Про затвердження методичних рекомендацій "Організація, проведення епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів у протитуберкульозних закладах і вогнищах туберкульозу"

Для збирання мокротиння хворий повинен користуватися індивідуальною кишеньковою плювальницею з щільно підігнаною кришкою. Кожний хворий повинен бути забезпечений як мінімум двома плювальницями, з яких одна знаходиться в користуванні, інша - дезінфікується.

Для попередження можливого забруднення кишені мокротою з плювальниці, рекомендують користуватися вкладною кишенею (футляром) з м'якої тканини, що легко переться. При масивному виділенні мокротиння хворому рекомендується мати плювальницю більшого розміру з кришкою.

Особлива увага звертається на дотримання хворим правил особистої гігієни: чистоту тіла і рук, підстригання нігтів, своєчасну зміну натільної і постільної білизни і т.ін.

При забрудненні рук мокротинням або іншими виділеннями хворий повинен обробити їх антисептиком, після чого вимити з милом під проточною водою.

Для попередження зараження туберкульозом персоналу протитуберкульозного закладу і відвідувачів, а також для зниження поширення туберкульозної інфекції в протитуберкульозних закладах та на їх території і в оточуючих місцях, проводять такий комплекс заходів:

Дотримання хворими на туберкульоз правил внутрішнього розпорядку.

Дотримання персоналом протитуберкульозних закладів правил гігієни і санітарії. Правильна організація прийому як амбулаторних, так і стаціонарних хворих.

Дотримання відвідувачами протитуберкульозних закладів заходів особистої профілактики:

а) відвідувачі стаціонарів протитуберкульозних закладів при вході повинні надягати халат і ковпак або косинку, які вони знімають при виході із закладу;

б) при відвідуванні хворих відвідувачам не дозволяється сідати на ліжко;

в) категорично забороняється видача відвідувачам із стаціонарів протитуберкульозного закладу незнезаражених речей і посуду, що був у користуванні хворого на туберкульоз (посуд, носові хустинки, предмети одягу, іграшки, книги і т.ін.).

Поточну дезінфекцію організують і проводять для попередження зараження туберкульозом працюючого персоналу і відвідувачів, а також для зниження поширення збудника туберкульозу в протитуберкульозних закладах та на їх території і в місцях, що прилягають до них.

За організацію та проведення поточної дезінфекції в протитуберкульозному закладі несе відповідальність головний лікар цього закладу. Своїм наказом головний лікар протитуберкульозного закладу призначає особу (лікаря) відповідальну за протиепідемічний режим та здійснення внутрішнього контролю поточної дезінфекції.

Протитуберкульозний заклад має бути забезпечений в достатній кількості дезінфекційними засобами та антисептиками (з розрахунку 3-х місячного запасу), дезінфекційним обладнанням (в тому числі дезінфекційними камерами), засобами контролю дезінфекційних засобів та якості стерилізації, ємностями та інвентарем, що маркіруються за призначенням, спецодягом та засобами індивідуального захисту персоналу (в тому числі гумовими рукавицями та взуттям, адекватними регламентованими засобами захисту органів дихання, захисними окулярами).

Щоквартально проводити розрахунок потреби в дезінфекційних засобах та антисептиків.

Поточна дезінфекція (додаток 3) включає наступне:

а) організацію збирання і знезараження мокротиння, виділень, плювальниць, посуду, білизни, носових хустинок, масок, постільної білизни, речей хворих і предметів догляду;

б) організацію правильного режиму прибирання і дезінфекції приміщень та обладнання;

в) організацію проведення дезінсекційних та дератизаційних заходів на території закладу;

д) знезараження надвірних сміттєзбірників.

У стаціонарах протитуберкульозних закладів дезінфекцію проводять дезінфектори, посади яких передбачаються відповідно до затверджених штатних нормативів. В обов'язки дезінфектора входить обслуговування дезінфекційних камер, приготування дезрозчинів.

Збирання і знезараження мокротиння здійснює спеціально підготовлений персонал у спеціально виділеному приміщенні. Щоденно (вранці) хворим роздають чисті плювальниці, заповнені на 1/3 водою. Персонал, одягає халат, гумові рукавиці і респіратор, збирає плювальниці з мокротинням у металевий ящик з перегородками та кришкою. В спеціально відведеному приміщенні, яке поділено на "чисту" і "брудну" зони, здійснюють знезараження плювальниць і мокротиння. Перевагу слід надавати знезараженню методом автоклавування з контролем ефективності відповідними регламентованими тестами.

Після прийому хворими їжі, персонал буфетної або їдальні, попередньо одягнувши гумові рукавиці, збирає столовий посуд на спеціально виділені і маркіровані столи для брудного посуду. Залишки їжі збирають в спеціально виділений промаркований посуд (відра, баки) і знезаражують з використанням дезінфекційних засобів або термічним методом. При використані термічного методу залишки їжі кип'ятять в спеціально виділених пароварочних котлах, після чого вони можуть бути використані на корм тваринам.

Використаний посуд без попереднього миття знезаражують одним із методів, а потім миють в проточній воді, не витирають, а висушують в сушильно-стерилізаційній шафі або на окремому столі. Після збирання брудного посуду столи протирають тканинною серветкою, змоченою розчином дезінфекційного засобу. При наявності в протитуберкульозному закладі локальних каналізаційних очисних споруд з хлораторною посуд миють в посудомийних машинах і знезаражують в сушильно-стерилізаційній шафі.

Брудну білизну збирають в бак із щільною кришкою або мішки із цупкої тканини (поліетиленові мішки). Персонал повинен здійснювати сортування білизни в спецодязі, респіраторах, гумових рукавичках, гумовому взутті в спеціальному приміщенні, стіни якого на 1,5 м облицьовані кахельною плиткою.

При наявності в лікувальній установі пральні не пропускної системи білизну до прання піддають дезінфекції на місці з використанням розчинів дезінфекційних засобів. Необхідну кількість розчину визначають згідно Регламенту із застосування конкретного дезінфекційного засобу з розрахунку на 1 кг сухої білизни. Після цього білизну відправляють в комунальну пральню, де її перуть в окремих пральних машинах у визначені дні.

При прийомі хворого в стаціонар його речі знезаражують в дезінфекційній камері, після чого зберігають в окремій кімнаті і видають хворому на час денних прогулянок. Перед випискою хворого всі його речі, а також постільні речі знезаражують в дезінфекційній камері. Категорично забороняється видача із стаціонару протитуберкульозного закладу незнезаражених речей.

Всі види медичних та лабораторних інструментів багаторазового використання, які використовуються для діагностики і лікування хворих на туберкульоз, дезінфікують за відповідним режимом передстерилізаційного очищення. Далі медичні інструменти обробляють у відповідності з діючими нормативними документами. Одноразові вироби медичного призначення знезаражуються за протитуберкульозним режимом.

Приміщення і обладнання в протитуберкульозному закладі піддаються щоденному двократному прибиранню. Таке прибирання проводиться в два етапи і передбачає миття гарячим 2% мильно-содовим розчином з наступною дезінфекцією розчинами дезінфекційних засобів. Дезінфекцію проводять в приміщеннях, де знаходяться хворі, що виділяють мікобактерії туберкульозу (палати, кабінети, їдальня, місця загального користування) або проводять роботу з матеріалом, забрудненим мікобактеріями (приміщення для знезараження плювальниць, сортування та знезараження білизни, бактеріологічна лабораторія тощо). Для проведення вологого прибирання можливо використовувати дезінфекційні засоби, які мають виражені миючі властивості і робочі розчини яких дозволяється використовувати нагрітими. В такому випадку прибирання проводять в один етап.

Персонал протитуберкульозного закладу при виконанні робіт з прибирання та дезінфекції приміщень, при виконанні будь-яких робіт з потенційно інфікованими матеріалами та об'єктами має неухильно дотримуватись протиепідемічних вимог, правил особистої гігієни, використовувати регламентовані засоби індивідуального захисту. Після завершення зазначених робіт персонал має зняти і знезаразити спецодяг та засоби індивідуального захисту, обробити руки антисептичним засобом і вимити їх та обличчя з милом під проточною водою.

Заключну дезінфекцію в протитуберкульозних закладах проводять 1 раз на рік, а також в усіх випадках перегрупування хворих, перепрофілювання, переїзду, ремонту або демонтажу будівлі закладу.

Заключна дезінфекія проводиться персоналом протитуберкульозного закладу або силами дезстанції на договірній основі.

При проведенні заключної дезінфекції мокротиння, посуд, білизну знезаражують, як при поточній дезінфекції. Поверхні приміщень (підлога, стіни, двері, предмети обстановки обробляють розчином дезінфекційного засобу, починаючи з верхніх поверхів, від найбільш віддалених місць в напрямку до входу в палати (кабінети).

При аерозольному методі дезінфекції в приміщеннях закривають вікна і двері, відкривають двері шаф, шухляди столів.

За необхідності, після завершення заключної дезінфекції в закладі проводять поточний ремонт. На території протитуберкульозного закладу зрошують доріжки дезінфекційними засобами.

Для проведення поточної та заключної дезінфекції при туберкульозі використовують дезінфекційні засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку і внесені до державного Реєстру дезінфекційних засобів. В Регламенті із застосування дезінфекційних засобів, затверджених Головним державним санітарним лікарем України, мають бути визначені об'єкти та режими дезінфекції при туберкульозі.

Користувач має отримати на дезінфекційний засіб паспорт (сертифікат) якості від виробника. Забороняється використання дезінфекційних засобів з вичерпаним терміном придатності, а також ті, що зберігались з порушенням умов і вимог, встановлених в Регламенті із застосування дезінфекційного засобу.

Перед початком використання дезінфекційного засобу персонал лікувальної установи повинен ознайомитись із Регламентом на даний дезінфекційний засіб. Особи, що доглядають хворого в домашніх умовах, мають бути навчені правилам використання дезінфекційних засобів, застережним заходам та заходам першої допомоги при отруєнні.

При проведенні усіх робіт, пов'язаних з приготуванням робочих розчинів дезінфекційного засобу, необхідно дотримуватись заходів безпеки, які визначені в Регламенті із застосування конкретного засобу.

Персонал протитуберкульозного закладу, в тому числі персонал діагностичних лабораторій при виконанні будь-яких робіт з інфікованими та потенційно інфікованими матеріалами та об'єктами, а також особи у вогнищах туберкульозної інфекції при виконанні робіт з прибирання та дезінфекції приміщень, для захисту органів дихання повинні використовувати маски (півмаски, респіратори), які забезпечують рівень захисту від аерозольних часток не менше Р2 у відповідності до ДСТУ EN N 149:2003 "Півмаски фільтрувальні для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування" (EN N 149:2001, IDT).

При виконанні дезінфекційних робіт персоналу необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, в тому числі органів дихання, які відповідають комплексу вимог по захисту як від негативного впливу дезінфекційних засобів, так і від аерозольних часток, що потенційно можуть містити мікобактерії туберкульозу.

Для антисептичної обробки рук хворих і медичного персоналу протитуберкульозних закладів використовують антисептики з числа дозволених до застосування в Україні, які мають протитуберкульозну активність.

Для контролю якості стерилізації виробів медичного призначення багаторазового використання, лабораторного посуду, відпрацьованих матеріалів та інших об'єктів в мікробіологічних лабораторіях протитуберкульозних закладів повинні використовуватись хімічні та біологічні індикатори, що відповідають вимогам Національних стандартів України.

Примітки:

1. Пароформаліновим методом знезаражують речі, які псуються при t = +60 град. С: шкіряні, хутряні, гумові, взуття та наступні види синтетичних тканин (по I варіанту): триацетатні, ацетатні, віскозні, поліпропіленові, лавсанові, нітронові, капронові, хлоринові, ацетохлоринові, полівінілхлоринові.

2. Пароповітряним методом знезаражують речі, які не псуються при t = +50-60 град. С: вовняні, бавовняні, клейонкові, речі з оксамиту, шовку натурального, синтетичного, а також подушки, ковдри, матраци. Цим методом обробляють синтетичні тканини: триацетатні, ацетатні, віскозні, поліпропіленові, лавсанові, нітронові, а також різні їх поєднання з натуральними волокнами (бавовна, льон, вовна).

3. Книги дезінфікують в камерах зволоженим нагрітим повітрям при t = +70-75 град. С, відносній вологості від 60-70% до 100% при тригодинній експозиції і завантаженням з розрахунку 650-700 книг на 1 куб.м об'єму камери.

Контроль за дезінфекційними і стерилізаційними заходами в протитуберкульозних закладах проводиться персоналом цих закладів у порядку самоконтролю та дезінфекційними станціями, дезінфекційними відділами (відділеннями) санітарно-епідеміологічних станцій планово і в залежності від епідемічної ситуації. Контроль здійснюється візуально, бактеріологічними і хімічними методами, з використанням інструментальних і експрес-методів.

Щоденно проведення дезінфекційних заходів у протитуберкульозних закладах перевіряє лікар, призначений наказом головного лікаря протитуберкульозного закладу і відповідальний за протиепідемічний режим. В порядку самоконтролю персонал закладу контролює: правильність приготування розчинів дезінфекційних засобів і термін їх використання, якість передстерилізаційної очистки виробів медичного призначення багаторазового використання та параметри стерилізації із застосуванням регламентованих індикаторів і тестів.

Працівники санітарно-епідеміологічної і дезінфекційної станції, дезвідділів (відділень) СЕС здійснюють контроль щоквартально. При здійсненні контролю з'ясовується санітарний стан лікувального закладу, звертають особливу увагу на обґрунтованість вибору засобів і методів знезараження, ефективність роботи миючої, дезінфекційної і стерилізаційної апаратури, своєчасність і обсяг проведених дезінфекційних заходів; наявність та повноту забезпечення дезінфекційними засобами, дезінфекційно-стерилізаційним обладнанням та засобами контролю, апаратурою, виробами медичного призначення тощо; умови зберігання засобів дезінфекції, передстерилізаційного очищення і стерилізації, правильність їх приготування і використання; наявність нормативних та інструктивно-методичних документів; забезпеченість працівників адекватними засобами індивідуального захисту; правильність ведення облікової документації.

У домашніх вогнищах періодичність контролю визначається категорією їх епідеміологічної небезпеки. Контроль якості поточної дезінфекції із застосуванням хімічних методів здійснюють працівники дезінфекційного відділу (відділення) санітарно-епідеміологічної станції або дезінфекційної станції. Перевагу слід надавати засобам і методам експрес-контролю.

Контроль якості заключної дезінфекції візуально і хімічними методами у вогнищах туберкульозу здійснюють працівники дезінфекційної станції або дезінфекційного відділу (відділення) санітарно-епідеміологічної станції у присутності дезінфекційної бригади або відразу після від'їзду бригади із вогнища туберкульозу.

Бактеріологічний контроль дезінфекційних і стерилізаційних заходів проводять працівники дезстанцій і дезвідділів (відділень) санітарно-епідеміологічних станцій шляхом взяття змивів.

Для бактеріологічного контролю якості камерної дезінфекції при туберкульозі використовують стерильні батистові тести (0,5 х 1 см), осіменінні 2 млрд. суспензією 4-добової культури кислотостійкого сапрофіта В-5. Батистові тести поміщають в мішечки і закладають в речі разом з максимальними термометрами на рівні комірців, кишень, поли верхнього одягу. Мішечки розміщують вгорі, всередині і внизу, по кутах і в центрі (всього 15 штук).

Після закінчення дезінфекції батистові тести витягують і проводять висів на тверді або рідкі поживні середовища: синтетичні, яєчні, 2% гліцериновий м'ясопептонний бульйон. Результати враховують протягом 4-7 діб інкубації посівів в термостаті при температурі +37 град. С.