• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоровя

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 29.03.2002 № 117
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 29.03.2002
  • Номер: 117
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 29.03.2002
  • Номер: 117
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Повинен знати: структуру сучасної системи охорони здоров'я України; основи законодавства в сфері охорони здоров'я і забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення; основні нормативно-правові акти, що регламентують фармацевтичну діяльність; принципи організації роботи та управління аптечними закладами та їх структурними підрозділами (зокрема аптек відділень медичного постачання); фахову термінологію; принципи організації фармацевтичної допомоги різним групам населення та категоріям пацієнтів; вимоги до санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів; основи безпеки життєдіяльності та охорони праці; основи фармацевтичної етики та деонтології; технологію виготовлення (виробництво) лікарських форм в умовах аптеках; методи оцінки якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки та промислових підприємств; приналежність лікарських засобів до певних фармакологічних груп, основні показання та протипоказання до застосування; особливості фармакокінетики і фармакодинаміки ліків; анатомічні, морфологічні ознаки та хімічний склад лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, які необхідні для їх діагностики в природному середовищі і використанні з лікувальною метою. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Асистент фармацевта вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта першого (бакалаврського) рівня або початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти за освітнім ступенем молодший бакалавр, або фахова передвища освіта за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація" освітньо-професійної програми "Фармація". Спеціалізація за профілем роботи. Безперервний професійний розвиток. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
( Абзац п'ятий пункту 46 розділу "Фахівці" із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 958 від 06.06.2022 )
Асистент фармацевта I кваліфікаційна категорії: вища освіта першого (бакалаврського) рівня або початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти за освітнім ступенем молодший бакалавр, або фахова передвища освіта за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація" освітньо-професійної програми "Фармація". Спеціалізація за профілем роботи. Безперервний професійний розвиток. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
( Абзац шостий пункту 46 розділу "Фахівці" із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 958 від 06.06.2022 )
Асистент фармацевта II кваліфікаційної категорії: вища освіта першого (бакалаврського) рівня або початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти за освітнім ступенем молодший бакалавр, або фахова передвища освіта за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація" освітньо-професійної програми "Фармація". Спеціалізація за профілем роботи. Безперервний професійний розвиток. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
( Абзац сьомий пункту 46 розділу "Фахівці" із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 958 від 06.06.2022 )
Асистент фармацевта: вища освіта першого (бакалаврського) рівня або початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти за освітнім ступенем молодший бакалавр, або фахова передвища освіта за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю 226 "Фармація, промислова фармація" освітньо-професійної програми "Фармація". Спеціалізація за профілем роботи. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.
( Абзац восьмий пункту 46 розділу "Фахівці" із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 958 від 06.06.2022 )( Пункт 46 розділу "Фахівці" в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 2242 від 18.10.2021 )
47. ФЕЛЬДШЕР
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію долікарської допомоги дорослому та дитячому населенню.
Проводить загальне і клінічне обстеження хворих. Здійснює постановку попереднього діагнозу щодо гострих та хронічних захворювань органів та систем людини. Надає відповідну медичну допомогу. Асистує під час операцій та інструментальних обстежень. Володіє основами діагностики вагітності, визначає її строки, проводить обстеження вагітної, приймає нормальні пологи, обстежує новонародженого. Надає невідкладну медичну допомогу при травматичних пошкодженнях, кровотечах, колапсі, судомах, коматозних і термінальних станах, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Володіє прийомами реанімації та достатнім обсягом медичних маніпуляцій. Проводить забір, доставку та зберігання зібраного матеріалу для бактеріологічного дослідження. Здійснює протиепідемічні заходи в осередку інфекції. Проводить санітарно-освітню роботу серед населення щодо здорового способу життя, планування сім'ї та охорони навколишнього середовища. Веде медичну документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність фельдшера; міжнародну класифікацію хвороб; основи терапії, педіатрії, хірургії, акушерства, інфекційних захворювань, травматології, урології тощо; етіологію та патогенез найбільш поширених захворювань, методи їх діагностики та принципи лікування; організацію акушерсько-гінекологічної допомоги, механізм нормальних та патологічних пологів; основи експертизи працездатності населення; профілактику промислового травматизму; принципи санітарно-протиепідемічного і лікувально-охоронного режиму; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методи забору, доставки, зберігання матеріалу для лабораторних досліджень; сучасну медичну апаратуру физіотерапевтичного кабінету та кабінету функціональної діагностики; правила безпеки під час користування медичною апаратурою, медичним інструментарієм і обладнанням; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Фельдшер вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Фельдшер I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" спеціальністю "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Фельдшер II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" спеціальністю "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Фельдшер: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
48. ФЕЛЬДШЕР-ЛАБОРАНТ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію лабораторної справи.
Працює самостійно або під керівництвом лікаря. Проводить лабораторні дослідження, аналіз та діагностику їх результатів. Готує необхідні матеріали, апаратуру та інструментарій для роботи. Забезпечує санітарно-протиепідемічний режим в лабораторії. Проводить дезінфекцію, стерилізацію, знезараження інфікованого матеріалу. Дотримується правил безпеки та особистої гігієни. Веде медичну документацію. Вміє надати медичну допомогу при невідкладних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію роботи клініко-діагностичних, бактеріологічних і санітарно-гігієнічних лабораторій; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність фельдшера-лаборанта; основні методики лабораторних досліджень і діагностики; правила приготування основних речовин, розчинів, реактивів, живильних середовищ; показники лабораторних досліджень в нормі та при патологічних процесах, їх аналіз; правила підготовки хворих до обстеження, збору досліджуваних матеріалів, їх упаковки, транспортування, дезінфекції відпрацьованого матеріалу; лабораторну техніку та інструментарій; основи загальномедичних і клінічних дисциплін; анатомо-фізіологічні, вікові і статеві особливості здорової та хворої людини; причини, механізми, симптоми виникнення і розвитку патологічних процесів в організмі; основні симптоми невідкладних станів при гострих захворюваннях; фармакотерапію, дозування та методи введення лікарських засобів; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Фельдшер-лаборант вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Фельдшер-лаборант I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Фельдшер-лаборант II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Фельдшер-лаборант: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи без вимог до стажу роботи.
49. ФЕЛЬДШЕР САНІТАРНИЙ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, санітарним законодавством, положеннями про державний санітарний нагляд.
Виконує обов'язки помічника лікаря-гігієніста. Здійснює поточний санітарний нагляд за установами для дітей і підлітків, комунальними, харчовими і промисловими об'єктами, водопостачанням і очисткою населених пунктів, а також за об'єктами, що будуються. Аналізує професійну захворюваність та діяльність санітарно-епідеміологічної служби. Відбирає проби і виконує основні види лабораторних і інструментальних досліджень. Організовує і проводить роботу з питань пропаганди здорового способу життя, гігієнічного навчання і виховання населення, в тому числі серед декретованих груп. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність фельдшера санітарного; основні фактори ризику здоров'я людини; організацію і проведення гігієнічних і оздоровчих заходів щодо запобігання шкідливого впливу оточуючого середовища; організацію поточного та вибірково-запобіжного санітарного нагляду на підконтрольних об'єктах; характеристику найбільш поширених захворювань людини; методи специфічної і неспецифічної профілактики; правила відбору проб; методи лабораторних та інструментальних досліджень; правила охорони праці; методи аналізу статистичних даних; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Фельдшер санітарний вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Фельдшер санітарний I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Фельдшер санітарний II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Фельдшер санітарний: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
50. ФЕЛЬДШЕР ІЗ САНІТАРНОЇ ОСВІТИ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, санітарним законодавством, положенням про державний санітарний нагляд.
Збирає та аналізує інформацію про рівень санітарної культури населення. Організовує масові заходи з санітарної освіти, зокрема засобами масової інформації. Бере участь у моніторингу здоров'я населення. Організовує курсову гігієнічну підготовку окремих професійних груп населення, проводить контроль гігієнічних знань за допомогою комп'ютерної техніки. Узагальнює результати роботи, що проводиться в галузі пропаганди медичних і гігієнічних знань. Веде обліково-звітну документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; санітарне законодавство; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність фельдшера із санітарної освіти; організацію первинної медико-санітарної допомоги дорослому і дитячому населенню; основи загальномедичних і клінічних дисциплін, соціальної гігієни, епідеміології, паразитології, ентомології тощо; пріоритетні напрями популяризації здорового способу життя; організацію курсової гігієнічної підготовки різних професійних груп; правила користування технічними засобами пропаганди; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Фельдшер із санітарної освіти вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Фельдшер із санітарної освіти I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Фельдшер із санітарної освіти II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Фельдшер із санітарної освіти: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Без вимог до стажу роботи.
51. ПАРАМЕДИК
Завдання та обов'язки: керується Конституцією України, чинним законодавством України про охорону здоров'я, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання охорони здоров'я, діяльність закладів охорони здоров'я, організацію першої медичної допомоги дорослому та дитячому населенню; здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно; оцінює місце події на наявність загроз власному життю і життю інших людей, фактори, що впливають на стан та здоров'я пацієнтів; забезпечує власну безпеку; зберігає недоторканість місця події та речових доказів, взаємодіє з іншими екстреними службами; обстежує хворих на наявність невідкладних станів, виконує медичне сортування; приймає рішення про обсяг допомоги та госпіталізацію; за необхідності консультується з лікарем; надає екстрену медичну допомогу при травмах чи захворюваннях дихальної, серцево-судинної, ендокринної, імунної, нервової систем, системи травлення та сечостатевої системи, при психічних розладах, при пошкодженнях опорно-рухового апарату, при дії зовнішніх факторів та при пологах; розраховує дозу лікарських засобів, які вводяться пацієнту; здійснює медичні процедури і маніпуляції: інгаляції, ін'єкції; забезпечує внутрішньокістковий та периферичний внутрішньовенний доступи, спостерігає та надає допомогу при побічних реакціях на лікарські засоби; встановлює сечові катетери, шлункові зонди, забезпечує прохідність верхніх дихальних шляхів, декомпресійну пункцію плевральної порожнини, встановлює назо- та орофарингіальні повітропроводи, надгортанні повітропроводи, здійснює інтубацію трахеї, хірургічне відновлення прохідності дихальних шляхів; зупиняє кровотечі прямим тиском, тампонуванням та за допомогою механічних засобів для зупинки кровотечі, при травмах проводить стабілізацію хребта, стабілізацію та іммобілізацію опорно-рухового апарату, накладає пов'язки; здійснює серцево-легеневу реанімацію, у тому числі із застосуванням дефібрилятора та дихального обладнання; записує та інтерпретує результати електрокардіограми; виконує апаратні дослідження і невідкладні процедури та здійснює підготовку пацієнта до інших досліджень; аналізує робочий процес з метою підвищення якості роботи; веде медичну документацію; передає до відділення екстреної медичної допомоги інформацію про процес надання медичної допомоги пацієнту на місці події та протягом транспортування до відділення, при необхідності допомагає персоналу відділення екстреної медичної допомоги; керує спеціалізованим санітарним автомобілем екстреної медичної допомоги; проводить заміну витратних матеріалів, перевіряє справність та готовність обладнання, підтримує спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги у стані готовності, працює з наявним спеціалізованим обладнанням; допомагає при транспортуванні пацієнтів, виконує перевезення пацієнтів до закладів охорони здоров'я; дотримується принципів медичної деонтології; забезпечує збереження лікарської таємниці; постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров'я та інші нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; права, обов'язки і відповідальність парамедика; чинне законодавство України про інформацію та її захист; засади організації та функціонування системи екстреної медичної допомоги; загальні принципи організації роботи та чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної медичної допомоги, відділення екстреної медичної допомоги; чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу, права та обов'язки працівників системи екстреної медичної допомоги; фармакодинаміку лікарських засобів та їх взаємодію, показання та шляхи введення, дозування, ускладнення при їх застосуванні; міжнародну класифікацію хвороб; клінічні настанови (протоколи) з медицини невідкладних станів та надання екстреної медичної допомоги; анатомію, патологічну анатомію, фізіологію та патологічну фізіологію людини, внутрішню медицину, педіатрію, хірургію, акушерство та гінекологію, ортопедію і травматологію, урологію, оториноларингологію, офтальмологію, неврологію, інфектологію; імунологію, онкологію, етіологію та патогенез невідкладних станів, методи їх діагностики та принципи лікування; методи серцево-легеневої реанімації, особливості реанімації та інтенсивної терапії у дітей і новонароджених; принципи ведення фізіологічних пологів та розпізнавання патологічних; принципи роботи з наркозно-дихальною та іншою апаратурою, що застосовується в екстреній медичній допомозі; правила медичної етики і деонтології, комунікації між співробітниками та іншими службами; правила медичного сортування; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм і обладнанням; вимоги щодо ведення первинної медичної облікової документації; табелі оснащення закладів охорони здоров'я, що входять до складу системи екстреної медичної допомоги; порядок роботи при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих, а також при виявленні особливо небезпечних інфекцій; правила дорожнього руху ; правила, порядок і умови перевезення пацієнтів. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги:
1) для осіб, які здобули вищу освіту до 2022 року за кваліфікацією "Фельдшер":
Парамедик вищої категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії; стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Парамедик I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії; стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Парамедик II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії; стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Парамедик: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; без вимог до стажу роботи.";
2) для осіб, які здобули вищу освіту за кваліфікацією "Парамедик":
Парамедик вищої категорії: вища освіта за ступенем бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії; стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Парамедик I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії; стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Парамедик II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо); наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії; стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Парамедик: вища освіта за ступенем бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Екстрена медицина", за кваліфікацією "Парамедик"; без вимог до стажу роботи.
( Підпункт пункту 51 розділу у редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1324 від 17.07.2018, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1641 від 18.07.2019 )( Пункт 51 розділу у редакції Наказів Міністерства охорони здоров'я № 133 від 19.02.2013, № 918 від 09.08.2017 )
52. ІНСТРУКТОР З НАДАННЯ ДОГОСПІТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
( Назва пункту 52 у редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 490 від 15.03.2018 )
Завдання та обов'язки. Керується Конституцією України, чинним законодавством України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я; здійснює методичне забезпечення і координацію роботи акредитованого навчально-тренувального структурного підрозділу установи, на базі якої проводиться навчання окремих категорій немедичних працівників та всіх, хто виявив бажання, надання догоспітальної допомоги; розробляє та готує навчальні матеріали відповідно до затверджених навчальних програм; організовує навчально-тренувальний процес, комплектує навчальні групи; аналізує результати навчально-тренувального процесу; сприяє комунікації між слухачами і координатором навчального центру; веде статистичний облік результатів роботи навчально-тренувального структурного підрозділу, етапів підготовки, узагальнює результати роботи; дотримується правил особистої та громадської безпеки і правил охорони праці; володіє прийомами реанімації, вміє надавати допомогу при травмах, кровотечах, серцево-судинних захворюваннях, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, термічних та хімічних ураженнях, алергічних станах; дотримується принципів медичної деонтології; постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров'я та інші нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; права, обов'язки і відповідальність інструктора з надання догоспітальної допомога; міжнародну класифікацію хвороб; клінічні настанови (протоколи) з медицини невідкладних станів та надання екстреної медичної допомоги; основи анатомії, патологічної анатомії, фізіології та патологічної фізіології людини; основи внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, акушерства та гінекології, травматології, урології, інфектології; імунології, етіологію та патогенез найбільш поширених захворювань, методи їх діагностики та принципи лікування; основні методи серцево-легеневої реанімації; особливості реанімації та інтенсивної терапії у дітей і новонароджених; принципи ведення фізіологічних пологів та розпізнавання патологічних; фармакологічну дію поширених лікарських речовин, показання та шляхи введення, їх сумісність, дозування; принципи роботи з наркозно-дихальною та іншою апаратурою, що застосовується бригадою екстреної медичної допомоги; принципи надання медичної допомоги потерпілим при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих, а також при виявленні особливо небезпечних інфекцій; правила оформлення медичної документації; правила медичної етики і деонтології, комунікації між співробітниками та іншими службами; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм і обладнанням. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Інструктор з надання догоспітальної допомоги вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань "Охорона здоров'я". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 10 років
Інструктор з надання догоспітальної допомоги I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань "Охорона здоров'я". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 7 років
Інструктор з надання догоспітальної допомоги II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань "Охорона здоров'я". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 5 років
Інструктор з надання догоспітальної допомоги: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність досвіду практичної роботи у сферах охорони здоров'я, цивільної безпеки, соціального захисту - не менше 2 років. Наявність сертифіката закладу, акредитованого МОЗ України, про проходження навчання за програмою підготовки за кваліфікацією "Інструктор з надання догоспітальної допомоги".
( Розділ доповнено пунктом 52 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 918 від 09.08.2017 )
53. ФЕЛЬДШЕР З МЕДИЦИНИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ
Завдання та обов'язки: керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію екстреної медичної допомоги дорослому і дитячому населенню. Здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно у центрах екстреної медичної допомоги та на станціях екстреної (швидкої) медичної допомоги. Надає екстрену медичну допомогу згідно із затвердженими діагностично-лікувальними стандартами дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі та під час госпіталізації (транспортування) пацієнта до відповідного стаціонарного закладу охорони здоров'я. Веде первинну медичну документацію. Здійснює нагляд за побічними реакціями / діями лікарських засобів. Дотримується принципів медичної деонтології. Забезпечує збереження лікарської таємниці. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство України з охорони здоров'я та основні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я. Чинне законодавство України про інформацію та її захист. Основні засади організації та функціонування системи екстреної медичної допомоги. Загальні принципи організації роботи та чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Чинні нормативно-правові акти, що регламентують роботу, права та обов'язки працівників системи екстреної медичної допомоги. Фармакодинаміку медичних препаратів та їх взаємодію між собою, ускладнення, які можуть виникнути при їх застосуванні. Етіологію і патогенез, методи діагностики і надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі при невідкладних станах, при травмах, нещасних випадках, при позалікарняних пологах. Міжнародну класифікацію хвороб. Методи реанімації та інтенсивної терапії у дорослих, дітей і новонароджених. Будову та принципи роботи медичної апаратури, яка застосовується в практиці надання екстреної медичної допомоги. Правила та вимоги санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, асептики і антисептики, вимоги з охорони праці та протипожежної безпеки. Чинні нормативно-правові акти, що регламентують порядок здійснення екстреної госпіталізації пацієнтів. Медичну етику та деонтологію. Права та обов'язки пацієнтів. Вимоги щодо ведення первинної медичної облікової документації. Табель оснащення закладів охорони здоров'я, що входять до складу системи екстреної медичної допомоги. Порядок роботи у надзвичайних ситуаціях з великою кількістю потерпілих, а також при виявленні особливо небезпечних інфекцій. Володіти та застосовувати в роботі методики: видалення рідин, предметів, різних мас з верхніх дихальних шляхів; проведення трахеостомії чи конікотомії; штучної вентиляції легень за допомогою медичної апаратури; володіти всіма видами ін'єкцій; зупинки зовнішньої кровотечі; інгаляції киснем; промивання шлунку; транспортної іммобілізації; передньої тампонади носа; проведення інфузійної терапії; катетеризації сечового міхура; введення роторозширювача та повітропровідника; зняття електрокардіограми методикою електродефібриляції; збирання анамнезу, загального огляду, пальпації, перкусії, аускультації; вимірювання артеріального тиску та вираховування об'єму циркулюючої крові; діагностики невідкладних станів; надання необхідної медичної допомоги згідно із затвердженими клінічними протоколами, вміти оцінити дані лабораторних та інструментальних методів дослідження. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Фельдшер з медицини невідкладних станів вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Лікувальна справа" за кваліфікацією "Фельдшер з медицини невідкладних станів". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Фельдшер з медицини невідкладних станів I кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Лікувальна справа" за кваліфікацією "Фельдшер з медицини невідкладних станів". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Фельдшер з медицини невідкладних станів II кваліфікаційної категорії: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Лікувальна справа" за кваліфікацією "Фельдшер з медицини невідкладних станів". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Фельдшер з медицини невідкладних станів: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальністю "Медсестринство", спеціалізацією "Лікувальна справа" за кваліфікацією "Фельдшер з медицини невідкладних станів", без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 53 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 490 від 15.03.2018 )
54. АСИСТЕНТ ЕРГОТЕРАПЕВТА
Завдання та обов'язки. Виконує професійні обов'язки в закладах охорони здоров'я, освітніх, соціальних закладах, установах та організаціях державного, громадського і приватного секторів. За призначенням лікаря фізичної та реабілітаційної медицини та під керівництвом ерготерапевта здійснює реабілітаційні заходи з метою збільшення заняттєвої активності та участі пацієнта/клієнта, сприяє набуттю людьми з обмеженнями життєдіяльності максимального рівня функціональності та незалежності в усіх аспектах життя. Під керівництвом ерготерапевта виконує програми ерготерапії, застосовує сучасні методики ерготерапії, здійснює оперативний та поточний контроль, веде відповідну документацію. Працює з особами та групами осіб усіх вікових категорій з обмеженнями життєдіяльності та функціональної незалежності. Під контролем ерготерапевта застосовує терапевтичні вправи, терапевтичні заняття, преформовані фізичні чинники, спрямовані на поліпшення функцій організму, які впливають на обмеження життєдіяльності пацієнта/клієнта. Готує приміщення та робочі місця. Забезпечує процес ерготерапії допоміжним обладнанням, матеріалами та інструментами. Володіє прийомами першої та невідкладної допомоги. Співпрацює з лікарями фізичної та реабілітаційної медицини, фізичними терапевтами, ерготерапевтами, фахівцями освіти (спеціальної освіти), терапевтами мови та мовлення (логопедами), фахівцями психічного здоров'я, соціальними працівниками. Постійно удосконалює свій професійний рівень. Бере участь у навчальних програмах асистентів ерготерапії.
Повинен знати: основи нормальної та патологічної анатомії і фізіології; біомеханіку, кінезіологію, моторний контроль, ергономіку, основи психології, педагогіки, соціології, особливості застосування заходів ерготерапії при порушеннях діяльності опорно-рухового апарату, серцево-судинної, нервової та дихальної систем, при множинних порушеннях та протезуванні, у педіатрії, геронтології, психіатрії; методи контролю в ерготерапії; методику застосування терапевтичних вправ та терапевтичних занять; методику здійснення заняттєвого аналізу; терапевтичний вплив преформованих фізичних чинників; теорію і практику ерготерапевтичних, корекційно-реабілітаційних заходів та процесів, психологічної допомоги, соціально-побутової адаптації, професійної реабілітації, соціально-середовищної реабілітації осіб усіх вікових категорій з обмеженнями життєдіяльності; основи законодавства та нормативні документи України, міжнародні документи з питань охорони здоров'я, реабілітації, ерготерапії, освіти, соціального захисту, прав осіб з інвалідністю; основи права в реабілітаційній медицині; права, обов'язки та відповідальність асистента ерготерапевта; правила охорони праці при різних методах ерготерапії; правила надання першої та невідкладної медичної допомоги; правила оформлення реабілітаційної та медичної документації; принципи командної роботи; методологічні та практичні засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ), Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я дітей та підлітків (МКФ-ДП) та Міжнародної класифікації хвороб (МКХ); досконало володіти державною мовою. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги
Асистент ерготерапевта вищої кваліфікаційної категорії: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр у галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія" або "Фізична реабілітація", або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Ерготерапія". Підвищення кваліфікації ( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння вищої кваліфікаційної категорії з ерготерапії. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Асистент ерготерапевта I кваліфікаційної категорії: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр у галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія" або "Фізична реабілітація" або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Ерготерапія". Підвищення кваліфікації ( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння I кваліфікаційної категорії з ерготерапії. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Асистент ерготерапевта II кваліфікаційної категорії: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія" або "Фізична реабілітація", або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр), або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Ерготерапія". Підвищення кваліфікації ( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння II кваліфікаційної категорії з ерготерапії. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Асистент ерготерапевта: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія" або "Фізична реабілітація", або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр), або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 54 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 2331 від 13.12.2018 )
55. АСИСТЕНТ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА
Завдання та обов'язки. За призначенням лікаря фізичної та реабілітаційної медицини та/або фізичного терапевта здійснює реабілітаційні заходи з метою припинення або зменшення болю, відновлення функцій тканин, органів, систем та організму в цілому, досягнення нормального рівня здоров'я, фізичної самостійності та активності, оптимального фізичного стану та самопочуття осіб усіх вікових категорій з порушеннями діяльності опорно-рухового апарату, ортопедичними вадами, побутовими, спортивними та професійними травмами, неврологічними, серцево-судинними, респіраторними та іншими захворюваннями та їх наслідками, людей літнього віку з віковими ускладненнями. Під керівництвом фізичного терапевта виконує програми фізичної терапії або компоненти індивідуальної програми реабілітації, які стосуються фізичної терапії, спостерігає за ходом їх виконання, здійснює оперативний та поточний контроль, веде відповідну документацію. Застосовує фізичні вправи, масаж, мануально-м'язові та суглобові техніки, преформовані фізичні чинники, спрямовані на поліпшення діяльності опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, інших систем та організму в цілому, рівноваги, координації, збільшення сили, витривалості м'язів і вдосконалення вправності рухів, відновлення або компенсацію порушених чи відсутніх функцій. Вміє надавати першу допомогу. Навчає самодогляду, пересуванню, самостійності у підтримці фізичного стану та здоров'я. Співпрацює з лікарями фізичної та реабілітаційної медицини, фізичними терапевтами, ерготерапевтами, фахівцями освіти (спеціальної освіти), терапевтами мови та мовлення (логопедами), фахівцями психічного здоров'я, соціальними працівниками. Залучає родичів та опікунів до проведення програми фізичної терапії, надає їм необхідну консультативну допомогу. Постійно удосконалює свій професійний рівень. Бере участь у навчальних програмах асистентів фізичної терапії. Виконує професійні обов'язки в закладах охорони здоров'я, освітніх, соціальних закладах, установах та організаціях державного, громадського і приватного секторів.
Повинен знати: анатомію людини; нормальну фізіологію, патофізіологію та фізіологію рухової активності; біохімію; кінезіологію та клінічну кінезіологію; основи медичної патології; моторний контроль; теорію та методику фізичної культури; основи психології, педагогіки, соціології; методи обстеження, оцінювання та контролю у фізичній терапії; теорію та методику застосування терапевтичних вправ; терапевтичний вплив преформованих фізичних чинників; мануальні методи втручання у фізичній терапії; методи та засоби профілактики і корекції м'язово-скелетних, неврологічних, кардіореспіраторних та інших порушень осіб різного віку; організацію систем охорони здоров'я, фізичного виховання, освіти та соціального захисту, основи національного і міжнародного законодавства в цих галузях; основи медичного права; чинне законодавство України про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я та соціального захисту, організацію реабілітаційної допомоги; норми і правила професійної етики, медичної деонтології, ведення фахової звітної та облікової документації; права, обов'язки та відповідальність асистента фізичного терапевта; організацію реабілітаційної допомоги; принципи командної роботи; методологічні та практичні засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ), Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я дітей та підлітків (МКФ-ДП) та Міжнародної класифікації хвороб (МКХ); досконало володіти державною мовою. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги
Асистент фізичного терапевта вищої кваліфікаційної категорії: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія" або "Фізична реабілітація", або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр), або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Фізична терапія". Підвищення кваліфікації ( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння вищої кваліфікаційної категорії з фізичної терапії. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Асистент фізичного терапевта I кваліфікаційної категорії: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія", або "Фізична реабілітація", або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Фізична терапія". Підвищення кваліфікації згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння I кваліфікаційної категорії з фізичної терапії. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Асистент фізичного терапевта II кваліфікаційної категорії: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія" або "Фізична реабілітація" або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр), або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Фізична терапія". Підвищення кваліфікації ( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння II кваліфікаційної категорії з фізичної терапії. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Асистент фізичного терапевта: освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр) або бакалавр галузі знань "Охорона здоров'я" зі спеціальностей "Фізична терапія, ерготерапія", або "Фізична реабілітація", або "Медсестринство"; або освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст (молодший бакалавр), або бакалавр галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" напряму підготовки "Здоров'я людини" професійного спрямування "Фізична реабілітація". Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 55 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 2331 від 13.12.2018 )
56. ДИСПЕТЧЕР ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ
(медицина)
Завдання та обов'язки: керується Конституцією України, чинним законодавством України про охорону здоров'я, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання охорони здоров'я, діяльності закладів охорони здоров'я, організації домедичної допомоги дорослому та дитячому населенню, системи екстреної медичної допомоги; керується стандартами у сфері екстреної медичної допомоги; здійснює професійну діяльність під керівництвом старшого лікаря оперативно-диспетчерської служби, старшого диспетчера робочої зміни або самостійно; оперативно реагує на виклики екстреної медичної допомоги "прийом-відповідь-супровід", надає поради, консультації з надання домедичної допомоги абонентам; приймає від закладів охорони здоров'я звернення щодо необхідності надання екстреної виїзної консультативної медичної допомоги, організує термінове транспортування спеціаліста для виїзної консультативної медичної допомоги; приймає звернення від медичних працівників закладів охорони здоров'я щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов'язкового медичного супроводу для термінової госпіталізації до спеціалізованих закладів охорони здоров'я та передає інформацію (електронної картки) керівникові бригади; приймає звернення щодо надання консультації лікаря-психолога; визначає вільну від виконання виклику бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги найближчу від місця знаходження пацієнта та направляє її до місця виклику, передаючи їй необхідні відомості про виклик; проводить сортування викликів за терміновістю їх виконання, контролює оперативність роботи бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги; отримує від бригади підтвердження щодо надходження інформації про виклик; здійснює інформаційний супровід на всіх етапах надання екстреної медичної допомоги за викликом; передає до закладів охорони здоров'я інформацію щодо транспортування пацієнта у важкому стані для госпіталізації; отримує інформацію про завершення бригадою виклику; отримує повідомлення про обсяг екстреної медичної допомоги, наданої за викликом; контролює оперативну обстановку про стан виконання викликів, про наявність ресурсів і засобів для їх виконання; інформує старшого лікаря оперативно-диспетчерської служби про неможливість своєчасного надання екстреної медичної допомоги персоналом бригад; приймає інформацію про виникаючі надзвичайні події та ситуації і передає її старшому лікарю оперативно-диспетчерської служби; взаємодіє з диспетчерськими підрозділами служб екстреної допомоги населенню (112, 101, 102, 104), аварійно-рятувальними підрозділами комунальних служб; організовує направлення для допомоги бригадам екстреної (швидкої) медичної допомоги працівників поліції, аварійно-рятувальних служб; визначає потребу та направляє необхідну кількість бригад для надання екстреної медичної допомоги у разі наявності великої кількості постраждалих на місці надзвичайної ситуації; перенаправляє неекстрені виклики для виконання в центри первинної медико-санітарної допомоги.