Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоровя

Кваліфікаційні вимоги

Лікар-стоматолог-пародонтолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-стоматолог-пародонтолог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-стоматолог-пародонтолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-стоматолог-пародонтолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги.

Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування хвороб зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота. Надає невідкладну стоматологічну допомогу при гострих запальних процесах, травматичних пошкодженнях, кровотечах, а також допомогу при анафілактичному шоці, гострій серцевій та дихальній недостатності, гіпоксії, набряк)' гортані, при попаданні чужорідних тіл у дихальні шляхи, гіпертонічному синдромі. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами, а також з санітарно-епідеміологічними службами відносно постійного контролю за екологічними умовами, промисловими шкідливими речовинами, вмістом фтору, йоду в питній воді та продуктах харчування. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Сприяє поширенню медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; організацію стоматологічної, допомоги; права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога-терапевта; показники роботи закладів охорони здоров'я; анатомію зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота, вікові особливості зубів; етіологію, патогенез та сучасну класифікацію основних стоматологічних захворювань; загальні та спеціальні методи дослідження; принципи знеболення в терапевтичній стоматології; сучасні методи діагностики та лікування; основи фармакотерапії; методи фізіотерапії; показання та протипоказання до видалення зубів; питання щодо працездатності хворих; принципи будови та експлуатації стоматологічної апаратури, правила безпеки; засоби індивідуального захисту від гострих респіраторних захворювань та особливо небезпечних інфекцій; форми і методи санітарної освіти серед населення; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Лікар-стоматолог-терапевт вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-стоматолог-терапевт вищої кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматологів-терапевтів I кваліфікаційної категорії, крім того, повинен вміти:

проводити складні методи ендодонтичного лікування зубів із застосуванням скловолоконних конструкцій, косметичні реставраційні роботи.

Лікар-стоматолог-терапевт I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-стоматолог-терапевт I кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматологів-терапевтів II кваліфікаційної категорії, крім того, повинен вміти:

професійно оцінювати результати обстеження стоматологічних хворих спеціальними методами; консультувати стоматологічних хворих із складною патологією з залученням, при необхідності, спеціалістів відповідного профілю; проводити комплексне лікування стоматологічних хворих, користуючись спеціальними методами (кріовплив, застосування лазера, електроскальпеля та ін.); впроваждувати сучасні методи лікування захворювань зубів, пародонту та слизової оболонки: включаючи методи реставрації зубів та шинування при пародонтиті; надавати консультативну допомогу лікарям в "освоєнні необхідних методів діагностики, лікування та профілактики стоматологічних захворювань.

Лікар-стоматолог-терапевт II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-стоматолог-терапевт II кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями та навичками лікаря-стоматолога-терапевта, а також вміти:

виявляти при профілактичному огляді хворих, які потребують ортодонтичного, ортопедичного, хірургічного лікування та направляти їх до відповідних фахівців після закінчення лікування хвороб зубів та слизової оболонки; проводити превентивне лікування початкових форм деформацій щелеп за допомогою методів міогімнастики; оцінювати ефективність проведеного лікування та профілактичних заходів на основі об'єктивних показників.

Лікар-стоматолог-терапевт: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Лікар-стоматолог-терапевт повинен вміти:

проводити обстеження стоматологічного хворого, застосовуючи основні та допоміжні методи дослідження; проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань; діагностувати аномалії розвитку зубів та деформації щелеп; діагностувати захворювання слинних залоз; застосовувати різні види знеболювання за показаннями;

проводити лікування і здійснювати, при наявності відповідних показань, профілактику та лікування таких захворювань:

- некаріозних уражень твердих тканин зуба (шліфування, ремінералізуюча терапія, пломбування з використанням композитних та інших матеріалів);

- карієсу зубів (ремінералізуюча терапія, закриття фісур, препарування каріозних порожнин, виготовлення та застосування ізолюючих прокладок, тимчасових і постійних пломбуючих матеріалів, шліфування та полірування пломб за показаннями);

- пульпіту (вітальний та девітальний методи, ампутація та екстирпація пульпи, комбінований метод, надання невідкладної допомоги);

- періодонтиту (механічна, хімічна та медикаментозна обробки кореневих каналів, розширення їх і пломбування, застосування фізіотерапевтичних методів, надання невідкладної допомоги);

- захворювань пародонту (гінгівіт, пародонтит, пародонтоз, ідіопатичні захворювання, пародонтоми);

- захворювань слизової оболонки порожнини рота (травматичні ушкодження, інфекційні, інфекційно-алергічні захворювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини при інтоксикаціях, гіпо- та авітамінозах, захворюваннях крові, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем, шкіри, шлунково-кишкового тракту, колагенозах, дерматозах, передракових захворюваннях);

- хейлітів, аномалій та захворювань язика;

- неврогенних захворювань щелепно-лицевої ділянки;

- професійних уражень щелепно-лицьової ділянки.

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію хірургічної стоматологічної допомоги, в тому числі швидкої та невідкладної.

Застосовує сучасні методи діагностики та хірургічного лікування запальних процесів, травматичних ушкоджень, новоутворень, набутих вад і деформацій щелепно-лицевої ділянки. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Сприяє поширенню медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію хірургічної стоматологічної допомоги населенню; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога-хірурга; показники роботи закладів охорони здоров'я; сучасну класифікацію захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки; сучасні методи клініки, профілактики, діагностики та хірургічного лікування стоматологічних захворювань; топографічну анатомію голови та щелепно-лицевої ділянки; загальні питання нормальної та патологічної анатомії і фізіології, біохімії, мікробіології; морфогенез захворювань щелепно-лицевої ділянки; профілактику і терапію шоку та крововтрати; загальні та спеціальні методи обстеження; методи знеболення, інтенсивної терапії та реанімації; основи фармакотерапії; методи фізіотерапії та дієтичного харчування в хірургічній стоматології; організацію диспансеризації хворих; питання щодо працездатності хірургічних стоматологічних хворих; засоби індивідуального захисту від гострих респіраторних захворювань та особливо небезпечних інфекцій; форми і методи санітарної освіти серед населення; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Лікар-стоматолог-хірург вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-стоматолог-хірург вищої кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматолога-хірурга I кваліфікаційної категорії і, крім того, повинен вміти:

- встановлювати працездатність у осіб з хірургічними стоматологічними хворобами;

- готувати методичні матеріали з актуальних проблем хірургічної стоматології для використання їх на місцевих базах;

- проводити операції на гілках трійчастого та лицевого нервів;

- проводити операції на великих слинних залозах (паротидектомія, видалення під'язикової та підщелепної залоз);

- проводити хірургічне лікування деформацій щелеп (прогенія, прогнатія, мікрогенія, мікрогнатія, відкритий прикус);

- здійснювати хірургічне лікування вроджених кіст щелепно-лицевої ділянки (серединні, бічні та ін.);

- проводити реконструктивно-відновлювальні операції при вроджених та набутих вадах обличчя, ортодонтичній патології;

- проводити естетичні пластичні операції на щелепах та м'яких тканинах щелепно-лицевої ділянки;

- здійснювати проведення остеосинтезу кісток лицевого скелета, остеотомії;

- проводити всі види дентальної імплантації та пов'язані з ними маніпуляції в межах та за межами альвеолярного відростка з використанням зовнішньоротових блоків та фіксації екзопротезів;

- оцінити результати обстеження та проведеного лікування за методикою комп'ютерної томографії;

- видалення злоякісних пухлин та пухлиноподібних утворень шкіри обличчя та слизової оболонки порожнини рота, в т. ч. із прилягаючими тканинами при метастазуванні;

- перев'язка магістральних судин шиї.

Лікар-стоматолог-хірург I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-стоматолог-хірург I кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматолога-хірурга II кваліфікаційної категорії, крім того, повинен вміти:

- організувати та проводити консультації стоматологічних хворих зі складною патологією щелепно-лицевої ділянки;

- проводити блокади шийного та зірчастого гангліїв;

- застосовувати хірургічні методи лікування періодонтитів (цистектомія, резекція верхівки кореня);

- застосовувати хірургічні методи лікування неодонтогенних, одонтогенних та специфічних запальних захворювань обличчя та їх ускладнень (флегмона, тромбофлебіт, медіастеніт, сепсис);

- застосовувати хірургічні методи лікування термічних уражень щелепно-лицевої ділянки, захворювань скронево-нижньощелепових суглобів;

- проводити видалення доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень щелеп, шкіри обличчя та слизової оболонки порожнини рота, підшкірної грануломи обличчя;

- проводити хірургічні методи лікування пародонтиту, пластику вуздечки язика та губ;

- надати фахову хірургічну допомогу при невритах та невралгіях щелепно-лицевої області;

- проводити забір внутрішньоротових блоків для кістково-пластичних реконструктивних втручань на альвеолярному відростку;

- проводити дентальну імплантацію та пов'язані з нею маніпуляції з використанням остеопластичних матеріалів та внутрішньоротових блоків;

- проводити операцію секвестректомії;

- проводити операцію гайморотомії із пластичним закриттям сполучення, нориці.

Лікар-стоматолог-хірург II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-стоматолог-хірург II кваліфікаційної категорії зобов'язаний володіти знаннями та навичками лікаря-стоматолога-хірурга та повинен вміти:

- проводити клінічне обстеження хворого з хірургічним стоматологічним захворюванням, застосовуючи основні та допоміжні методи обстеження (електрофізіологічні, електоодонтодіагностику, реографію, сіалографію, термографію та інші);

- складати план підготовки хворого до негайної та планової операцій в умовах амбулаторії та стаціонару;

- розробити схему післяопераційного догляду за хворим та профілактику післяопераційних ускладнень в умовах стаціонару;

- проводити центральну провідникову анестезію в ділянці верхньої та нижньої щелеп;

- здійснювати атипове (дистопія, ретенція) видалення зубів;

- застосовувати відповідні методи лікування невогнепальних та вогнепальних пошкодженнях тканин щелепно-лицевої ділянки: травми м'яких тканин обличчя, язика, слизової оболонки порожнини рота, переломи та вивихи зубів, альвеолярного відростка, переломи верхньої та нижньої щелеп;

- проводити вправлення вивиху нижньої щелепи;

- проводити накладання різних шин на зуби при переломах альвеолярного відростка та щелеп;

- виконувати промивання протоків слинних залоз, підготовку та проведення рентгеноконтрастного дослідження;

- проводити біопсію при підозрі на пухлинний процес;

- застосовувати хірургічні методи усунення оро-антральних і оро-назальних сполучень та нориць;

- видаляти камінь із протоки слинної залози при слинно-кам'яній хворобі;

- застосовувати хірургічні методи лікування періодонтитів (ампутація кореня, гемісекція зуба, коронаро-радикулярна сепарація, реплантація, цистотомія);

- застосовувати хірургічні методи лікування передракових захворювань шкіри, червоної облямівки губ та слизової оболонки порожнини рота;

- здійснювати проведення відкритого та закритого кюретажу при захворюваннях тканин пародонту;

- проводити дентальну імплантацію та пов'язані з нею маніпуляції в межах альвеолярного відростка без проведення додаткової кісткової пластики;

- визначати групи крові, виконувати внутрішньовенні та внутрішньоартеріальні вливання.

Лікар-стоматолог-хірург: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Лікар-стоматолог-хірург повинен вміти:

- проводити клінічне обстеження хворого з хірургічним стоматологічним захворюванням, застосовуючи основні та допоміжні методи обстеження (інструментальні, лабораторні, рентгенологічні та інші);

- проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань;

- діагностувати запальні процеси щелепно-лицевої ділянки одонтогенного та неодонтогенного походження (пульпіт, періодонтит, періостит, остеомієліт, абсцес, флегмона, гайморит, лімфаденіт, фурункул, карбункул, тромбофлебіт вен обличчя), специфічні запальні процеси (актиномікоз, туберкульоз, сифіліс, ВІЛ та СНІД), запалення слинних залоз та їх протоків, слинокам'яну хворобу, невралгії, неврит трійчастого та лицьового нерва;

- діагностувати травматичні пошкодження зубів, альвеолярного відростка та щелеп;

- діагностувати аномалії розвитку зубів та деформації щелеп;

- діагностувати захворювання слинних залоз різної етіології;

- діагностувати доброякісні та злоякісні пухлини та пухлиноподібні захворювання щелепно-лицевої ділянки;

- діагностувати передраковий стан слизової оболонки порожнини рота, червоної облямівки губ, шкіри обличчя;

- діагностувати вроджені незрощення верхньої губи та піднебіння;

- визначати необхідність алергологічних проб на медикаменти та інші препарати;

- проводити внутрішньошкірну, сублінгвальну та коньюктивальну алергологічну пробу на анестетик, оцінити результати діагностики;

- застосувати різні види місцевого знеболення (аплікаційну, інфільтраційну, периферичну провідникову анестезію) за показаннями;

- надавати невідкладну хірургічну допомогу при гострому зубному болю, при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки (пульпіті, періодонтиті, періоститі, остеомієліті, абсцесі, перікороніті, запаленні слинних залоз та їхніх протоків, лімфаденіті, запальному інфільтраті, фурункулах, карбункулах);

- здійснювати типове видалення зубів, здійснювати розтин абсцесів з боку порожнини рота;

- проводити первинну хірургічну обробку при невогнепальних та вогнепальних пошкодженнях тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї;

- проводити накладання шин на зуби при вивихах зубів, тимчасову іммобілізацію при переломах щелеп;

- розробити схему післяопераційного догляду за хворим та профілактику післяопераційних ускладнень в умовах амбулаторного прийому;

- своєчасно визначити показання до госпіталізації та направити хворого до спеціалізованого медичного закладу.

Завдання та обов'язки: керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію хірургічної допомоги щелепно-лицевого профілю; проводить клінічне обстеження хворих, визначає обсяг додаткових методів дослідження (лабораторних, рентгенологічних, функціональних і інших), інтерпретує їх результати. Визначає ступінь тяжкості захворювань щелепно-лицевої ділянки, визначає фактори, що сприяють розвитку патології. Проводить диференційну діагностику захворювань щелепно-лицевої ділянки, що вимагають хірургічного лікування. Визначає показання до госпіталізації за профілем захворювання, здійснює передопераційну підготовку, хірургічне лікування та післяопераційну реабілітацію хворих. Встановлює попередній і клінічний діагноз відповідно до вимог чинної версії Міжнародної класифікації хвороб. Складає план лікування, визначає показання і протипоказання до операційного втручання, визначає тактику лікування; надає третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу при гнійно-запальних захворюваннях, травматичних пошкодженнях, пухлинах та пухлиноподібних новоутвореннях, вроджених та набутих дефектах і деформаціях щелепно-лицевої ділянки; визначає обсяг передопераційної підготовки з урахуванням віку, порушень гомеостазу, характеру і тяжкості основного захворювання та супутньої патології; оцінює важкість операційної травми з метою вибору адекватного методу знеболення, виконує всі види місцевого та провідникового знеболення щелепно-лицевої ділянки, визначає показання до різних видів загального знеболення; розраховує обсяг потенційної крововтрати, визначає доцільність і методи її корекції; обирає методику хірургічного втручання, щоб виконати його в необхідному обсязі. Здійснює післяопераційне лікування пацієнта. Оцінює необхідність участі лікарів суміжних спеціальностей в комплексному лікуванні; здійснює профілактичні, діагностичні, лікувальні та реабілітаційні заходи при наступних патологіях: запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки різної етіології; специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки; травми, поранення м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки і переломи кісток лицевого черепа різної етіології; ускладнення, що виникають в процесі лікування захворювань і травм щелепно-лицевої ділянки; вроджені та набуті диспластичні ураження щелепно-лицевої ділянки; передракові захворювання і новоутворення щелепно-лицевої ділянки; вроджені та набуті дефекти і деформації щелепно-лицевої ділянки, що вимагають хірургічного лікування і реабілітації; надає відповідну медичну допомогу при невідкладних станах, визначає її обсяг і послідовність; організовує, проводить і бере участь в експертизі тимчасової непрацездатності пацієнтів з травмами та іншими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки хірургічного стоматологічного профілю, у випадках наявності стійкої втрати працездатності скеровує пацієнтів на медико-соціальну експертизу; надає невідкладну допомогу хворим у термінальних станах, з груповими та масовими ураженнями. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Керує роботою середнього медичного персоналу. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує лікувальну роботу та проводить аналіз її результатів. Освоює і впроваджує в медичну практику сучасні методи діагностики, лікування, реабілітації і профілактики хвороб і станів щелепно-лицевої ділянки. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію хірургічної допомоги щелепно-лицевого профілю, в тому числі швидкої і невідкладної за умов екстремальних ситуацій; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-щелепно-лицевого хірурга; організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій; етіологію, патогенез, клінічну симптоматику основних хірургічних стоматологічних захворювань, їх профілактику, діагностику та принципи лікування, клінічну симптоматику пограничних станів в практиці щелепно-лицевої хірургії; показання та протипоказання до екстрених та невідкладних операційних втручань; топографічну анатомію голови та шиї у дорослих та дітей; інтерпретацію результатів лабораторних, ендоскопічних, рентгенологічних, включаючи комп'ютерну та магнітно-резонансну томографії, ультразвукових методів дослідження; топографічну, нормальну та патологічну анатомію, фізіологію; загальні питання біохімії, мікробіології; морфогенез захворювань щелепно-лицевої ділянки; константи гомеостазу, водно-електролітного обміну, взаємозв'язок функціональних систем у здорових та хворих; загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження; сучасну класифікацію захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки; сучасні методи профілактики, діагностики та хірургічного лікування стоматологічних захворювань; порядок надання медичної допомоги при хірургічній патології щелепно-лицевої ділянки у дорослих і дітей; порядок організації роботи швидкої та невідкладної допомоги населенню при травмі та хірургічній патології щелепно-лицевої ділянки та суміжних станів; всі види місцевого знеболювання при різних операціях у щелепно-лицевій ділянці; принципи передопераційної підготовки хворих з захворюваннями/ураженнями щелепно-лицевої ділянки залежно від віку, наявності соматичної патології тощо; операції типового та атипового видалення зубів, операції кістотомії, кістектомії, періостотомії, альвеолоектомії, техніки зупинки кровотечі після видалення зубів, техніки аугментації лунки, лікування альвеоліту; хірургічні розтини при одонтогенних абсцесах та флегмонах різної локалізації, принципи лікування гнійного лімфаденіту і аденофлегмони щелепно-лицевої ділянки та шиї; хірургічну обробку ран м'яких тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки, принципи їх ушивання, профілактики утворення рубців та їх усунення; принципи та методи лікування травматичних пошкоджень кісток щелепно-лицевої ділянки, зокрема техніки відкритої репозиції та фіксації кісткових фрагментів (остеосинтезу), тимчасової/постійної іммобілізації щелепних кісток, методи репозиції та фіксації зубів при травмі, усунення вивиху нижньої щелепи, роль щелепно-лицевого хірурга в комплексі заходів при лікуванні політравми; методи лікування травматичних пошкоджень орбіти, принципи корекції ендокринної орбітопатії; принципи менеджменту доброякісних та злоякісних новоутворень щелепно-лицевої ділянки, їх диференційну діагностику, види лікування, включаючи променеву та хіміотерапію, основи реабілітації онкохворих; методи проведення біопсії; методи підготовки порожнини рота до ортопедичного лікування, кістково-пластичні та м'якотканинні операції перед проведенням дентальної імплантації; методи стоматологічної імплантації; принципи та методи лікування вроджених, зокрема незрощення верхньої губи і піднебіння, і набутих дефектів та деформацій щелепно-лицевої ділянки; принципи та методи ортогнатичної хірургії, дистракційного остеогенезу; хірургічної корекції порушень пропорційності та симетричності обличчя; методи лікування дегенеративних, запальних та дистрофічних захворювань скронево-нижньощелепного суглоба; методи хірургічного лікування захворювань слинних залоз, у тому числі паротидектомію із збереженням гілок лицевого нерва; методи трансплантації тканин з віддалених ділянок тіла, як вільних, так і з відновленням кровопостачання; принципи та методи кісткової трансплантації в щелепно-лицевій ділянці, види трансплантатів; застосування алопластичних матеріалів в щелепно-лицевій хірургії, зокрема черепно-щелепно-лицевих імплантатів; відновлювальні операції верхньої, середньої і нижньої зон обличчя з використанням шкірно-м'язово-кісткових клаптів, відновлення вушних раковин при часткових або повних дефектах, відновлювальні операції на верхніх і нижніх повіках з використанням місцевих тканин, відновлення носа при повних і часткових дефектах, операції зі зміни форми носа, принципи ектопротезування; методи хірургічного лікування парезів і паралічів лицевого нерва; загальнохірургічні та специфічні ускладнення при операціях у щелепно-лицевій ділянці; обсяг і послідовність реанімаційних заходів при комбінованих та поєднаних пошкодженнях щелепно-лицевої ділянки; методи серцево-легеневої реанімації та принципи лікування невідкладних станів (раптова зупинка кровообігу, гостра дихальна недостатність, алергічні, коматозні стани, переохолодження, утоплення, електротравма); методи реабілітації пацієнтів після хірургічних втручань в черепно-щелепно-лицевій ділянці; особливості надання невідкладної допомоги лікарями суміжних спеціальностей; профілактику і терапію шоку, методи знеболювання, інтенсивної терапії та реанімації; питання надання медичної допомоги хворим із добро- та злоякісними новоутвореннями, зокрема принципи променевої та хіміотерапії; основи фармакотерапії та імунології; клінічний перебіг специфічних та загальних ускладнень, методи їх профілактики та лікування; методи фізіотерапії та дієтичного харчування в щелепно-лицевій хірургії; правила безпеки та гігієну роботи в операційній, організацію роботи та оснащення відділення щелепно-лицевої хірургії; правила асептики і антисептики, форми і методи санітарної освіти; правила оформлення медичної документації; основи трудового законодавства; правила охорони праці та пожежної безпеки; санітарні правила і норми функціонування медичної організації, сучасну літературу за фахом та методи її аналізу. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги

Лікар-хірург щелепно-лицевий вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Щелепно-лицева хірургія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом більше 10 років.

Лікар-хірург щелепно-лицевий I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Щелепно-лицева хірургія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом більше 7 років.

Лікар-хірург щелепно-лицевий II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Щелепно-лицева хірургія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом більше 5 років.

Лікар-хірург щелепно-лицевий: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Щелепно-лицева хірургія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають порядок обігу лікарських засобів та діяльності органів управління та закладів охорони здоров'я, керівництвами та настановами з організації фармацевтичної справи, належними фармацевтичними практиками. Бере участь у забезпеченні населення та закладів охорони здоров'я лікарськими засобами та медичними виробами. Застосовує у практичній діяльності комунікативні навички спілкування, фундаментальні принципи фармацевтичної етики та деонтології відповідно до Етичного кодексу фармацевтичних працівників України і керівництв ВООЗ. Надає фармацевтичну допомогу. Визначає переваги та недоліки лікарських засобів різних фармакологічних груп з урахуванням їхніх хімічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, фармакокінетичних, фармакодинамічних, фармакоекономічних особливостей. Забезпечує належну фармацевтичну опіку хворих під час відпуску безрецептурних і рецептурних лікарських засобів відповідно до нозологій та з урахуванням особливих категорій хворих і протоколів фармацевта. Визначає вплив факторів на процеси всмоктування, розподілу, депонування, метаболізму та виведення лікарського засобу, що обумовлені станом, особливостями організму людини, фізико-хімічними властивостями лікарських засобів та лікарською формою. Бере участь у впровадженні і функціонуванні системи управління якістю у закладах охорони здоров'я згідно чинного законодавства. Прогнозує та визначає вплив факторів навколишнього середовища на якість лікарських засобів та споживчі характеристики супутніх товарів під час їх зберігання. Здійснює контроль якості лікарських засобів відповідно до вимог законодавства, запобігає розповсюдженню фальсифікованих лікарських засобів; бере участь у розробці методик контролю якості лікарських засобів з використанням фізичних, хімічних, фізико-хімічних, біологічних, мікробіологічних, фармакотехнологічних та органолептичних методів контролю; здійснює усі види обліку, діловодство та процеси товарознавчого аналізу в закладах охорони здоров'я; бере участь в інвентаризації товарно-матеріальних цінностей; визначає ефективність та доступність фармацевтичної допомоги згідно з умовами медичного страхування та реімбурсації вартості лікарських засобів. Здійснює моніторинг ефективності та безпеки застосування лікарських засобів. Визначає ризики можливої взаємодії лікарських засобів при їх змішуванні. Обирає раціональну технологію та виготовляє лікарські засоби у різних лікарських формах за рецептами лікарів і замовленнями закладів охорони здоров'я. Проводить санітарно-просвітницьку роботу у фаховій діяльності. Надає домедичну допомогу особам при невідкладних станах. Керує роботою асистентів фармацевта; здійснює професійну діяльність, використовуючи сучасні інформаційні технології; постійно удосконалює свій професійний рівень. Організовує і проводить профілактичні щеплення. Проводить медичний огляд перед щепленням. Здійснює діагностику та нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів, в тому числі медичних імунобіологічних препаратів, в разі проведення профілактичних щеплень.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я та організації фармацевтичної діяльності; основи фармацевтичного права; принципи організації санітарно-просвітницької роботи серед населення; фундаментальні принципи фармацевтичної етики та деонтології відповідно до Етичного кодексу фармацевтичних працівників України і керівництв ВООЗ. Хімічні, фізико-хімічні, фармакокінетичні, фармакодинамічні властивості лікарських засобів синтетичного та природного походження; технологічний процес виробництва (виготовлення) лікарських засобів та його вплив на їх біофармацевтичні властивості; фізіологічні особливості організму людини, основи етіології та патогенезу основних захворювань та фармакотерапевтичні схеми їх лікування; правила раціонального застосування та принципи фармацевтичної опіки під час вибору та відпуску рецептурних та безрецептурних лікарських засобів та супутніх товарів з урахуванням фізико-хімічних, фармакологічних, біофармацевтичних характеристик, біохімічних, патофізіологічних особливостей конкретного захворювання, фармакотерапевтичних схем його лікування та протоколів фармацевта; шляхом оцінки співвідношення ризик/користь, сумісності, показань та протипоказань лікарських засобів та супутніх захворювань; процедуру проведення моніторингу ефективності та безпеки застосування населенням лікарських засобів згідно з даними щодо їх клініко-фармацевтичних характеристик; засади протидії розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів; принципи забезпечення належного зберігання лікарських засобів та супутніх товарів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та норм чинного законодавства; засади організації діяльності аптеки із забезпечення населення, закладів охорони здоров'я лікарськими засобами та іншими супутніми товарами й впровадження в них відповідних систем звітності й обліку (управлінського, статистичного, бухгалтерського та фінансового) відповідно до вимог чинного законодавства; правила товарознавчого аналізу, діловодство з урахуванням організаційно-правових норм фармацевтичного законодавства; основні економічні показники діяльності аптечних закладів, основні податки та збори, основні принципи ціноутворення, формування цін на лікарські засоби та супутні товари відповідно до чинного законодавства України; методи застосовування менеджменту у професійній діяльності аптечних закладів, принципи кадрового менеджменту й самоменеджменту; принципи проведення аналізу соціально-економічних процесів у фармації, форм, методів і функцій системи фармацевтичного забезпечення населення та її складових, показників потреби, ефективності та доступності фармацевтичної допомоги в умовах медичного страхування та реімбурсації вартості лікарських засобів; засади організації та здійснення виробничої діяльності аптек щодо виготовлення лікарських засобів у різних лікарських формах за рецептами лікарів і замовленнями закладів охорони здоров'я, технологію виготовлення лікарських засобів в умовах аптек, принципи вибору допоміжних речовин та матеріалів, методи контролю якості лікарських засобів та правила розробки нормативної документації згідно вимог чинного законодавства; правила визначення стабільності лікарських засобів аптечного та промислового виробництва; засади організації та здійснення загального та маркетингового управління асортиментною, ціновою, збутовою та комунікативною політиками суб'єктів фармацевтичного ринку на основі результатів маркетингових досліджень та з урахуванням ринкових процесів; принципи управління ризиками в системі фармацевтичного забезпечення; організацію підприємницької діяльності; правила надання домедичної допомоги хворим при невідкладних станах; сучасні інформаційні технології; сучасну літературу за фахом. Правила оформлення медичної документації, у тому числі в електронній формі; нормативно-правові акти у сфері вакцинопрофілактики населення, в разі проведення профілактичних щеплень. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Фармацевт вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація", спеціалізація 226.01 "Фармація", або у галузі знань 1202 "Фармація" (крім спеціальності "Технології фармацевтичних препаратів"), або напряму підготовки 1102 "Фармація" (крім спеціальності "Технологія фармацевтичних препаратів").

Проходження інтернатури за спеціальністю "Фармація", "Загальна фармація", "Провізор загального профілю". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката за спеціальністю та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Фармацевт I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація", спеціалізація 226.01 "Фармація", або у галузі знань 1202 "Фармація" (крім спеціальності "Технології фармацевтичних препаратів"), або напряму підготовки 1102 "Фармація" (крім спеціальності "Технологія фармацевтичних препаратів").

Проходження інтернатури за спеціальністю "Фармація", "Загальна фармація", "Провізор загального профілю". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката за спеціальністю та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Фармацевт II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація", спеціалізація 226.01 "Фармація", або у галузі знань 1202 "Фармація" (крім спеціальності "Технології фармацевтичних препаратів"), або напряму підготовки 1102 "Фармація" (крім спеціальності "Технологія фармацевтичних препаратів").

Проходження інтернатури за спеціальністю "Фармація", "Загальна фармація", "Провізор загального профілю". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката за спеціальністю та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Фармацевт: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація", спеціалізація 226.01 "Фармація", або у галузі знань 1202 "Фармація" (крім спеціальності "Технології фармацевтичних препаратів"), або напряму підготовки 1102 "Фармація" (крім спеціальності "Технологія фармацевтичних препаратів"). Проходження інтернатури за спеціальністю "Фармація", "Загальна фармація", "Провізор загального профілю". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката з цієї спеціальності. Без вимог до стажу роботи.

Примітка. У разі введення у зв'язку з виробничою необхідністю посади старшого фармацевта, до неї застосовуються кваліфікаційні характеристики, передбачені для фармацевта.

Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають порядок обігу та контролю якості лікарських засобів, медичних виробів в умовах аптек та лабораторій з контролю якості лікарських засобів і медичної продукції, керівництвами та настановами з організації фармацевтичної справи, забезпечення і контролю якості лікарських засобів, належними фармацевтичними практиками; бере участь у забезпеченні населення та закладів охорони здоров'я лікарськими засобами та медичними виробами належної якості. Надає домедичну допомогу особам при невідкладних станах та постраждалим у екстремальних ситуаціях. Прогнозує та визначає вплив факторів навколишнього середовища на якість лікарських засобів та споживчі характеристики інших товарів аптечного асортименту під час їх зберігання та визначає умови зберігання лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин в умовах аптек. Здійснює усі види обліку, пов'язані з якістю лікарських засобів в аптечних закладах, адміністративне діловодство, процеси товарознавчого аналізу; визначає вплив факторів, що впливають на процеси всмоктування, розподілу, депонування, метаболізму та виведення лікарського засобу і обумовлені станом, особливостями організму людини та фізико-хімічними властивостями лікарських засобів; приймає управлінські рішення щодо стратегічного планування діяльності підприємств з питань забезпечення та контролю якості лікарських засобів; здійснює професійну діяльність із забезпечення та контролю якості лікарських засобів, використовуючи сучасні інформаційні технології; організовує та проводить раціональну заготівлю лікарської рослинної сировини та її вхідний контроль. Комплектує замовлення закладів, відпускає ліки та контролює правильність оформлення прописів для індивідуального виробництва ліків; здійснює управління ризиками якості на усіх етапах життєвого циклу лікарських засобів; розробляє та своєчасно переглядає операційні процедури, пов'язані з виготовленням, контролем якості та зберіганням лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин; здійснює аудит якості та управління ризиками для якості фармацевтичної продукції; визначає основні органолептичні, фізичні, хімічні, фізико-хімічні та фармакотехнологічні показники лікарських засобів, обґрунтовує та обирає методи їх стандартизації, здійснює статистичну обробку результатів згідно з вимогами Державної фармакопеї України; здійснює усі види контролю якості лікарських засобів: фармакопейний аналіз, постадійний контроль у процесі виробництва, аналіз лікарських форм індивідуального виготовлення та промислового виробництва, експрес-аналіз в умовах аптеки та біофармацевтичний аналіз; складає сертифікати якості серії лікарського засобу та сертифікат аналізу, враховуючи вимоги нормативно-правових актів та Державної фармакопеї України. Здійснює контроль якості лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та допоміжних речовин хімічними та фізико-хімічними методами в умовах аптек та лабораторій, обирає оптимальні методики аналізу, визначає їх валідаційні характеристики, інтерпретує та оформлює результати аналізу. Проводить валідацію технології виготовлення лікарських засобів в умовах аптек; проводить внутрішньо-аптечну заготівлю, розподіляє роботу між фасувальниками, приймає розфасовану продукцію; проводить цільове фармацевтичне обстеження аптек, інших закладів з метою оцінки стану забезпечення та контролю якості лікарських засобів під час їх виготовлення, транспортування, зберігання і відпуску; дотримується принципів професійної етики та деонтології; постійно удосконалює свій професійний рівень з питань забезпечення та контролю якості лікарських засобів.

Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я, контроль та забезпечення якості лікарських засобів; нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію фармацевтичного забезпечення та контроль якості лікарських засобів; основи фармацевтичного права; принципи організації санітарно-просвітницької роботи серед населення; принципи фармацевтичної етики та деонтології відповідно до Етичного кодексу фармацевтичних працівників України і керівництв ВООЗ; міжнародні принципи та підходи контролю та забезпечення якості лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарської рослинної сировини та допоміжних речовин; хімічні, фізичні, фізико-хімічні властивості лікарських засобів синтетичного та природного походження, активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарської рослинної сировини та допоміжних речовин; технологічний процес виробництва (виготовлення) лікарських засобів; хімічні, фізичні, фізико-хімічні, фармакотехнологічні, фармако-органолептичні, біологічні, мікробіологічні методи аналізу, що застосовуються для контролю якості лікарських засобів, показники якості лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарської рослинної сировини та допоміжних речовин згідно з вимогами нормативної документації, сучасні правила та підходи до стандартизації лікарських засобів, вибору та розробки аналітичних методик для цілей фармацевтичного аналізу; визначення способу відбору проб для контролю лікарських засобів; структуру та основні вимоги Державної фармакопеї України та інших провідних фармакопей світу; структуру та правила розроблення нормативно-технічних та документів щодо якості лікарських засобів; основні положення щодо організації та здійснення контролю якості лікарських засобів відповідно до вимог чинної Державної фармакопеї України та належних практик у фармації; засади організації діяльності аптеки із забезпечення населення, закладів охорони здоров'я лікарськими засобами та супутніми товарами належної якості відповідно до чинного законодавства; правила виявлення та принципи запобігання розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів; принципи забезпечення належного зберігання лікарських засобів та супутніх товарів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей; правила визначення стабільності лікарських засобів аптечного та промислового виробництва. Засади організації та здійснення виробничої діяльності аптечних закладів щодо виготовлення лікарських засобів у різних лікарських формах за рецептами лікарів і замовленнями закладів охорони здоров'я. Принципи фармацевтичної розробки, забезпечення контролю якості в умовах фармацевтичних підприємств; принципи управління ризиками в системі фармацевтичного виробництва та забезпечення якості лікарських засобів; основні принципи управління якістю фармацевтичних підприємств, порядок проведення аудиту якості та управління ризиками для якості фармацевтичної продукції; правила надання домедичної допомоги хворим при невідкладних станах; сучасні інформаційні технології; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Кваліфікаційні вимоги.

Фармацевт-аналітик вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація", спеціалізація 226.01 "Фармація", освітня програма "Фармація", або у галузі знань 1202 "Фармація" за спеціальністю "Фармація", або напряму підготовки 1102 "Фармація" за спеціальністю "Фармація".

Проходження інтернатури за спеціальністю "Фармація", "Загальна фармація", "Провізор загального профілю" з наступною спеціалізацією "Аналітично-контрольна фармація". Безперервний професійний розвиток.