із пестицидами. Для населення чутливість до впливу може бути виражена в значно більшій мірі, що пов'язано зі станом здоров'я, віковими і фізіологічними відмінностями.
5.2. Оцінка ризику для професійних контингентів передбачає обгрунтування диференційованих критеріїв - допустимих доз (ДД) для оцінки переважаючих шляхів впливу (інгаляційного і перкутанного). Необхідність обгрунтування диференційованих критеріїв обумовлена відмінностями в характері і ступені прояву ефектів, які можуть викликати однакові дози при різних формах і шляхах впливу пестициду на організм.
У якості вихідних величин при обгрунтуванні ДД використовують неефективні (недіючі, підпорогові) дози, мг діючої речовини/кг маси тіла на добу, для найбільш чутливих експериментальних тварин. Неефективні дози встановлюють при зовнішній дозиметрії препаративної форми пестициду за діючою речовиною у повітрі (інгаляційна доза) і на шкірних покровах згідно (4). Період експозиції в експерименті повинен бути зіставимим з реальними умовами впливу пестициду на працюючих.
Встановлення порогової і неефективної доз при багатократному інгаляційному і перкутанному впливі найбільш актуальне для препаратів і діючих речовин 1-го і 2-го класів небезпечності за (5), а також таких, що характеризуються високою ліпофільністю разом з розчинністю у воді, летючістю (або їх підвищенням для діючої речовини у препаративній формі), високою дисперсністю, в'язкою консистенцією, наявністю в складі препарату потенційно небезпечних інгредієнтів, збільшенням токсичності препаративної форми в порівнянні з діючою речовиною (ефект синергизму), а також, коли ЛД препарату при нанесенні на шкіру менше 1000 мг/кг.
50
При обґрунтуванні ДД, у разі наявності віддалених ефектів
діючої речовини, повинна бути врахована величина неефективної дози
за лімітуючим токсикологічним критерієм, яка отримана для найбільш
чутливого виду тварин у субхронічному (хронічному) досліді при
пероральному введенні діючої речовини пестициду.
Для дотримання принципу ізоефективності (рівнозначності
ефекту при різних шляхах надходження в організм) величина
неефективної пероральної дози повинна бути скоригована
орально-інгаляційним (К ) і шкірно-оральним (К )
о/і шк/о
коефіцієнтами токсичності, отриманими на рівні порогових доз при
багатократному впливі.
Для визначення орієнтовної величини рівнозначної неефективної інгаляційної дози НД субхр. (хр.) інг., мг/кг м.т., використовують формулу:
НД субхр. (хр.) інг. = НД субхр. (хр.) о. : К , (5.1)
о/і
де НД субхр. (хр.) о., мг/кг м.т. - неефективна доза в
субхронічному (хронічному) досліді при пероральному введенні;
К - відношення порогових доз ПД хр. о., мг/кг і ПД
о/і
хр. інг., мг/кг, що показує, у скільки разів токсичність речовини
при повторному введенні у травний канал нижче (вище), ніж при
повторному проникненні через дихальні шляхи.
Для визначення порогової інгаляційної дози - ПД хр. інг., мг/кг, використовують формулу:
ПД хр. інг. = К x 0,04 x t, (5.2.)
де К - порогова концентрація пестициду, мг/куб.м; 0,04 - об'єм
дихання для щурів, куб.м/кг м.т. x год;
t - час експозиції, год.
Для визначення орієнтовної величини рівнозначної неефективної перкутанної дози НД субхр. (хр.) шк., мг/кг м.т., використовують формулу:
НД субхр. (хр.) шк. = НД субхр. (хр.) о. x К , (5.3)
шк/о
де НД субхр. (хр.) о., мг/кг м.т. - неефективна доза в
субхронічному (хронічному) досліді при пероральному уведенні;
К - відношення порогових доз ПД субхр. шк. і ПД субхр.
шк/о
(хр.) о., мг/кг м.т. - показує у скільки разів токсичність
речовини при повторному надходженні на шкіру нижче (вище), ніж при
повторному введенні у травний канал.
У разі наявності віддалених ефектів діючої речовини пестициду
при обґрунтуванні ДД , ДД використовують лімітуючі (найменші)
інг шк
неефективні дози при інгаляційному, перкутанному впливі і
відповідні рівнозначні дози при пероральному впливі, коефіцієнт
запасу застосовують згідно формул (5.5), (5.7) і (5.8).
5.2.1. Крім токсикологічних показників для розрахунку ДД
інг
використовують величину ГДК (ОБРВ) у повітрі робочої зони,
значення об'єму дихання людини при виконанні роботи середньої
важкості протягом робочої зміни (6 або 4 години в залежності від
класу небезпечності, допускаючи, що тривалість впливу хімічних
речовин на працюючого в концентрації, яка дорівнює середньозмінній
ГДК у повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 (4) годин
протягом зміни) і середньої маси дорослої людини. Коефіцієнт
запасу в даному випадку не використовується.
Формули для розрахунку допустимої інгаляційної дози пестицидів для професійних контингентів (ДД ), мг/кг маси тіла:
інг
ГДК x 1,74
п.р.з.
ДД = ---------------- x t, (5.4)
інг 70
де ГДК - гігієнічний норматив у повітрі робочої зони;
п.р.з.
1,74 - стандартизований об'єм дихання людини, куб.м за годину;
t - тривалість робочої зміни (для препаратів і їх д.р. 1-го і
2-го класів небезпечності - 4 години, 3-го і 4-го класів
небезпечності - 6 годин);
70 - середня маса тіла дорослої людини, кг (1, 9, 10).
НД
1(2)
ДД = -------, (5.5)
інг К.з.
де НД - неефективна (недіюча) доза, мг/кг м.т.;
НД дорівнює НК x 0,04 x t, де НК - недіюча концентрація,
1
мг/куб.м; 0,04 - об'єм дихання, куб.м/кг м.т. x год. для щурів;
t - час експозиції на день, год. при щоденному впливі (15 або
21 день);
НД - орієнтовна величина рівнозначної неефективної
2
інгаляційної дози, розраховують у разі наявності віддалених
ефектів діючої речовини згідно 5.2, формула (5.1);
К.з. - коефіцієнт запасу - для помірно і малонебезпечних препаратів і їх д.р. (3 і 4 клас небезпечності за (5) - 25, для надзвичайно небезпечних і небезпечних (1 і 2 клас) - 50; для препаратів і їх д.р., яким властиві виражена кумулятивність, подразлива дія й алергенність, тератогенність, ембріо- і репродуктивна токсичність (1 і 2 клас за цими критеріями, крім мутагенів і канцерогенів 1 класу, які заборонені до використання), а також при відсутності повних токсиколого-гігієнічних даних - 100 або на рівні К.з., використаного при обгрунтуванні ДДД для населення (1, 10).
ОБРВ x 1,74
п.р.з.
ДД = ------------------ x t, (5.6)
інг 70
де ОБРВ - гігієнічний норматив у повітрі робочої зони;
п.р.з.
1,74 - стандартизований об'єм дихання людини, куб.м за годину;
t - тривалість робочої зміни (для препаратів і їх д.р. 1-го і 2-го класів небезпечності - 4 години, 3-го і 4-го класів небезпечності - 6 годин);
70 - середня маса тіла дорослої людини, кг (1, 9, 10).
При обгрунтуванні ДД інг пріоритетне значення мають формули
(5.4) і (5.5), у яких використовуються експериментально
встановлені величини (ГДК або НК) (10).
п.р.з.
При обгрунтуванні ДД слід використовувати найменшу
інг
величину, розраховану за формулами (5.4) і (5.5) (10).
Формулу (5.6) слід використовувати при відсутності
експериментально встановленої ГДК або НК (відсутності
п.р.з.
інформації про величину НК) (10).
Формули для розрахунку допустимої перкутанної дози пестицидів для професійних контингентів (ДД ), мг/кг маси тіла:
шк
НД
шк
ДД = -----, (5.7)
шк К.з.
де НД - неефективна (недіюча) доза при багатократному
шк
нанесенні (21 день) на шкіру лабораторних тварин, мг/кг на день;
К.з. - коефіцієнт запасу - для помірно і малонебезпечних препаратів і їх д.р. (3 і 4 клас небезпечності за (5) - 25, для надзвичайно небезпечних і небезпечних (1 і 2 клас) - 50; для препаратів і їх д.р., яким властиві виражена кумулятивність, подразлива дія й алергенність, тератогенність, ембріо- і репродуктивна токсичність (1 і 2 клас за цими критеріями, крім мутагенів і канцерогенів 1 класу, які заборонені до використання), а також при відсутності повних токсиколого-гігієнічних даних - 100 або на рівні К.з., використаного при обґрунтуванні ДДД для населення (1, 10).
НД x К
о шк/о
ДД = -------------, (5.8)
шк К.з.
де НД - неефективна (недіюча) пероральна доза при
о
багатократному введенні за лімітуючим токсикологічним критерієм,
мг/кг на день;
К - шкірно-оральний коефіцієнт (при його відсутності
шк/о
коефіцієнт 10);
К.з. - коефіцієнт запасу, див. пояснення до формули (5.7).
ДДД x КП
ДД = ----------, (5.9)
шк КША
де ДДД - допустима добова доза для людини, мг/кг;
КП - коефіцієнт перерахунку ДДД у недіючу пероральную дозу
(НД ) при багатократному введенні; для препаратів і їх д.р. 3-го і
о
4-го класу небезпечності при нанесенні на шкіру КП - 4, для 1-го і
2-го класу КП - 2;
КША - коефіцієнт шкірної абсорбції для препаратів і їх д.р.
3-го і 4-го класу небезпечності при нанесенні на шкіру - 0,1; для
препаратів і їх д.р. із познакою "небезпечний при надходженні на
шкіру" КША - 0,6 (10, 11).
При обгрунтуванні ДД пріоритетне значення мають формули
шк
(5.7) і (5.8), у яких використовуються експериментально
встановлені величини НД або НД (10).
шк о
Формулу (5.8) слід використовувати при обґрунтуванні найменшої величини ДД шк відповідно до 5.2, формула (5.3), а також, при відсутності експериментально встановленої НД (10).
шк
При обгрунтуванні згідно з формулою (5.8) ДД для
шк
надзвичайно небезпечних і небезпечних препаратів і їх д.р. (1 і 2
клас небезпечності за (5), крім мутагенів і канцерогенів 1 класу
заборонених до використання), яким властиві виражена
кумулятивність, подразлива і резорбтивна дія, алергенність,
тератогенність, ембріо- і репродуктивна токсичність, слід
використовувати НД у хронічному експерименті; для препаратів і їх
о
д.р. 1-го і 2-го класу небезпечності, які не мають зазначених
властивостей, а також 3-го і 4-го класу небезпечності, слід
використовувати НДо у субхронічному експерименті (10).
Формулу (5.9) слід використовувати при відсутності інформації
про величину НД та НД .
шк о
5.3. Оцінка ризику для населення передбачає використання в якості критерію допустиму добову дозу (далі - ДДД) пестициду.
У якості вихідної величини при обгрунтуванні ДДД застосовують недіючу дозу за лімітуючим показником шкідливості, отриману для найбільш чутливих тварин у хронічному досліді при пероральному введенні діючої речовини пестициду.
Оцінка ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестициду з
використанням критерію, який ґрунтується на результатах досліджень
при пероральному шляху введення, потребує дотримання принципу
ізоефективності. Тому, інгаляційна і перкутанна експозиційні дози
повинні бути скориговані орально-інгаляційним (К ) і
о/і
орально-шкірним (К ) коефіцієнтами токсичності, отриманими на
о/шк
рівні порогових доз при багатократному впливі на експериментальних
тварин.
Для визначення ізоефективної дози пестициду, що може надійти
в організм людини з повітрям зони дихання Д , мг/кг маси
іеф.інг.
тіла, використовують формулу:
Д = Д x К , (5.10)
іеф.інг інг о/і
де Д - інгаляційна доза за період впливу протягом доби,
інг
мг/кг, згідно з формулами (3.1) або (3.2);
Ко/і - відношення порогових доз ПД хр. о., мг/кг і ПД хр.
інг., мг/кг, показує, у скільки разів токсичність речовини при
повторному введенні у травний канал нижче (вище), ніж при
повторному проникненні через дихальні шляхи. При відсутності
зазначених порогових доз величина К = 1.
о/і
Для визначення порогової інгаляційної дози - ПД хр. інг., мг/кг, використовують формулу (5.2).
Для визначення ізоефективної дози пестициду, що може надійти
в організм людини при забрудненні шкіри Д , мг/кг маси тіла,
іеф.шк
використовують формулу:
Д = Д x К , (5.11)
іеф. шк шк о/шк
де Д - доза, яка надійшла на шкіру за період впливу
шк
протягом доби, мг/кг, згідно з формулами (4.1) або (4.2);
К - відношення порогових доз ПД субхр. (хр.) о. і ПД
о/шк
субхр. шк., мг/кг, показує, у скільки разів токсичність речовини
при повторному введенні в травний канал нижче (вище), ніж при
повторному надходженні на шкіру. При відсутності зазначених
порогових доз для помірно і малонебезпечних препаратів і їх д.р.
(3 і 4 клас небезпечності при нанесенні на шкіру) величина К
о/шк
дорівнює 0,1, для препаратів і їх д.р. із познакою "небезпечний
при надходженні на шкіру" К - 0,6 (11).
о/шк
5.4. Принцип комплексної оцінки ризику для професійних
контингентів полягає в тому, що інгаляційна (Д ) і перкутанна
інг
(Д ) експозиційні дози пестициду для людини за робочу зміну
шк
не повинні перевищувати відповідні допустимі дози при
інгаляційному (ДД ) і перкутанному (ДД ) впливі, а сума
інг шк
відношень експозиційних і допустимих доз не повинна перевищувати
1:
Д Д
інг шк
----- + ---- <= 1 (5.12)
ДД ДД
інг шк
5.5. Принцип комплексної оцінки ризику для населення полягає
в тому, що сума ізоефективних доз при інгаляційному (Д іеф. інг) і
перкутанному (Д ) впливі пестициду на людину за період
іеф.шк
контакту протягом доби не повинна перевищувати ДДД:
Д + Д <= ДДД, або
іеф.інг іеф.шк (5.13)
Д + Д <= 1
іеф.інг іеф. шк
-------------------
ДДД
5.6. Зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на людей (професійні контингенти, населення) повинно бути спрямоване на виконання загальних принципів безпеки: неперевищення встановленої дозової межі; виключення будь-якого необґрунтованого впливу; зниження дози та ефекту від впливу до якомога низького рівня.
Зменшення ризику здійснюється шляхом:
1) усунення або дезактивації пестициду, зменшення його потенційної небезпечності (зменшення летючості, розчинності у воді, органічних розчинниках і жирах, вмісту респирабельної фракції в аерозолі, кількості та стабільності в об'єктах виробничого, комунального, побутового, природного середовища тощо), реальної небезпечності (зниження токсичності й інших проявів біологічної активності для людини, ссавців, інших нецільових об'єктів);
2) переривання шляхів впливу, зменшення його інтенсивності і тривалості (захист органів дихання і шкіри, обмеження кількості застосованого пестициду, тривалості робіт або контакту протягом доби, встановлення і дотримання санітарно-захисних зон, збільшення періоду початку робіт після застосування пестициду);
3) виконання медичних і кваліфікаційних вимог (медичні обмеження за віком і чутливістю до впливу, підвищення неспецифічної резистентності організму, володіння методами і засобами захисту органів дихання і шкіри, виконання вимог безпеки).
Вимоги до виконання організаційних, санітарно-гігієнічних та технологічних заходів, які спрямовані на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини у сфері, пов'язаній з пестицидами, викладені у ДСП 8.8.1.2.001-98 (3).
| В.о. директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду | Л.М.Мухарська |
Додаток 1
до пункту 3.8 методичних
рекомендацій "Вивчення,
оцінка і зменшення ризику
інгаляційного і перкутанного
впливу пестицидів на осіб,
які працюють з ними або
можуть зазнавати впливу
під час і після хімічного
захисту рослин та інших
об'єктів"
ВАРІАНТИ
аналізу і розрахунку вмісту пестициду в пробах повітря
Для вимірювання концентрацій пестициду в повітрі, величини котрих нижче межі кількісного визначення в окремих пробах, використовують метод підсумовування (1-й і 2-й варіанти).
Метод полягає в об'єднанні перед аналізом поглинальних середовищ (сорбент, фільтри) або кінцевих екстрактів декількох проб. При розрахунку аналізу використовують сумарний об'єм повітря відповідних проб (8).
1-й варіант. Об'єднання декількох паралельних проб, відібраних в одній точці з однаковою швидкістю.
2-й варіант. Об'єднання декількох проб, відібраних протягом послідовних циклів. Використовують при відсутності результату вимірювання за 1-м варіантом.
3-й варіант. Використовують при відсутності результату вимірювання за 2-м варіантом і тільки для оцінки ризику інгаляційного впливу на людину при безпосередньому контакті з пестицидом (заправник, тракторист, оператор протруювача, сівач протруєного насіння і т.ін.).
Приклад розрахунку. Згідно з методичними вказівками межа кількісного визначення пестициду складає 0,5 мг/куб.м при відборі 30 л повітря. Відібрано по 3 паралельні проби при виконанні 3-х послідовних циклів. В окремих пробах і після об'єднання поглинальних середовищ вміст пестициду нижче межі кількісного визначення. Сумарний об'єм фактично відібраного повітря (3 проби x 30 л x 3 цикли = 270 л) у 9 разів більше необхідного об'єму (30 л) для визначення концентрації на рівні 0,5 мг/куб.м. У такому разі приймають, що межа кількісного визначення пестициду (0,5 мг/куб.м : 9) може скласти 0,056 мг/куб.м.
Межа виявлення - 1/2 концентрації пестициду, що може міститися в сумарному об'ємі фактично відібраного повітря (0,056 мг/куб.м : 2) складе 0,028 мг/куб.м. Цю очікувану концентрацію використовують для встановлення дози пестициду, що може впливати на організм людини інгаляційним шляхом.
| В.о. директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду | Л.М.Мухарська |
Додаток 2
до пункту 4.5 методичних
рекомендацій "Вивчення,
оцінка і зменшення ризику
інгаляційного і перкутанного
впливу пестицидів на осіб,
які працюють з ними або
можуть зазнавати впливу
під час і після хімічного
захисту рослин та інших
об'єктів"
ВИХІДНІ ДАНІ
для встановлення експозиційної дози при забрудненні пестицидами шкірних покровів людини (1, 7)
------------------------------------------------------------------
|Найменування| Носії, які характеризують вміст | Стандартна |
|частини тіла| пестициду на шкірних покровах | поверхня, |
| |--------------------------------------| кв.дм |
| | змив | нашивка на спецодязі | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Голова, | - | на головному уборі або |13,0, у т.ч.|
|у т.ч. | | середній вміст в | |
| | | нашивках в області | |
| | |грудей, спини і плечових| |
| | | суглобів | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|обличчя | з всієї | - | 6,5 |
| | поверхні | | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Шия, у т.ч. | з всієї | середній вміст в |2,6, у т.ч. |
| | поверхні | нашивках в області | |
| | | грудей, спини | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|фронтальна | з всієї | в області грудей | 1,5 |
|частина | поверхні | | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|дорсальна | з всієї | в області спини | 1,1 |
|частина | поверхні | | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Плечі | 1 кв.дм | середній вміст в | 29,1 |
| | | нашивках в області | |
| | | плечей | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Передпліччя | 1 кв.дм | середній вміст в | 12,1 |
| | | нашивках в області | |
| | | передпліч | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Кисті рук | з всієї | - | 8,2 |
| | поверхні | | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Груди | 1 кв.дм | в області грудей | 35,5 |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Спина | 1 кв.дм | в області спини | 35,5 |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Стегна | - | середній вміст в | 38,2 |
| | | нашивках в області | |
| | | стегон | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Гомілки | 1 кв.дм | середній вміст в | 23,8 |
| | | нашивках в області | |
| | | гомілок | |
|------------+-------------+------------------------+------------|
|Ступні | з всієї | - | 10,3 |
| | поверхні | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Площа поверхні шкірного покрова людини 208,3 кв.дм |
------------------------------------------------------------------
| В.о. директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду | Л.М.Мухарська |
Додаток 3
до пункту 4.6 методичних
рекомендацій "Вивчення,
оцінка і зменшення ризику
інгаляційного і перкутанного
впливу пестицидів на осіб,
які працюють з ними або
можуть зазнавати впливу
під час і після хімічного
захисту рослин та інших
об'єктів"
ВАРІАНТИ
аналізу і розрахунку вмісту пестициду в пробах з поверхні шкірних покровів
Для вимірювання вмісту пестициду в змивах, величини котрих нижче межі кількісного визначення в окремих пробах, використовують метод підсумовування (1-й і 2-й варіанти).
Метод полягає в об'єднанні перед аналізом поглинальних середовищ (сорбент, змивна рідина) або кінцевих екстрактів декількох проб. При розрахунку аналізу результат виражають у мг.
1-й варіант. Об'єднання паралельних проб, відібраних із поверхні шкірних покровів людини після завершення одного виробничого циклу.
2-й варіант. Об'єднання проб, відібраних після завершення декількох послідовних циклів із поверхні шкірних покровів людини, що виконує ту саму виробничу операцію. Використовують при відсутності результату вимірювання за 1-м варіантом.
3-й варіант. Використовують при відсутності результату вимірювання за 2-м варіантом і тільки для оцінки ризику перкутанного впливу на людину при безпосередньому контакті з пестицидом (заправник, тракторист, оператор протруювача, сівач протруєного насіння і т.ін.).
Приклад. Межа кількісного визначення пестициду складає 0,005 мг в змиві. В окремих змивах із шкірних покровів обличчя, шиї, кистей рук людини і після об'єднання проб вміст пестициду нижче межі кількісного визначення. Якщо в змивах зі шкірних покровів може міститися в сумі не більше 1/2 межі кількісного визначення, тоді експозиційна доза буде дорівнювати 0,0025 мг.
| В.о. директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду | Л.М.Мухарська |