• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоровя

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 29.03.2002 № 117
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 29.03.2002
  • Номер: 117
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 29.03.2002
  • Номер: 117
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Кваліфікаційні вимоги
Фізичний терапевт вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична терапія, ерготерапія" або вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична реабілітація", або вища освіта (спеціаліст, магістр) у галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" за спеціальністю "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Фізична терапія". Підвищення кваліфікації
( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння вищої кваліфікаційної категорії з фізичної терапії. Стаж роботи за фахом не менше 10 років.
Фізичний терапевт I кваліфікаційної категорії: вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична терапія, ерготерапія" або вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична реабілітація", або вища освіта (спеціаліст, магістр) у галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" за спеціальністю "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Фізична терапія". Підвищення кваліфікації
( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння першої кваліфікаційної категорії з фізичної терапії. Стаж роботи за фахом не менше 7 років.
Фізичний терапевт II кваліфікаційної категорії: вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична терапія, ерготерапія" або вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична реабілітація", або вища освіта (спеціаліст, магістр) у галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" за спеціальністю "Фізична реабілітація". Спеціалізація "Фізична терапія". Підвищення кваліфікації
( Згідно чинного законодавства). Наявність посвідчення про підтвердження/присвоєння другої кваліфікаційної категорії з фізичної терапії. Стаж роботи за фахом не менше 5 років.
Фізичний терапевт: вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична терапія, ерготерапія" або вища освіта (магістр) у галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фізична реабілітація", або вища освіта (спеціаліст, магістр) у галузі знань "Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини" за спеціальністю "Фізична реабілітація". Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 27 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 1171 від 07.11.2016, пункт 27 розділу у редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 2331 від 13.12.2018 )
28. ТРАНСПЛАНТ-КООРДИНАТОР
Завдання та обов'язки. Трансплант-координатор виконує діяльність, спрямовану на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому законодавством порядку. Виявляє потенційного донора анатомічних матеріалів людини та організовує проведення необхідних додаткових клінічних обстежень та лабораторних досліджень для встановлення медичних передумов (відсутність хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення анатомічних матеріалів людини) для вилучення анатомічних матеріалів людини, визначення функціонального стану окремих органів. Встановлює наявність в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (далі - ЄДІСТ) відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з його тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення його стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть), про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Отримує згоду повноважного представника або другого з подружжя, або близького родича, або іншого законного представника померлої особи, або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації. Отримує згоду повноважного представника або другого з подружжя або близького родича або іншого законного представника померлої особи, або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для виготовлення біоімплантатів, забезпечує внесення відомостей про отриману письмову згоду до ЄДІСТ та медичної документації померлої особи. Організовує проведення тканинного типування та досліджень, які необхідні для отримання даних, передбачених для внесення до ЄДІСТ, для визначення пари донор-реципієнт для кожного органу. Вносить необхідні дані до ЄДІСТ. Після отримання інформації з ЄДІСТ про можливість надання реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного ЄДІСТ, невідкладно інформує про це лікуючого лікаря реципієнта або іншого лікаря, який його заміщує, та керівника цього закладу; взаємодіє із закладами охорони здоров'я, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією, та іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією. Вносить передбачені законодавством відомості до ЄДІСТ; що є інформацією з обмеженим доступом, про донорів, реципієнтів, характеристику анатомічних матеріалів, які збираються, обробляються та захищаються у визначеному законом порядку. Забезпечує оперативний обмін інформацією, що міститься в ЄДІСТ, між суб'єктами трансплантації при організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненні діяльності, пов'язаної з трансплантацією. Взаємодіє з відповідальними особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією. Організовує вилучення, пакування, маркування, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини. Інформує у визначених законодавством випадках судово-медичну експертну службу, адміністрацію закладу охорони здоров'я, відповідні правоохоронні органи та органи прокуратури щодо отримання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа. Здійснює інші визначені законодавством повноваження, пов'язані з наданням медичної допомоги із застуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов'язаної з трансплантацією. Співпрацює з лікарями, іншим медичним та немедичним персоналом, закладами охорони здоров'я, установами, які проводять дослідження анатомічних матеріалів, іншими установами та службами, залученими до процесу трансплантації. Забезпечує організацію перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації та їх зберігання під час перевезення відповідно до законодавства. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Дотримується принципів медичної деонтології. Бере активну участь у проведенні інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань законодавства щодо трансплантації анатомічних матеріалів людині, популяризації прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів, формування позитивної громадської думки про надання анатомічних матеріалів людини для трансплантації. Постійно удосконалює свій професійний рівень. Виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.
Повинен знати: Конституцію України , Основи законодавства України про охорону здоров'я , інші нормативно-правові акти у сфері охорони здоров'я в частині трансплантології; досконало володіти державною мовою; права, обов'язки та відповідальність трансплант-координатора; показники роботи закладу охорони здоров'я (відділення, підрозділу); організацію хірургічної допомоги, анестезіологічної допомоги та служби трансплантації; основи психології проведення бесіди з повноважним представником або другим з подружжя, або близьким родичем, або іншим законним представником потенційного донора, або особою, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, яка є потенційним донором, про можливість донорства, методи виявлення хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у потенційного донора-трупа, клінічні ознаки мозкової коми та смерті мозку, інструментальні методи діагностики смерті мозку, документацію, яка оформлюється після смерті мозку та після отримання інформації щодо згоди на посмертне донорство, методи обстеження потенційного донора-трупа на наявність трансмісивних захворювань (ВІЛ 1/2, сифіліс, вірусні гепатити B та C, цитомегаловірус тощо) швидкими тестами та забором крові, що підлягає направленню до лабораторії закладу для остаточного з'ясування наявності/відсутності зазначених інфекцій, методи кондиціонування потенційного донора-трупа, способи інформування бригади/бригад вилучення анатомічних матеріалів людини та в разі потреби - лікаря-судово-медичного експерта за умови отримання інформованої згоди родичів (законних представників) потенційного донора-трупа на вилучення органів і відсутності медичних та інфекційних протипоказань до вилучення органів, умови зберігання та перевезення анатомічних матеріалів людини, етапи та способи надання інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, оформлення документів, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, способи забезпечення інформування у визначених законодавством випадках судово-медичної експертної служби, адміністрації закладу охорони здоров'я, відповідних правоохоронних органів та органів прокуратури щодо отримання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа.
Кваліфікаційні вимоги.
Трансплант-координатор: вища освіта другого рівня за ступенем магістра за спеціальністю галузі знань "Охорона здоров'я". Підвищення кваліфікації (курси інформації і стажування) з трансплант-координації. Наявність посвідчення про проходження курсів інформації і стажування з трансплант-координації. Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 28 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1246 від 04.06.2016 )
29. ТРАНСПЛАНТ-КООРДИНАТОР ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНОГО БЮРО
(БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ)
Завдання та обов'язки. Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи) виконує діяльність, спрямовану на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому законодавством порядку. Організовує процес та виявлення потенційного донора-трупа або одержує необхідну інформацію про нього від співробітників бюро судово-медичної експертизи або патолого-анатомічного бюро. Проводить комплексне вивчення медико-соціальної історії померлої особи та визначає належність померлої особи до статусу потенційного донора. Встановлює наявність в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (далі - ЄДІСТ) відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з його тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення його стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть), про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Організовує процес виявлення та отримує згоду повноважного представника або другого з подружжя або близького родича або іншого законного представника померлої особи, або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Інформує особу, що має право надати згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, щодо мети, умов та порядку вилучення анатомічних матеріалів. Особисто запитує у визначеної особи згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Контролює правильність та повноту заповнення форми згоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлої особи. Забезпечує внесення відомостей про отриману письмову згоду до ЄДІСТ та медичної документації померлої особи. Організовує вилучення, зберігання та/або перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації та їх зберігання під час перевезення відповідно до законодавства. Здійснює заходи щодо взаємодії з відповідальними особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією. Працює в тісному контакті із суміжними спеціалістами, службами, закладами охорони здоров'я, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією, та іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Дотримується принципів медичної деонтології. Бере активну участь в поширенні медичних та соціальних знань серед населення щодо добровільності та гуманності актів донорства анатомічних матеріалів, необхідності пожертвування тканин для надання медичної допомоги хворим. Підвищує свій професійний рівень та кваліфікацію.
Повинен знати: Конституцію України , Основи законодавства України про охорону здоров'я , інші нормативно-правові акти у сфері охорони здоров'я в частині трансплантології; досконало володіти державною мовою; права, обов'язки та відповідальність трансплант-координатора патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи); показники роботи закладу охорони здоров'я (відділення, підрозділу); організацію патолого-анатомічної та судово-медичної служб, служби трансплантації; основи психології проведення бесіди з повноважним представником або другим з подружжя, або близьким родичем, або іншим законним представником потенційного донора, або особою, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлу особу, яка є потенційним донором, про можливість донорства, методи виявлення хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у потенційного донора-трупа; соціально-правові аспекти біоімплантології та трансплантології; загальну інформацію щодо методик вилучення анатомічних утворень та тканин для трансплантації або виготовлення біоімплантатів, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Умови зберігання, маркування та перевезення анатомічних матеріалів потенційного донора-трупа, етапи та методи надання інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, оформлення документів, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, методи забезпечення інформування відповідних державних органів про факт вилучення анатомічних матеріалів у випадках, передбачених законодавством.
Кваліфікаційні вимоги.
Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи): вища освіта другого рівня за ступенем магістра та спеціальністю у галузі знань "Охорона здоров'я" або "Соціальні та поведінкові науки", або "Соціальна робота". Підвищення кваліфікації (курси інформації і стажування) з трансплант-координації. Наявність посвідчення про проходження курсів інформації і стажування з трансплант-координації. Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено пунктом 29 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1246 від 04.06.2016 )
ПРОФЕСІОНАЛИ З ВИЩОЮ НЕМЕДИЧНОЮ ОСВІТОЮ МЕДИКО-ЛАБОРАТОРНОЇ СПРАВИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
1. БАКТЕРІОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та лабораторій. Знає і володіє основними методами мікробіологічних досліджень (бактеріоскопічні, культуральні, серологічні, молекулярно-генетичні, біологічні). Проводить лабораторні дослідження з метою діагностики бактеріальних інфекцій та нагляду за циркуляцією збудників серед населення і в об'єктах середовища життєдіяльності людини. Бере участь в прогнозуванні захворюваності та етіологічній розшифровці спалахів. Консультує медичних працівників щодо особливостей забору, пакування, транспортування і зберігання зразків біологічного матеріалу пацієнтів і об'єктів середовища життєдіяльності людини для бактеріологічних досліджень з урахуванням вимог біологічної безпеки. Дотримується та контролює виконання вимог біологічної безпеки та біозахисту, та безпеки праці в лабораторії. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде відповідну медичну облікову та звітну документацію.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, лабораторій; основи епідеміології, мікробіології, імунології, вимоги біобезпеки та біозахисту; основні питання етіології, патогенезу та клініки особливо небезпечних інфекцій; методи лабораторних досліджень; основні питання етіології, патогенезу та клініки бактеріальних інфекцій; методи лабораторних досліджень; порядок ведення лабораторної документації; правила та норми охорони праці; правила і способи отримання, транспортування та зберігання біологічного матеріалу пацієнтів і об'єктів середовища життєдіяльності людини, особливості підготовки зразків для бактеріологічних досліджень, включаючи імунологічні, молекулярно-генетичні; основні характеристики засобів індивідуального захисту, що застосовуються в лабораторії; правила ведення медичної звітної та облікової документації; методи статистичної обробки результатів досліджень відповідно до функціональних обов'язків та їх узагальнення; принципи роботи та правила експлуатації лабораторного обладнання; методологію внутрішньолабораторного і зовнішнього контролю якості мікробіологічних досліджень; методи і принципи стерилізації; знезараження та утилізації відходів, поточної і заключної дезінфекції в лабораторії; вимоги національного стандарту ДСТУ EN ISO 15189:2015 Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності (EN ISO 15189:2012, IDT).
Кваліфікаційні вимоги
Бактеріолог вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Бактеріолог I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Бактеріолог II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Бактеріолог:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Бактеріологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Без вимог до стажу роботи.
2. БІОХІМІК
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію лабораторної служби. Виконує біохімічні дослідження різноманітного біологічного матеріалу (крові, сечі, жовчі тощо). Застосовує сучасні методи біохімічної діагностики. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію лабораторної справи; основні патофізіологічні механізми і клінічну симптоматику при ураженні різних систем організму; загальну і клінічну біохімію основних груп сполук (обмін білків, вуглеводів, ліпідів, пігментів, води і мінеральних речовин, гормонів, вітамінів, ферментів, хімію і патохімію гемостазу і кислотно-основної рівноваги); лабораторні показники, які характеризують відповідний обмін в нормі і патології; найбільш інформативні констеляції біохімічних тестів, що використовуються в діагностиці різних захворювань; методи отримання біологічного матеріалу від хворих і правила його підготовки до біохімічних досліджень; вимоги до хімічних реактивів, методи їх очистки, правила приготування розчинів та їх зберігання; сучасні методи дослідження основних видів обміну речовин; правила перерахунку біохімічних показників в одиниці СІ; правила роботи з електроприладами та апаратами; основи статистичної обробки результатів досліджень; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.
Кваліфікаційні вимоги
Біохімік вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна біохімія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація з біохімії "Клінічна біохімія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Біохімік I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна біохімія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація з біохімії "Клінічна біохімія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Біохімік II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна біохімія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація з біохімії "Клінічна біохімія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Біохімік:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна біохімія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Клінічна біохімія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Без вимог до стажу роботи.
3. ВІРУСОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та лабораторій. Проводить лабораторні дослідження з метою діагностики вірусних інфекцій та нагляду за циркуляцією вірусів серед населення і в об'єктах довкілля. Бере участь в прогнозуванні захворюваності та етіологічній розшифровці спалахів та сезонних підйомів захворювань вірусної та неясної етіології та проведенні протиепідемічних та профілактичних заходів. Робить розрахунки необхідної кількості поживних середовищ, лабораторних тварин, діагностичних препаратів та інших матеріалів для проведення вірусологічних та серологічних досліджень. Консультує медичних працівників щодо особливостей забору, пакування, транспортування і зберігання зразків біологічного матеріалу пацієнтів і об'єктів середовища життєдіяльності людини для вірусологічних досліджень з урахуванням вимог біологічної безпеки. Дотримується та контролює виконання вимог біологічної безпеки та біозахисту, та безпеки праці в лабораторії. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде медичну облікову та звітну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, лабораторій; організацію лабораторної справи; нормативно-правові акти з організації медичної лабораторної діагностики та програм зовнішньої оцінки якості; правила та способи одержання біологічного матеріалу і його аналізу; сучасні методи лабораторних досліджень; основи епідеміології, мікробіології, імунології; вимоги біобезпеки та біозахисту; основні питання етіології, патогенезу та клініки вірусних інфекцій; правила і способи отримання, транспортування та зберігання біологічного матеріалу пацієнтів і об'єктів середовища життєдіяльності людини, особливості підготовки зразків для вірусологічних досліджень; правила роботи з інфікованим матеріалом, питання безпеки під час роботи з вірусами, заходи з ліквідації аварійної ситуації; методи контролю за станом навколишнього середовища і здоров'ям людини; правила оформлення медичної звітної та облікової документації; методи статистичної обробки результатів досліджень відповідно до функціональних обов'язків та їх узагальнення; загальні принципи застосування медичних лабораторних методів (серед іншого: послідовність і вимоги до здійснення лабораторних етапів дослідження, методи валідації, верифікації, роботу обладнання та устаткування), оцінки та інтерпретації отриманих результатів; правила та норми охорони праці; основні характеристики засобів індивідуального захисту, що застосовуються в лабораторії; принципи роботи та правила експлуатації лабораторного обладнання; методологію внутрішньолабораторного і зовнішнього контролю якості досліджень; методи і принципи стерилізації; знезараження та утилізації відходів, поточної і заключної дезінфекції в лабораторії; вимоги національного стандарту ДСТУ EN ISO 15189:2015 Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності (EN ISO 15189:2012, IDT).
Кваліфікаційні вимоги
Вірусолог вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Вірусологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Вірусолог I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Вірусологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Вірусолог II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Вірусологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Вірусолог:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Вірусологія" або "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Без вимог до стажу роботи.
4. ГЕНЕТИК
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лабораторної служби. Здійснює клінічно-лабораторну діагностику спадкової патології. Застосовує сучасні методи цитогенетичних досліджень; складає відповідний медико-генетичний висновок. Здійснює нагляд за побічними реакціями / діями лікарських засобів. Бере участь у проведенні масових скринінгових програм для обстеження новонароджених дітей та вагітних жінок, в створенні комп'ютеризованих реєстрів спадкової патології, у діяльності комісій з усиновлення та встановлення інвалідності з дитинства. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну звітну та облікову документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: основи законодавства про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію лабораторної та медико-генетичної служби; етапи про- та ембріогенезу, анатомофізіологічні особливості плода та дитини на різних стадіях онтогенезу; основні закономірності та основи спадковості й мінливості; основні питання патофізіології, біохімії, імунології, молекулярної біології і генетики; сучасну класифікацію спадкових захворювань; етіологію, патогенез, сучасні методи дослідження, профілактики та диференційної діагностики, в тому числі молекулярної, лікування спадкових захворювань; способи одержання матеріалу від хворих, методи оцінки та інтерпретації результатів досліджень, складання медико-генетичного висновку; принципи і способи проведення різних скринінгових програм; діагностичну апаратуру (мікроскопи, флуорометри, спектрофотометри, амінокислотні аналізатори тощо); створення комп'ютеризованих реєстрів спадкової патології, правила використання діагностичних комп'ютерних програм з уродженої і спадкової патології; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.
Кваліфікаційні вимоги
Генетик вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Генетик I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Генетик II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Генетик:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Генетика лабораторна" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Без вимог до стажу роботи.
5. ЕНТОМОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лабораторної справи. Вивчає комах та їх зв'язок з людиною, тваринами, рослинами, іншими організмами (збудниками інфекційних та паразитарних захворювань) та навколишнім середовищем. Здійснює запобіжний, поточний моніторинг за членистоногими, що мають медичне значення. Бере участь у проведенні польових та лабораторних випробувань пестицидів для вивчення їх впливу на різні види комах. Вирішує питання застосування різних засобів і методів регулювання чисельності членистоногих з метою захисту населення від кровососів та територій від шкідників. Розробляє та впроваджує програми боротьби зі шкідниками як для міських, так і для сільськогосподарських районів. Приймає участь у розробці хімічних, фізичних та біологічних заходів регуляції чисельності шкідників. Співпрацює з науковцями для спільної роботи зі створення стійких до шкідників культур; з паразитологами, мікробіологами, епідеміологами для розробки нових вакцин та засобів для боротьби з комахами, які поширюють хвороби. Бере участь у розробці методів запобігання імпорту та розповсюдженню шкідливих комах. Вивчає еволюцію комах та їх класифікацію. Виявляє та вносить до каталогу/колекції нові види комах. Готує публікації, які допомагають ідентифікувати різні види комах. Надає консультативну допомогу населенню, спеціалістам закладів охорони здоров'я та інших закладів з питань медичної ентомології.
Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності лабораторій. Чинне законодавство про охорону здоров'я, охорону навколишнього середовища та нормативно-правові акти, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я; організацію лабораторної мережі громадського здоров'я, лікувально-профілактичних установ; систематику, біологію та екологію членистоногих, які мають медичне значення; епідеміологічні особливості трансмісивних і паразитарних хвороб, їх структуру та принципи організації профілактичних заходів; спеціальні методи збору, визначення видового складу та обліку чисельності членистоногих, методи обстеження певної території, оцінки ступеня її небезпеки у передачі збудників інфекційних і паразитарних хвороб та впливу гнусу на здоров'я людини, методи регулювання чисельності членистоногих, визначення резистентності та її подолання; нормативно-правові акти щодо підготовки, підвищення кваліфікації та атестації; основи епідеміології, вимоги біобезпеки та біозахисту; методи лабораторних досліджень; порядок ведення лабораторної документації; правила та норми охорони праці.
Кваліфікаційні вимоги
Ентомолог вищої кваліфікаційної категорії:
вища освіта другого рівня (магістр) галузі знань "Біологія" або "Ветеринарна медицина" або спеціальності "Захист і карантин рослин" галузі знань "Аграрні науки та продовольство". Спеціалізація за фахом "Ентомологія". Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Ентомолог I кваліфікаційної категорії:
вища освіта другого рівня (магістр) галузі знань "Біологія" або "Ветеринарна медицина" або спеціальності "Захист і карантин рослин" галузі знань "Аграрні науки та продовольство". Спеціалізація за фахом "Ентомологія". Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Ентомолог II кваліфікаційної категорії:
вища освіта другого рівня (магістр) галузі знань "Біологія" або "Ветеринарна медицина" або спеціальності "Захист і карантин рослин" галузі знань "Аграрні науки та продовольство". Спеціалізація за фахом "Ентомологія". Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Ентомолог:
вища освіта другого рівня (магістр) галузі знань "Біологія" або "Ветеринарна медицина" або спеціальності "Захист і карантин рослин" галузі знань "Аграрні науки та продовольство". Спеціалізація за фахом "Ентомологія". Без вимог до стажу роботи.
6. ІМУНОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію імунологічної та алергологічної допомоги.
Забезпечує кваліфіковане проведення лабораторних імунологічних досліджень. Відбирає матеріал для дослідження, визначає умови та засоби його транспортування і зберігання. Застосовує сучасні методи дослідження, культивування клітинних ліній, імунізації лабораторних тварин для отримання необхідних антисироваток, проводить гуморальні та клітинні реакції імунітету (постановку досліду). Забезпечує знешкодження інфекційного матеріалу. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде лікарську документацію. Планує роботу і проводить аналіз її результатів. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностика лікування, реабілітації, організовує і проводить диспансеризацію, відповідно до встановленого переліку нозологічних форм. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Бере участь в проведенні протиепідемічних заходів у разі виникнення осередку інфекції. Керує роботою середнього медичного персоналу; контролює виконання правил безпеки (у разі необхідності протиепідемічного режиму) працівниками лабораторії. Бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення з профілактики імунозалежних захворювань.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, основи права в медицині; організацію імунологічної та алергологічної допомоги; показники, що характеризують частоту і особливості первинних та вторинних імунодефіцитів у різних генно-географічних зонах України; показники діяльності імунологічної служби, швидкої і невідкладної допомоги хворим з імунологічною патологією; основи імуногенетики, інфекційної імунології, імуноонкології, нейроімунології, імуноендокринології, трансплантаційної імунології, імунобіотехнології, імуногематології, клінічної імунології та алергології; структуру і функції органів кровотворення, імунної системи, будову і функції окремих імунокомпетентних органів; антигени, їх властивості, різновиди; антитіла, класи і субкласи, їх значення в імунних процесах: вікові особливості функціонування імунної системи; етіологію, патогенез, клініку імунозалежних хвороб; сучасну класифікацію, епідеміологію імунозалежних хвороб; дію на імунну систему несприятливих екологічних факторів, побічну дію лікувальних засобів; методи оцінки імунної системи за тестами I та II рівня; сучасні методи профілактики, специфічної і диференційної діагностики, імунотерапії, імуномодуляції, нетрадиційної терапії, реабілітації та диспансеризації при імунозалежних захворюваннях; методи діагностики і лікування, прогноз і запобігання імунним конфліктам при пересадках органів і тканин, патологічній вагітності, неплідності; методи дослідження, загальні і спеціальні; основи фармакотерапії, методи детоксикаційної терапії, фізіотерапії, кліматотерапії, лікувальної фізкультури, дієтотерапії, показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування; організацію і проведення профілактичних щеплень; невідкладну допомогу при виникненні поствакцинальних ускладнень; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.
Кваліфікаційні вимоги
Імунолог вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Імунолог I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Імунолог II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Імунолог:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Лабораторна імунологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".
Без вимог до стажу роботи.
7. ЛАБОРАНТ КЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лабораторної служби. Виконує клінічні аналізи крові, сечі, харкотиння, калу. Здійснює хімічне дослідження шлункового вмісту, жовчі, виділень статевих органів. Застосовує сучасні методи дослідження з провідних розділів лабораторної діагностики. Виявляє первинне знаходження морфологічних ознак пухлинного процесу в харкотинні, виділеннях жіночих статевих органів і молочних залоз. Дотримується правил охорони праці. Дотримується та контролює виконання вимог біологічної безпеки та біозахисту, безпеки праці в лабораторії. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде відповідну медичну облікову та звітну документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.