- випереджального інноваційного розвитку освіти;
- мобільності підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці;
- особистісній орієнтації освіти;
- інтеграції до європейського та світового освітніх просторів;
- формування національних і загальнолюдських цінностей;
- моніторингу якості освіти, забезпечення його прозорості, сприяння розвитку громадського контролю.
8.4. Цільові програми освітньої діяльності та засоби реалізації:
8.4.1. Кадрове забезпечення медичної галузі через:
- удосконалення існуючої системи профорієнтації та відбору студентів на навчання;
- адекватність змісту освіти до вимог практичної охорони здоров'я;
- реалізацію змісту освіти в наскрізних підходах до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм на етапах додипломної та післядипломної підготовки фахівців в інтернатурі;
- формування змісту освіти та змісту навчання на основі суб'єктно-діяльнісного підходу за принципами цілеспрямованості, прогностичності та діагностичності;
- формування вузівської компоненти державних стандартів вищої медичної освіти з урахуванням науково-педагогічних здобутків наукових шкіл Університету, потреб галузі та запитів студентів;
- формування номенклатури напрямів і спеціальностей адекватно до змін ринкових умов, поширення практики роботи на замовлення споживача;
- розробку та використання інтегрованих технологій - фундаментальних навчальних програм;
- розвиток інтелектуальних можливостей, критичного, логічного, творчого мислення студентів, створення умов для розвитку обдарованої молоді;
- викладання основних наукових концепцій, методик і методів, які необхідні для освоєння студентами методології і практики майбутньої спеціальності;
- проведення постійної роботи та розробка навчально-методичних матеріалів для підготовки студентів до тестування;
- маркетингове вивчення ринку праці й сприяння працевлаштуванню випускників;
- створення єдиної комп'ютерної мережі кафедр і підрозділів Університету;
- проведення наукових досліджень із питань технологій вищої медичної освіти та соціометричного вивчення контингенту студентів і лікарів-інтернів;
- відповідність розроблених цільових програм виховання науково обґрунтованій моделі спеціаліста;
- якісне науково-методичне забезпечення навчального процесу в інтернатурі;
- розробку методичних та організаційних форм навчання лікаря при переході від інтернатури до резидентури;
- планове підвищення кваліфікації викладачів за рахунок навчання на факультетах підвищення кваліфікації, стажування на опорних кафедрах, навчання на тематичних циклах академій післядипломної освіти та ін.;
- виконання державного замовлення та угод з юридичними та фізичними особами на підготовку фахівців відповідної кваліфікації в межах ліцензованого обсягу;
- постійне запровадження нових освітніх інновацій, інформаційних технологій.
8.4.2. Національний характер освіти й національне виховання через:
- організаційний зв'язок національного та громадського виховання з навчальною й науково-дослідною роботою для формування особистості в дусі патріотизму, поваги до Конституції України, культурно-історичних цінностей українського народу, його традицій і духовності;
- свідоме дотримання студентами громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури, віросповідання та мов спілкування народів світу;
- ствердження національної ідеї, що сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями;
- розвиток гуманістичної освіти, що ґрунтується на успадкуванні духовних і культурних надбань народу України;
- формування в студентів сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей та навичок самостійного наукового пізнання, самоствердження, самоосвіти й самореалізації особистості в сучасному українському суспільстві;
- формування в студентів потреби й уміння жити в громадянському суспільстві, прагнучи до здорового в духовному й фізичному відношеннях способу життя, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури;
- створення системи безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння студентами державною мовою й можливість опанування рідною (національною) мовою, практичне володіння хоча б однією іноземною мовою;
- сприяння розвитку високої мовної культури студентів, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності в ставленні до носіїв різних мов і культур;
- формування нових життєвих орієнтирів особистості, національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань в необхідності активної діяльності, спрямованої на процвітання України;
- сприяння формуванню нової ціннісної системи суспільства - відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності;
- органічного зв'язку основних напрямів виховання, моральної насиченості виховного процесу, активної участі студентів і студентських організацій у позааудиторній роботі, наступність, послідовність, оперативність педагогічного впливу;
- володіння викладачами сучасними методами й засобами виховного впливу (психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу);
- забезпечення зворотного зв'язку в процесі виховання (знання та врахування особливостей студентів, рівня їхньої підготовки для здійснення професійних і соціальних функцій), урахування думок студентів і випускників про якість навчального процесу;
- формування в студентів відповідальності за власний добробут, стан суспільства. Забезпечення рівного доступу до здобуття якісної медичної освіти через:
- запровадження ефективної системи інформування громадськості про можливості здобуття вищої медичної освіти в Університеті;
- створення умов для здобуття безплатної вищої освіти на конкурсних засадах;
- роботу підготовчих курсів (очних та заочних), щодо поглибленого вивчення екзаменаційних конкурсних дисциплін;
- удосконалення правових шляхів здобуття вищої освіти за рахунок бюджетів усіх рівнів та коштів юридичних і фізичних осіб;
- розширення можливостей здобуття вищої освіти за рахунок індивідуального кредитування;
- створення умов для здобуття вищої освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та дітьми-інвалідами;
- запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання;
- дотримання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів з використанням об'єктивного тестування на вступних іспитах.
8.4.3. Створення системи безперервної освіти через:
- забезпечення послідовності й наступності змісту додипломної і післядипломної медичної освіти;
- формування потреби та здатності особистості до самоосвіти;
- оптимізація системи післядипломної освіти лікарів;
- створення інтегрованих навчальних планів і програм до дипломної та післядипломної освіти;
- формування та розвиток навчально-науково-виробничих комплексів ступеневої підготовки фахівців.
8.4.4. Підготовка студентства до життєдіяльності в інформаційному суспільстві через:
- інформатизацію системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб педагогів і студентів;
- систематичне поповнення фондів бібліотеки Університету навчальною і науковою літературою;
- запровадження нових форм навчання та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд із традиційними засобами;
- комп'ютеризацію навчального процесу шляхом обладнання комп'ютерних класів сучасними обчислювальними машинами, створення локальних комп'ютерних мереж;
- створення електронних підручників та навчально-контролюючих програм;
- застосування сучасних технологій, засобів і технічних приладів для покращення інформативності навчального процесу;
- використання глобальних інформаційно-освітніх мереж.
8.4.5. Поєднання освіти і науки через:
- фундаменталізацію освіти, інтенсифікацію наукових досліджень;
- розвиток освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень;
- правовий захист освітніх інновацій та результатів науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;
- запровадження наукової експертизи варіативних компонентів державних стандартів освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання;
- залучення до наукової діяльності обдарованої студентської молоді, педагогічних працівників;
- поглиблення співпраці Університету з науково-дослідними інститутами НАН і АМН України шляхом створення нових навчально-науково-виробничих об'єднань;
- залучення до навчального процесу провідних учених науково-дослідних інститутів;
- запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти і науки;
- взаємозв'язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики.
8.4.6. Міжнародне співробітництво та використання зарубіжного досвіду через:
- проведення спільних наукових досліджень із пріоритетних проблем медицини, співробітництво з міжнародними фондами;
- проведення й участь Університету в міжнародних наукових семінарах, симпозіумах та їх підготовки;
- сприяння участі науково-педагогічних працівників у відповідних заходах за кордоном;
- освітні та наукові обміни, стажування й навчання за кордоном студентів і науково-педагогічних працівників;
- спільну роботу вчених Університету та закордонних колег по написанню підручників і монографій;
- моніторинг закордонного ринку освітніх послуг з метою розвитку системи підготовки фахівців для зарубіжних країн на компенсаційних засадах;
- аналіз, відбір, видання та розповсюдження кращих зразків зарубіжної наукової й навчальної літератури.
8.4.7. Кадрове забезпечення навчального процесу через:
- проведення систематичного відбору талановитої студентської молоді, активних членів студентського наукового товариства для подальшого навчання в магістратурі, клінічній ординатурі, аспірантурі;
- урахування при конкурсному відборі професійної підготовки, наукової продуктивності, рівня гуманітарної та педагогічної підготовки, моральних якостей та знання державної мови викладачів;
- моніторинг відповідності кадрового забезпечення Університету критеріям акредитаційних вимог до IV рівня акредитації;
- створення умов для ефективної професійної діяльності науково-педагогічних працівників Університету;
- забезпечення економічних стимулів для якісної діяльності науково-педагогічних працівників; підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, використовуючи її різні форми.
Для заміщення вакансій проректорів, деканів, завідувачів кафедр і професорів університету до претендента на посаду висуваються, як правило, такі додаткові вимоги:
- повна вища освіта відповідного напрямку підготовки;
- наявність наукового ступеня або вченого звання відповідного рівня та напрямку підготовки;
- знання іноземної мови (переважно англійської);
- володіння комп'ютером на рівні користувача;
- до пенсійний вік;
8.4.8. Розвиток навчально-лікувальної роботи через:
- забезпечення надання медичної допомоги населенню на клінічних кафедрах Університету на рівні сучасних досягнень медичної науки і практики;
- напрацювання та наукове обґрунтування системи профілактичних технологій у діяльності базових лікувально-профілактичних установ;
- участь Університету в розробці, науковому обґрунтуванні та впровадженні стандартів якості діагностики та лікування захворювань;
- розвиток серцево-судинної хірургії, нейрохірургії, трансплантології, пульмонології, алергології, гематології на кафедрах Університету;
- атестацію викладачів клінічних кафедр для встановлення лікарської кваліфікаційної категорії;
- поширення практики використання клінік НДІ АМН України медичного профілю з навчальною метою;
- продовження ретельного підбору лікувально-профілактичних установ для виробничої практики студентів із залученням провідних перспективних працівників охорони здоров'я до навчального процесу й наукових досліджень;
- активізацію роботи професорсько-викладацького складу клінічних кафедр по підвищенню якості диспансерної роботи з населенням, пропаганді здорового способу життя, виховання здорової дитини та подолання демографічної кризи в суспільстві.
8.5. Концепція освітньої діяльності університету доповнюється та деталізується концепціями освітньої діяльності факультетів, кафедр, інших підрозділів Університету.
8.6. Навчальний процес в Університеті здійснюється в таких формах: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять в Університеті є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття.
Особи, які навчаються в Університеті можуть бути відраховані за власним бажанням; за невиконання навчального плану; за порушення умов контракту; в інших випадках, передбачених законодавством.
Особи, які навчаються в Університеті, можуть переривати навчання в зв'язку з обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров'я, призовом на строкову військову службу в разі втрати права на відстрочку від неї, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання в Університеті, надається академічна відпустка.
Поновлення на навчання осіб, які були відраховані, здійснюється під час канікул.
9. Порядок внесення змін до Статуту Університету
9.1. Зміни та доповнення до Статуту вносяться за поданням Вченої ради Університету, конференцією трудового колективу Університету та затверджуються у встановленому порядку.
9.2. Зміни та доповнення до Статуту затверджуються і погоджуються в тому ж порядку, що і сам Статут.
9.3. Цей Статут набирає чинності з моменту його реєстрації відповідно до чинного законодавства України.
10. Порядок реорганізації та ліквідації Університету
10.1. Ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) Університету здійснюється згідно з чинним законодавством.
10.2. Ліквідація Університету здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Міністерством охорони здоров'я України. До складу ліквідаційної комісії входять представники Міністерства охорони здоров'я України та Університету. Порядок і термін проведення ліквідації, а також строк для заяви, претензій кредиторам визначає Міністерство охорони здоров'я України.
10.3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Університетом. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс Університету і подає його до Міністерства охорони здоров'я України. Кредитори та інші юридичні особи, які перебувають у договірних відносинах з Університетом, що ліквідується, повідомляються про його ліквідацію в письмовій формі.
10.4. Під час ліквідації та реорганізації Університету вивільнюваним працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.
| Ректор університету, професор | В.М.Лісовий |