МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
| 17.07.2006 N 05.01.03-969 |
Про стан професійної захворюваності в Україні в 2001-2005 роках
Професійна захворюваність працівників є державною проблемою, оскільки пов'язана з несприятливими умовами праці і призводить до економічних, соціальних та матеріальних збитків суспільства.
Динаміка професійної захворюваності в Україні надана в таблиці 1.
Таблиця 1
Динаміка професійної захворюваності в Україні за 2001-2005 роки
| Роки | Кількість постраждалих | Рівень на 10000 працюючих |
| 2001 | 4034 | 3,12 |
| 2002 | 7153 | 5,53 |
| 2003 | 7232 | 5,59 |
| 2004 | 6964 | 5,38 |
| 2005 | 5962 | 4,61 |
Кількість осіб, яким вперше було встановлено діагноз професійного захворювання, свідчить про зростання профзахворювань з 4034 випадків у 2001 році до 7232 у 2003 році з деяким зниженням їх кількості в 2005 році - 5962.
Звертають увагу високі темпи зростання показника захворюваності (в 1,8 рази) при зменшенні кількості працівників, зайнятих у виробництві.
Високі стійкі рівні професійної захворюваності в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській областях.
Таблиця 2
Розподіл
профзахворювань та профотруєнь по областях України в 2001-2005 роках
Збільшується питома вага профзахворювань у Харківській, Волинській, Кіровоградській, Сумській областях. Поодинокі випадки профзахворювань реєструються у Закарпатській, Полтавській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Київській, Хмельницькій, Чернігівській областях, Автономній Республіці Крим, м. Севастополі.
Основними галузями, що формують професійну патологію, залишаються вугільна, металургійна, машинобудівна.
Таблиця 3
Розподіл
профзахворювань та профотруєнь за основними галузями виробництва в Україні в 2001-2005 роках
Збільшилась питома вага професійних хворих у вугільній промисловості з 70,8% у 2001 році до 83,7% у 2003 році, зменшилась питома вага профотруєнь і профзахворювань у хімічній (0,2%), промисловості будматеріалів (0,6%) та будівництві (0,2%). Має місце постійне зниження виявлення професійних хворих у сільськогосподарському виробництві (1,0% від загальної кількості зареєстрованих у 2005 році випадків профзахворювань).
Аналіз професійної захворюваності за нозологічними формами свідчить про перевагу професійних захворювань органів дихання (58,1%), хвороб опорно-рухового апарату (21,9%) та вібраційної хвороби (8,6%).
Високий рівень професійних захворювань органів дихання у працівників вугільної та гірничо-видобувної галузей, на які припадає більше 80% від всіх зареєстрованих випадків профзахворювань.
Друге місце після захворювань органів дихання стабільно займають захворювання опорно-рухового апарату, викликані негативним впливом фізичного навантаження, вимушеною робочою позою тощо. Кількість цих захворювань зросла з 694 випадків - у 2001 році до 1295 у 2005 році. Якщо раніше реєструвались такі форми профпатології, як захворювання рук доярок та бурсити у вугільній промисловості, то на сьогодні такі форми майже не виявляються.
Таблиця 4
Розподіл
профзахворювань та профотруєнь за основними діагнозами в Україні в 2001-2005 роках
Третє місце в структурі профпатології займає вібраційно-шумова патологія (до 15-20% від загальної кількості). Абсолютна кількість випадків вібраційної хвороби зменшується, питома вага їх у загальній структурі профпатології становить 8,6%. Кількість випадків професійної нейро-сенсорної приглухуватості залишається майже стабільною, але питома вага цих захворювань в останні роки зростає і становить 6,2% у 2005 році.
Кількість захворювань хімічного генезу зменшилась у 1,8 рази і становить 100 випадків або 1,7% у 2005 році, що не відповідає реальному стану справ на виробництвах, використанням застарілих технологій, устаткування тощо.
В останні роки зросла кількість випадків професійного туберкульозу, що виявляється переважно у медичних працівників. У медпрацівників збільшується питома вага захворювань алергічного генезу (11,9%), захворювань шкіри (контактні дерматити та екземи - 3,3%), гепатиту В (3,2%).
Залишається низьким рівень виявлення професійного раку під час медичних оглядів (38,8%). Найбільша кількість хворих на професійний рак реєструється у Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, Запорізькій областях на підприємствах енергетики, чорної металургії та вугільної промисловості. Етіологічними факторами, що викликають професійний рак, є іонізуюче випромінювання (радон вугільних та уранових копалень), вплив хімічних канцерогенних речовин, зварювальних аерозолів.
В цілому по Україні профпатологія реєструється у працівників близько 200 професій, що підлягали впливу до 80 виробничих шкідливих факторів. Серед захворілих, в основному, чоловіки (у 2004 році - 94,2%). Найбільша кількість працівників, у яких було діагностовано професійну патологію, мала стаж роботи від 10 до 25 років та вік старше 40 років.
Внаслідок недостатньої ефективності заходів, спрямованих на покращення умов праці, рівні шкідливих факторів на робочих місцях постраждалих більш ніж в 90% випадків перевищували допустимі, в тому числі до 30% - понад 10 раз та 10% - понад 100 раз. На підприємствах реєструються високі концентрації агресивного пилу, що містить кристалічний діоксид вуглецю, концентрації якого в повітрі робочої зони, як правило, перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК), у тому числі у 80% випадків - від 10 до 100 раз і більше (до 15%).
При роботі з віброгенеруючим обладнанням, інструментами параметри локальної вібрації, за рідким винятком, також перевищують гранично допустимі рівні, в тому числі у 40% випадків від 3 до 10 раз. Небезпечні рівні шуму, що реєструються на робочих місцях постраждалих, у 35% випадків перевищують граничнодопустимі від 10 до 100 раз.
Більше 90% постраждалих працювали в умовах підвищених рівнів фізичного навантаження, в тому числі 20% - з перевищенням нормативів в 3-5-10 і більше разів.
Шкідливі фактори, що формують хронічну профпатологію, у 67,3% випадків пов'язані з недосконалістю технологій та конструктивними недоліками машин і механізмів, 2,8% - з відсутністю, недосконалістю та несправністю сантехустановок, 25,5% - з відсутністю або незастосуванням засобів індивідуального захисту (таблиця 5).
Таблиця 5
Обставини
виникнення різних форм професійної патології в Україні в 2001-2005 роках (%)
В останні роки профпатологія в країні виявлялася як при медичних оглядах, так і при зверненні хворих за медичною допомогою (таблиця 6). Якщо у 90-х роках профпатологія виявлялась головним чином при медичних оглядах, то на сьогодні до 50% її виявляється при зверненні працівників за медичною допомогою. У Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській областях цей показник становить від 56,5% до 83,1%.
Зростає питома вага випадків з втратою працездатності, яка у 2005 році становила 90,3%, що обумовлено виявленням профзахворювань на пізніх стадіях їх розвитку.
Аналіз ситуації на виробництвах та професійної захворюваності в Україні свідчить про незадовільний стан умов праці та техніки безпеки на підприємствах, порушення з боку роботодавців вимог законодавства щодо створення безпечних і здорових умов праці, фінансування витрат на профілактичні заходи за залишковим принципом, недосконалість відомчого контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону праці та санітарного законодавства, недовиявлення професійної патології на ранніх стадіях її розвитку, що є результатом руйнування системи медико-санітарної допомоги працівникам, і в першу чергу, у сільській місцевості.
Вирішення питань запобігання виникненню професійної захворюваності в країні, попередження несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів на здоров'я працівників потребує комплексного науково-обгрунтованого підходу до створення системи безпечних умов праці та профілактики профзахворювань, дотримання вимог законодавства про охорону праці та санітарного законодавства.
Таблиця 6
Виявлення профзахворювань
та встановлення діагнозу профпатологій по областям України в 2001-2005 роках
| М.А.Ситенко |