• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Перелік, Заходи, Протокол від 03.07.2006 № 435
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Перелік, Заходи, Протокол
  • Дата: 03.07.2006
  • Номер: 435
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Перелік, Заходи, Протокол
  • Дата: 03.07.2006
  • Номер: 435
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів.
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
II. Отруєння грибними токсинами нейро-вегетотропноїдії
1. Клінічні періоди захворювання
1.1. Латентний період триває, в середньому, від 25 хв. до 2 год. від моменту вживання грибів.
1.2. Період неврологічних порушень починається, як правило, через 25-120 хв., і досягає максимуму клінічних проявів протягом 2-4 годин від моменту вживання грибів.
1.3. Період виходу припадає на початок 2 доби від моменту вживання грибів.
2. Діагностичні критерії:
- сезонність: отруєння реєструються частіше в літньо-осінній період. Токсичними грибними агентами є алкалоїди мускарин, мускаридин, гіосціамін, скополамін та інші біогенні аміни. Мускарин та мускаридин є основними діючими грибними токсинами при отруєннях грибами цього виду. При цьому мускаридин спричиняє антихолінергічну симптоматику отруєння, мускарин - холінергічну симптоматику отруєння. Співвідношення у змісті наведених основних нейротропних токсинів у грибах може бути різним. В залежності від того, концентрація якого з них переважає, у постраждалих можуть спостерігатися симптоми або антихолінергічного, або холінергічного отруєння. Отруєння цими грибами спостерігається дуже рідко, проте перебіг захворювання відбувається в досить тяжкій формі, і в деяких випадках може призвести до летального кінця;
- контакт постраяалого з дикорослими грибами: харчовий або тактильний;
- порушення функцій ШКТ або неврологічні порушення: нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості спостерігаються в перші 2 год. після вживання грибів;
- однотипність: виникнення скарг в інших людей, які вживали гриби водночас з постраждалим, продовж перших 2-4 годин після контакту з грибами;
- тривалість гастро-інтестінальних або неврологічних порушень в середньому від 24 до 48 год., переважно до 24 год.
NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння.
3. Клінічна діагностика:
- загальномозкова неврологічна симптоматика, самостійна або разом з проявами дисфункції ШКТ;
- гіпертермія або блідість шкіри;
- сухість у ротовій порожнині або гіперсалівація;
- можливе порушення зору;
- можливі симптоми зневоднення;
- абдомінальний синдром відсутній або слабо виразний;
- порушення свідомості (в тяжких випадках - втрата свідомості, судоми);
- галюцинаторний синдром.
4. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
- порушення рівню електролітів в крові у БАК;
- підвищення рівню а-амілази крові у БАК.
5. Лікування:
5.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
5.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
5.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
5.4. Введення антидотів:
- Атропін в дозі 0,01-0,03 мг/кг маси тіла, в/в; Фізостигмін в дозі 0,5-2,0 мг, в/в, яка спричиняє стан початкових симптомів переатропінізації (за умов наявності в клінічній картині переважно холінергічного синдрому мускаринового отруєння);
- Прозерін, Аміностигмін або Фізостигмін у вікових дозах (за умов наявності в клінічній картині переважно антихолінергічного синдрому мускаридинового отруєння).
NB. Ситуаційна та корегувальна терапія у випадках тяжкого перебігу отруєння передбачає використання методів підтримки або заміщення порушених життєво-важливих функцій організму - ШВЛ, мембранної оксигенації крові, застосування Допаміну, протисудомних засобів та ін.
6. Критерії ефективності: припинення проявів гастро-інтестінальних та неврологічних порушень протягом 2-3 днів лікування.
7. Умови надання медико-санітарної допомоги:
7.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
7.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів.
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
7.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів.
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
III. Отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії
1. Клінічні періоди захворювання
1.1. Латентний період триває в середньому від 6 год. до 3 діб від моменту вживання грибів.
1.2. Гастро-інтестінальний період починається, як правило, через 6 год. після вживання грибів і триває в середньому 3 доби.
1.3. Період фалоїдного гепатиту починається частіше через 2-3 доби від моменту вживання грибів і триває 2-3 тижні.
1.4. Період виходу починається з 2-3 тижня від моменту вживання грибів і триває від кількох місяців до кількох років.
2. Діагностичні критерії
- сезонність: отруєння грибами, які містять токсини гепато-нефротропної дії, реєструються частіше в літньо-осінній період;
- контакт постраждалого з дикорослими грибами (харчовий або тактильний);
- температура тіла нормальна або субфебрильна;
- тривалість латентного періоду становить не менше 6 год.;
- порушення функцій ШКТ: нудота, блювота, пронос на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла;
- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 24 до 72 год., з наступним швидким, раптовим їх припиненням;
- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання: нудота, блювота, пронос на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла, із закінченням формування гастро-інтестінального синдрому у зазначених вище інтервалах часу;
- раптовий початок: на тлі "повного здоров'я" постраждалого, та раптове припинення гастро-інтестінальних порушень (що хворі іноді сприймають за закінчення отруєння та одужання);
- поява жовтяниці, геморагічного синдрому, енцефалопатії (носові та шлунково-кишкові кровотечі, порушення рівню свідомості) після закінчення гастро-інтестінальних порушень;
- виникнення симптомів отруєння різного ступеня виразності, тяжкості, у різних інтервалах часу, але в усіх, хто вживав гриби водночас з потерпілим.
NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння. Можуть спостерігатися окремі випадки отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії водночас з гострою кишковою інфекцією або харчовою токсикоінфекцією, що супроводжується фебрильною температурою тіла. В Україні найпоширеніший спосіб приготування грибів - в одному посуді, внаслідок чого і виникає обсіменіння їстівних грибів спорами отруйних грибів. Цей процес може відбуватися і під час збирання грибів у разі потрапляння до корзини отруйного гриба.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння
3.1. У гастро-інтестінальному періоді (щоденний контроль):
- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
- порушення рівню електролітів в крові при БАК;
- підвищення рівню а-амілази крові у БАК.
3.2. У періоді фалоїдного гепатиту (щоденний контроль):
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, а-амілази, сечовини, креатиніну у БАК;
- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;
- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
- порушення рівню електролітів, глюкози крові у БАК.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
4.4. Лікування постраждалих у латентному періоді (під час спостереження та проведення диференціальної діагностики):
- Пеніцилін в дозі 1 млн./кг маси тіла на добу (у 4-6 прийомів протягом перших 3 діб від моменту вживання грибів);
- Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);
- Ліпамід або Берлітіон (табл.) в дозі 15 мг/кг маси тіла на добу.
4.5. Лікування постраждалих у гастро-інтестінальному періоді:
- Пеніцилін в дозі 1 млн./кг маси тіла на добу (у 4-6 прийомів). 3-4-ї доби від моменту вживання грибів дозу знижують до такої терапевтичної;
- Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);
- Ліпоєва кислота (Берлітіон) в ін'єкційній та/або табл.
формі, в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
4.6. Лікування постраждалих у періоді фалоїдного гепатиту:
- Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- Берлітіон (ін'єкційна форма) в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- інфузійна терапія з метою парентерального харчування, за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- Сілібінін в дозі 20 мг/кг маси тіла на добу;
- глюкокортикоїдна терапія (переважно гідрокортизоном) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу);
- препарати гемостатичної дії (ін'єкційна форма, у вікових дозах);
- гемотрансфузії з метою заміщення (у вікових, корегуючих дозах);
- інфузії свіжозамороженої плазми;
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями;
- дієта - повне голодування (до припинення зростання рівню трансаміназ у крові);
- вітаміни групи B, C (ін'єкційна форма, у вікових дозах);
- вітамін E (у віковій дозі);
- інгібітори протеолізу.
4.7. Лікування постраждалих у періоді виходу:
- гепатопротекторна терапія (Гепатопротекторні препарати, Ессенціалє, сліпі зондування, а-токоферол та ін., у вікових дозах) курсом до 3 місяців.
NB. Гемосорбція проводиться у випадках підтвердження діагнозу отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії, у щоденному режимі, при рівні показника протромбінового індексу в коагулограмі більше 50-60%. Обмінний плазмаферез проводиться у випадках підтвердження діагнозу отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії, у щоденному режимі, при зниженні показника протромбінового індексу в коагулограмі менше ніж 50-60%. Діалізні методи лікування проводиться у випадках виникнення гострої ниркової недостатності.
NB. Антидоти при отруєнні грибними токсинами:
- Amonita phalloides: Пеніцилін в дозі 1 г/кг маси тіла на добу (в перші 72 години в подальшому дозу знижують до терапевтичної), Сілібінін 20 мг/кг маси тіла на добу протягом усього курсу лікування.
- Gyrometra esculenta: Піридоксин 20-30 мг/кг маси тіла, в/в.
- Clitocybe dealbata, C. Cerusata, Inocybe, Omphalotus olearius: Атропін 0,01-0,03 мг/кг маси тіла, в/в.
- Amanita muscarina, Amanita panterina: Фізостигмін 0,5-2 мг, повільно, в/в.
5. Критерії ефективності: припинення проявів печінково-ниркової недостатності (геморагічного синдрому, жовтяниці, порушень свідомості, периферичних набряків) протягом 3 тижнів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів.
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Директор Департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006 N 435
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння
Код МКХ-10: Т60 "Токсична дія пестицидів"
1. Клінічні періоди захворювання
1.1. Токсикогенний:
- період резорбції триває, в середньому, від 1-3 доби до 2-3 тижнів;
- період елімінації.
1.2. Соматогенний.
2. Діагностичні критерії:
2.1. Анамнестичні дані:
- дані анамнезу, що свідчать про можливість контакту постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;
- скарги на порушення функцій ШКТ, нирок, печінки, дихальні або неврологічні порушення.
2.2. Клінічна діагностика:
- можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);
- можливі порушення функції дихання;
- можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;
- можливі порушення свідомості (в тяжких випадках - втрата свідомості, судоми);
- можливі порушення дихання.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
- порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;
- підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;
- порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного та респіраторного ацидозу);
- порушення печінкових проб у БАК.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Антидотна терапія:
- специфічний антидот - Атропін, 0,5-2,0 мг в/в, при потребі - повторити;
- реактиватори холінестерази: Діетиксим* - 0,3 г, кожні 1,5 години, в/м (тільки при отруєннях ФОС!)
---------------
* - антидоти, що незареєстровані в Україні за станом 2004 року.
5. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 8-13 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Директор Департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006 N 435
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння
Код МКХ-10: Т54 "Токсична дія роз'їдаючих речовин"
1. Клінічні періоди захворювання
1.1. Токсикогенний:
- період припікаючої дії, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому від декількох годин до 2-3 діб;
- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох годин до 2-3 діб;
- період елімінації.
1.2. Соматогенний.
2. Діагностичні критерії:
2.1. Анамнестичні дані:
- дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого речовини, яка викликала отруєння;
- раптове (після прийому речовини) виникнення скарг, які пов'язані з подразненням фізіологічних шляхів проникнення речовини в організм (з боку дихальної системи - при інгаляційному надходженні речовини; з боку очей - при інтракон'юнктивальному надходженні; з боку ротової порожнини та стравоходу - при гастральному надходженні);
2.2. Клінічна діагностика:
- симптоми гострого подразнення з шляхів надходження речовини до організму;
- можливі розлади зору;
- можливі порушення функції ШКТ;
- можливі порушення діяльності дихальної системи.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
- порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;
- підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;
- порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Антидотна терапія: специфічних антидотів немає.
5. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 8-10 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів Інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Директор Департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006 N 435
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння
Код МКХ-10: Т63 "Токсична дія, спричинена контактом
з отруйними тваринами
1. Клінічні періоди захворювання
1.1. Токсикогенний:
- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох год. до 2-3 діб;
- період елімінації.
1.2. Соматогенний.
2. Діагностичні критерії:
2.1. Анамнестичні дані:
- дані анамнезу, що свідчать про можливість контакту постраждалого з отруйною твариною;
- скарги на порушення шкіри у місці нанесення травми отруйною твариною;
- можливі скарги на порушення функцій ЦНС або ВНС, дихальної системи, ССС.
2.2. Клінічна діагностика:
- можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);
- можливі порушення функції ШКТ;
- можливі порушення печінкових функцій;
- можливі порушення ниркових функцій;
- можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;
- можливі порушення свідомості (в тяжких випадках - втрата свідомості, судоми);
- можливі набряки та некрози у місці нанесення травми отруйною твариною.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
- порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;
- підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;
- порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);
- порушення печінкових проб у БАК;
- порушення ниркових проб у БАК та ЗАС.
4. Лікування:
- місце укусу обробити мильним розчином, прикласти холод, іммобілізувати кінцівку. Не накладати джгут та не робити лампасні розрізи;
- знеболювання (анальгетики, седативні);
- інфузійно-дезінтоксикаційна терапія;
- антибіотики;
- антикоагулянти;
- за показами - введення протиправцевої та протигангренозної сироваток;
- методи еферентної терапії: гемодіаліз за показами;
- синдромна терапія (адреноміметики, корекція електролітів, вітаміни груп B та C).
5. Антидотна терапія:
- при укусах змій - полівалентна протизміїна сироватка за схемою;
- при укусах каракурта - протикаракуртна сироватка за схемою.
6. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 2-6 днів лікування.
7. Умови надання медико-санітарної допомоги:
7.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
7.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
7.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Директор Департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006 N 435
ЗАХОДИ
щодо виведення токсинів, які не всмоктались в шлунково-кишковому тракті
1. Промивання шлунку.
2. Попереднє спорожнення шлунку перед його промиванням.
3. Об'єм рідини для разового введення не повинен перевищувати 75% від вікового об'єму шлунка постражд алого.
4. Сумарний об'єм рідини для промивання шлунку у постраждалого повинен складати розрахунок 0,5-1,0 л на рік життя, але не більше 10 л.
5. Для промивання шлунку використовують гіперосмолярний водний розчин.
6. Після промивання, в шлунок необхідно ввести обволікальні препарати та ентеросорбенти.
7. Повторні промивання кишечнику гіперосмолярним водним розчином через кожні 8 годин протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта.
8. Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (призначення ентеросорбентів у вікових дозах).
Директор Департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006 N 435
ЗАХОДИ
щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії
1. Регідратаційна терапія (ентеральна або парентеральна) до закінчення симптомів ексикозу (за наявності останнього).
2. Корекція електролітних порушень шляхом введення сольових розчинів, на фоні лабораторного контролю вмісту електролітів у крові.
3. Контроль та підтримка вітальних функцій.
4. Контроль та підтримка вітальних функцій.
5. Корекція КЛС.
6. Глюкокортикоїдна терапія (за показаннями).
7. Введення вітаміну E в дозі 2 мг/кг на добу перорально.
8. Внутрішньовенне введення 20% розчину глюкози з інсуліном та вітамінами C, B1, B6.
9. В разі наявності показань - використання ШВЛ.
10. Корекція гіпокальціемії.
Директор Департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню


Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006 N 435
ПЕРЕЛІК
скорочень та умовних позначень
АЛТ - аланінамінотрансфераза
АСТ - аспартатамінотрансфераза
БАК - біохімічний аналіз крові
ВНС - вегетативна нервова система
ЕКГ - електрокардіографія
ЗАК - загальний аналіз крові
ЗАС - загальний аналіз сечі
ТБД - трахеобронхіальне дерево
КЛС - кислотно-лужний стан
ОЦП - об'єм циркулюючої плазми
ССС - серцево-судинна система
СЕН - серцево-судинна недостатність
ЦНС - центральна нервова система
ШВЛ - штучна вентиляція легень
ШКТ - шлунково-кишковий тракт
ЕЕГ - електро-енцефалогарама