Повинен знати: Конституцію України, Основи законодавства України про охорону здоров'я, інші нормативно-правові акти у сфері охорони здоров'я в частині трансплантології; досконало володіти державною мовою; права, обов'язки та відповідальність трансплант-координатора; показники роботи закладу охорони здоров'я (відділення, підрозділу); організацію хірургічної допомоги, анестезіологічної допомоги та служби трансплантації; основи психології проведення бесіди з повноважним представником або другим з подружжя, або близьким родичем, або іншим законним представником потенційного донора, або особою, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, яка є потенційним донором, про можливість донорства, методи виявлення хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у потенційного донора-трупа, клінічні ознаки мозкової коми та смерті мозку, інструментальні методи діагностики смерті мозку, документацію, яка оформлюється після смерті мозку та після отримання інформації щодо згоди на посмертне донорство, методи обстеження потенційного донора-трупа на наявність трансмісивних захворювань (ВІЛ 1/2, сифіліс, вірусні гепатити B та C, цитомегаловірус тощо) швидкими тестами та забором крові, що підлягає направленню до лабораторії закладу для остаточного з'ясування наявності/відсутності зазначених інфекцій, методи кондиціонування потенційного донора-трупа, способи інформування бригади/бригад вилучення анатомічних матеріалів людини та в разі потреби - лікаря-судово-медичного експерта за умови отримання інформованої згоди родичів (законних представників) потенційного донора-трупа на вилучення органів і відсутності медичних та інфекційних протипоказань до вилучення органів, умови зберігання та перевезення анатомічних матеріалів людини, етапи та способи надання інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, оформлення документів, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, способи забезпечення інформування у визначених законодавством випадках судово-медичної експертної служби, адміністрації закладу охорони здоров'я, відповідних правоохоронних органів та органів прокуратури щодо отримання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа.
Кваліфікаційні вимоги.
Трансплант-координатор: вища освіта другого рівня за ступенем магістра за спеціальністю галузі знань "Охорона здоров'я". Підвищення кваліфікації (курси інформації і стажування) з трансплант-координації. Наявність посвідчення про проходження курсів інформації і стажування з трансплант-координації. Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 28 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1246 від 04.06.2016)
29. ТРАНСПЛАНТ-КООРДИНАТОР ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНОГО БЮРО
(БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ)
Завдання та обов'язки. Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи) виконує діяльність, спрямовану на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому законодавством порядку. Організовує процес та виявлення потенційного донора-трупа або одержує необхідну інформацію про нього від співробітників бюро судово-медичної експертизи або патолого-анатомічного бюро. Проводить комплексне вивчення медико-соціальної історії померлої особи та визначає належність померлої особи до статусу потенційного донора. Встановлює наявність в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (далі - ЄДІСТ) відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з його тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення його стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть), про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Організовує процес виявлення та отримує згоду повноважного представника або другого з подружжя або близького родича або іншого законного представника померлої особи, або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Інформує особу, що має право надати згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, щодо мети, умов та порядку вилучення анатомічних матеріалів. Особисто запитує у визначеної особи згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Контролює правильність та повноту заповнення форми згоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлої особи. Забезпечує внесення відомостей про отриману письмову згоду до ЄДІСТ та медичної документації померлої особи. Організовує вилучення, зберігання та/або перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації та їх зберігання під час перевезення відповідно до законодавства. Здійснює заходи щодо взаємодії з відповідальними особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією. Працює в тісному контакті із суміжними спеціалістами, службами, закладами охорони здоров'я, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією, та іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Дотримується принципів медичної деонтології. Бере активну участь в поширенні медичних та соціальних знань серед населення щодо добровільності та гуманності актів донорства анатомічних матеріалів, необхідності пожертвування тканин для надання медичної допомоги хворим. Підвищує свій професійний рівень та кваліфікацію.
Повинен знати: Конституцію України, Основи законодавства України про охорону здоров'я, інші нормативно-правові акти у сфері охорони здоров'я в частині трансплантології; досконало володіти державною мовою; права, обов'язки та відповідальність трансплант-координатора патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи); показники роботи закладу охорони здоров'я (відділення, підрозділу); організацію патолого-анатомічної та судово-медичної служб, служби трансплантації; основи психології проведення бесіди з повноважним представником або другим з подружжя, або близьким родичем, або іншим законним представником потенційного донора, або особою, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, яка є потенційним донором, про можливість донорства, методи виявлення хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у потенційного донора-трупа; соціально-правові аспекти біоімплантології та трансплантології; загальну інформацію щодо методик вилучення анатомічних утворень та тканин для трансплантації або виготовлення біоімплантатів, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Умови зберігання, маркування та перевезення анатомічних матеріалів потенційного донора-трупа, етапи та методи надання інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, оформлення документів, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, методи забезпечення інформування відповідних державних органів про факт вилучення анатомічних матеріалів у випадках, передбачених законодавством.
Кваліфікаційні вимоги.
Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи): вища освіта другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю у галузі знань "Охорона здоров'я" або "Соціальні та поведінкові науки", або "Соціальна робота". Підвищення кваліфікації (курси інформації і стажування) з трансплант-координації. Наявність посвідчення про проходження курсів інформації і стажування з трансплант-координації. Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 29 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1246 від 04.06.2016)
ПРОФЕСІОНАЛИ З ВИЩОЮ НЕМЕДИЧНОЮ ОСВІТОЮ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
1. ЕКСПЕРТ-ІМУНОЛОГ СУДОВИЙ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я, Кримінальним процесуальним кодексом Українита документами, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.
Проводить судово-імунологічне дослідження секційного матеріалу, біоматеріалу на речових доказах, узагальнює результати та оформляє відповідні документи в установленому порядку. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде експертну документацію бюро судово-медичної експертизи. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: законодавство про судово-медичну експертизу та нормативні документи, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи; основи права в медицині; показники роботи відділень судово-медичної лабораторії бюро судово-медичної експертизи; загальні питання судово-медичної імунології; методи судово-імунологічного дослідження; правила виявлення, вилучення, упаковки і направлення об'єктів судово-медичної експертизи на лабораторне дослідження; правила дослідження речових доказів у відділенні судово-медичної імунології; особливості проведення судово-медичної експертизи встановлення батьківства, материнства та підміни дітей; основні методи виявлення групових ознак в слідах біологічного матеріалу людського походження та судово-медичну оцінку одержаних результатів; методи виявлення групових антигенів системи АВО в плямах крові, виділеннях, тканинах з метою встановлення можливості їх походження від конкретної людини; правила оформлення медичної документації; методи консолідації інформації; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи їх аналізу та узагальнення.
Кваліфікаційні вимоги.
Експерт-імунолог судовий вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Фізіологія", "Генетика" з наступною спеціалізацією з "Судово-медичної імунології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії за цією спеціальністю. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Експерт-імунолог судовий I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Фізіологія", "Генетика" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної імунології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії за цією спеціальністю. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Експерт-імунолог судовий II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Фізіологія", "Генетика" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної імунології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії за цією спеціальністю. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Експерт-імунолог судовий: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Фізіологія", "Генетика" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної імунології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
2. ЕКСПЕРТ-ТОКСИКОЛОГ СУДОВИЙ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я, Кримінальним процесуальним кодексом Українита документами, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.
Проводить судово-токсикологічне дослідження біологічного матеріалу, узагальнює результати та оформляє відповідні документи в установленому порядку. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує та проводить аналіз її результатів, веде експертну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: законодавство про судово-медичну експертизу та нормативні документи, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи; основи права в медицині; класифікацію та механізм отруйних і сильнодіючих речовин; метаболізм чужорідних сполук в організмі людини; питання зв'язування отрути в організмі, шляхи її виведення, методи детоксикації; правила вилучення та направлення біологічного матеріалу на судово-токсикологічне дослідження; правила прийому, зберігання, використання і відпуску отруйних і сильнодіючих речовин; основи газорідинної хроматографії з різними детекторами, тонкошарової хроматографії, спектрофотометричного і спектрального методів аналізу; правила оформлення медичної документації; методи консолідації інформації; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи їх аналізу та узагальнення.
Кваліфікаційні вимоги.
Експерт-токсиколог судовий вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Клінічна фармація", "Фармація", "Хімія", "Біохімія" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної токсикології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Експерт-токсиколог судовий I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Клінічна фармація", "Фармація", "Хімія", "Біохімія" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної токсикології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Експерт-токсиколог судовий II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Клінічна фармація", "Фармація", "Хімія", "Біохімія" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної токсикології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Експерт-токсиколог судовий: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Клінічна фармація", "Фармація", "Хімія", "Біохімія" з наступною спеціалізацією із "Судово-медичної токсикології". Наявність сертифіката спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
3. ЕКСПЕРТ-ЦИТОЛОГ СУДОВИЙ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я, Кримінально-процесуальним кодексом Українита документами, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.
Проводить судово-цитологічне дослідження, узагальнює результати та оформляє відповідні документи в установленому порядку. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів, веде експертну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: законодавство про судово-медичну експертизу та нормативні документи, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи; основи права в медицині; методи лабораторних досліджень речових доказів у відділенні судово-медичної цитології; методи визначення в слідах на речових доказах наявності, видової, статевої, групової та органо-тканинної належності мікрооб'єктів біологічного походження; морфологічні особливості клітин та їх диференціацію; морфологічний склад секрету молочної залози в різні строки вагітності, після пологів та аборту; методи дослідження піднігтьового вмісту осіб, що проходять по кримінальній справі; статеві та регіональні ознаки крові в слідах на речових доказах; правила оформлення медичної документації; методи консолідації інформації; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи їх аналізу та узагальнення.
Кваліфікаційні вимоги.
Експерт-цитолог судовий вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Генетика". Проходження спеціалізації з "Судово-медичної цитології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Експерт-цитолог судовий I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Генетика". Проходження спеціалізації з "Судово-медичної цитології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Експерт-цитолог судовий II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Генетика". Проходження спеціалізації з "Судово-медичної цитології". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Експерт-цитолог судовий: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за спеціальностями "Біологія", "Цитологія", "Мікробіологія", "Імунологія", "Фізіологія людини і тварин", "Генетика". Проходження спеціалізації з "Судово-медичної цитології". Наявність сертифіката спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
( Довідник доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 720 від 12.08.2013)
ФАХІВЦІ
1. АКУШЕРКА
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавств України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому дитячому населенню.
Здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно. Застосовує сучасні методи обстеження вагітним. Забезпечує прийом нормальних і ведення патологічних пологів, профілактику ускладнень при пологах. Асистує при малих акушерських та гінекологічних операціях. Надає швидку акушерську і гінекологічну допомогу, невідкладну долікарську допомогу новонародженим. Бере участь у моніторингу здоров'я населення, сприяє поширенню знань з питань охорони материнства та дитинства, етики сімейних відносин та планування сім'ї, особистої гігієни, контрацепції, індивідуального обстеження молочної залози та впровадження здорового способу життя. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному щоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинна знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність акушерки; нормальну і патологічну анатомію та фізіологію дітородних органів жінки; сучасні методи обстеження і лікування різних патологічних станів при вагітності, пологів і післяпологового періоду; підготовку до прийому пологів та акушерських операцій; методи зовнішнього обстеження вагітної, визначення строків пологів і допологової відпустки; підготовку породіллі до пологів; правила ведення нормальних пологів та пологів при різних аномаліях таза і передлежаннях плода; правила асептики та антисептики; проведення первинної та вторинної обробки пуповини, перший туалет та антропометрію новонародженого; прийоми асистування при малих акушерських і гінекологічних операціях; необхідні реанімаційні заходи під час і після пологів, профілактику кровотечі; симптоми токсикозу вагітних та його профілактику; симптоматику і діагностику найбільш частих захворювань і термінальних станів; тактику персоналу при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методики стерилізації інструментарію і перев'язувальних засобів; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та обладнанням; маніпуляції у відповідності з профілем роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом.
Кваліфікаційні вимоги.
Акушерка вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої і кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Акушерка I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Акушерка II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж робота за фахом - понад 5 років.
Акушерка: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
2. АКУШЕРКА ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.
Надає долікарську допомогу вагітним та гінекологічним хворим, в тому числі швидку та невідкладну. Застосовує сучасні методи обстеження вагітних. Проводить онкологічний профогляд. Проводить диспансеризацію та патронаж вагітних та породіль. Асистує при малих акушерських та гінекологічних операціях. Забезпечує наступність у наданні медичної допомоги між жіночою консультацією та стаціонаром. Проводить забір, зберігання матеріалів для лабораторних досліджень. Бере участь у моніторингу здоров'я населення, сприяє поширенню медичних знань з питань особистої гігієни, контрацепції, індивідуального обстеження молочної залози та впровадження здорового способу життя. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинна знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність акушерки; нормальну і патологічну анатомію та фізіологію органів дітонародження жінки; анатомо-фізіологічні та психологічні особливості вагітної та породіллі; основи неонатології; сучасні методи обстеження і лікування різних патологій вагітності, пологів і післяпологового періоду; методи зовнішнього обстеження вагітної, визначення строків пологів і допологової відпустки; підготовку породіллі до пологів; правила ведення нормальних пологів та пологів при різних аномаліях таза і передлежаннях плода; правила асептики та антисептики; проведення вторинної обробки пуповини, антропометрію новонародженого; прийоми асистування при малих акушерських і гінекологічних операціях; профілактику кровотечі; симптоми токсикозу вагітних та його профілактику; симптоматику і діагностику найбільш частих захворювань і термінальних станів; тактику персоналу при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методики стерилізації інструментарію і перев'язувальних засобів; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та обладнанням; маніпуляції у відповідності з профілем роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом.
Кваліфікаційні вимоги.
Акушерка жіночої консультації вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Акушерка жіночої консультації I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Акушерка жіночої консультації II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Акушерка жіночої консультації: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи
3. АКУШЕРКА СТАЦІОНАРУ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.
Проводить загальне і клінічне обстеження вагітних і новонароджених та оцінює його результати. Здійснює розтин плідного міхура, веде пологи при нормальному біомеханізмі, проводить ручне відділення посліду, зашивання розривів промежини I - II ступеня. Володіє сучасними методами профілактики, діагностики та долікарської допомоги при загрожуючи розривах матки, прееклампсії, еклампсії, маточній кровотечі, загрозі внутрішньоутробної гіпоксії плоду. Застосовує методи оживлення новонароджених з використанням сучасної апаратури. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному щоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинна знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність акушерки; нормальну і патологічну анатомію та фізіологію органів дітонародження жінки; анатомо-фізіологічні та психологічні особливості вагітної та породіллі; основи неонатології; сучасні методи обстеження і лікування різної патології вагітності, пологів і післяпологового періоду; підготовку до прийому пологів та акушерських операцій; методи зовнішнього обстеження вагітної, визначення строків пологів; підготовку породіллі до пологів; правила ведення нормальних пологів та пологів при різних аномаліях таза і передлежаннях плода; правила асептики та антисептики; проведення первинної та вторинної обробки пуповини, первинний туалет та антропометрію новонародженого; прийоми асистування при малих акушерських і гінекологічних операціях; необхідні реанімаційні заходи під час і після пологів, профілактику кровотечі; симптоми токсикозу вагітних та його профілактику; симптоматику і діагностику найбільш частих захворювань і термінальних станів; тактику персоналу при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методики стерилізації інструментарію і перев'язувальних засобів; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та обладнанням; маніпуляції у відповідності з профілем роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом.
Кваліфікаційні вимоги.
Акушерка стаціонару вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Акушерка стаціонару I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Акушерка стаціонару II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Акушерка стаціонару: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю ".Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
4. ГІГІЄНІСТ ЗУБНИЙ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я і нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.
Володіє сучасними методами діагностики та первинного обстеження ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки. Проводить лікувально-профілактичну та санітарно-профілактичну роботу серед населення, спрямовану на збереження стоматологічного здоров'я, вироблення навичок раціонального догляду за порожниною рота дорослого і дитячого населення. Вміє надавати медичну допомогу при невідкладних станах. Веде медичну документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію стоматологічної допомоги дорослому і дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність гігієніста зубного; міжнародну класифікацію хвороб; етіологію та патогенез захворювань ротової порожнини і щелепно-лицевої ділянки; організацію та методи профілактики стоматологічних захворювань у дітей і дорослих; надання долікарської допомоги при невідкладних станах; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм і обладнанням; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом.
Кваліфікаційні вимоги.
Гігієніст зубний вищої кваліфікаційної категорії: професійна освіта (молодший спеціаліст) або вища освіта (молодший бакалавр), галузь знань "Охорона здоров'я", спеціальність "Стоматологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Гігієніст зубний I кваліфікаційної категорії: професійна освіта (молодший спеціаліст) або вища освіта (молодший бакалавр), галузь знань "Охорона здоров'я", спеціальність "Стоматологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Гігієніст зубний II кваліфікаційної категорії: професійна освіта (молодший спеціаліст) або вища освіта (молодший бакалавр), галузь знань "Охорона здоров'я", спеціальність "Стоматологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Гігієніст зубний: професійна освіта (молодший спеціаліст) або вища освіта (молодший бакалавр), галузь знань "Охорона здоров'я", спеціальність "Стоматологія". Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено новим пунктом 4 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 198 від 02.03.2017, у зв'язку з цим пункти 4 - 31 вважати пунктами 5 - 32 )
5. ІНСТРУКТОР-ДЕЗІНФЕКТОР
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я.
Організовує та здійснює дезінфекційні заходи, визначає їх обсяг, методику та засоби дезінфекції окремих об'єктів. Контролює виготовлення та використання дезінфекційних розчинів, застосування апаратури та реманенту, якість проведеної дезінфекції, додержання дезінфекторами правил особистої та громадської безпеки і правил охорони праці при проведенні дезінфекційних робіт. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; методичні та директивні документи, що визначають порядок і правила проведення дезінфекційних робіт; права, обов'язки та відповідальність інструктора-дезінфектора; дозволені до використання дезінфекційні, стерилізаційні засоби, інструкції до їх використання; умови експлуатації дезінфекційного обладнання; правила застосування засобів індивідуального захисту та надання першої і невідкладної медичної допомоги при отруєннях; правила оформлення документації.
Кваліфікаційні вимоги.
Інструктор-дезінфектор вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Інструктор-дезінфектор I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Інструктор-дезінфектор II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Інструктор-дезінфектор: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Медико-профілактична справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
6. ІНСТРУКТОР ІЗ САНІТАРНОЇ ОСВІТИ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я.
Організовує і проводить санітарно-освітню роботу (пропаганду санітарних знань, здорового способу життя, охорони навколишнього середовища, методів профілактики інфекційних захворювань тощо) шляхом використання засобів масової інформації, проведення лекцій, семінарів, курсової підготовки тощо. Підбирає інструктивні, методичні науково-популярні та популярні матеріали і укомплектовує ними методичні папки методичного кабінету. Використовує технічні засоби санітарної пропаганди. Веде документацію відповідно до розділів своєї діяльності. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; права, обов'язки та відповідальність інструктора із санітарної освіти; основи медицини, санітарної культури і санітарної освіти населення, різні аспекти здорового способу життя; методи та засоби санітарної пропаганди з метою підвищення ефективності медичної та медико-профілактичної допомоги, популяризації досягнень науки на користь здоров'я людини, пропаганди раціонального відпочинку, фізичної культури, спорту та відмови від шкідливих звичок, оздоровлення умов праці та побуту; шляхи використання засобів масової інформації: телебачення, радіо, журналів, газет тощо, як державних, так і відомчих, комерційних, приватних; основи методичної роботи, направленої на допомогу розповсюджувачам санітарних знань; методи організації масових лекційних курсових, семінарських заходів щодо санітарної освіти; правила користування технічними засобами пропаганди, правила безпеки під час роботи з ними.
Кваліфікаційні вимоги.
Інструктор із санітарної освіти вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Інструктор із санітарної освіти I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Інструктор із санітарної освіти II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Інструктор із санітарної освіти: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за фахом "Санітарна освіта". Без вимог до стажу роботи.
7. ІНСТРУКТОР З ТРУДОВОЇ ТЕРАПІЇ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та соціального забезпечення, організацію надання медичної, в тому числі реабілітаційної допомоги хворим.
Застосовує сучасні методи трудової терапії відповідно до призначень лікаря, працює під їх контролем. Готує приміщення та робочі місця. Забезпечує процес трудової терапії сировиною, матеріалами, інструментами, необхідним обладнанням. Визначає з лікарем для кожного хворого методи та способи праці, переходу від простих до більш складних трудових процесів. Контролює виконання хворими призначень з трудової терапії. Забезпечує охорону праці. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію трудової терапії, принципи і методи її проведення при різних захворюваннях та значення для реабілітації хворих; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність інструктора з трудової терапії; основи нормальної та патологічної анатомії і фізіології; правила охорони праці при різних методах трудової терапії; правила надання першої та невідкладної медичної допомоги; правила оформлення медичної документації.
Кваліфікаційні вимоги.
Інструктор з трудової терапії вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи фахом - понад 10 років.
Інструктор з трудової терапії I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Інструктор з трудової терапії II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Інструктор з трудової терапії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина" за будь-якою спеціальністю медичного профілю. Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
8. ЛАБОРАНТ З БАКТЕРІОЛОГІЇ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи бактеріологічних лабораторій.
Обладнує робоче місце. Володіє методами проведення біологічних, паразитологічних, бактеріологічних досліджень, постановки простих серологічних реакцій. Відбирає, зберігає та доставляє матеріал в лабораторію, реєструє його надходження, виконує первинний посів та пересів виділених культур. Під керівництвом лікаря-бактеріолога проводить зараження, розтин і відбір матеріалу від лабораторних та диких тварин. Готує препарати для мікроскопії, володіє простими методами їх фарбування. Узагальнює та аналізує результати лабораторних досліджень. Готує основні стандартні розчини, реагенти та реактиви, посуд, поживні середовища, фарби, дезрозчини, обладнання. Проводить стерилізацію та знезаражування інфікованого матеріалу. Володіє методикою роботи з лабораторним обладнанням та апаратурою. Миє лабораторний посуд, проводить його стерилізацію. Забезпечує протиепідемічний режим в лабораторії. Дотримується правил охорони праці. Веде медичну документацію. Надає першу медичну допомогу. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію роботи бактеріологічних лабораторій; права, обов'язки та відповідальність лаборанта з бактеріології; основи мікробіології; методики забору матеріалу, правила його зберігання і доставки в лабораторію; принципи приготування реактивів, фарб, поживних середовищ; правила дезінфекції, стерилізації, асептики та антисептики; методики проведення бактеріологічних, біологічних, паразитологічних досліджень; нормальні показники лабораторних досліджень і можливі їх зміни при патологічних станах; правила експлуатації лабораторної техніки; правила охорони праці під час роботи з апаратурою та лабораторним матеріалом; принципи протиепідемічного режиму в лабораторії; правила надання першої та невідкладної медичної допомоги; правила оформлення медичної документації.
Кваліфікаційні вимоги.
Лаборант з бактеріології вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Лаборант з бактеріології I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Лаборант з бактеріології II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Лаборант з бактеріології: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія". Без вимог до стажу роботи.
9. ЛАБОРАНТ З ІМУНОЛОГІЇ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи імунологічних лабораторій.
Володіє основними методиками імунологічних досліджень. Проводить імунологічну діагностику онкологічних пухлин, вагітності, крові на новоавстралійський антиген, СНІД, гепатит. Володіє методами оцінки субнопуляційного складу лімфоцитів. Узагальнює та аналізує результати лабораторних досліджень. Відбирає досліджуваний матеріал, транспортує в лабораторію, зберігає його та проводить дезінфекцію відпрацьованого. Готує основні стандартні розчини, реагенти та реактиви, посуд, поживні середовища. Володіє методикою роботи з лабораторним обладнанням та апаратурою. Дотримується правил охорони праці. Забезпечує протиепідемічний режим в лабораторії. Веде медичну документацію. Надає першу медичну допомогу при невідкладних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію роботи імунологічних лабораторій; права, обов'язки та відповідальність лаборанта з імунології; основи загальномедичних і клінічних дисциплін, які необхідні для вирішення професійних завдань; методики забору матеріалу, правила його зберігання і доставки в лабораторію і особливості підготовки пацієнта до лабораторних обстежень; принципи приготування реактивів, фарб, поживних середовищ; правила дезінфекції, стерилізації, асептики та антисептики; методики проведення імунологічних досліджень; нормальні показники лабораторних досліджень і можливі їх зміни при патологічних процесах; правила експлуатації лабораторної техніки та охорони праці в лабораторії; принципи протиепідемічного режиму в лабораторії; принципи надання першої та невідкладної медичної допомоги; правила оформлення медичної документації.
Кваліфікаційні вимоги.
Лаборант з імунології вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Імунологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Лаборант з імунології I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Імунологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Лаборант з імунології II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Імунологія". Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційна категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Лаборант з імунології: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лабораторна діагностика". Спеціалізація за фахом "Імунологія". Без вимог до стажу роботи.
10. ЛАБОРАНТ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи клініко-діагностичних лабораторій.
Володіє основними методиками лабораторної діагностики. Проводить фізико-хімічні дослідження крові, спинномозкової рідини, шлункового вмісту, сечі, випорожнень, виділень гельмінтологічні дослідження. Визначає в крові кількість цукру, білірубіну, залишкового азоту, протромбіну білка, амілази в крові і сечі, печінкові проби. Відбирає досліджуваний матеріал, транспортує в лабораторію, зберігає його та проводить дезінфекцію відпрацьованого. Готує основні стандартні розчини, реагенти та реактиви, посуд, поживні середовища. Володіє методикою роботи з лабораторним обладнанням та апаратурою. Дотримується правил охорони праці. Забезпечує протиепідемічний режим в лабораторії. Надає першу медичну допомогу при невідкладних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
